Мета, завдання та функції заготівельної логістики

ЗАКУПІВЛЯ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА

Суть, роль і зміст оптової закупівельної роботи в комерційній діяльності

1.1. Економічна сутність закупівельної роботи

1.2. Зміст закупівельної діяльності торгівельного підприємства

1.3. Методи проведення закупівель

Заготівельна логістика

2.1. Завдання і функції заготівельної логістики

2.2. Організація функціонування заготівельної логістики

2.3. Стисла характеристика логістичних заготівельних систем

Суть, роль і зміст оптової закупівельної роботи

В комерційній діяльності

Економічна сутність закупівельної роботи

Процес доведення товарів зі сфери виробництва в сферу споживання, що включає їх купівлю-продаж і рух товару, називається товарозабезпеченням. При спільності цілей ці дві частини товарозабезпечення мають чітке призначення і розмежування. Купівлі-продажу властиві комерційні взаємовідносини, комерційні та товарообмінні операції. Рух товару є продовженням процесу купівлі-продажу і охоплює: формування партій товарів, відвантаження, перевезення, проходження товарів через складські ланки і доставку споживачам. У процесі закупівлі і постачання товарів встановлюються комерційні зв’язки між учасниками, що представляють підприємства торгівлі, виробників і суб’єкти, які обслуговують сферу обігу.

Комерційні відносини торговельних підприємств з партнерами починаються із закупівельної діяльності. Адже щоб продати товар і одержати прибуток, необхідно мати в своєму розпорядженні товар (володіти ним).

За своєю економічною природою закупівлі є оптовим або дрібнооптовим товарообігом, здійснюваним торговельними підприємствами з метою подальшого перепродажу куплених товарів.

Правильно організована оптова закупівля дає можливість сформувати необхідний асортимент товарів роздрібної торгової мережі для постачання населенню, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, а також забезпечує ефективну роботу торгового підприємства.

Зміст закупівельної діяльності торгівельного підприємства

Приплануванні та проведенні закупівель товарів необхідно:

1) враховувати купівельний попит на товари, що купуються;

2) враховувати пропозицію виробників і продавців на ці товари;

3) орієнтуватися на ціну товару, що відповідає діючій ринковій кон’юнктурі;

4) впливати на виробників і оптових продавців товару у напрямі кращого обліку ними купівельного попиту;

5) враховувати інтереси торговельного підприємства щодо організації прибуткової торгівлі;

6) враховувати необхідність формування торгового асортименту товарів;

7) діяти відповідно до розробленої стратегії комерції.

Виходячи з перерахованих вимог, закупівельна діяльність має проводитися з дотриманням наступних обов’язкових умов:

1) конкуренції постачальників;

2) свободи вибору постачальника;

3) свободи вибору ціни;

4) рівноправності партнерів щодо операції купівлі-продажу незалежно від форм власності, державної приналежності, форми підприємств;

5) матеріальної і моральної відповідальності партнерів по операції один перед одним.

Діяльність торговельного підприємства щодо закупівлі товарів поділяється на наступні етапи:

1) дослідження і прогнозування купівельного попиту;

2) пошук і вивчення основних постачальників, встановлення пов’язаної з ними пропозиції товарів;

3) налагодження тісних зв’язків з постачальниками;

4) оформлення попередніх заявок і замовлень постачальникам;

5)підготовка й укладення договорів постачання товарів;

6) здійснення закупівлі товарів у їх виробників, посередників, оптових продавців та інших можливих постачальників;

7) контроль, облік та аналіз закупівельної діяльності

Розглянемо зміст кожного з етапів закупівельної діяльності.

1.Дослідження і прогнозування купівельного попиту — це поле діяльності маркетингу. Оптові закупівлі слід починати з вивчення потреб покупців на товари, купівельних намірів та інших чинників, що формують попит. Торговельні підприємства, обслуговуючи певні територіально-економічні райони і конкретних покупців, вивчають як обсяг купівельного попиту на ті чи інші види (групи) товарів, так і асортиментну структуру попиту. Для цього вони застосовують різні методи вивчення і прогнозування попиту. До них належать:

1) оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період;

2) вивчення й узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів;

3) облік і аналіз незадоволеного попиту покупців;

4) проведення асортиментних і кон’юнктурних нарад з покупцями;

5) економіко-математичні методи прогнозування попиту та ін.

2.Пошук і вивчення постачальників і встановлення пропозиції ними товарів здійснюється шляхом постійного моніторингу (спостереження) виробників товарів, створення у них зацікавленості в роботі з підприємством, що здійснює закупівлі.

Для оцінки реальних і потенційних можливостей постачальників можна використовувати наступні критерії:

1) характер діяльності і можливості постачальника;

2) конкурентне становище постачальника на ринку закупівель товарів;

3) процедура і порядок виконання комерційних операцій;

4) вірогідність отримання необхідного переліку номенклатури й обсягу продукції;

5) умови, що гарантують якість товару, що купується;

6) адекватне поєднання ціни і споживчих властивостей товару;

7) умови постачання товару - стабільність, періодичність, терміни;

8) форма платежу, що передбачається, і способи розрахунків.

Аналіз постачальників за наведеними критеріями дозволяє встановити вимоги до закупівлі товарів. Дослідження показують наступне:

ü покупці не готові міняти постачальників, якщо різниця цін не перевищує 10%;

ü товари, що купуються, за своїми параметрами часто перекривають (перевищують) реальні ціни покупців;

ü гарантованим постачанням надається перевага над швидкими постачаннями.

Залежно від типів постачальників виділяють наступні стратегії їх вибору для здійснення закупівель товарів:

1) вибір одиничних постачальників;

2) вибір великої кількості постачальників.

• Стратегія вибору одиничних постачальників означає свідому відмову від одночасної співпраці з багатьма постачальниками - постачання певних товарів тривалий час здійснюється силами єдиного постачальника. Скорочення числа постачальників звичайно здійснюється з метою зниження витрат щодо закупівлі та логістики. Вибираються звичайно конкурентоспроможні великі та спеціалізовані постачальники.

Стратегію одиничних постачальників доцільно вибирати, якщо для торговельного підприємства значущі наступні аспекти:

ü цінові поступки з боку конкретного постачальника в обмін на обіцянку здійснювати закупівлі даного товару тільки у нього;

ü можливість перенесення цінових переваг великосерій-них гарантованих закупівель на покупця з метою, щоб торговельне підприємство стало таким же ексклюзивним постачальником для своїх покупців;

ü досягнення взаєморозуміння між торговельним підприємством і даним постачальником. їх ефективна взаємодія в питаннях маркетингу, логістики тощо.

Проте у цієї стратегії є чимало недоліків, загроз для торговельного підприємства, а саме:

1) ринкова позиція торговельного підприємства повинна бути значно сильніша за позицію постачальника, щоб останній погодився на значні цінові поступки порівняно з іншими своїми клієнтами;

2) ціни продажу через певний час можуть перестати бути конкурентоспроможними;

3) збільшується ризик перебоїв у постачаннях;

4) росте залежність від можливостей єдиного постачальника, особливо якщо частка товарів, що поставляються ним, дорівнює або перевищує 20% в загальному обсязі закупівель фірмою.

Стратегія вибору великої кількості постачальників припускає, що контакти з багатьма постачальниками дозволяють торговельному підприємству мати краще уявлення про ринок, істотно розширюються асортиментні можливості закупівель і знижується ризик втрати постачальника. Але при цьому невеликі обсяги замовлень погіршують умови закупівель товарів.

3.Налагодження тісних зв’язків з постачальниками передбачає:

1) формування довгострокових договірних зобов’язань;

2) здійснення прямих контактів;

3) організацію стабільних закупівель без посередників.

Прямі закупівлі товарів у виробників займають певне місце в системі товаропостачання торговельних підприємств. Вони здійснюються за допомогою двосторонніх операцій і контрактів між торговельним підприємством і виробником. Така форма товарного забезпечення має низку переваг:

1) збільшуються джерела закупівель товарів, і надається можливість їх вибору;

2) скорочуються шляхи і терміни доставки товарів;

3) з’являється можливість оперативно впливати на виробника з метою оновлення асортименту і підвищення якості товарів;

4) скорочується кількість посередників;

5) знижується міра комерційного ризику;

6) зберігається стабільний рівень цін на продукцію, що реалізується.

Для оптових і роздрібних торговельних підприємств прямі постачання товарів мають неоднакове значення. Оптовій торгівлі, що охоплює практично всі види продукції, належить провідна роль у формуванні товарно-матеріальних ресурсів, тому вона є найважливішою оптово-посередницькою ланкою між сферою виробництва і споживання. В основному виробники товарів встановлюють господарські зв’язки з оптовими підприємствами. На відміну від роздрібних підприємств вони мають значні обсяги товарообігу та необхідні розміри торговельних і складських площ. При цьому виробники зацікавлені поставляти покупцям товари в обсязі не нижчому за мінімальні норми відвантаження і з необхідною частотою. У ряді випадків ці норми дорівнюють місячному товарообігу малих і навіть середніх роздрібних торговельних підприємств. При скороченні частоти постачань і одночасному збільшенні розмірів партій, що поставляються цим підприємствам, виникають складнощі в розміщенні та зберіганні товарів.

4. Оформлення попередніх заявок і замовлень постачальникам товарів є однією з форм стабілізації закупівельної діяльності торговельного підприємства, яка сприяє посиленню пе-редбаченості попиту і пропозиції товарів і підвищенню ефективності комерційної роботи. У сучасних умовах зміст заявок і замовлень видозмінився. Вони втратили директивно-централізований характер, що існував при адміністративно-командній системі, і зберігають своє значення як комерційні інструменти.

• Заявка - це документ торговельного підприємства, що направляється постачальнику і містить відомості про потребу підприємства в конкретних товарах на певний період.

• Замовлення ~ це подальша конкретизація заявки, за допомогою якого торговельне підприємство повідомляє постачальнику розгорнений асортимент, кількість та якість товарів, що підлягають постачанню. Подання замовлення є попередньою стадією вступу до операції, і його правомірно розглядають як переддоговірний документ на закупівлю товару.

5. Підготовка й укладення договорів постачання товарів. Комерційним документом, що представляє договірні угоди купівлі-продажу товарів, є контракт. Неодмінною його умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. У контракті вказуються зміст договірних умов, порядок виконання взаємних угод і відповідальність сторін, а також передбачаються наступні основні зобов’язання:

1) найменування і обсяг товару, що підлягає постачанню;

2) якість, комплектність, упаковка і маркування товару;

3) ціна та форма розрахунків;

4) терміни виконання постачань і порядок здачі-приймання товару;

5) базисні умови постачання;

6) гарантійний захист і санкції;

7) юридичні адреси сторін і дата укладення контракту.

Документація, що оформляє виконання контракту купівлі-продажу, поділяється на:

1) документи, що відображають вартісну, якісну та кіль? ієну оцінку товару;

2) документи з платіжно-банківських операцій;

3) документи з підготовки товару до відправки;

4) транспортно-експедиторські документи;

5) документи страхового призначення;

6) документи, що відображають митні процедури;

Різновидом контракту купівлі-продажу є договір постачання, згідно з яким постачальник-продавець зобов’язується передати в обумовлений термін (або терміни) вироблювані товари або такі, що купуються ним, покупцю для використання в підприємницькій діяльності.

Укладенню договору постачання передують переговори про майбутню операцію й узгодження її основних умов. У переддоговірний період звичайно складається проект договору, в якому враховується домовленість, досягнута сторонами.

Основними комерційними умовами договору постачання є: періоди, графіки та порядок постачання, а також приймання і розрахунків за поставлені товари.

7. Контроль, облік і аналіз закупівельної діяльності повинні здійснюватися оперативно і мають на меті:

1) ведення спостереження за ходом виконання сторонами умов договору закупівлі товарів за термінами;

2) перевірку кількості й асортименту товарів, що постачаються;

3) перевірку якості товарів, що постачаються, особливо після далеких транспортних перевезень;

4) збір матеріалів для пред’явлення претензій постачальнику стосовно термінів постачання, кількості, якості й асортименту товару, що постачається;

5) вироблення обґрунтованих рекомендацій для коректування комерційної роботи з досвіду невдалих постачань.

Методи проведення закупівель

Основними методами закупівлі товарів є:

1. Оптові закупівлі товарів однією партією.

2. Оптові закупівлі з періодичним постачанням погодженими партіями.

3. Закупівлі в міру необхідності.

4. Різні комбінації перерахованих методів.

Характеристика суті, сфери (умов) застосування кожного методу закупівлі, їх переваги та недоліки наведені в табл. 1.

Характеристика методу закупівлі

Таблиця 1.

Назва методу	Суть методу	Сфера застосування	Переваги методу	Недоліки методу
1. Оптова закупівля товарів однією партією	Закупівля та одноразове постачання закуплених товарів однією партією	У виробників на товарних біржах, у крупно-оптових посередників, для формування сезонних запасів, при не сприятливій кон’юнктурі ринку закупівлі (ринок продавця)	Простота оформлення документів, гарантія постачання всієї продукції, низька закупівельна ціна, низькі витрати на замовлення товарів	Велика потреба в складських приміщеннях та фінансових ресурсах, уповільнення обіговості капіталу
2. Оптова закупівля з періодичним постачанням	Укладання договору закупівлі, яким передбачається скоригований сторонами обсяг, асортимент, графік постачання однієї партії товарів	У виробника та крупно-оптових посередників, для поточної реалізації, при сприятливій кон’юнктурі ринку закупівлі (ринок покупця)	Прискорення обіговості капіталу, оскільки товари сплачуються у міру надходження окремих партій; економія складських приміщень; скорочення витрат на документовані постачання, оскільки оформляються лише замовлення на все постачання	Імовірність замовлення надмірної кількості; необхідність оплати всієї кількості, визначеної у замовленні
3. Оптова закупівля з отриманням товарів у міру необхідності	Укладання договору закупівлі, який передбачає: орієнтований обсяг замовлення та асортимент, відсутність зобов’язань щодо оплати незамовлених (не поставлених) товарів, необхідність узгодження умов та обсягу постачання кожної партії	У виробників та крупно-оптових посередників, при сприятливій кон’юнктурі ринку закупівлі (ринок продавця)	Відсутність зобов’язань щодо купівлі визначеної кількості товарів, прискорення обігу капіталу, зниження витрат на зберігання	Імовірність неможливості задоволення замовлення (по обсягу, асортименту, цінах), відсутність важелів впливу на продавця, збільшення витрат на замовлення
4. Разова закупівля	Закупівля невеликими партіями у міру необхідності	У виробників всіх типів, посередників, для товарів нестійкого попиту, та попиту, що формується, при високому коливанні цін закупівлі	Прискорення обіговості капіталу, зниження витрат на складування та збереження, своєчасність постачання, незалежність від окремих постачальників, гнучкість та маневреність закупок; економія на ціні закупки у випадку її зниження; забезпечення оновлення та широти асортименту	Залежність ціни закупівлі від кон’юнктури ринку на момент закупівлі та обсягу партії товару, що закуповується, відсутність налагоджених господарських зв’язків, імовірність неможливості закупівлі необхідних товарів, неотримання додаткового прибутку у разі підвищення цін закупівлі, нестійкість асортименту реалізованих товарів

В умовах ринкової економіки торговельне підприємство має право повністю вільно вибирати постачальників необхідних товарних ресурсів.
Вибір постачальника робиться на основі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання договору закупівлі з конкретним постачальником у порівнянні з іншими альтернативними варіантами. Основними критеріями вибору постачальника є:

1) вартість придбання (ціна закупки) товарів;

2) якість обслуговування.

Вартість придбання включає ціну закупівлі товарів, а також іншу вартість, що не має грошового вираження, до якої можна віднести, наприклад, зміну іміджу підприємства, його конкурентоспроможність, перспективи зростання товарообороту та ін.

Якість обслуговування включає якість закуплених товарів та надійність договірних відносин. Під надійністю відносин розуміють гарантованість обслуговування посередницького підприємства потрібними йому ресурсами протягом заданого проміжку часу та поза залежності від недопоставок, що можуть виникнути, порушення строків доставки та інше.

Заготівельна логістика

Мета, завдання та функції заготівельної логістики

Основна мета заготівельної логістики полягає у задоволенні потреб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максимально можливою ефективністю. Базовими завданнями заготівельної логістики є:

1. Встановлення оптимальних термінів заготівлі сировини і комплектуючих виробів.

2. Забезпечення точного співвідношення між кількістю поставок готової продукції та потребами в них.

3. Дотримання вимог виробництва до якості сировини та комплектуючих.

Закупівельна логістика має займатися організацією пошуку та закупівлею необхідних матеріалів відповідної якості та за мінімальними цінами. У підвищенні ефективності заготівельної логістики істотну роль відіграє аналіз можливих логістичних витрат. Хоча ступінь впливу постачальницьких витрат на рівень загальних виробничих витрат досить значний, у працемістких та капіталомістких галузях на відміну від інших, особливо матеріаломістких галузей, розрахунок витрат на придбання сировини та матеріалів визначає подальшу стратегію підприємства.

На оптимізацію заготівельного логістичного ланцюжка впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори.

До зовнішніх слід віднести стосунки підприємців з кредиторами і постачальниками.

Внутрішні фактори пов’язані з різним розумінням оптимальної діяльності ланок ланцюжка, необхідністю пошуку економічних компромісів між різними підрозділами фірм.

Успішне здійснення закупівель передбачає наявність широкого спектра інформації про стан ринків. Для дослідження ринку регулярно відбирається та оцінюється детальна інформація з метою визначення місткості ринку і створення передумов для оптимізації закупівель. Цю інформацію отримують з даних, котрі створюють внутрішні і зовнішні інформаційні потоки. Внутрішні інформаційні потоки пов’язані з процесами збереження виробничих запасів, виробництвом продукції, з процесами розподілу готової продукції, а також фінансами та розрахунками.

Для зовнішньої інформації необхідні дані про потреби у сировині та матеріалах, закупівельні ціни, відстань перевезень, транспортні тарифи та ін.

На основі цих даних в заготівельній логістиці приймаються рішення з оптимізації управління матеріальним потоковим процесом, котрий переміщається від виробника до споживача.

Виходячи з процесів заготівельної логістики, ефективність підприємства визначається функціонуванням виробництва, орієнтованого на ринок кінцевої продукції, а також посередників, котрі здійснюють закупівлю матеріально-технічних ресурсів. При закупівлі і забезпеченні підприємства необхідно враховувати, що матеріально-технічні ресурси потребують таких кінцевих товарів, котрі стають більш вартісними, більш складними і різноманітними. Важливо й те, що замовлення цього виробництва щодо закупівель та забезпечення виявляються все більш дрібними, короткотерміновими і специфічними залежно від потреб кінцевих споживачів. Це спонукає зробити систему забезпечення і закупівлі центром переорієнтації в здійсненні закупівельно-забезпечувального процесу.

З переходом на ринкові умови господарювання логістика ефективно використовується у процесі закупівлі. Ринок закупівлі можна поділити на два сегменти:

ü ринок покупців продукції промислового (виробничо-технічного) призначення для споживання;

ü ринок проміжних продавців як покупців цих товарів.

Більшу частину ринку взагалі займає ринок засобів виробництва, тобто більшість вантажопотоків у складі матеріально-технічних ресурсів працюють на ринок підприємств (виробляючих і споживаючих засоби виробництва та послуги), що ускладнює використання логістики. Особливості заготівельної логістики, котра займається закупівлею засобів виробництва порівняно із закупівлею споживчих товарів у тому, що вона придбаває засоби виробництва та послуги з метою виробничого споживання задоволення потреб своїх внутрішніх підрозділів. Рішення про закупівлю приймаються усіма ланками підприємства. При цьому може існувати декілька попередніх узгоджених пропозицій, і лише потім укладається угода.

Мотивація закупівлі пов’язана з виробничими потребами, котрі визначають споживача за якостями закупівельних товарів. Важливе значення має економічний фактор, тобто ціна, а також організація доставки товару за місцями призначення (виробничого споживання). Логістичний вплив на ефективність закупівлі і доставки придбаних товарів до місць їх виробничого споживання можна простежити завдяки результатам роботи підприємства.

Ефективність застосування закупівельної логістики визначають завдяки принципово новим стратегіям досягнення кінцевого прибутку підприємства, а, виходячи з цього, і відповідною стратегією закупівлі і забезпечення, теж орієнтованою на мінімальний розподіл праці та розмір партії постачань і доставки комплектуючих деталей виробів фірми; а також новим структуруванням не тільки виробництва, а й закупівлі та забезпечення шляхом урахування принципів стратегій виробництва на підприємствах майбутнього.

При організації закупівлі потрібно визначити потреби у кількості та якості товару, тобто розробити його специфікацію, виходячи з ескізів та креслень, торговельних стандартів, торговельних марок, хімічних формул, детального опису, вихідних продуктів та способу отримання, галузевих стандартів, робочих характеристик. Зразок цього подано на рис. 1.

Рис. 1. Процес закупівлі матеріальних ресурсів у постачальника

Раціонального обсягу закупівель можна досягти тільки за умови інтеграції виробництва, закупівель і збуту, оскільки закупівля тісно пов’язана із задоволенням потреб споживачів. Для досліджень обирають безпосередні ринки, тобто ті, що забезпечують у цей час потреби у сировині та матеріалах; опосередковані ринки, тобто ринки, що використовуються постачальниками; ринки замінювачів та нові ринки.

Результати досліджень визначають структуру ринку, його організацію (балансування попиту та пропозиції). Інструментом дослідження ринку закупівлі товарів виробничого призначення є запити потенційних споживачів. Досліджуючи ринок і обравши будь-яких конкретних постачальників, функція заготівельної логістики полягає у визначенні потреб у сировині та матеріалах, їх конкретних поставках. Потреба може визначатися шляхом виявлення матеріалів і послуг за їх якістю, кількістю в основному двома методами: шляхом визначення потреб на основі замовлень і планомірного визначення потреб на основі витрат чи минулого досвіду.

В західних країнах продукція виробничого призначення, що придбавається фірмами, класифікується за видами заготовленого товару та за способами його закупівлі. Товари, потреба в яких виникає непередбачено, і які не вимагають тривалого зберігання, купуються, як правило, в терміни, що близькі до термінів їх споживання. Матеріали разового і постійного споживання, що потрібні у певний момент, купуються на умовах договірного постачання, що визначають точний час підвозу. У такий спосіб обсяг запасів матеріалів на фірмі скорочується, а пов’язані з цим витрати зменшуються. Регулярні поставки таких партій матеріалів, що доставляються споживачеві через певні інтервали часу відповідно до графіку потреб в них виробництва в той чи інший період, сприяють різкому зменшенню виробничих запасів.

Важливою функцією заготівельної логістики є аналіз ціни товарів, що придбаваються. Для цього використовують різні види розрахунків:

ü простий метод калькуляції (де показник загальних витрат ділиться на показник обсягу виробленої продукції);

ü калькуляція за еквівалентними показниками (де витрати поділяються на окремі статті та враховуються усереднено);

ü постійна калькуляція (де точний облік витрат по кожній операції здійснюється на базі АСУ).

Аналіз цін враховує також і додаткові роботи та послуги (проведення консультацій, підготовку документації, пакування, митні податі, транспортування тощо).

Ціни аналізуються на етапі від виникнення продукту до його доставки споживачеві на основі корисності продукту за умов тенденції її підвищення, розробки нового продукту, первинними витратами на одиницю продукції тощо.

Заготівельна логістика досліджує і транспортні витрати. При цьому приймається до уваги не тільки дальність перевезень, а й вид транспорту, швидкість доставки, партійність вантажів, спосіб їх пакування.

Значні витрати виникають на зберігання, основним завданням у цьому разі є забезпечення ефективного виконання виробничих задач за рахунок зведення до мінімуму обсягу запасів.

Дата добавления: 2015-10-28