Операції для доступу до значення змінної

V – значення об’єкта.

Термінологія: «N має значення V».

Наприклад, позначення 13 має значення „тринадцять”, а позначення „+” – значення, яке можна інтерпретувати як дію додавання двох значень певного типу і отримання третього значення того ж самого типу.

Літерал

Програмний об’єкт (N, V) називається літералом (literal), якщо N являється зображенням.

Оскільки значення V і позначення N у літерала зазвичай збігаються, то літерал називають ще само вираженим значенням. Отже, за позначенням літерала можна визначити його значення.

Рис. 1. Схема літерала

Константа

Константа (constant) – це програмний об’єкт, основу якого становить тотожність виду Nc= (N, V),

де Nc – позначення константи, придумане програмістом за правилами ідентифікатора,

пара (N, V) - літерал.

Приклад опису константи в мові Pascal:

const CURRENT_YEAR = 2010,

MY_ BIRTHDAY = 1994;

Приклад опису константи в мові С:

const int CURRENT_YEAR = 2010,

int MY_ BIRTHDAY = 1994;

Рис. 2. Схема константи (= - позначення тотожності)

Цілі використання констант:

- полегшення модифікації тексту програми

- покращення розуміння тексту програми

Змінна

Змінна (variable) – це програмний об’єкт, значення якого не можна визначити за позначенням, як у літерала, або за описом, як у константи. Змінна відіграє дуже важливу роль у мові програмування, оскільки забезпечує зміну значення при виконанні програми.

Змінна складається з імені та вмісту. Ім’я та вміст складаються з позначення та значення. Позначення імені використовується як позначення змінної. Позначення вмісту можна вказати тільки тоді, коли стане відомим значення вмісту змінної. Це значення називають також значенням змінної.

Рис. 3. Схема змінної

Створення внутрішньої частини змінної (значення імені та вмісту) включає два етапи. По-перше, створюється пам'ять для значення ім’я змінної (до позначення додається пам’ять для значення ім’я). По-друге, виконується базова операція – генератор і створюється вміст.

Рис. 4. Схема створення змінної

Використовуючи опис змінної, операція генератор захоплює пам’ять для значень вмісту змінної, а відповідну адресу з якої розміщується це значення вона вміщує як значення в ім’я змінної. Крім адреси в значення імені входить і кількість пам’яті, що її займає значення вмісту. Пара < адреса, кількість пам’яті > забезпечує доступ до заданої в ній кількості пам’яті за зазначеною адресою і називається посиланням (reference). Тому значення ім’я являє собою посилання.

Рис. 5. Відмінність адреси від посилання

Операції для доступу до значення змінної

Для доступу до значення вмісту, як правило, необхідно виконати дві базових операції. Перша операція, забезпечує отримання значення імені змінної і називається операцією взяття адреси або отримання посилання. У мові Pascal така операція має позначення ²@², а в мові С - позначення - ²&². Друга операція забезпечує отримання значення вмісту змінної і називається операцією розіменування. У мові Pascal така операція має позначення ²Ù², а в мові С її позначення – ²*².

Рис. 6. Схема доступу до значення змінної

Змінні поділяються на дві групи – прості та вказівні. Залежно від того є значення вмісту змінної адреса (посилання) або інше значення.

Дата добавления: 2015-10-29