Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Способи влаштування штучних основ.

Читайте также:
  1. Влаштування системи газопостачання житлових будинків
  2. Основні види розрахунків. Форми, способи і порядок розрахунків. 1 страница
  3. Пластмас, синтетичного каучуку, гуми та штучних волокон
  4. Придбання громадянства, його способи та умови.
  5. Припинення громадянства, основні способи. Припинення громадянства на підставі міжнародного договору.
  6. Способи взаємодії внутрішнього і міжнародного права
  7. Способи визначення точки стояння

Искусственные основания устраивают тогда, когда грунт обладает слабой несущей способностью и не может быть использован в качестве естественного основания, Такие основания создают путем уплотнения, закрепления, замены слабого грунта грунтом с большей несущей способностью или путем передачи нагрузки на заглубленные слои грунта при помощи специальных инженерных устройств (сваи, опускные колодцы и др.). Иск. улучшение св-тв слабого грунта достигается путем поверхностного или глубинного уплотнения. Поверхностное уплотнение грунта осуществляют катками (на глубину 15—20 см), пневматическими трамбовками или трамбовочными плитами (на глубину до 1,5—2 м) и другими мех. способами. Глубинное уплотнение слаб.грунтов выполняют при помощи грунт. или песч.свай, образуемых путем пробивания скважин и заполнения их песком или грунтовым материалом с уплотнением.

Простейшим видом грунтовых искусственных оснований являются песчаные подушки. Слой слабого грунта под будущим фундаментом удаляют и вместо него насыпают песок (с тщательным уплотнением). Подушки можно уст-ть также из мат-ла большой несущей способности: гравия, щеня. К более сложным способам иск. улучшения сво-тв грунтов относят закрепление их различными вяжущими материалами, нагнетаемыми под давлением через инъекторы: цементным молоком (цементация), раствором жидкого стекла и отвердителя (силикатизация), горячим битумом или холодной битумной мастикой (битумизация). Вяжущие мат-лы после отвердения связывают частицы грунта в прочный камневидный монолит.

Цементации подвергают грунты, представляющие собой крупные и среднезернистые пески; силикатизацию грунта применяют при упрочнении пылеватых песков и лессовых грунтов. Битумизация обломочных грунтов способствует их упрочнению и предотвращению фильтрации грунтовых вод. Лессовидные просадочные грунты и пористые суглинки (неводонасыщенные) можно закреплять термическим способом — обжигом на глубину до 15 м раскаленными газами через пробуренные в грунте скважины диаметром 15—20 см.

Упрочнение слабых грунтов при создании искус. оснований способствует ↑ их несущей способности до заданной величины.

 

 

18.Визначення несучої здатності паль за грунтовими умовами (за формулами ДБН. 132.1.-10.209). Розрахунок і конструювання ростверка.

3. Визначення несучої здатності палі по грунту

Згідно з ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування» додаток Н: Несучу здатність Fd, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту, і працюють на стискувальне навантаження, слід визначати як суму сил розрахункових опорів ґрунтів основи під нижнім кінцем палі і на її бічній поверхні за формулою: Fd = γccR RA + U Σ γc f f i hi), кН

γc - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті γc = 1; R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі, кПа, що приймається за таблицею Н.2.1;

А - площа спирання палі на ґрунт, м2, що приймається за площею поперечного перерізу палі брутто або за площею поперечного перерізу камуфлетного розширення за його найбільшим діаметром, або за площею палі-оболонки нетто; U - зовнішній периметр поперечного перерізу палі, м;

f i - розрахунковий опір і-го шару ґрунту основи на бічній поверхні палі, кПа. Для попередніх розрахунків допускається f i приймати за таблицею Н.2.2 в залежності від глибини залягання шару і показника текучості ґрунту.hi - товщина і-го шару ґрунту, дотичного з бічною поверхнею палі, м;

γcR; γc f - коефіцієнти умов роботи ґрунту відповідно під нижнім кінцем і на бічній поверхні палі, що враховують вплив способу занурення палі на розрахункові опори ґрунту і приймаються за таблицею Н.2.3. Розбиваємо бокову поверхню палі на одиничні шари в межах одного інженерно-геологічного шару. Максимальна товщина шару повинна бути не більше 2 м.

 

l i, м hi, м f i, кПа hi f i, кН/м Тип грунту
6,2   31,2 62,4 Пісок пилуватий
8,2   33,1 66,2
10,2   34,2 68,4
11,4 0,4 35,1 14,04
12,1       Глина четверт.
Всього   277,04  

Розрахунковий опір і-го шару ґрунту основи на бічній поверхні палі:

 

R = 5192,2 кПа;

Fd = 1(1·5192,2·0,09 + 1,2·1·277,04) = 800 кН

Згідно п. 8.5.2.24 одиночну палю у складі фундаменту і поза ним за несучою здатністю ґрунтів основи слід розраховувати з умови:

Nn - розрахункове навантаження, що допускається на палю при визначенні їх кількості в пальовому фундаменті;

Fd - несуча здатність палі за властивостями ґрунтової основи, визначається згідно з підрозділом 8.5.3; γk - коефіцієнт надійності згідно з 8.5.2.25.;γk = 1,4 – якщо несуча зд-ть палі визн. розрахунком або за резу-ми динам. випробувань паль, виконаних без урахування пружних деформацій ґрунту;

кН

 

Визначаємо кількість паль під одну колону:

e = Mx/N > 0,5 l к γе = 1,2

e = Mx/N ≤ 0,5 l к γе = 1,1

e = 480/5508 = 0,09 ≤ 0,5·0,8 = 0,4 паль

Розташовуємо палі з діагональним зміщенням. Відстань між центрами паль повинна бути 3d = 3·300 = 900 мм. Відстань від грані палі до грані ростверку повинна бути 0,5d і не менше 100 мм. 0,5d = 0,5·300 = 150 мм

4. Розрахунок навантаження на палю

5. Розрахунок висоти ростверку

Для металевих колон розміри перетину підколонника в плані приймаються конструктивно: ;

де - розміри поперечного перетину колони.

Розміри ростверку підбираємо в залежності від висоти сходинок і відповідних розмірів вильотів. Висота першої сходинки повинна бути не менше 600 мм.

hст = 300 ммb(l)вил = 600÷750 мм; hст = 450 ммb(l)вил = 900÷1100 мм; hст = 600 ммb(l)вил = 1200÷1500 мм

6. Розрахунок на продавлювання ростверку

Продавлювання ростверку визначається за формулою:

n1 – кіл-ть паль, що знах. за пірамідою продавлювання (палі, що подавлюють ростверк)

n – загальна кількість паль; bc, lc – розміри підколінника

C1, C2 – відстані від граней підколонника до граней паль що знах.за призмою продав-ня.

76,35 ≤ 663,16 кН – умова виконується, продавлювання не відбувається.

 

19.Визначення несучої здатності паль


Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Проверка давления на слабый подстилающий слой грунта (проверка подстилающего слоя).| За даними статичних випробувань.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)