Розробка первинних креслень деталей моделей та остаточних лекал на одну з розроблених моделей

М.О. Островецька; Т.В. Дементович.

Затверджено на засіданні кафедри дизайну одягу

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол №

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………..

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА БАКАЛАВСЬКОЇ КВАЛІФІКАЙНОЇ РОБОТИ………………

ВИБІР ТЕМИ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ………………

ЕТАПИ РОБОТИ ТА ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРОМІЖНИХ КАФЕДРАЛЬНИХ КОНТРОЛІВ………………………………………………………………

СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ……………………………………………….

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ………………………………………………………..

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ……………....

ВСТУП……………………………………………………………………………………....

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ …….

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ………………….

РОЗДІЛ ІІІ. КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ ……………………..………

РОЗДІЛ ІV. КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ……...…

РОЗДІЛ V. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………..………………..........

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….………

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ…………….……….

ПРОЦЕДУРА ПІДГОТОВКИ ДО ПУБЛІЧНОГО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ……………………………………………………………………………………………

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ………………………………

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………………………………….

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………….

ВСТУП

Бакалаврська кваліфікаційна робота є одним із видів самостійної науково-дослідної роботи студента. Кваліфікаційна робота спрямована на професійний напрям у підготовці студентів спеціалізації «Дизайн одягу» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України бакалаврська робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, отриманих студентами за нормативний термін навчання з першого по четвертий курси, та їх застосування у вирішенні комплексного фахового завдання. Кваліфікаційна робота демонструє фаховий рівень підготовки студента, носить прикладний характер та направлена на вирішення конкретних завдань. Після успішного захисту випускної роботи, на підставах рішення державної екзаменаційної комісії, студенту присуджується академічний ступінь бакалавра.

Мета бакалаврської кваліфікаційної роботи закріплення, поглиблення теоретичних та практичних знань отриманих під час вивчення дисциплін: «композиція», «формотворення в костюмі», «антропологія та ергономіка в одязі», «архітектоніка в костюмі», «кольорознавство», «дизайн-проектування одягу», «конструювання та моделювання одягу», «технологія виготовлення швейних виробів», «інноваційні технології в проектуванні одягу», «матеріалознавство та конфекціювання», «еволюція костюма і крою», «дизайн матеріалів та аксесуарів», «аналітика світових трендів», «моделювання стилю та іміджу», «брендинг fashion-бізнесу» та застосування їх в роботі художника-дизайнера одягу.

Кваліфікаційна робота має за мету розкрити потенціал студента, набутий у процесі навчання, його вміння самостійно обирати, аналізувати та обґрунтовувати тему, пов’язавши її з тенденціями моди, розробити та виготовити власну колекцію моделей одягу.

Завдання бакалаврської кваліфікаційної роботи:

· розширити науково-теоретичний світогляд;

· удосконалити навички самостійного вивчення та аналізу джерельної бази, з обраної тематики;

· практично застосувати методи структурування та пошарового аналізу трендів подіумної моди pret-a- porter та haute couture, побудови аналогової та авангардної лінійки трендів;

· набути навички до самостійного аналізу візуального матеріалу, з обраної тематики;

· практично застосовувати методику дослідження при впровадженні інноваційних моделей одягу;

· створити інноваційний завершений художній образ

· розробити власну концепцію графічної презентації модельного ряду;

· використати на практиці наукові методи конфекціювання текстильних матеріалів та їх «пакетів» з метою оптимального формотворення моделей колекції;

· набути навички розробки конструкторської та технічної документації;

· удосконалити практичні навички відтворення моделей одягу;

· набути навички прилюдного захисту власних творчих розробок.

При виконанні кваліфікаційної роботи студент повинен:

· мати власну концепцію створення художнього образу в дизайні одягу;

· мати уявлення про тенденції та перспективи розвитку дизайн-об’єктів в модній індустрії;

· мати уявлення про принципи розвитку світової моди;

· розуміти та виявляти синтез мистецьких практик та їх вплив на моду;

· комплексно вирішувати поставлені задачі використовуючи новітні технології;

· знати та використовувати принципи систематизації, узагальнення інформації;

· вміти аналізувати теоретичні та практичні розробки дизайнерів одягу;

· мати уяву про систематизації творчого та виробничого процесу при створенні сучасних колекцій одягу;

· знати способи вдосконалення процесу проектування;

· вдосконалити графічні методи презентації дизайнерських проектів;

· вміти підготувати конструкторську та технологічну документацію для подальшого впровадження моделей одягу;

· вміти виявляти та усувати художні, естетичні, технологічні недоліки на етапі проектування, а також в процесі виготовлення моделей одягу;

· досконало володіти художніми засобами при відтворенні моделей одягу;

· володіти фаховою, спеціальною термінологією;

· володіти навичками презентації колекції одягу.

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА БАКАЛАВСЬКОЇ КВАЛІФІКАЙНОЇ РОБОТИ

Бакалаврська кваліфікаційна робота є складним комплексним завданням яке вирішує майбутній дизайнер одягу та представляє до захисту державній екзаменаційній комісії. Структура такої роботи містить текстовий, зображувальний та об’ємно-просторовий матеріал:

– пояснювальну записку (зшитий диплом, відповідно до вимог Вищої школи);

– графічну презентацію (візуальну інформацію – проект, портфоліо);

– виготовлені макети та моделі одягу (3 моделі одягу (залежить від ступенів складності), представлені на моделях).

ВИБІР ТЕМИ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ

Особливо важливим моментом є вибір теми бакалаврської кваліфікаційної роботи. На початку VІІ семестру (до 10 вересня) студент самостійно обирає тему та подає власні пропозиції на розгляд кафедри «Дизайну одягу». Разом з пропозицією тематики студент коротко (4-5 речень) обґрунтовує власну концепцію та доцільність проекту та вказує призвіще бажаного наукового керівника. Пропозиція теми здійснюється на підставі заяви. Якщо кафедра не отримала заяву від студента, то тема кваліфікаційної роботи визначається кафедрою (Зразок заяви − Додаток 1).

Назва теми має бути чіткою, та короткою (до 12 слів) та відповідати обраній спеціальності та суті дослідження (орієнтовна тематика − Додаток 2). Конкретною і влучно розкривати творче джерело та задум бакалавра. При необхідності конкретизувати певний етап творчої діяльності митця, оскільки, як відомо, в кожного художника доробок складається з кількох різних по естетично-стильовому наповненню періодів (про це зазначено в енциклопедіях, словниках та підручниках з історії мистецтв, яку наші студенти вивчають). Тема узгоджується, згідно до вимог навчального закладу, погоджується з керівником проекту та затверджується на засіданні кафедри. Коригування та зміна теми можлива лише з дозволу наукового керівника та за погодженням завідувача кафедри, при ґрунтовному поясненні такої необхідності, але не пізніше листопада.

Після затвердження теми, студент отримує конкретне дизайнерське завдання з чітко визначеними вимогами до оформлення пояснювальної записки, графічної презентації та кількості виготовлення моделей в матеріалі.

ЕТАПИ РОБОТИ ТА ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРОМІЖНИХ КАФЕДРАЛЬНИХ КОНТРОЛІВ

Графік етапів виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи на 2013-2014 н. р.

(денна форма навчання)

Дата	ЕТАПИ РОБОТИ на 2013-2014 н. р.
02.09.2013р.-20.09.2013р.	Затвердження теми бакалаврської роботи. Визначення першоджерела.
20.09.2013р- 11.10.2012р.	«АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ» Представлення графічного опрацювання першоджерела (копії − 5 шт, замальовки − 5 шт. стилізації – 5 шт.). ВСТУП, аналіз джерельної бази – текстовий та ілюстративний матеріал.
24.10.2013р.- 28.10.2013р.	Затвердження І розділу (кінцевий варіант). Копії, замальовки, першоджерела.. Представити у процесі роботи ілюстративно-графічну частину дипломної роботи (форескізи, начерки − min. 15 шт.)
14.11.2013.р.- 08.12.2013р.	«ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ» Обґрунтування проектних стратегій.Визначення константного та модифікаційного простору колекції. Графічна презентація проекту (ескізи колекції − 15-20 шт., ескіз − проекту (3х фігурна композиція на форматі А1), структура портфоліо).
10.12.2013р.- 20.12.2013р.	І − Й НОРМОКОНТРОЛЬ Затвердження проектного розділу. Представити у кінцевому варіанті графічну частину бакалаврської роботи (ескізи колекції − 15-20 шт, ескізне рішення − проекту (формат А1), структура портфоліо).
13.01.2014р.- 09.03.2014р.	ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА
13.01.2014р.- 17.01.2014р.	Консультації до розділу «КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ»
20.01.2014р.- 24.01.2014р.	Консультації до розділу «КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ»
31.01.2014р.- 09.03.2014р.	Консультації до розділу «ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ»
17.02.2014р. 24.02.2014р.	2 -й НОРМОКОНТРОЛЬ Затвердження проекту у дизайнерській графіці, портфоліо. Представлення трьох моделей в макетній тканині, виконаних з модельного ряду колекції.
24.02.2014р.- 03.03.2014р.	Затвердження розділів: «КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ»; «КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ»
10.03.2014р.- 17.03.2014р.	Затвердження розділу «КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ»
24.03.2014р. 31.03.2014р.	Виконання моделей у матеріалі.
14.04.2014р.-21.04.2014р.	3-й НОРМОКОНТРОЛЬ (80%) Представити ілюстративно-графічну частину бакалаврського проекту (3 х фігурна композиція − А1 формат, портфоліо), пояснювальну записку до роботи в чорновому варіанті зі всіма розділами, додатки, 3 моделі виконані у матеріалі.
12.05.2014р.- 19.05.2014р.	4-й НОРМОКОНТРОЛЬ (100%) Передзахист Представлення завершеної пояснювальної записки в чистовому варіанті у твердій обкладинці (всі розділи мають бути підписані); графічна презентація: проект (3 х фігурна композиція − А1 формату); портфоліо; ескізи колекції в кольоровій графіці; виконані в матеріалі моделі одягу; Відгук керівника.
20.05.2014р.- 26.05.2014р.	Підготовка документів до захисту: - анкета дипломника; - залікова книжка у заповненому вигляді (здається до деканату).
26.05.2014р.- 15.06.2014р.	ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

– титульний аркуш (додаток 3);

– завдання (додаток 4);

– зміст (орієнтовний варіант – додаток 5);

– перелік умовних позначень (за необхідності);

– вступ;

– основна частина (розділи);

– висновки;

– список використаної літератури;

– додатки.

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

РОЗДІЛ ІІІ. КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

РОЗДІЛ ІV. КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ

РОЗДІЛ V. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Дана структура ЗМІСТУ є загальною. Наповнення розділів та підрозділів може корегуватися керівником в залежності від проблематики та теми бакалаврського проекту. Зразок змісту пояснювальної записки (додаток 5).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ВСТУП

Вступ містить системні складові актуальності вибору теми, мету проектування, завдання проектування, об’єкт дослідження, предмет дослідження.

Перша частина вступу містить загальну характеристику актуальності вибору теми відповідно до сучасного стану та потреб в контексті культури та дизайну. До питань актуальності можуть бути включені: художня, культурно-естетична, конструкторсько-технологічна, матеріалознавча доцільність проекту. Студент зазначає чому його тема дипломного бакалаврського проекту є актуальною дизайнерською роботою, коротко зазначає, що стає творчим поштовхом для подальшого проектування. Відповідно до поставленої задачі (теми кваліфікаційної роботи), студент визначає та описує ті питання актуальності, які стають важливими при розробці бакалаврського проекту.

Метою проектування може бути культурно-історична (художня, естетична, культурологічна, технологічна, економічна, образна) реконструкція (трансформація) стилістичних настанов (епохи, образів) в мистецькому вимірі як сучасної розробки моделей (колекції) одягу.

Завдання проектування визначається в залежності від мети проектування та корелює зі змістом основної частини пояснювальної записки.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію обрану для вивчення. Це те, на що спрямована пізнавальна діяльність студента (мистецтво, мистецькі практики, історичний період, художні образи, архітектура, соціокультурні проблеми суспільства та ін..)

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Це власне те, що вивчається й досліджується студентом. Предметом бакалаврської кваліфікаційної роботи дизайнера одягу завжди буде колекція одягу або моделі одягу в контексті об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

В розділі «АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ» проводиться предпроектний аналіз. Студент досліджує мистецькі, культуротворчі, конструктивні, матеріалознавчі та ін. настанови, що стоять на засадах проектування його майбутньої колекції. Даний розділ містить вибіркову візуальну та теоретичну інформацію, яка спонукає до створення власного продукту в дизайні. При предпроектному аналізі використовується різноманітні джерела інформації: література, аудіо, відео, Інтернет ресурси та ін..

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Культурно-естетичний аналіз творчого джерела

Надається аналіз теоретичного та візуального матеріалу відповідно до теми зазначеної в назві бакалаврської роботи. Студент описує та аналізує те явище чи мистецьку практику яка стала творчим поштовхом до створення колекції одягу. Об’єктом дослідження може бути мистецтво, дизайн, костюм, стиль, архітектура, художній образ, епоха, орнаменти, колористику та ін.., в залежності від обраної теми. До цього підрозділу необхідно подати зображення творчого джерела у вигляді кольорових чи чорно-білих фотокопій (5шт. − формат А4) високої якості та точної передачі кольору принтерного друку на спеціальному матовому папері для фотоілюстрацій. Та власноруч зроблених копій-замальовок, які виконуються для детального аналізу першоджерела (5шт. − формат А4).

1.2. Визначення тенденцій модних інновацій

Даний підрозділ базується на ілюстративній та теоретичній інформації, на сучасних дослідженнях модних тенденцій, на застосуванні методів аналізу, структурування та аналітичного розподілу трендів. Матеріал дослідження ґрунтується на аналізі останніх дизайнерських колекцій тижнів моди pret-a- porter та haute couture в різних столицях fashion-індустрії (Париж, Мілан, Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Токіо, Москва, Київ та ін. за вибором студента та його наукового керівника). Даний підрозділ надає широкий аналіз тенденцій модних інновацій за наступною структурою:

1.2.1. Стильові напрямки модних інновацій в дизайні одягу;

1.2.2. Актуальні формотворчі та силуетні принципи побудови колекції одягу;

1.2.3. Тренди в колористичних рішеннях дизайн-об’єктів;

1.2.4.Трендовий аналіз аксесуарів.

Розділ ІІ «ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ» бакалаврської пояснювальної записки включає теоретичний та візуальний, графічний матеріал, що демонструє обґрунтування та творчі етапи проектної діяльності студента. Недоречно тут використовувати розробки створені не власне студентом, а запозичені з якихось інших джерел. Проектний розділ найбільш широко надає інформацію про творчий доробок кожного студента, де той в свою чергу, концептуально та креативно надає презентацію дизайн-пропозиції та концепцію власної колекції одягу.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

2.1. Обґрунтування проектних стратегій

2.1.1. Концептуальне рішення. На початку пункту варто визначити творчу концепцію колекції, прототип творчого джерела, надати візуальне зображення та описати детально, що стало творчим поштовхом до створення колекції. До цього підрозділу необхідно презентувати стилізації творчого джерела (5 шт. − формат А4);

2.1.2. Інноваційність та креативність проекту. Наступним, необхідно означити інноваційність, креативність дизайнерського рішення, вказати на оригінальність та особливість даного проекту, зазначаючи на власній дизайнерській ідеї. Даний опис може супроводжуватись замальовками, графікою, фотографією та ін. (за необхідністю).

2.1.3. Призначення колекції. Надається інформація щодо: призначення колекції, визначається асортиментна група та сезонність колекції, описується характеристика споживача, надається асоціативний колаж психологічної та колористичної відповідності (1-2 шт. формат А3), образне рішення колекції (характеристика образу й стильового рішення моделей одягу).

2.2. Визначення константного та модифікаційного простору колекції

2.2.1. Загальні поняття. На початку цього пункту необхідно надати загальну характеристику визначень понять «колекція», «види колекції», «силует», «формотворення в костюмі».

2.2.2. С тратегії формотворення колекції одягу. Визначити стратегії створення власної колекції, а саме методи формотворення. Також необхідно означити константний та модифікаційний простір, тобто, надати інформацію про основні та доповнюючі складові модельного простору, зазначити що є «головне», а що «другорядне». Для цього варто описово та графічно (схематично) продемонструвати принципи створення колекції.

2.2.3. Композиційні методи побудови колекції. Визначити та описати композиційні методи побудови колекції, принципи структурування, за рахунок лінії, форми, плями, фактури, масштабності, контрасту, нюансу, тотожності, ритму, динаміки, статики, метру та ін.

2.3. Графічна презентація проекту. Даний підрозділ включає інформацію:

2.3.1. К олористичне рішення колекції одягу у вигляді графічної пропозиції. Дана графічна пропозиція має включати кольори (розтяжку кольорів), що можуть бути використані при виготовленні проектної колекції одягу. Кольорова пропозиція колекції здійснюється відповідно до творчого джерела та трендового напрямку моди (кількість 1 шт., формат А4 - в записку). Оформлення, техніка та подача пропозиції визначається автором проекту та узгоджується з керівником;

2.3.2. Графічне рішення колекції моделей одягу в кількості 15 − 20 шт. виконується на форматі А3 (надається державній комісії) – зменшений варіант в форматі А4 надається в пояснювальній записці. Графічні засоби та техніку презентації колекції одягу студент обирає за власним бажанням, погоджуючи з керівником;

2.3.3. Презентація портфоліо.

Портфоліо включає:

інформацію про студента (фото; П.І.Б.; тему роботи; П.І.Б. керівника – вчен.звання, ступінь)

графічний пошук (творче джерело, стилізація);

графічна презентація модельного ряду (чистовий варіант ескізного рішення 15-20 моделей);

графічне рішення проекту (трьохфігурна композиція) − (зменшений варіант проекту формату А 1);

фотографії відшитих моделей.

Портфоліо представляє завершений образ готової колекції. Вибір техніки та способу презентації портфоіо визначається студентом, узгоджується з керівником. Орієнтовний формат портфоліо − А5.

РОЗДІЛ ІІІ. КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

3.1. Трендовий аналіз текстильних матеріалів асортиментного сегменту колекції.

У підрозділі 3.1. необхідно описати актуальні на момент розробки колекції трендові та перспективні (інноваційні) матеріали визначеної асортиментної групи (або груп) моделей колекції. При викладенні матеріалу необхідно звернути увагу на наступні трендові характеристики: новітні волокна та їх особливості у формотворенні та естетиці костюма, композитні рішення сировинного складу, фактура, гриф, туше, ступені прозорості та блиску, художньо-декоративне оформлення, орнаментика, жанрові напрямки друкованого чи текстильного рисунку, стильові особливості тощо. Текстовий матеріал підрозділу може супроводжуватись ілюстраціями.

3.2. Візуалізація асоціативно-психологічного сприйняття матеріалів колекції, їх фактурних поєднань та формотворчих властивостей.

У підрозділі 3.2. необхідно розмістити авторські колажі на аркушах формату А4 без обмежень у виборі художніх засобів та технік. Підрозділ не містить текстової частини, весь розробляється на основі ілюстративного матеріалу. Колажі можуть відображати: асоціативне сприйняття фактури, текстури, грифу, туше матеріалів колекції; асоціативні образи ступенів блиску, прозорості, драпірування; супідрядність колористичних рішень чи кольорових акцентів, художнього та текстильного рисунків тощо; тематичні блоки перспективної кольорової гами в оригінальній авторській подачі/ трактуванні; творчий пошук бакалавром форми, кольору, об’єму, художньої виразності фурнітури колекції; її підпорядкуванню загальному задуму, образу, відтворенню творчого джерела чи девіза колекції; принципи композиційного та колористичного підпорядкування фурнітури та матеріалів колекції тощо.

Кількість колажів - 3-5 за вибором студента. Колаж, як і кожна інша ілюстрація, має обов’язковий підпис, номер і позначається як Рис.

3.3. Розробка конфекційної карти на моделі колекції

У підрозділі 3.3. студент розробляє авторську конфекційну карту, на кожну виготовлену у матеріалі модель колекції, за умови використання принципово різних за структурою, колористикою та сировинним складом матеріалів. В загальному випадку консультантом розділу визначається одна модель колекції, що потребує розробки конфекційної карти.

Зразок бланку конфекційної карти надано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Конфекційна карта моделей колекції

КОНФЕКЦІЙНА КАРТА на модель жіночої повсякденної блузки автор моделі:_______________________	Технічний рисунок моделі
Вид спереду	Вид ззаду
Рекомендовані розміри: …………………
Призначення виробу:……………………
Соціально-психологічний та статево-віковий тип споживача:………………… ……………………………………………
Умови експлуатації:…………………….
Рекомендовані способи догляду за виробом: ………………………………………
КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ КОЛЕКЦІЇ
Призначення матеріалу	Назва матеріалу, країна-виробник	Характеристика матеріалу (сировинний склад у %, Мs г/м2, заключні обробки, вид та спосіб нанесення клейового покриття для клейових матеріалів тощо)	Натурний зразок матеріалу
Основні
Додаткові (покривні)
Прикладні клейові
Прикладні неклейові (у тому числі – утеплювачі)
декоративно-оздоблювальні
підкладкові
нитки швейні (скріплюючі)
нитки вишивальні
нитки спеціального призначення
фурнітура
текстильні етикетки

Натурні зразки матеріалів вирізають ножицями «зиг-заг» прямокутної форми розміром 35*70 мм та акуратно приклеюють, наносячи клей на зворотній стороні матеріалу у вигляді 4 крапок у кутах прямокутника тканини. Легкі прозорі матеріали, що легко обсипаються у зрізах, перед обрізанням ножицями «зиг-заг» необхідно попередньо проклеїти по краях прямокутника клейовою кромкою. Білі та світлі матеріали необхідно розміщувати на темно-сірому тлі, щоб була можливість бачити їх структуру. Нитки необхідно намотувати паралельною намоткою на вирізані з картону котушки розміром 30*60 мм.

РОЗДІЛ ІV. КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ

Четвертий розділ включає конструкторську інформацію для виготовлення трьох моделей одягу обраних з колекції.

4.1. Вибір ескізів трьох моделей для розробки конструкцій

У даному підрозділі має бути обрано три моделі колекції для виготовлення в матеріалі. Критерієм вибору моделей є наступні морфологічні ознаки: ступінь об’ємності форми, силует, покрій рукава ( характер лінії з’єднання рукава з деталями, оскільки вони мають бути отримані з використанням однієї базової конструкції. Студент посилається на рисунки та підрозділ (проектний розділ), де надані ескізи та художньо-композиційний опис моделей. При цьому зображення «вигляд ззаду» є обов’язковим та може бути схематичним. Також необхідно обґрунтувати доцільність проектування саме цих моделей колекції.

4.2. Визначення та опис базової конструкції для трьох моделей колекції

На підставі аналізу обраних моделей студент визначає базову конструкцію (БК), на основі якої можуть бути отримані деталі цих трьох моделей, і надає пропорційне зображення БК («вигляд спереду», «вигляд ззаду») з позначенням місць її лінійних вимірів. Залежно від виду одягу, що проектується, та його призначення (жіночий, чоловічий, дитячий), використовуючи довідкову літературу (ОСТ на типові фігури [6-9]), методичні вказівки [10, 31-33] і літературу, яка містить рекомендації щодо прибавок на вільне облягання ([ 10-23 та ін.] – жіночий одяг, [15, 19-21, 24-27 та ін.] – чоловічий одяг, [ 13, 15, 17, 28-30 та ін.] – дитячий одяг), студент виконує розрахунок лінійних вимірів БК, який надає у формі таблиці 4.1. За величинами лінійних вимірів таблиці 4.1. студент виконує технічний рисунок БК у масштабі 1:10. Приклади технічних рисунків базових конструкцій різних видів одягу з відповідними розрахунками лінійних вимірів надані у Додатку 6 (рисунок 6.1. – 6.4., таблиці 6.1.- 6.4.).

Таблиця 4.1

Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції (вказати вид одягу)

Розмір (вказати розмір типової фігури)

Позначення виміру на зображенні	Найменування та умовне позначення виміру	Формула, розрахунок, см

4.3. Розробка первинного креслення деталей базової конструкції та оцінка якості БК за первинним кресленням її деталей.

Для побудови первинного креслення деталей БК студент обґрунтовує вибір методичних рекомендацій (методики) з конструювання даного виду одягу за рядом критеріїв, описаних [2]. Креслення деталей БК студент виконує тонкими лініями на міліметровому папері у масштабі 1:1 з врахуванням правил технічного креслення [34]. Оцінка якості базової конструкції за первинним кресленнями виконується у наступній послідовності:

- оцінка передньо-заднього балансу конструкції;

- оцінка опорного балансу конструкції (для плечового одягу);

- оцінка бокового балансу конструкції (для плечового одягу);

- перевірка спряження всіх перерваних ліній БК плечового одягу за допомогою кальки, а саме, лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, лінії горловини у вищих точках горловини спинки і переду, лінії пройми у верхній та нижній частинах;

- перевірка спряження всіх перерваних ліній БК поясного одягу за допомогою кальки, а саме, лінії талії спідниці чи штанів при закритих виточках;

- перевірка відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням величини посадки.

У тексті пояснювальної записки студент наводить розрахунок балансових характеристик конструкції, а у додатку, де знаходиться креслення БК – перевірку спряження всіх перерваних ліній конструкції на кальці.

Розробка первинних креслень деталей моделей та остаточних лекал на одну з розроблених моделей

За ескізами і описами трьох обраних моделей студент виконує розробку первинних креслень деталей моделей на копії деталей БК, для чого застосовує відповідні прийоми конструктивного моделювання [ 1, 2, 11-15, 20, 21, 36 та ін.]. На кресленні деталей тонкими лініями мають бути відображені всі проміжні етапи конструктивного моделювання. Креслення виконуються та оформлюються на міліметровому папері у масштабі 1:1 з урахуванням правил технічного креслення. Кожне креслення має бути підписане у наступній послідовності:

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ (-і) КОНСТРУКЦІЇ (вказати вид одягу)

РОЗМІР (вказати розмір фігури)

ВИКОНАВ СТУДЕНТ (-КА) ГРУПИ (шифр групи, П.І.Б. студента)

АВТОР (-и) МЕТОДИКИ, НАЙМЕНУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ДЖЕРЕЛА,

ДЕ ВОНА НАДАНА

У пояснювальній записки вказується тип перетворень БК який використовувався в процесі розробки нових моделей одягу. Описуються прийоми конструктивного моделювання, що застосовувались при проектуванні моделей одягу.

Остаточні лекала моделі виконуються з тонкого світлого паперу або кальки та представляються у додатках. На кожному з остаточних лекал повинна бути надана наступна інформація:

- найменування виробу;

- номер моделі;

- найменування деталі та кількість деталей крою;

- вид матеріалу (верх, оздоблювальний, прокладковий);

- розмір фігури;

- напрямок нитки основи;

- лінії вимірів лекал згідно таблиці лінійних вимірів виробу у готовому вигляді;

- припуски на шви та підгини з врахуванням особливостей виготовлення моделі;

- монтажні позначки;

- місця розташування посадки, зборки;

- лінії розмітки виточок, складок, петель, гудзиків.

На одній із основних деталей, найбільшій за площею (як правило, на деталі спинки) окрім переліченого вище, має бути надана спеціфікація лекал моделі. При цьому необхідно дотримуватись наступної послідовності запису лекал у спеціфікації: лекала основних деталей, починаючи зі спинки; лекала конструктивно-декоративних елементів, починаючи з коміра. Для верхнього одягу – лекала деталей верху, підкладки, лекала деталей з прокладкового матеріалу.

РОЗДІЛ V. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ

5.1. Вибір технологічних режимів обробки

Технологічну пропозицію необхідно надати для однієї з трьох попередньо розроблених в ІV розділі конструкцій моделі.

Технологічні режими обробки для тканих та трикотажних матеріалів обирають згідно ДСТУ ISO 4916: 2005 та подають в табличній формі за зразком − Таблиця 5.1.

У випадку, коли є вибір нетрадиційних матеріалів, то застосовують безниткове з’єднання зрізів, вузлів та деталей одягу. Тому, варто в текстовій формі надати характеристику конкретно обраного способу (клейового, зварювального, литтєвого, клепаного) вказати обладнання, пристрої, інструменти за допомогою яких відбувається виготовлення виробу.

Також необхідно описати інноваційні пропозиції, що використані при виготовлені виробу з урахуванням технік декорування або створення фактур матеріалу, наприклад, батик, принт, вишивка, аплікація, в’язка, валяння, тощо... Представити схему утворення фактури, малюнка, візерунка, та описати матеріали й інструменти які використовуються в даній техніці. Даний опис може мати вигляд таблиці, замальовок, схем та ін…

Зразок оформлення режиму ниткових з’єднань наведено в таблиці 5.1

Таблиця 5.1

Режими ниткових з’єднань

Найменування та кодове позначення шва	Найменування технологічної операції де застосовується шов	Ширина шва, мм	Вид та умовний номер ниток	Графічне або умовне зображення шва
Зшивний 1.01.01	Зшивання бічних та плечових зрізів деталей верху жакету та підкладки	10мм	Віскоза Колір в тон основної тканини
Крайовий 1.06.02	Обробка краю борту жакету, коміра, декоративних частин, нижнього зрізу жакета пілочки та спинки.	0,7-0,9 мм	Поліестер №40 Колір в тон основної тканини
Накладний з двома закритими зрізами 1.00.01	З’єднання нижнього зрізу підкладки з нижнім зрізом жакету	10 мм	Поліестер №40 Колір в тон основної тканини

5.2 Розробка технологічної послідовності виготовлення основних вузлів жіночого жакету

Обрати для опису три основних вузла моделі (наприклад: комір, кишені, застібки, манжети, тощо) та скласти технологічну послідовність обробки для кожного з вузлів. Якщо за художньо-конструктивними особливостями моделі передбачена обробка одного вузла, то надаються три можливі варіанти технологічної обробки зазначеного вузла та подаються у вигляді таблиці 5.2.1

Таблиці 5.2.1

Технологічна послідовність з’єднання коміра з горловиною жилету.

№ т.н.о.	Зміст неподільної операції	Обладнання та інструменти
	Скріплення верхнього коміру по лінії горловини жилету	Голки нитки
	Скріплення нижнього коміру по горловині обшивки підкладки	Голки нитки
	Вшивання верхнього коміру в горловину жилету	Машина швейна універсальна TY-1130MProtex
	Вшивання нижнього коміру по обшивці підкладки жилету	Машина швейна універсальна TY-1130M Protex
	Прокладання закріплюючо-з’єднувальної строчки між верхнім і нижнім комірами жилету	Машина швейна універсальна TY-1130MProtex
	Припрасування коміру по лінії горловини жилету	Обладнання для ВТО Праска парова EB – 4NKTFERBO Польща + ПЕП 1,5
	Перевірка якості виготовлення вузла

Рис. 5.2.1. Графічно-умовне зображення технологічної послідовності з’єднання коміра з горловиною жилету.

5.3. Графічне зображення обробки основних деталей та з’єднання їх у виріб

На окремому форматі А4 виконати технічний рисунок моделі та гарфічно зобразити основні з’єднання вузлів жилету.

Зразок схематичного подачі подано на рис. 5.3.1

1 2 3

3 2 1

Рис. 5.3.1. Схематичне рішення обробки основних деталей жилету

Зразок схематичної подачі обробки основних деталей жакету:

Рис. 5.3.2. Схематичне рішення обробки основних деталей жакету

5.4. Технологічна послідовність обробки моделі колекції

В підрозділі 5.4. у табличній формі надати поетапну послідовність технологічного процесу виготовлення однієї моделі одягу з описом заготовчих, монтажних та оздоблювальних операцій.

Зразок оформлення таблиці:

Таблиця 5.4.

Технологічна послідовність обробки жилету

№ т.н.о.	Зміст технологічно неподільної операції	Обладнання та інструменти
	Розкрій деталей	Крейда, лекало
	Зшивання плечових швів	«ZINGER» ZDL
	Зшивання бічних швів	«ZINGER» ZDL
	ВТО плечових та бічних швів підкладки жилету	Праска STIROLUX AP NIPOSTIR 5000S, Прасувальний стіл LELIT PA71
	Зшивання деталей коміру по відльоту	«ZINGER» ZDL
	Пришивання обшивки до коміру по горловині	«ZINGER» ZDL
	Прокладання оздоблюючи строчок на деталях коміру	«ZINGER» ZDL
	ВТО коміру	Праска STIROLUX AP NIPOSTIR 5000S, Прасувальний стіл LELIT PA71
	Зшивання плечових швів підкладки	«ZINGER» ZDL
	Зшивання бічних швів підкладки	«ZINGER» ZDL
	ВТО плечових та бічних швів підкладки жилету	Праска STIROLUX AP NIPOSTIR 5000S, Прасувальний стіл LELIT PA71
	Зшивання обшивок з підкладкою по горловині	«ZINGER» ZDL-8900
	Зшивання бічних швів нижньої частини жилета	«ZINGER» ZDL-8900
	Зшивання кокетки з нижньою частиною	«ZINGER» ZDL-8900
	Заключне ВТО жилету	Праска STIROLUX AP NIPOSTIR 5000S, Прасувальний стіл LELIT PA71
	Перевірка якості виготовлення жилету

ВИСНОВКИ

Загальні висновки до кваліфікаційної бакалаврської роботи подаються на окремому аркуші. У висновках викладають найважливіші результати отримані під час її виконання. Зазначається повнота рішення поставлених завдань, відповідно до мети кваліфікаційної роботи. Послідовність структурування висновків відповідає послідовності завдань зазначених у вступі. Коротко формулюються висновки та рекомендації щодо впровадження та практичного використання здобутих результатів. Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Обсяг висновків (1-2 стор.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Список використаної літератури подається в кінці роботи в алфавітному порядку призвіщ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”, ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12–93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ГОСТ 7.11–78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”.

Кількість використаних джерел 50-60.

ДОДАТКИ

До додатків виноситься допоміжний матеріал, необхідний для більшої повноти сприйняття, що допомагає більш широко розкрити тему дослідження та концепцію даного проекту. Також до додатків можуть бути включені додаткові таблиці, креслення, схеми, зображення та ін.

Орієнтовний зміст додатків до пояснювальної записки (Додаток А)

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Кваліфікаційна робота включає графічний та текстовий матеріал. Текстову частину пояснювальної записки друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word з полуторним міжрядковим інтервалом.

При друкуванні на портативному комп’ютері використовується шрифт Times New Roman текстового редактора Word розміром (кеглем) 14 пт.

Сторінка має поля: ліворуч – 3 см, угорі і внизу – 2 см, праворуч – 1 см. Обов’язкова наявність абзаців (1-1,5 см).

Обсяг пояснювальної записки – 35-40 сторінок без урахування ілюстрацій, списку літератури та додатків. Кількість ілюстрацій складає понад 30% від обсягу тексту. До загального обсягу записки, визначеного Порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів бакалаврського проекту підлягають суцільній нумерації.

№ розділу	Назва розділу	Приблизна кількість сторінок текстового наповнення
ВСТУП		2-3
РОЗДІЛ І.	АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ	6-7
РОЗДІЛ ІІ.	ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ	11-13
РОЗДІЛ ІІІ.	КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ	4-6
РОЗДІЛ IV.	КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ	5-6
РОЗДІЛ V.	ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ	5-6
ВИСНОВКИ		1-2
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
		35-40

Заголовки структурних частин пояснювальної записки “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3–4 інтервалам.

Кожну структурну частину (розділи) пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок кваліфікаційної роботи є наскрізною, включаючи титульний аркуш, завдання, вступ, зображення, ескізи та ін.., але проставлення нумерації починається з сторінки на якій починається ВСТУП. Нумеруються сторінки у правому верхньому куті.

Нумерація розділів та підрозділів. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, малюнки, колажі, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в пояснювальній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, але обов’язково на окремій сторінці. Сторінки з ілюстраціями мають такі самі поля як і сторінки з текстом, інакше під час зшивання роботи у палітурній майстерні фрагменти рисунків можуть виявитись обрізаними і недоступними для перегляду. Якщо у тексті певної сторінки йде посилання одночасно на декілька ілюстрацій (від 2 до 10), всі сторінки з вказаними ілюстраціями послідовно розміщуються в роботі за текстовою сторінкою. Розміщувати на одній сторінці текст та ілюстрації не дозволяється. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках пояснювальної записки, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюструють записку, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” “Мал.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу (підрозділу) і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: (другий рисунок першого розділу третього підрозділу).

Рис. 1.3.2. Дублет, близько 1620 р. Metropolitan Museum of Arts.

Ілюстрацію розташовують після тексту, де вона згадується чи описується, і де вказане посилання на неї, обов’язково на окремій сторінці.

В основному тексті, де відбувається опис зображення, після назви ілюстрації у квадратних дужках необхідно вказати номер джерела із списку літератури.

Наприклад: Особливо цікавим є технологічне та декоративне рішення прорізів на чоловічому дублеті ХVІІ століття, як це видно з рис. 1.3.2. [4, c.23].

Так студент вказує звідки скопійовано зображення. Якщо зображення є авторською розробкою, то теж варто зазначити, наприклад: [авторська розробка].

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі проекту одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовж. табл.1.2”.

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Цитування. Окремо слід відзначити випадки, коли студентське дослідження, аналіз літератури присвячений поглядам або вченню автора, творчості дизайнера чи художника, потребують цитування. Цитуючи, потрібно дотримуватися кількох формальних правил:

1. Цитата повинна бути дослівною.

2. Цитата не повинна бути надто довгою.

3. Цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці.

4. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого

цитування, позначається трикрапкою...

5. Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних

дужках – [ ].

Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.

Цитата у тексті роботи може подаватися у прямій або непрямій формі:

а) пряма форма цитування: Шипович Є.Й. писав: “ У процесі навчання географії велику роль відіграє живе слово вчителя, технічні засоби навчання, різні екранні і наочні посібники, а також спостереження учнів за явищами природи. Що сприяє формуванню географічних уявлень і понять... ”.
Три крапки використовуються в разі неповного цитування речення на його початку, всередині, наприкінці.

б) непряма форма цитування:

Під час цитування у непрямій формі в самому реченні дається вказівка

на авторство, а далі розкривається зміст думки. Л.М. Панчешникова вважає, що проблемне навчання характеризується насамперед тим, що вчитель систематично залучає учнів до пошуку розв’язання нових для них проблем.

Посилання. В залежності від місцезнаходження посилань на авторство у структурі наукової роботи розрізняють під текстовий та закритий спосіб. Може бути використаний і внутрішньотекстовий спосіб, при якому частина відомостей про джерело подається у масовому тексті, а відсутні дані − після нього.

Закриті посилання. Якщо після цитати в квадратних дужках подається номер джерела та сторінки, з якої наводиться цитата, такі посилання називаються закритими. Це вид посилань дуже зручний за умови, якщо у автора вже оформлений список використаної літератури.

Перефразовування, переказування, як правило, становить матеріал для більшої частини тексту пояснювальної записки. Це означає, що вже на етапі нотаток студент починає писати текст своєї праці. У цьому випадку він намагається передати думку автора якнайближче до оригіналу, але використовуючи власну лексику. Вдаючись до цього способу, потрібно визнати авторство ідеї за допомогою примітки. Кроки, які дозволяють адекватно передати думки чужого тексту і при цьому уникнути плагіату є наступними:

- виділити основні ідеї;

- змінити структуру речень;

- використовувати синоніми або слова з подібним значенням, змінювати форми слів.

Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або цілої авторської праці.

За допомогою перефразовування, узагальнення чи цитування праць інших авторів, автор бакалаврської роботи повинен висловити власну позицію. Таким чином, чужі тексти використовуються для того, щоб підтвердити власну думку, проілюструвати власну позицію, протиставити її думці авторитетів чи продемонструвати слабкість аргументації опонентів. Слід постійно стежити за тим, щоб власна думка не змішувалась у тексті із цитованою. Дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі. Робота, автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без права її повторного захисту.

Правила оформлення додатків.

Додатки оформлюються в кінці пояснювальної записки на останніх сторінках

Додатки розміщуються як продовження дипломної роботи на останніх сторінках, у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток починається з нової сторінки, має заголовок, який друкують угорі малими буквами з першої великої симетрично. Посередині рядка над заголовком або праворуч друкують слово «Додаток» і арабську цифру або велику літеру, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ

ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У БАКАЛАВСЬКІЙ РОБОТІ

Книги:

Один автор

1. Василій Великий. Гомiлiї / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська].

— Львів: Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського Сходу.

Золотий вік патристики IV — V ст.; № 14).

2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в

неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К.:

Ін-т математики, 2006. — 111 с. — (Математика та її застосування) (Праці /

Ін-т математики НАН України; т. 59).

3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх.— К.:

Асамблея діл. кіл: Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с. — (Ювеліри

України; т. 1).

4. Шкляр В. Елементал: [роман] / Василь Шкляр. — Львів: Кальварія, 2005. —

196, [1] с. — (Першотвір).

Два автори 1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині:

історія, спогади, арх док. / І. Матяш, Ю. Мушка.— К.: Києво-Могилян. акад.,

2005. — 397, [1] с. — (Бібліотека наукового щорічника "Україна

дипломатична"; вип. 1).

2. Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська, Ю. В.

Черняк. — К.: Прецедент. 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека.

Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для

отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; вип.

11).

3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних

матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І.

Баштанник. — Львів: Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори 1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить

завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л.,

Магидсон Д., Эддисон Г.Д.; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. —

Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. — ХLIII, 265 с.

Чотири автори 1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва /

[Вiтвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К.:

НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста

АПК. Економічні нормативи).

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: [підруч. для

учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач,

М. М. Сердюк. — К.: Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-

технічна освіта).

П'ять і більше

авторів

1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М.

и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-e изд.]. — X.: Гуманитар. центр,

2007. — 510 с.

2. Формування здорового способу життя молоді: навч.-метод. посіб. для

працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т.В. Бондар, О.Г. Карпенко,

Д. М. Дикова-Фаворська та Ін.]. — К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с.

— (Серія "Формування здорового способу життя молоді": у 14 кн., кн. 13).

Без автора 1. Історія Свято-Михайлiвського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту

В. Клос]. — К.: Грані-Т, 2007. — 119 с. — (Грані світу).

2. Воскресіння мертвих; українська барокова драма: антологія / [упорядкув.,

ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К.: Грамота, 2007. — 638, [1] с.

3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та

графіці кінця XIX — початку XX століття: [антологія / упоряд.: Л. Таран,

О. Лагутенко]. — К.: Грані-Т, 2007.—190, [1] с.

4. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб. наук. праць /

наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці: Рута, 2007. — 310 с.

Багатотомний

Документ

1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд.

Л. М. Яременко та ін.]. — К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007 —

. — (Джерела з iсторії науки в Україні).

Ч. 2: Додатки — 2007. — 573, [1] с.

2. Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В.,

Рубцова Е. Ю.; ред. Иванов В. Л.]. — Львов: НТЦ "Леонорм-Стандарт",

2005 —. — (Серия "Нормативная база предприятия").

Т. 1. — 2005. — 277 с.

3. Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни...: (Дочь врага народа):

трилогия / А. Дарова. — Одесса: Астропринт, 2006 —. — (Сочинения: в 8

кн. / А. Дарова; кн. 4 ).

4. Кучерявенко Н. П. Курс _______налогового права: Особенная часть: в 6 т. / Н. П.

Кучерявенко. — X.: Право, 2002 —. — Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. —

534 c.

5. Реабілітовані історією. Житомирська область; [у 7 т.]. — Житомир:

Полісся, 2006 —.— (Науково-документальна серія книг "Реабілітовані

Історією": у 27 т. / голов. редкол.: Тронько Л. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл.

редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с.

6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. 4.1 / В. Г.

Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К.: НТУУ "КПІ",

2006. — 125 с.

Матеріали

конференцій,

з'їздів

1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового

комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь

України і аграрна реформа"], (Харків, 11 — 13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр.

політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — X.: Харк. держ.

аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.

2. Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на

республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики,

обліку та аудиту. — К.: ІСОА, 2002. — 147 с.

3. Матеріали IX з'їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. iнформ.

бюл. — К.: Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. —

Дата добавления: 2015-10-28