Характеристика ізолюючого шару при рекультивації полігону

Види використання дільниці закритого полігону ТПВ	Шар ізолюючого грунту, см	Період між закриттям ділянок полігону і новим використанням, років	Особливі умови
Лісопосадки (береза, тополя, клен)			Полив посадок перші 3 роки
Зрни відпочинку, лижні гірки			-
Стадіони, спортивні майданчики і автостоянки без дренажу і підземних комунікацій			-
Луки і рілля при дрібному оранні			Полив посадок у засушливі періоди верхні 20 см ізоляції – культурний шар
При глибокому оранні або глибинних корнеплодів до 40 см			-
Городні культури (овочі, ягоди, фруктові сади)			- -
Відкриті склади палива, будматеріалів і тари харчового призначення			Ущільнення ТПВ не менше 750 кг/м^3

При підготовці до закриття полігону необхідно простежити, щоб у верхньому шарі ТПВ не було великогабаритних відходів і шкідливих для рослин речовин.

Посадку дерев слід провадити не раніше одного року після закриття полігона. В цей період необхідне спостереження - місця осідання підсипати та вирівняти грунтом.

Для захисту укосів полігона від ерозії їх озеленяють безпосередньо після укладання зовнішнього ізолюючого шару захисними насадженнями кущів різних порід.

Для контролю за станом грунту на території закритого і рекультиво­ваного полігона необхідно визначити дві ділянки площею 25 м² кожна. На них методом "конверта" відбирають зразки грунту з поверхні і через кожні 0,25 м в глибину.

Концентрація хімічно шкідливих речовин в зразках грунту порівнюють з кларком - середнім вмістом цієї речовини в незабрудненому грунті.

Рекультивація знижує вміст токсичних речовин до рівня ГДК в грунті в межах допустимих загально санітарних і транслокаційних показників

2.1.9 Оцінка впливу полігону складування ТПВ на навколишкє середовище

Полігони ТПВ повинні забезпечувати охорону навколишнього середовища за шістьма показниками шкідливості: органолептичному, загальносанітарному, міграційно – водному, міграційно – повітряному і санітарно – токсикологічному.

Органолептичні показники шкідливості характеризують зміну запаху, смаку і харчової цінності рослин, запаху атмосферного повітря, смаку, кольоровості і запаху грунтових і поверхневих вод.

Загальносанітарний показник відбиває в процесі зміни біологічної активності і показників самоочищення грунту прилеглих ділянок.

Фітоаккумуляційний (транслокаційний) показник характеризує процес міграції хімічних речовин з грунту ближніх ділянок і територій рекультивованих полігонів у культурні рослини, що використовуються як продукт живлення і фуражу.

Міграційно – водний показник шкідливості відбиває процес міграції хвмвчних речовин фільтрату ТПВ в поверхневі і підземні води. Міграційно – повітряний показник сумарно характеризує ефект впливу чинників у комплексі.

Студенти виконують оцінку впливу полігону на забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, розробляють заходи по мінімізації впливу ТПВ на навколишнє середовище.

Оцінка впливу забруднюючих речовин фільтрату ТПВ на водні об’єкти

Основа під відходами, що складуються на полігоні, повинна мати шар грунту з коефіцієнтом фільтрації води не більше 10 см/с товщиною не менше 0,5 м.

На полігонах захоронення ТПВ фільтрат створюється як результат просачування через шар відходів атмосферних опадів, грунтових вод, зволоження від надходження оборотної води після миття контейнерів. Для захисту грунтових вод від фільтрату встановлюються протифільтраційні екрани (див. розділ 2.2) Для захисту довкілля на полігонах також найкраще передбачати безстрокову схему використання води, що представлена на рисунку 2.3

Рисунок 2.3

1 Схема збору дренажних вод та вод від мийки контейнерів

2 3

4

5

12 11 6 7

10

8 9

1 – проміжна ізоляція

2 – схил

3 – напірний трубопровід

4 – трубопровід стічних вод від мийки контейнерів

5 – водоупорний вал

6 – трубопровід дренажних вод

7- колодязь для прийому дренажних вод

8 – всмоктуючий патрубок

9 – насос

10 – дренажна канава

11 – водоупорна основа полігону

12 – напрямок руху дренажних вод.

За даними Санкт – Петербурзького науково - дослідного центру екологічної безпеки РАН фільтрат містить близько 60 найменувань високомолекулярних екологічних забруднень, які утворюються в наслідок мікробіологічного окислення харчових відходів і безпосереднього їх вилучення водою із маси ТПВ. В таблиці 2.8 наведені склад і концентрації деяких забруднень для яких студенти ведуть облік валового скиду речовин.

Таблиця 2.8

---

Дата добавления: 2015-10-30