Чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.050200 «Менеджмент»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

ТЕМА 1

«СУТНІСТЬ, РОЛЬ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

1.Об 'єктом вивчення менеджменту є:

1) працівники керуючої і керованої систем організації;

2) процес управління діяльністю підприємств;

3) теоретичні засади управлінської діяльності;

4) проектування систем менеджменту.

2. Суб 'єктом вивчення менеджменту є:

1) працівники керуючої і керованої систем організації;

2) процес управління діяльністю підприємств;

3) теоретичні засади управлінської діяльності;

4) проектування систем менеджменту.

3.Який з принципів менеджменту спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо:

1) принцип цілеспрямованості;

2) принцип активізації;

3) принцип динамічної рівноваги;

4) принцип демократизації управління.

4. Який з принципів менеджменту дає змогу розглядати організацію як відкриту систему, що складається із взаємодіючих та взаємопов 'язаних елементів:

1) принцип системності;

2) принцип динамічної рівноваги;

3) принцип цілеспрямованості;

4) принцип взаємозалежності.

5. Що слід розуміти під терміном "Менеджмент"

1) керування якоюсь системою;

2) управління організацією в ринкових умовах із обов'язковим застосуванням економічних методів;

3) походить від англійського "management" і означає керувати, очолювати;

4) передбачає очолювання та керування якоюсь системою;

З яких частин складається економічний механізм менеджменту?

1) внутрішнього фірмового управління, управління виробництвом;

2) управління персоналом, внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом;

3) управління виробництвом і управління персоналом;

4) внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом, управління матеріально-технічними засобами;

В чому полягає основна ціль менеджменту?

1) у забезпеченні прибуткової діяльності підприємства;

2) у подоланні ризиків на ринку;

3) у здійсненні виробництва товарів;

4) у визначенні ефективних шляхів реалізації продукції;

8. Основне завдання менеджменту - це:

1) направлення працівників до спільних дій постановкою єдиних завдань для досягнення цілей організації;

2) об'єднання працівників до спільних дій постановкою конкретних задач;

3) уміння ефективно управляти, удосконалюючи структуру організації;

4) удосконалення управлінського механізму;

9.Предмет менеджменту, як науки управління включає:

1) процес виробництва і обміну продукції;

2) дослідження законів і закономірностей життєдіяльності організацій, а також відносин між працюючими в процесі виробництва;

3) організаційні, управлінські та міжособові відносини між працюючими в процесі виробництва;

4) процес контролю за роботою кадрів;

10. Об'єктом вивчення менеджменту є:

1) контроль за господарською діяльністю;

2) організаційні відносини в організації;

3) трудові колективи та процеси, які в них здійснюються;

4) контроль за діяльністю кадрів;

11. Метод - це науковий аналіз:

1) поведінки людини в організації;

2) вплив людини на ситуацію;

3) взаємозв'язок людини і колективу в організації;

4) поведінки людини в організації, взаємозв'язку і взаємного впливу людини і колективу на ситуацію;

12. Принципи менеджменту визначають:

1) способи діяльності членів організації;

2) правила взаємодії між членами організації;

3) стосунки, відповідно до яких повинна створюватися, функціонувати і розвиватись система управління;

4) всі відповіді правильні;

ТЕМА 2

«ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

13. За концепцією наукового управління запропоновано:

1) оптимізацію діяльності підприємства

2) оптимізацію розподілу грошових коштів

3) введення «ноу-хау»

4) організаційний вплив на колектив

14. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

1) експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

2) публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

3) публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;

4) відкриття клинопису;

15. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених нижче не існувало:

1) школа наукового управління;

2) школа людських стосунків;

3) школа науки управління;

4) адміністративна школа;

В працях яких науковців знаходимо зародження наукових ідей менеджменту?

1) Сократа;

2) Платона;

3) Маккіавеллі;

4) Аристотеля;

Хто із науковців вперше сформулював принцип «економічної людини»?

1) Томас Гобос;

2) Джеймс Стюарт;

3) Адам Сміт;

4) Роберт Оуен;

18. Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:

1) Ф. Тейлор, Г. Емерсон;

2) А. Файоль, М. Вебер;

3) М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;

4) Д. Мак - Грегор, Г. Форд;

19. Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:

1) створення універсальних принципів управління;

2) систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і обсягів виробництва;

3) застосування в управлінні математичних підходів;

4) перенесення центру ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

20. На що направлена концепція адміністративного управління:

1) удосконалення організаційної структури;

2) на розробку проблем і принципів управління організацією в цілому;

3) удосконалення організаційної структури;

4) централізацію управління;

21. Основні характерні риси переходу до постіндустріального розвитку це:

1) розвиток наукового і виробничого потенціалу;

2) впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

3) науково-технічний прогрес, а також концентрація наукового і виробничого потенціалу;

4) орієнтація на нові умови розвитку суспільного виробництва;

ТЕМА 3

«ОРГАНІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ»

22.Вкажіть з яких підсистем складається організація, як система:

1) керуючої та керованої

2) керуючої

3) керованої

4) організаційної

23. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтан­но координується задля досягнення:

1) прибутку;

2) спільної мети;

3) конкурентних переваг;

4) ринкових позицій;

24. До методів не прямого впливу належать:

1) математичні методи

2) соціологічні дослідження;

3) розробка технологічного процесу виробництва

4) конкуренти

25. До неформальних методів прогнозування відносять:

1) промислове шпигунство

2) кадровий склад підприємства

3) управління виробництвом

4) грошові кошти

26. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

1) студентська група;

2) вищий навчальний заклад;

3) маркетингова компанія;

4) екологічний рух «Грінпіс»;

27. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

1) технологія;

2) персонал;

3) інформація;

4) все вищеназване;

28. Підприємець — це людина, що:

1) приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

2) приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

3) шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

4) надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки;

29. Визначте, які поняття із нижченаведених не відповідають визна­ченню організації як системи:

1) синергізм;

2) симбіоз;

3) залежність від зовнішнього середовища;

4) динамічна рівновага;

30. Різниця між формальними і неформальними організаціями поля­гає в тому, що:

1) формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а неформальні — внаслідок соціальної взаємодії;

2) перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

3) в основі формування формальних груп — вторинні потреби людини;

4) неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації;

31. До внутрішнього середовища підприємства не належать:

1) мета діяльності;

2) організаційна структура;

3) прийняті норми і правила поведінки;

4) економічні закони, що регламентують діяльність підприємства;

32. Поділ цілей на економічні, організаційні, технічні, соціальні, нау­кові, політичні — це їх класифікація за ознакою:

1) ієрархічності;

2) змісту;

3) функціональною;

4) належності до фаз життєвого циклу організації;

33. Сукупність елементів і логічних взаємозв'язків між ними, яка сприяє найефективнішому перетворенню вхідних ресурсів у кінцевий продукт і досягненню цілей організації, — це:

1) структура організації;

2) організаційна культура;

3) технологія управління;

4) всі відповіді правильні;

34. На підприємствах, що використовують технології масового виробництва, організаційні структури характеризуються рівнем централізації:

1) високим;

2) низьким;

3) середнім;

4) задовільним;

35. Поділ технологій на багатоланкові, посередницькі та інтенсивні здійснено:

1) Дж. Вудворд;

2) Дж. Томпсоном;

3) Г. Емерсоном;

4) Ч. Аркрайтом;

36. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інс­трументами, сировиною, формує:

1) виробничу структуру підприємства;

2) організаційну структуру підприємства;

3) структуру управління підприємством;

4) технологічна структура підприємства;

37. Вкажіть, які з вищеназваних факторів зовнішнього середовища не відносять до факторів непрямої дії:

1) політичні;

2) науково-технологічні;

3) демографічні;

4) преференції споживачів;

38. До факторів мікросередовища хлібокомбінату не відносять:

1) населення міста;

2) борошномельний завод;

3) посушливе літо;

4) Податковий кодекс;

39. До факторів макросередовища університету не належать:

1) соціально-культурні пріоритети населення регіону;

2) рівень ВВП на душу населення країни;

3) рівень інфляції в країні;

4) Міністерство освіти і науки України;

40. До факторів зовнішнього середовища, що прямо впливають на діяльність меблевої фабрики, не належать:

1) деревообробний комбінат;

2) мережа меблевих салонів;

3) Міжнародна виставка-ярмарок «Сучасні деревообробні технології»;

4) місцеві ЗМІ;

41. До факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впли­вають на діяльність кондитерської фабрики, належать:

1) дитячі садочки;

2) демографічна ситуація в країні;

3) ціни на какао-боби на світовому ринку;

4) зміна митних тарифів на імпортно-експортні операції;

42. До причин, що спонукують підприємства виходити на зовнішні ринки, не відносять:

1) митні тарифи та збори;

2) нижчу вартість виробничих ресурсів;

3) систему судочинства;

4) рівень освіти та кваліфікації трудових ресурсів;

43. До факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо впли­вають на діяльність плодоконсервного комбінату, не належать:

1) вступ України до COT;

2) підвищення рівня життя населення;

3) поява на ринку технологій принципово нового безвідходного способу переробки кісточкових плодів;

4) чинний Податковий кодекс;

44. Визначте, які з нижченазваних факторів зовнішнього середовища істотно не впливають на діяльність туристичної фірми:

1) політичні;

2) науково-технологічні;

3) екологічні;

4) природні;

45. Вкажіть, яке із зазначених нижче підприємств зазнає найменшого негативного впливу в разі підвищення вартості електроенергії:

1) машинобудівний завод;

2) лікарня;

3) деревообробний комбінат;

4) автопарк;

46. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтан­но координується задля досягнення:

1) прибутку;

2) спільної мети;

3) конкурентних переваг;

4) ринкових позицій;

47. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

1) студентська група;

2) вищий навчальний заклад;

3) маркетингова компанія;

4) екологічний рух «Грінпіс»;

48. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

1) технологія;

2) персонал;

3) інформація;

4) кошти;

49. Підприємець — це людина, що:

1) приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

2) приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

3) шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

4) надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки;

50. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

1) залежно від функціональної ролі в процесі управління;

2) залежно від посади, яку вони займають;

3) залежно від особистої ролі в управлінні підприємством;

4) залежно від стажу роботи;

ТЕМА 4

«ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ТА КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ»

51. До складових організаційного оточення, що впливають на пове­дінку працівника, не належать:

1) традиції;

2) звичаї;

3) стиль керівництва;

4) розумові та фізичні здібності працівника;

52. Матеріальним втіленням організаційної культури не є:

1) символи;

2) форма одягу співробітників;

3) гімн компанії;

4) історії з життя засновників чи власників компанії;

53. Тип організаційної культури, налаштований на постійний пошук привабливих ніш на ринку, а отже, спрямований на заохочення самостій­ності та ініціативи, — це тип:

1) «фортеці»;

2) «академії»;

3) «ліани»;

4) «косяка риби»;

54. Модель корпоративної культури, яка характеризується лояльністю, відданістю персоналу, ефективною командною роботою - це:

1) Бейсбольна команда;

2) Клубна культура;

3) Академічна культура;

4) Оборонна культура;

55. Модель корпоративної культури, яка формується в умовах, коли організація часто реструктурується і скорочує свій персонал, щоб адаптуватися до нових зовнішніх умов, - це:

1) Бейсбольна команда;

2) Клубна культура;

3) Академічна культура;

4) Оборонна культура;

56. До ознак адаптивної культури організації належать:

1) Наявність менеджерів, схильних до ризику; атмосфера довіри між співробітниками, командна праця;

2) Спеціальні тренінги, семінари для ознайомлення з внутрішньо-фірмовими правилами поведінки;

3) Підбір і набір працівників, які поділяють організаційні принципи;

4) Організаційна культура, яка відображає специфіку бізнесу;

ТЕМА 5

«КЛАСИФІКАЦІЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ»

57. Функції планування, організування, контролювання, мотивування, становлять менеджменту:

1) філософію;

2) проблеми;

3) процес;

4) цілі;

58. До загальних функцій управління організацією належать:

1) прогнозування, планування, організування, мотивування, координування, контролювання;

2) планування, організування, спеціалізація, мотивування, контролювання;

3) маркетинг, планування, організування, мотивування, контролювання;

4) організування, планування, мотивування, контролювання;

59. Процес управління складається з наступних функцій:

1) планування, прогнозування, аналіз;

2) планування, організація, аналіз, мотивація;

3) планування, організація, мотивація, контроль;

4) організація, мотивація, контроль;

60. Головним завданням планування є:

1) забезпечення єдиного напрямку зусиль усіх членів організацій;

2) передбачення майбутнього стану організацій;

3) контроль за реалізацією заходів;

4) отримання доходу;

61. Головною метою мотивації є:

1) досягнення працівниками задоволення від роботи;

2) зменшення видатків на оплату праці;

3) виконання членами організації роботи у відповідності із делегованими обов’язками;

4) отримання винагороди;

62. Школа наукового управління в мотивації вбачала:

1) моральне стимулювання підлеглих шляхом похвали;

2) пропозицію надання відповідних грошових винагород в обмін на зусилля;

3) створення відповідних очікувань у підлеглих;

4) покращення психологічного клімату в колективі;

63. Контроль – це:

1) постійний нагляд за виконанням роботи;

2) процес забезпечення досягнення мети;

3) вчинення дій з виправлення ситуації;

4) встановлення стандартів;

64. В якому порядку реалізовуються основні (загальні) функції управління:

1) планування, організація, мотивація, контроль;

2) організація, планування, контроль, мотивація;

3) планування, організація, контроль, мотивація;

4) організація, контроль, мотивація, планування.

ТЕМА 6

«УПРАВЛІНСЬКЕ РІШЕННЯ: СУТНІСТЬ ТА ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ»

65. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на припущенні, що придатність та ефективність різних методів управління визначається:

1) системою стосунків, що склалася в колективі;

2) ситуацією, в якій опинилась організація;

3) досконалістю володіння менеджером прийомами управління;

4) досконалістю володіння менеджером методами управління;

66. Системний підхід до управління ґрунтується на уявленні про орга­нізацію як:

1) закриту систему, зорієнтовану на довготривале існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;

2) відкриту систему, що є сукупністю взаємопов'язаних елементів, зорієнтованих на досягнення цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища;

3) систему взаємопов'язаних елементів, кожен із яких виконує одну, притаманну лише йому функцію, що забезпечує існування організації в довготривалій перспективі;

4) закриту систему, зорієнтовану на короткострокове існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;

67. Створення науковою фундаменту, що замінює собою старі, тра­диційні методи виконання роботи на ретельне наукове дослідження кож­ного її елементу — це одне з основних положень школи:

1) науки управління;

2) адміністративної;

3) наукового управління;

4) поведінкової;

68. Нова управлінська парадигма, що виникла як поєднання ситуа­ційного і системного підходів до управління, передбачає:

1) поліцентризм в управлінні;

2) ставку на самореалізацію людей;

3) визначення організації як соціотехнічної системи, що націлена на пристосування до зовнішнього середовища;

4) всі відповіді правильні;

69. Школа управління, що прагне використовувати у науці управлін­ня методи й інструментарій точних наук, — це:

1) адміністративна школа;

2) школа кількісного підходу до управління;

3) раціоналістична школа;

4) школа наукового управління;

70. Підхід до науки управління з точки зору кількісних методів виник:

1) в 50-ті роки XX століття;

2) в 20-ті роки XX століття;

3) у 70-ті роки XX століття;

4) у 80-ті роки XX століття;

71. Кому належить вислів: «Менеджмент — це забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб»:

1) Е. Мейо;

2) М. П. Фоллет;

3) Ф. Тейлору;

4) Г. Форду;

72. Основоположником процесуального підходу в управлінні вва­жають:

1) А. Маслоу;

2) Ф. Тейлора;

3) А. Файоля;

4) Е. Мейо;

73. Управлінські задачі вирішувала за допомогою економіко-математичних методів і моделей:

1) школа наукового управління;

2) адміністративна школа управління;

3) школа науки управління;

4) школа системного управління школа емпіричного управління;

Центром вчення стали такі принципи управління індивідуальною працею робітників: науковий підхід до виконання кожного елементу роботи; науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітника; кооперація з робітниками; розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками.

1) Ф. Тейлора;

2) А. Сміта;

3) А. Файоля;

4) Е. Мейо;

75. Назвіть, хто з теоретиків управління першим звернув увагу на те, що кожен вищий рівень управління створюється не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто стоїть нижче:

1) А. Сміт;

2) М. Туган-Барановський;

3) Г. Емерсон;

4) А. Файоль;

76. Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником — це принцип:

1) єдиновладдя;

2) єдності дій;

3) підпорядкованості інтересів;

4) скалярного ланцюга;

77. Природний порядок в організації, що має керуючий центр, — це принцип:

1) справедливості;

2) централізації;

3) підпорядкованості інтересів;

4) корпоративного духу;

78. Встановлених правил слід дотримуватися на всіх рівнях скаляр­ного ланцюга — це принцип:

підпорядкованості інтересів;

скалярного ланцюга;

справедливості;

централізації;

79. Способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства, — це:

1) методи управління;

2) принципи управління;

3) функції управління;

4) стилі управління;

80. До економічних методів управління не належить:

1) преміювання;

2) система податків;

3) підвищення по службі;

4) штрафні санкції;

81. До адміністративних методів управління помилково віднесено:

1) посадові інструкції;

2) розпорядження;

3) накази;

4) присвоєння почесного звання;

82. Наука управління передбачає наступний науковий підхід:

1) системний

2) аналітичний

3) математичний

4) процесний

83. Науковий підхід до управління, який є сукупністю безперервних, послідовних і взаємопов’язаних дій це:

1) процесний

2) системний

3) економічний

4) прогнозтичний

84. Послідовність в якій виконуються основні функції менеджменту – наступна:

1) планування, організація, мотивація і контроль

2) організація, планування, мотивація і контроль

3) планування, мотивація і контроль. організація

4) організація, планування, мотивація і контроль

85. Послідовність етапів процесу управління:

1) ціль, проблема, ситуація, рішення.

2) проблема, ціль ситуація, рішення.

3) проблема, ситуація, ціль рішення.

4) проблема, ситуація, рішення. ціль

86. До соціально-психологічних методів управління помилково від­несено:

1) усні розпорядження;

2) нагородження похвальною грамотою;

3) почин і новаторство;

4) обмін досвідом;

87. Керівник ставить задачу, віддає розпорядження, розподіляє обов’язки, призначає виконавців. Який метод менеджменту при цьому слід використовувати:

1) організаційного впливу.

2) адміністративного впливу

3) економічного впливу

4) цивільно-процесуального впливу

88. Математичні методи відносять до методів:

1) непрямої дії

2) опосередкованої дії

3) прямої дії

4) всі відповіді вірні

89. Метод соціального регулювання передбачає:

1) контроль за діяльністю адміністрації організації

2) контроль за діяльністю соціальних виплат

3) контроль за розподілом грошових коштів

4) контроль за діяльністю робітників в організації

90. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг − це:

1) правові акти;

2) правові норми;

3) правові відносини;

4) договірні відносини;

91. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників − це:

1) організаційні методи управління;

2) оперативно-розпорядчі методи управління

3) економічні методи управління

4) адміністративні методи управління

92. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничо­го процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату уп­равління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, − це:

1) організаційні методи управління

2) оперативно-розпорядчі методи управління

3) економічні методи управління

4) адміністративні методи управління

93. Управлінські завдання концептуального характеру вирішуються на:

1) інституційному рівні управління

2) середньому рівні управління

3) нижчому рівні управління

4) із залученням усіх працівників організації

94. Завдання, що пов'язані з техніко-технологічною стороною фун­кціонування виробництва, не включають:

1) освоєння нової техніки

2) реконструкцію виробничих цехів

3) реорганізацію структури управління

4) модернізацію існуючого обладнання

95. Вкажіть правильне визначення управлінської проблеми:

1) це розрив між бажаним станом (цілями) об'єкта управління і його фактичним станом

2) це невідповідність між спроектованою ситуацією і фактичним перебігом подій;

3) це відхилення руху керованої системи від заданого напрямку під впливом зовнішніх та внутрішніх причин

4) всі відповіді правильні

96. Рішення, що характеризуються значним ступенем новизни, не­повнотою інформації щодо суті проблеми, неможливістю виділення із них стандартних елементів і для прийняття яких найбільш придатні евристич­ні методи, відносять до класу:

1) неструктурованих

2) структурованих

3) запрограмованих

4) слабоструктурованих

97. Раціональна технологія прийняття управлінського рішення не включає наступні етапи:

1) діагностика проблеми

2) визначення критеріїв та обмежень

3) вибір рішення

4) реалізація рішення

98. Спосіб упорядковування управлінських проблем, завдяки якому здійснюється їх структурування, визначаються цілі, встановлюються вза­ємозв'язки і залежності елементів проблем, а також чинники та умови, що впливають на їхнє вирішення, — це:

1) системний аналіз

2) метод сценаріїв

3) морфологічний аналіз

4) платіжна матриця

99. До методів генерації ідей не належить:

1) метод інверсії

2) метод аналогії

3) метод елімінування

4) морфологічний аналіз

100. До методів оцінки варіантів і вибору найкращого рішення не на­лежить:

1) метод контрольних запитань

2) дерево рішень

3) методи оптимізації

4) платіжна матриця

101. До методів реалізації рішення належить:

1) дерево рішень;

2) факторний аналіз

3) мережний графік

4) метод сценаріїв

102. Методи прогнозування не застосовують для:

1) оцінки рівня майбутнього попиту на продукцію

2) оцінки рівня інфляції

3) оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства

4) оцінки потреб у запасах

103. До методів економічного аналізу не відносять:

1) метод порівняння

2) метод групувань

3) індексний метод

4) метод інверсії

104. Розпоряджувальний вплив може бути здійснений у вигляді:

1) Тарифних ставок і інструкцій

2) Норм амортизаційних відрахувань

3) Наказів та усних вказівок

4) Усі відповіді правильні

105. Методи менеджменту, які направлені на зберігання і розвиток соціально-виробничих традицій у колективі:

1) Методи соціальної спадковості

2) Методи управління організованими групами

3) Адміністративні методи

4) Методи організаційного регламентування

106. Акти одноособового управління, які формуються за принципом єдиноначальності і якими регулюється діяльність підприємств або закладів, - це:

1) Накази

2) Розпорядження

3) Інструкції

4) Статути

107. Вираження вимог до підлеглих з вирішення окремих питань короткочасного характеру - це:

1) Інструкції

2) Накази

3) Розпорядження

4) Службова записка

108. Вибір методу управління групою залежить від:

1) Суті питання

2) Ділових особистих якостей підлеглих

3) Строків вирішення завдань

4) Усі відповіді правильні

109. Можливість кількісного вимірювання є основною відмінною рисою:

1) Технологічних методів

2) Адміністративних методів

3) Економічних методів

4) Управлінських методів

110. До економічних стимулів належать:

1) Тарифні ставки

2) Надбавки

3) Посадові оклади

4) Усі відповіді правильні

111. Організаційне регламентування оформлюється у вигляді:

1) Положення, статуту, постанов и

2) Інструкції, постанови

3) Статуту, інструкції, постанови

4) Постанови, наказу

112. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору засобів і методів їх втілення:

1) Контурне

2) Структуроване

3) Алгоритмічне

4) Організаційне

113. Рішення, які потребують певною мірою нових ситуацій, вони в середині неструктуровані або пов'язані з невідомими чинниками:

1) Алгоритмічні

2) Запрограмовані

3) Незапрограмовані

4) Інтуїтивні

114. Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, - це:

1) Організаційне рішення

2) Запрограмоване рішення

3) Раціональне рішення

4) Рішення, що ґрунтується на судженнях

115. Завдання керівника на цьому етапі процесу прийняття рішення полягає в аналізі проблемної ситуації, вивченні справи та цілі, попередньому формуванні критеріїв рішення:

1) Діагностика проблеми

2) Реалізація рішення

3) Контроль за виконанням рішення

4) Виявлення обмежень та визначення альтернатив

116. Вид управлінського рішення, яке гранично жорстко регламентує діяльність підлеглих і практично виключає їх ініціативу:

1) Контурне

2) Структуроване

3) Алгоритмічне

4) Організаційне

Чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень

1) Особисті оцінки керівника, середовища прийняття рішення

2) Інформаційні обмеження, психологічні обмеження

3) Негативні наслідки, взаємозалежність рішень

4) Всі відповіді правильні

118. Єдиний на сьогодні систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дає змогу їх ефективно порівнювати:

1) Моделювання

2) Формулювання гіпотези

3) Прогнозування

4) Економічний аналіз

119. У випадку, коли треба з'ясувати найважливіші чинники, що впливають на прийняття рішення в умовах конкурентної боротьби, застосовують:

1) Моделі управління запасами

2) Теорію ігор

3) Модель лінійного програмування

4) Імітаційне моделювання

120. Ці моделі використовують для визначення оптимальної кількості каналів обслуговування відносно потреби в них, щоб збалансувати витрати у випадку їх занадто великої чи малої кількості:

1) Моделі теорії черг

2) Моделі управління запасами

3) Теорія ігор

4) Платіжна матриця

121. Модель прийняття рішення, яка застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб:

1) Моделі теорії черг

2) Моделі управління запасами

3) Модель лінійного програмування

4) Імітаційне моделювання

122. Схематичне зображення проблеми прийняття рішення:

1) Дерево рішень

2) Платіжна матриця

3) Графік беззбитковості

4) Модель лінійного програмування

123. Один з методів статистичної теорії рішень, який корисний за умови, якщо керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей:

1) Моделі теорії черг

2) Платіжна матриця

3) Графік беззбитковості

4) Модель лінійного програмування

124. Метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для визначення рішення:

1) Прогнозування

2) Платіжна матриця

3) Імітаційне моделювання

4) Економічний аналіз

125. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер:

1) Метод платіжної матриці

2) Метод "дерева рішень"

3) Метод теорії статистичних рішень

4) Метод теорії ігор

126. Кількісні методи прогнозування можна використовувати, якщо:

1) Інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірної залежності між змінними

2) Є переконаність, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому

3) Результати одного рішення впливають на наступні рішення

4) Керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей

127. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

1) Визначення цілей діяльності

2) Закріплення людей за посадами і робочими місцями

3) Розподіл ресурсів

4) Усі відповіді правильні

128. Суб'єктами управлінського рішення є:

1) Керівники вищої ланки управління

2) Керівники середньої ланки управління

3) Керівники нижчої ланки управління

4) Всі відповіді правильні

129. Управлінські рішення класифікуються за часом дії на:

1) Стратегічні, тактичні, оперативні

2) Планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні

3) Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні

4) Оптимальні, раціональні

130. Управлінські рішення класифікуються за напрямом впливу на:

1) Стратегічні, тактичні, оперативні

2) Внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування

3) Планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні

4) Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні

131. До якої функції підприємництва відноситься діяльність, пов'язана з ефективним використанням трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів:

1) Новаторської

2) Господарської

3) Соціальної

4) Організаційної

132. До функцій технічного рівня управління відносяться:

1) Щоденні операції й дії

2) Координація роботи структурних підрозділів організації

3) Довгострокове планування

4) Зв'язки організації із зовнішнім середовищем

133. До функцій управлінського рівня управління відносяться:

1) Щоденні операції й дії

2) Координація роботи структурних підрозділів організації

3) Довгострокове планування

4) Зв'язки організації із зовнішнім середовищем

134. До функцій інституційного рівня управління відносяться:

1) Щоденні операції й дії

2) Координація роботи структурних підрозділів організації

3) Довгострокове планування

4) Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

135. Менеджери низової ланки управління відповідають за:

1) Керівництво функціональними підрозділами

2) Визначення цілей і стратегій організацій.

3) Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

4) Управління маркетингом

136. Топ- менеджери відповідають за:

1) Керівництво функціональними підрозділами

2) Визначення цілей і стратегій організацій

3) Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

4) Контроль за виконанням виробничих завдань

ТЕМА 7

«ФУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ»

137. Планування - це:

1) вміння визначити завдання, вибрати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей

2) вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей

3) вміння передбачити майбутні результати

4) оцінка можливості здійснення прогнозів при наявних ресурсах

138. До принципів планування не відносять:

1) принцип синергізму

2) принцип участі

3) принцип гнучкості

4) принцип точності

139. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:

1) планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію

2) стратегічний план є детермінованим

3) у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого

140. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства не включає:

1) оцінку маркетингових зусиль

2) оцінку фінансового становища

3) оцінку напрямків використання прибутку

4) оцінку організаційної культури

141. Великі масштаби виробництва є сильною стороною підприємс­тва, що дозволяє скористатися такими зовнішніми можливостями:

1) поява прогресивної технології;

2) зменшення ставок мита на експорт продукції, що випускається фірмою

3) підвищення рівня доходів населення

4) поява продукту-замінника

142. До слабких сторін підприємства не можна віднести:

1) застарілу технологію

2) відсутність управлінського таланту і глибокого бачення проблеми у вищого керівництва

3) здатність фінансувати необхідні зміни у стратегії

4) відсутність ефективної системи контролю

143. Місія підприємства формулюється з огляду на:

1) сферу діяльності підприємства

2) запити та вимоги споживачів

3) інтересів суспільства загалом

4) всі відповіді вірні

144. До стратегій концентрованого зростання не відносять:

1) стратегію розвитку продукту

2) стратегію збору врожаю

3) стратегію розвитку ринку

4) стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль

145. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існу­ючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, —це стратегія:

1) розвитку продукту

2) відтинання зайвого

3) вертикальної інтеграції

4) горизонтальної диверсифікації

146. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, — це:

1) стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат

2) стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;

3) стратегія інтегрованого зростання

147. Субстратегіями фінансової стратегії фірми можуть бути:

1) накопичення та споживання

2) заборгованості

3) фінансування цільових комплексних програм і проектів

4) всі відповіді правильні

148. Дж. Томпсон і Стрікланд запропонували спосіб вибору стратегії фірми залежно від:

1) ринкових позицій фірми і темпів економічного розвитку країни

2) конкурентних позицій фірми і рівня стабільності ринку

3) конкурентних позицій фірми і її фінансових можливостей

4) конкурентоспроможності фірми і конкурентоспроможності її продукції

149. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг — це:

1) правові акти

2) правові норми

3) правові відносини

4) юридичні відносини

150. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників то­що — це:

1) організаційні методи управління

2) оперативно-розпорядчі методи управління

3) економічні методи управління

4) адміністративні методи управління

151. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, - це:

1) організаційні методи управління

2) оперативно-розпорядчі методи управління

3) економічні методи управління

4) адміністративні методи управління

152. Для якого етапу життєвого циклу організації характерні великі масштаби, механічна вертикальна структура, посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів, формалізація діяльності:

1) Середнього віку

2) Зрілості

3) Юності

4) Старіння

153. До суб’єктів планування належить:

1) Розподіл ресурсів та резервів

2) Розробка стандартів та нормативів

3) Планові відділи та організації

4) Виробнича, фінансова, інноваційна та інша діяльність організації

154. Які види планів виокремлюються за класифікаційною ознакою предмет планування:

1) Загальне планування підприємства організації

2) Планування процесів

3) Планування по галузях діяльності

4) Планування проектів

155. Генеральні плани, які містять установлення цілей організації, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив та вибір базової стратегії бізнесу, - це:

1) Стратегічні плани

2) Тактичні плани

3) Оперативні плани

4) Організаційні плани.

156. До методів організаційного планування не належить:

1) Метод послідовного опису операцій

2) Графіки виконання

3) Метод сітьового планування та управління

4) Постійний оперативний план

157. До методів розробки планів не відносять:

1) Психологічні методи

2) Балансовий метод

3) Нормативний метод

4) Математичні методи

158. Комплекс планів праці менеджерів, виконання яких забезпечує реалізацію економічних, виробничих, технічних, соціальних та інших планів діяльності, належить до:

1) Економічного планування

2) Організаційного планування

3) Тактичного планування

4) Операційного планування.

159. До принципів управлінського планування не належить:

1) Прицип ефективності

2) Принцип повноти

3) Принцип економічності

4) Принцип безперервності.

160. Плани робіт, які виконуються особисто менеджером, - це:

1) Регламентування службових обов'язків

2) План праці менеджера

3) Планування видів робіт і робочого часу

4) Делегування окремих робіт

161. Оперативне планування передбачає:

1) Формування сіткового графіка

2) Вибір стратегії бізнесу

3) Визначення цілей організації

4) Бюджетне планування

162. Поточне планування передбачає:

1) Формування сіткового графіка

2) Вибір стратегії бізнесу

3) Визначення цілей організації

4) Бюджетне планування

163. Стратегічне планування передбачає:

1) Формування сіткового графіка

2) Формування поточного плану

3) Встановлення місії та цілей організації

4) Бюджетне планування

164. Тактичне планування включає такі різновиди:

1) Стратегічне планування

2) Поточне й оперативне планування

3) Вибір стратегії бізнесу й бюджетування

4) Вибір стратегії бізнесу й оперативне планування

165. До адміністративних важелів досягнення планових показників належать:

1) Оперативні плани

2) Поточні плани

3) Контроль

4) Почасова форма оплати праці

ТЕМА 8

«ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ»

166. Ключовими поняттями організаційної структури є:

1) елементи; зв'язки; рівні; повноваження

2) підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження

3) організаційні одиниці; механізми координації; повноваження

4) рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження

167. Назвіть, у якій структурі управління найвищий рівень централізації:

1) лінійній

2) матричній

3) мережній

4) проектній

5) функціональній

168. Зазначте, у якій структурі управління порушується принцип єди­новладдя:

1) дивізійній

2) проектній

3) мережній

4) лінійній

5) функціональній

169. Визначте, яка структура управління передбачає створення фун­кціональних служб при лінійних керівниках:

1) лінійна

2) лінійно-штабна

3) матрична

4) функціональна

170. Вкажіть, яка організаційна структура забезпечує високу гнуч­кість фірми при виробництві нею продукції з коротким життєвим циклом:

1) лінійно-функціональна

2) лінійно-штабна

3) матрична

4) функціональна

171. Визначте, яка з перелічених характеристик не належить бюрок­ратичній системі управління:

1) чіткий поділ праці

2) ієрархічність рівнів управління, при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому

3) наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання

4) наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань

172. Вищий ступінь децентралізації в організації означає, що:

1) більша кількість рішень приймається на нижчих рівнях управлінської ієрархії

2) рішення, які приймаються на нижчих рівнях, є досить важливими для організації

3) зменшується централізований контроль за рішеннями, прийнятими управлінським персоналом

4) всі відповіді правильні

173. Коли в організації є багато самостійних відділень близького профілю діяльності, доцільно застосовувати організаційну структуру:

1) на базі стратегічних одиниць бізнесу

2) лінійно-функціональну

3) холдингову

4) конгломератну

174. Дивізійні структури можуть будуватися за принципом:

1) регіональної спеціалізації; обслуговування певних груп споживачів; цінової диференціації

2) продуктової спеціалізації; обслуговування різних територій; орієнтації на певний клас споживачів

3) продуктової спеціалізації; індивідуального обслуговування споживача

4) всі відповіді правильні

175. Зазначте, у якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки:

1) лінійно-штабній

2) лінійній

3) функціональній

4) дивізійній

176. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціаль­но-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:

1) матрична структура

2) конгломератна структура

3) дивізіональна структура

4) проектно-цільова структура

ТЕМА 9

«МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ»

177. З точки зору змістового підходу мотивація - це:

1) певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують людину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу

2) процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей — особистих чи загальноорганізаційних

3) дії, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей

178. Стимули — це:

1) спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами

2) спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами

3) спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами

4) немає правильної відповіді

179. Теорія надбаних потреб — це теорія:

1) А. Маслоу

2) В. Врума

3) Д. С. Мак-Клелланда

4) Ф. Герцберга

180. До змістових теорій не відносять:

1) теорію очікувань В. Врума

2) теорію ЖВЗ К. Альдерфера

3) двочинникову теорію Ф. Герцберга

4) ієрархію потреб А. Маслоу

181. До процесуальних теорій не відносять:

1) теорію очікувань В. Врума

2) теорію ЖВЗ К. Альдерфера

3) теорію Портера — Лоулера

4) теорію справедливості Дж. Адамса

182. Валентність — це:

1) цінність заохочення чи винагороди для працівника

2) вірогідність отримання бажаної винагороди

3) очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені

4) отримання винагороди

183. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою ін­ших людей, що виконують аналогічну роботу, — це основне положення те­орії:

1) очікувань

2) справедливості

3) постановки цілей

4) надбаних потреб

184. Мотиви — це:

1) спонукання людини до трудової діяльності

2) зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності

3) внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особис тих інтересах та потребах

4) винагорода за працю

185. До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:

1) просування по службі

2) висока і стабільна заробітна плата

3) висока відповідальність

4) цікава робота

186. Теорія справедливості передбачає:

1) порівняння валентності і ефективності роботи

2) порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу

3) формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу

4) виплата винагороди за виконану роботу

187. Твердження, що бажана поведінка людини сприяє припиненню застосування до неї певних негативних дій, — це основа:

1) методу позитивної підтримки бажаної поведінки

2) методу негативної підтримки бажаної поведінки

3) покарання

4) ігнорування

188. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:

1) штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи

2) зниження соціального статусу працівника

3) направлення працівника на курси підвищення кваліфікації

4) звільнення працівника з роботи

ТЕМА 10

«КОНТРОЛЬ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ»

189. Функція контролю дає змогу менеджменту організації вирішу­вати такі завдання:

1) забезпечення досягнення поставлених перед організацією цілей

2) виявлення і аналіз факторів, що перешкоджають досягненню запланованих результатів

3) врахування конкретного внеску кожного у забезпечення кінцевого результату діяльності організації

4) всі відповіді правильні

190. Визначте, який контроль здійснюється для оцінювання пра­вильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи:

1) попередній

2) підсумковий

3) поточний

4) функціональний

191. Назвіть контроль, що визначає міру придатності вхідних ре­сурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відпові­дала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку:

1) профілактичний

2) попередній;

3) лінійний

4) поточний

192. Масштаб відхилень має забезпечувати:

1) своєчасну фіксацію будь-якого відхилення від заданої траєкторії

2) своєчасну фіксацію такого відхилення від заданої траєкторії, яке, якщо його не ліквідувати, зашкодить досягненню наміченого

3) фіксацію істотних відхилень від запланованих стандартів протягом встановленого періоду часу

4) різницю між заробітною платою і премією

193. Система контролю — це:

1) сукупність суб'єкта та засобів контролю, що дають можливість виміряти стан об'єкта контролю

2) комплекс елементів та відносин, що забезпечують здійснене контролювання як функції менеджменту

3) сукупність контролюючих дій, що дають змогу своєчасно розробляти коригуючі заходи при виявленні відхилень від бажаного стану організації

4) усі відповіді правильні

194. Фінансовий контроль не включає:

1) оцінку ефективності використання фірмою своїх ресурсів

2) оцінку платоспроможності фірми та її фінансової стійкості

3) оцінку конкурентних переваг фірми

4) визначення межі, до якої фірма може здійснювати фінансування за рахунок позичкових коштів

195. Вкажіть правильне визначення контролінгу:

1) система управління процесом досягнення стратегічних цілей підприємства через систему управління його прибутковістю

2) система управління фінансами підприємства

3) система управління процесом реалізації стратегії підприємства

4) усі відповіді правильні

196. Зовнішній аудит — це:

1) оцінка результатів фінансової діяльності підприємства, зроблена аудиторами за спеціально укладеною угодою

2) фінансова оцінка, зроблена незалежними експертами, які не є працівниками організації

3) оцінка бухгалтерської звітності підприємства, зроблена працівниками спеціально створеної фінансової служби організації

4) фінансова оцінка, зроблена незалежними експертами, які є працівниками організації

197. Система управління запасами включає планування і контроль показників, які відображають:

1) терміни і регулярність постачання матеріалів

2) рівень якості матеріальних ресурсів

3) витрачання ресурсів у процесі виготовлення продукції

4) всі відповіді правильні

198. Основними ланками ланцюжка якості продукції є:

1) відповідність технічним вимогам, якість конструкції, функціональна якість

2) якість вихідних ресурсів, якість виготовлення, якість експлуатації

3) визначення потреб споживачів, дотримання технологічних вимог, функціональна якість

4) функціональна якість

199. До основних форм соціальної відповідальності належать:

1) Відповідальність за чистоту навколишнього середовища

2) Відповідальність перед прийнятими на роботу

3) Відповідальність перед споживачами

4) Усі відповіді правильні

200. До аргументів на користь соціальної відповідальності належать:

1) Зміна потреб і очікувань широкої аудиторії, наявність ре­сурсів для вирішення соціальних проблем

2) Недостатній рівень зайнятості широкої аудиторії, недостат­ність вмінь вирішувати соціальні проблеми

3) Моральний обов'язок поводити себе соціально відповідаль­ним, витрати на соціальну привабливість

4) Усі відповіді правильні

201. До аргументів проти соціальної відповідальності належать:

1) Зміна потреб і очікувань широкої аудиторії, наявність ре­сурсів для вирішення соціальних проблем

2) Недостатній рівень зайнятості широкої аудиторії, недостат­ність умінь вирішувати соціальні проблеми

3) Недостатній рівень звітності широкій аудиторії, сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи

4) Усі відповіді правильні

202. Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку держави - це:

1) Етика бізнесу

2) Культура управління

3) Соціальна відповідальність

4) Юридична відповідальність

203. Вид етики, який розглядає принципи і норми моральних відносин між працівниками різного службового статусу, які мають неоднакові службові права і обов'язки:

1) Службова етика

2) Економічна етика

3) Нормативна етика

4) Професійна етика

204. Сукупність кодексів, які забезпечують моральний характер взаємовідносин між людьми в процесі їх професійної діяльності,- це:

1) Службова етика

2) Економічна етика

3) Нормативна етика

4) Професійна етика

205. До причин неетичної діяльності належать:

1) Конкурентна боротьба, бажання мати великі прибутки

2) Невміле стимулювання керівників за етичну поведінку, не­етична поведінка партнерів

3) Занадто складана система розробки та прийняття рішень в організації, невміле застосування стилів керівництва в організації

4) Усі відповіді правильні

206. Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення етичної поведінки, а сам

Дата добавления: 2015-10-23