Блокова структура програми

Розглянемо приклад в мові С:

{ int nA;

int nB;

char cA;

nA = 10;

nB = 20;

nA = nA + nB;

{

int nA;

int nC;

nC = 20;

nA = nB + nC;

}

cA = “A”

nA = int(cA) + nC;

}

Глобальне розрізнення видимості позначень (імен)

Іноді, в разі розгляду об'єктів, що мають одне і теж позначення, необхідно подолати мембранний ефект. Для його виконання у мовах програмування передбачається оператор глобального розрізнення видимості позначень (імен), який має позначення <::>.

static int nV;

main()

{

auto int nV;

nV = 10;

:: nV = 20;

}

Стратегії розподілу пам'яті

Для будь-якої програми, на жаль, доступно обмежену кількість пам'яті, а тому при компіляції та виконанні програми дуже важливу роль відіграє стратегія розподілу пам'яті. На неї, вирішальний вплив мають, як мова програмування, так і операційна система, під управлінням якої виконується програма.

Розглянемо дві стратегії розподілу пам'яті - статичну і динамічну. Остання, у свою чергу, поділяється ще на дві – динамічний розподіл пам'яті на основі блока та динамічний розподіл пам'яті в купі.

Вказані стратегії реалізуються в пам'яті, розподілений наприклад, так, як зображено на рисунку, якщо брати до уваги операційну систему Windows).

Стратегія статичного розподілу пам'яті

Ø зв'язок між ім’ям змінної та генерованим вмістом установлюється один раз і лишається незмінним упродовж усього часу виконання програми;

Ø розподіл пам'яті відбувається до початку виконання програми, під час трансляції або редагування зв'язків, тому не має потреби вставляти у програму жодних додаткових виконуваних операторів;

Ø усі об'єкти в програмі є глобальними, мають глобальний період існування, глобальну область дії;

Ø захоплення та вивільнення пам'яті відбуваються автоматично;

Ø вміст змінної ініціалізується нулем відповідного типу;

Ø пам'ять розміщується в.EXE файлі, займаючи обмежене місце (зазвичай сегмент 64К)

Дата добавления: 2015-10-29