Способи відтворення кольору еталона з застосуванням кольоровимірювальної апаратури й ЕОМ

Робота 1. Розрахунок складу барвних сумішей по трьом точкам

Спрощений розрахунок складу фарбувальної ванни виконують по трьом значенням функцій K/S, визначеним при λ₁, λ₂, λ₃ – відповідним характеристичним довжинам хвиль кожного барвника тріади.

Для розрахунку використовують систему рівнянь:

	(22)

де С_a, C_b, С_с – вміст червоного, жовтого і синього барвників у складному забарвленні, % від маси волокна або г/л;

а₁, а₂, а₃ – величини (K/S) для вихідних забарвлень червоним барвником при λ₁, λ₂, λ₃, відповідно;

b₁, b₂, b₃ – те ж для жовтого барвника;

c₁, c₂, c₃ – те ж для синього барвника;

d₁, d₂, d₃ – величини (K/S) для спектра відбиття заданого забарвлення, що необхідно відтворити;

Р_а, Р_b, Р_с – вміст барвника у ванні при одержанні вихідних забарвлень, % від маси волокна або г/л;

D = a₁b₂c₃ + b₁c₂a₃ + c₁a₂b₃ – c₁b₂a₃ – a₁c₂b₃ – b₁a₂c₃.

За результатами розрахунку компонують фарбувальну ванну, вносячи в неї крім барвників, усі ТВВ, при яких були отримані вихідні забарвлення серії; фарбують зразок у стандартних умовах і зіставляють з еталоном.

У випадку розбіжності отриманого забарвлення й еталонного, знімають спектр відбиття розрахункового забарвлення і визначають виправлення до концентрацій барвників у суміші (ΔС_a, ΔC_b, ΔС_с), використовуючи систему рівнянь:

Δd1 = а1 ΔСa + b1ΔCb + c1ΔСс
Δd2 = а2 ΔСa + b2ΔCb + c2ΔСс	(23)
Δd3 = а3 ΔСa + b3ΔCb + c3ΔСс

де Δd₁, Δd₂, Δd₃ – різниця (K/S)_λ між еталонним і відтвореним забарвленням при λ₁, λ₂, λ_3.

Після розрахунку виправлень коректують склад фарбувальної ванни й одержують нове забарвлення. При необхідності коректування виконують кілька разів до повного збігу з еталонним.

Робота виконується в наступному порядку:

1. Підготовляють базові зразки, забарвлені обраними барвниками, у фарбувальних ваннах, що містять індивідуальні барвники 0,5 % маси зразків. Фарбування проводять за стандартною методикою, характерною для даного класу барвників.

2. На спектрофотометрі одержують спектральні криві еталонного зразка; зразків, пофарбованих індивідуальними барвниками і незабарвленим зразком з того ж текстильного матеріалу.

3. По спектрах відбиття визначають значення довжин хвиль, характеристичних для кожного барвника λ₁, λ₂, λ_3.

4. При даних довжинах хвиль визначають значення коефіцієнтів відбиття всіх зразків і заносять у таблицю, складену за приведеною формою.

Таблиця 4

№

Довжина хвилі λ, нм

Зразок

незабарвлений

базовий

еталонний

червоний

жовтий

синий

Rλ^нз

(K/S)λ^нз

Rλ^а

(K/S)λ^а

аλ

Rλ^b

(K/S)λ^b

bλ

Rλ^c

(K/S)λ^c

cλ

Rλ^d

(K/S)λ^d

dλ

5. За допомогою складеної таблиці визначають по величинах R_λ значення (K/S)_λ, а також:

аλ = (K/S)λ^а- (K/S)λ^нз bλ = (K/S)λ^b - (K/S)λ^нз, cλ = (K/S)λ^c - (K/S)λ^нз

(24)

6. Складають три рівняння і знаходять невідомі концентрації барвників у сумішній фарбувальній ванні С_a, C_b і С_с.

7. По розрахунковим даним готують фарбувальну ванну й забарвлюють зразок тканини.

8. Для отриманого зразка знімають спектральну криву і порівнюють її з еталонною.

9. У випадку розбіжності розраховують величину виправлень:

ΔС_a = D_a/D; ΔС_b = D_b/D; ΔС_с = D_с/D,

де

D_a = Δd₁(b₂c₃ – c₂b₃) + Δd₂(c₂a₃ – a₂c₃) + Δd₃(a₂b₃ – b₂a₃);

D_a = Δd₁(b₁c₃ – c₁b₃) + Δd₂(c₁a₃ – a₁c₃) + Δd₃(a₁b₃ – b₁a₃);

D_a = Δd₁(b₁c₂ – c₁b₂) + Δd₂(c₁a₂ – a₁c₂) + Δd₃(a₁b₂ – b₁a₂).

10. З урахуванням виправлень обчислюють концентрації трьох барвників по формулах:

Сa^’ = Сa + ΔСa Сb^’ = Сb + ΔСb ; Сс^’ = Сс + ΔСс

(25)

11. Забарвлюють зразок тканини по знову отриманим даним. Розрахунок складу сумішних фарбувальних ванн по трьох точках можна виконати на ЕОМ по спеціальній програмі.

Робота 2. Розрахунок складу барвних сумішей за повним

спектром на ЕОМ

При визначенні рецептури забарвлень по трьох точках задовільні результати можна одержати тільки в тому випадку, якщо еталонний зразок забарвлюється тими ж барвниками, що використовуються в розрахунку. В усіх інших випадках доцільніше проводити розрахунки на ЕОМ, використовуючи повний спектр відбиття еталона і базових забарвлень.

Розрахунок можна провести, вирішуючи систему рівнянь, що приводять до нуля різницю в кольорі еталонною і пофарбованого (сумішшю барвників) зразків:

	(26)

де E_λ – спектральний розподіл енергії випромінювання джерела світла;

x_λ, y_λ, z_λ – значення додавання кольорів;

R_λ – спектральний коефіцієнт відбиття зразків;

F_λ – значення (K/S) _λ для зразка при довжині хвилі λ;

α_λⁱ – спектральна характеристика поглинання і-го барвника;

С_i – невідома первісна концентрація і-го барвника.

Підготовка вихідних даних для розрахунку включає:

1) одержання концентраційної серії зразків, забарвлених індивідуальними барвниками (відсоток забарвлення 0,1 – 3,2 % маси зразка);

2) одержання спектрів відображення цих зразків і незабарвленої тканини й еталонів кольору на спектрофотометрі;

3) складання таблиць, що містять значення R_λ, що визнвчаються через кожні 10 або 20 нм в інтервалі довжин хвиль 400 – 700 нм.

Ці дані передають в обчислювальний центр, де проводиться розрахунок рецептури по спеціальних програмах. Використовуючи ЕОМ, для кожного еталона можна одержати набір рецептур, що містять різні барвники, що відрізняються по вартості і ступеню наближення до еталона, а також підібрати оптимальний і більш дешевий рецепт фарбування для одержання кольору, що щонайкраще відтворює колір еталона при обраному джерелі освітлення.

Тема 3

Дата добавления: 2015-10-28