Характеристика типів темпераменту.

The concept of temperament and its species. Considering the type of temperament deal with intercouse.

Psychology of character and dialogue.

Literature

1. Kant I. About temperament / | | / Psychology of individual differences. Texts / ed Y.B. Shppenreyter, V.Y. Romanov - Moscow: Pub. The Moscow University, 1982. - p. 148 -152

2. Nebylytsyn V.D. Temperament / / Ed Y.B. Shppenreyter, V.Y. Romanov - Moscow: Pub. The Moscow University, 1982. - p. 153-159

3. Partyko T.B. General psychology: a textbook for students / T. Partyko. K.: Publishing House "Jure", 2008. - 416 p.

4. Gnatenko P.I. Ukrainian national character. - K. "Doc-k", 1997. - 116 p.

1. Temperament (from Lat. Temperamentum - adequate correlation parts, feature) - it is individually distinctive, naturally caused a set of relatively stable dynamic expressions of the human psyche that characterize the way of his behavior.

Modern researches (J. Strelyau, B. Zawadzki, etc.) have shown that dynamics of temperament associated with three main characteristics of behavior: energetic, time and affective.

Energetic characteristics are expressed in features of temperament such as activity, sensitivity and endurance.

Activity - the quantity and quality of human interaction with the physical and social environment. It becomes apparent on the motor and speech levels.

Sensitivity - a sensibility to irritants and external events in general. It is based on the fact that the minimum strength of external influences causes mental human response, increased sensitivity accompanied by high anxiety, fear of new situations and people, indecision, shyness.

Endurance is associated with the degree of disability rights.

Time characteristics of temperament expressed in mobility, stability and vitality.

Mobility - a speed at which a person moves from one activity to another, especially if it involves a shift from activity to rest, and vice versa. Stability characterizes consistency and constancy of human behavior. It’s ability to withstand long external influence, showing perseverance, firmness, firmness of intentions, opinions, and actions. Liveliness - is the speed and ease of the flow of mental processes and behavioral responses.

Affective temperament characteristics are:

reactivity - the power of spontaneous emotional response to external and internal stimuli, this is human response to random circumstances not previously planned actions; reactivity may indicate emotional excitability, vulnerability, impulsiveness of human and others.

extraversion (from Lat. extra - outside; versio - turn, modify) characterizes the orientation of the individual on the environment and other people's; reactions and human activities depend on its external impressions that appear at this momet;

introversion (from Lat. intro - outside; versio - turn, modify) characterizes fixing identity of individual to himself, his feelings and thoughts, human behavior depends on memory, imagination, thoughts directed to the past and future.

Plasticity - this flexibility and the ease with which people adapt to new conditions.

Rigidity - insensitivity to changes that occur in the environment.

Traits of temperament is the firmest individual typological characteristics of the person. They manifest themselves from the first days of life, they are inherit; store during prolonged years, often a lifetime, that is a constant, are shown in different situations, that is not depend on the type of activity.

The most common is humoral, constitutional, physiological and Regulatory theories of temperament. Humoral theory of temperament is associated with the composition of blood, phlegm, yellow bile and black; constitutional with the structure of the body, physiological - with the activity of the nervous system; regulatory with the peculiarities of the nervous and humoral systems.

Four types of temperament in psychology are the most popular, they are proposed by Hippocrates, Galen: sanguine, choleric, phlegmatic and melancholic. These types of "pure" form almost never occur.

Physiological temperament theory grounded in the 30-ies of twentieth century by Russian physiologist I.P. Pavlov. Exploring the conditioned reflex reaction of dogs, he showed differences in their behavior. He suggested that 3 properties of the nervous system are the basis of these features:

 force;

 poise;

 mobility.

Strength - the ability of the nervous system to withstand strong stimuli, poise - a balance between excitations;

Mobility - the rate at which the excitation becomes braking.

These properties form certain combinations, that make up the nervous system types (4 types of temperaments):

1. Strong, balanced, agile type of nervous system - sanguine temperament.

2. Strong, unbalanced, agile type of nervous system - choleric temperament.

3. Strong, balanced, inert type of nervous system - phlegmatic temperament.

4. Languid, balanced, inert type of nervous system - melancholic temperament.

Type the nervous system called the genotype (IP Pavlov). Scientists considered it an inherit and immutable from the effects of the environment.

Further development of the physiological theory of temperament showed that not always each of the four types of nervous system meets the specified type of temperament.

Studies are conducted in the late 50- th of 20 century by B.M. Teplov and V.D. Nebylitsyn showed that there are more than three of the basic properties of the nervous system. In particular, the dynamic, lability and other properties were appeared. Dynamism - is the speed and ease of formation of conditioned reflexes; lability - the speed and course of the processes of excitation and braking. It was also found that there are not only general, but also the partial properties of the nervous system, which also affect the temperament. Therefore, the statement that type of nervous system is the physiological basis of temperament do not meet modern scientific achievement.

In psychology traditionally typology of Hippocrates - Galen is used, giving out sanguine, choleric, phlegmatic and melancholic.

unstable

irritable offensive

Alarming restless

Unyielding aggressive

pessimistic exciting

discreet impulsive

uncommunicative M Ch optimistic

active

INTROSPECTIVE EKSTRAVERSION

Passive Ph S sociable

studious open

thoughtful talkative

peaceful lively

reliable careless

peaceful initiative

steady

Schematic representation of types and traits of temperament

(By H. Eysenck, 70 years of the twentieth century.)

Types: M-melancholic, Ch - choleric,

S - sanguine, Ph - phlegmatic

However, this division is tentative. "Pure" temperaments in life are almost impossible to find and combine traits of different temperaments. This was clearly observed after 2-2.5 years, when a child has mastered by the spoken word.

Characteristic of temperament types.

Sanguine - people who have a strong, balanced and moving nervous system. They are active, sociable, easily adaptable to changing conditions. Friendly, quickly communicate with people easily establish a good relationship with them. In friendship network they are cheerful, joyous, optimistic. For their orientations - extroverts. They are emotional, with expressive facial expressions and pantomime, which easily can be controlled: active gesture: speech is clear, loud, fast. Feeling arise easily and are easily modified. They are not deep.

They take new business easily, but bring to an end it only when it is interesting to them.

The forte of the sanguine is that they are cheerful, nimble-minded: suitable to work with strong and unexpected stimuli. They give priority to creative work.

Blind side is that they overestimate themselves and their capabilities are often digress from core business, are not sufficiently concentrated, they have unstable interests and feelings, may be frivolous and superficial. Sanguine could not perform work for a long time, that requires perseverance, stability of attention and patience. Because of the speed of action may make mistakes. In the process of communication with them their requirements should be the maximum, but fair: to show them trust and uncork their inner energy, pointing to useful things. It is inappropriate to entrust monotonous job because of it sanguine gets tired, but they must be taught to perform task in hand. You can use the extra motivation.

Choleric - a strong type of nervous system. Moving, unbalanced, theшк excitement prevails over braking. They are characterized by a high level of activity, vigorousness and persistence. Their trend is extroverts. They love to be in the center of attention. In communication they are intractable and argumentative. There are impatient, intemperate, inflammatory, in relations with others – sharp excessive and straightforward. They have lack of self-control. However, in their anger, there isn’t hatred, and they love others as stronger as they faster relinquish to them. Kant writes that choleric willingly become chiefs who do not like to work alone, but only manage.

This people are unstable emotionally. Emotions and feelings arise quickly, and can disappear quickly as well. Expression manifests itself. Speaking is hurried, intermittent, and intense. Lively facial expressions, expressive gesticulation, sharp and energetic movements. Their joy, pain, sadness they experience deeply. They are often influenced by passions and emotions. In such state can commit rash action, will regret about it. Have peace of mind only during strenuous activity.

The forte of the choleric is that they can easily focus their attention, especially in stressful situations, they are active, fast, energetic. They can work with strong and unexpected stimuli, especially in unpredictable situations. They possess organizational skills. Blind side is their propensity to braking and proneness to conflict, and intemperance, sharpness, affective disposition, weakness in self-emotion situations. Because of the speed of action may do wrong.

In dealing with the choleric it is needed rationally use their energy, not inhibit their activity in the form of direct prohibitions. Should communicate calmly, confidently. Due to their propensity to aggression – they should be brought up compassion.

Phlegmatic - strong, balanced, inert. They have a low level of active behavior, slow, low-profile, persistent, soft. Keep calm, even in difficult situations. Adequately respond to the impact of the external environment, they are not adapted to the rapid changes in it. Equally relate to others, sociable, but have low sociability. For their orientation - introverts. Their feeling occur slowly, but they are strong, deep and permanent. They are unwilling to affect, taciturn, speech is slow. The voice is quiet, expressionless. Gesticulation and facial expressions are indistinguishable, poor. They are able to control their emotions. They are hard to irritate, they rarely get mad.

Not likely to change the environment, work. They show seriousness, perseverance, concentration. They always go the distance, internalize information slow, but fundamentally. They have a strong interest, stable attention, but attention switch is a bit slow.

The forte of the phlegmatic is their discipline, stability, regularity and system in work, endurance, punctuality. Blind side is the slowness of action, inertia, inertness, external indifference, poor switching attention. They often delay handing over of works and their stereotypes is difficult to reconstruct. Phlegmatic also not suitable to work with strong and unexpected stimuli.

In the interaction with the phlegmatic should be given more time to complete certain tasks, and change from one routine to another action gradually. You can give additional instructions about the work they do, avoid assignments associated with a high rate of activity: do not complain about the slowness and haveless, encourage every manifestation of initiativeness, independence, should stimulate the expression of sincere feelings.

Melancholic - weak, unbalanced, inert: have a low level of activity, have a fear of new situations, lose courage in new conditions. They are closed, shy, indecisive, avoid contact with unfamiliar people. For their orientation - introverts. Melancholic - very vulnerable people, feelings are characterized by slow flow and duration. They live through deep any event in life, especially images and failure, however, unlike the choleric, their sorrows are in themselves not outwardly show their feeling. Motion is restrained, speech is slowed down, quiet, sometimes turns into a whisper. They stand in their favor. If they come to love someone, then the break is big tragedy for them.

They have a stable, highly expressed interests. Their attention is unstable.

Everything new and unusual, prolonged and strong cause their slowing action, and sometimes - its braking. However, in a familiar and calm environment, they feel well and work productively.

The forte of the melancholic is their compassion and understanding of others. They are "deep" and resistant in their feelings, can capture such details that are not available to others. They perform good monotonous work. Melancholic blind side is their extreme vulnerability, deepen into their own feelings, shyness, isolation, alienation, sluggishness, fatigue. They rub through strong and unexpected stimuli hardly. During the competition they show worse results. Melancholic, as well as phlegmatic, should be given more time to complete certain tasks. They need a calm, supportive environment, tact, compassion and kindness in a relationship, a gradual transition from one activity to another.

In dealing with the melancholic it is needed to discover compassion and understanding of their condition, support them morally when you change the environment? Educate the manifestations of activity, a sense of their values, learn to plan their activities? Admeasure time between work and leisure reasonably.

2. Psychology of character and dialogue.

Character - a set of stable individual typological characteristics of the individual, which expressed the typical person of his behavior in typical situations. Expressed settled attitude to other people, to themselves, to work, to things is expressed. The leading traits are moral, volitional, emotional and intellectual.

Moral traits are determinative in relation to people that surround them (e.g., courtesy, responsibility, unprincipled position, etc.). They are found in situations when you should act in accordance with social norms and rules of behavior. In conditions that motivate people to realize voluntary actions, overcoming obstacles, the most clearly manifested volitional traits are (e.g., persistence, commitment, indecision, etc.). They play a key role in formation of holistic character. Strength of the human character depends on forming volitional traits. If a person needs to emotionally evaluate yourself, other people or the surrounding reality, it is most clearly manifested emotional traits (e.g., sensitivity, candor, callousness, etc.). Intelligent features (e.g., curiosity, thoughtfulness, intelligence, etc.) convince(dominate) individual differences in intelligence. All traits are manifested all-up, they are relatively stable, this means the integrity of character.

If man is viewed in the context of concrete historical and socio-economic conditions of existence of the national community, we can say about the national character. National character is a combination of social and psychological traits that characterized the national community at a certain stage of its development. It is manifested in national installations and stereotypes, values attitudes towards the world, the culture, traditions, customs, rituals. National culture is passed from generation to generation with help of national character. The main features of the Ukrainian national character is religiosity, the preponderance of emotional traits over intellectual traits and individualism.

In psychology, different types of characters are described. Types of character orientation and types of character accentuations have practical significance orientations.

Types orientations of character in the mid-twentieth century. Suggested by Erich Fromm, the author of humanistic psychoanalysis.

Receptive orientation of character is aimed at getting any benefits from external world. Such people are focused on the perception of ideas, not on their self-formation, they expect all the good they were presented in final form, their efforts almost putting. Therefore, they are very dependent on those of other people who can give them any support.

Such people can be called controversial because, on the one hand, they are responsible, modest, socially adjusted, polite, trusting, on the other hand- passive, inert, unprincipled, sentimental, parasitic.

Exploitative orientation of character is focused on capture of value. Like receptive orientation, they believe that all the benefits are external, nobody can form anything. The difference between these two orientations is that exploiting type isn’t hoped that it will be donated something - it takes a desired by force or cunning. This active people are able to take the initiative in their hands, put in constant claims to others, they are proud and self-confident. They are characterized by aggressiveness, self-absorption, self-gratification, recklessness, arrogance, suspicion, cynicism, envy, jealousy.

Self-interested orientation of character associated with enrichment and economy. They perceive any costs as a threat. Their avarice extends to material values and the feelings. They are characterized by scrupulous accuracy and obsession with punctuality. The highest value is order and security. Individuals with this type of orientation are practical, economical, cautious, resistant to stress, loyal, persistent. They have a weak imagination, they are suspicious, inhibited, anxious.

Market orientation of character evolved and become dominant only in the twentieth century. Characteristic featute is the fact that a person conceive himself as a commodity. In her opinion, honesty and sincerity affect the success only in rare cases. To be successful it’s not enough to have knowledge, abilities, skills, should be able to compete with others. They are willing to exchange, purposeful, freethinking, sociable. Negative signs of this type are: suddenness, lack of principles and values, clumsiness, excessive activity, indifference.

Psychiatrists (K. Leonhard, A. Licko, P. Gannushkina) interested by types of accentuations. They substantiate norm-pathology character. Pathological character is a personality disorder. It is Gannushkina-Kerbikovym’s opinion that signs of psychopathy are:

 social exclusion, that is, a person constantly has life difficulties;

 relative stability, in other words character varies little throughout life;

 totality manifestation. That same traits are manifested in all situations (at home, at work, during leisure, among friends, strangers).

Rigidity of reactions in man, that lack of flexibility that enables you to react differently in different situations may indicate on pathology of character; gap between human capabilities and their implementation.

The cause of psychopathy may be unfavorable heredity, the complex social conditions in completely normal heredity may cause them.

Problems in communicating with other people can occur not only in individuals with psychopathy, but also those with normal character bright expressed.

Accentuation of character – is an extreme version of the rules as a result of amplification of the individual features. Presence of accentuations usually prevents satisfactory social adjustment of man, but they generate "the weakest link", the place of least resistance for her. Not all people have the accentuation of character, but lately their number is growing. Accentuation of character changes with age: in adolescents and youths accentuations increases and decreases in adults.

The key feature of the demonstration type of accentuation is self-centeredness, pedantic - indecision and doubt, sticking - stability of affect and excessive touchiness, exciting - a bad mood and irritability, hyperactive – high spirits and optimism, dysthymian - pessimism and seriousness, cycloid - periodic mood swings and baseless vitality, exalted - a sharp motivated mood swings, anxiety - failure to defend their position, but in his childhood shyness, emotive - excessive sensitivity and vulnerability.

Character primarily depends on living conditions, education and self-education and therefore is adjusted, character is determined by physiological inclinations of man to some extent.

Вплив ознак темпераменту та характеру на особливості спілкування

1. Поняття про темперамент та його види. Урахування типу темпераменту у спілкуванні.

2. Психологія характеру і спілкування.

Література

1. Кант И. О темпераменте // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред Ю. Б. Шппенрейтер, В. Я. Романова, - М.: Изд. Московского университета, 1982. - С. 148 -152

2. Небылицын В. Д. Темперамент // Под ред Ю. Б. Шппенрейтер, В. Я. Романова, - М.: Изд. Московского университета, 1982. - С. 153-159

3. Партико Т.Б. Загальна психологія: підручник для студентів ВНЗ / Т.Б. Партико. К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2008. - 416 с.

4. Гнатенко П.І. Український національний характер. - К.: “Док-к”, 1997. - 116 с.

1. Темперамент (від лат. temperamentum — належне співвідношення частин, рис) — це така індивідуально своєрідна, природно зумовлена сукупність відносно стійких динамічних виявів психіки людини, які характеризують спосіб її поведінки.

Сучасні дослідження (Я. Стреляу, Б. Завадський тощо) довели, що динамічність темпераменту пов’язана з трьома основними характеристиками поведінки: енергетичними, часовими та афективними.

Енергетичні характеристики виражаються у таких рисах темпераменту як активність, сенситивність і витривалість.

Активність — це кількість і якість взаємодії людини з фізичним та соціальним середовищем. Вона виявляється на моторному та мовленнєвому рівнях.

Сенситивність — це чутливість до подразників і зовнішніх подій загалом. Вона визначається на основі того, яка мінімальна сила зовнішніх впливі спричиняє психічну реакцію людини; підвищена сенситивність супроводжується високою тривожністю, страхом перед новими ситуаціями і людьми; нерішучістю, сором’язливістю.

Витривалість пов’язана з мірою працездатності людини.

Часові характеристики темпераменту виражаються у рухливості, стійкості і жвавості.

Рухливість — це швидкість, з якою людина переходить від однієї діяльності до іншої, особливо якщо вона пов’язана з переходом від активності до спокою, і навпаки. Стійкість характеризує постійність і сталість поведінки людини. Це здатність довго витримувати зовнішній вплив, виявляючи наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках. Жвавість — це швидкість і легкість перебігу психічних процесів і поведінкових реакцій.

Афективною характеристикою темпераменту є:

реактивніст ь — сила мимовільної емоційної реакції на зовнішні і внутрішні подразники; це реакція людини на випадкові обставини, а не заздалегідь заплановані дії; реактивність може свідчити про емоційну збудливість, вразливість, імпульсивність людини та інше.

екстраверсія (від лат. extra — зовні; versio — звертати, видозмінювати) характеризує спрямованість особистості на довкілля й інших людей; реакції і діяльність людини залежать від її зовнішніх вражень, які виникають у цей момент;

інтроверсія (від лат. intro — зовні; versio — звертати, видозмінювати) характеризує фіксацію особистості на себе, свої переживання і думки; поведінка людини залежить від спогадів, уяви, думок, спрямованих на минуле і майбутнє.

Пластичність — це гнучкість і легкість, з якою людина пристосовується до нових умов.

Ригідність — нечутливість до змін, які відбуваються у довкіллі.

Риси темпераменту є найстійкішими індивідуально-типологічними особливостями людини. Вони виявляються з перших днів життя, тобто є вродженими; зберігаються тривалі роки, часто все життя, тобто є сталими; демонструються у різних ситуаціях, тобто не залежать від виду діяльності людини.

Найпоширенішими є гуморальна, конституційна, фізіологічна і регуляторна теорії темпераменту. Гуморальна теорія темпераменту пов’язана зі складом крові, слизу, жовтої і чорної жовчі; конституційна — з будовою тіла; фізіологічна — з діяльністю нервової системи; регуляторна — з особливостями нервової і гуморальної систем.

Найбільшої популярності в психології наьули чотири типи темпераменту, запропоновані Гіппократом-Галеном: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Ці типи у “чистому” вигляді практично не зустрічаються.

Фізіологічна теорія темпераменту обгрунтована у 30-х р.р. ХХ століття російським фізіологом І.П. Павловим. Досліджуючи умовно-рефлекторні реакції собак, виявив відмінності у їхній поведінці. Він висловив припущення, що в основі цих особливостей лежать 3 властивості нервової системи:

 сила;

 урівноваженість;

 рухливість.

Сила — здатність нервової системи витримувати сильні подразники; Врівноваженість — баланс між збудженням;

Рухливість — швидкість, з якою збудження переходить у гальмування.

Ці властивості утворюють певні комбінації, що утворюють типи нервової системи (4 типи темпераменту):

1. Сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи — сангвінічний темперамент.

2. Сильний, неврівноважений, рухливий тип нервової системи — холеричний темперамент.

3. Сильний, врівноважений, інертний тип нервової системи — флегматичний темперамент.

4. Слабкий, врівноважений, інертний тип нервової системи — меланхолічний темперамент.

Тип нервової системи названо генотипом (І.П. Павловим). Вчений вважав його вродженим і незмінним від впливу оточення.

Подальші розроблення фізіологічної теорії темпераменту показали, що не завжди кожному із чотирьох типів нервової системи відповідає зазначений тип темпераменту.

Дослідження, які провели наприкінці 50-х років ХХ ст. Б.М. Теплов і В.Д. Небиліцин показали, що існує не три, а більше основних властивостей нервової системи. Зокрема, було виявлено динамічність, лабільність та інші властивості. Динамічність — це швидкість і легкість утворення умовних рефлексів; лабільність — швидкість виникнення і перебігу процесів збудження і гальмування. З’ясувалось також, що існують лише загальні, а й парціальні властивості нервової системи, які також впливають на темперамент. Тому положення про те, що тип нервової системи є фізіологічною основою темпераменту вже не відповідає сучасним науковим досягненням.

В психології традиційно використовують типологію Гіппократа-Галена, виділяючи сангвініка, холерика, флегматика і меланхоліка.

нестійкий

дратівливий образливий

тривожний неспокійний

непіддатливий агресивний

песимічний збудливий

стриманий імпульсивний

некомунікабельний М Х оптимістичний

активний

ІНТРОВЕРТОВАНИЙ ЕКСТРАВЕРТОВАНИЙ

пасивний Ф С комунікабельний

старанний відкритий

вдумливий балакучий

миролюбивий жвавий

надійний безтурботний

спокійний ініціативний

стійкий

Схематичне зображення типів та рис темпераменту

(за Г. Айзенком, 70-ті роки ХХ ст.)

Типи: М- меланхолік, Х — холерик,

С — сангвінік, Ф — флегматик

Однак цей поділ є умовним. “Чисті” темпераменти у житті майже не трапляються, а поєднуються риси різних темпераментів. Це яскраво спостерігається вже після 2-2,5 років, коли дитина оволодіває усним мовленням.

Характеристика типів темпераменту.

Сангвініки — це люди, які мають сильну, врівноважену і рухливу нервову систему. Вони активні, комунікабельні, легко адаптуються до нових умов. Товариські, швидко розуміються з людьми, легко встановлюють з ними добрі стосунки. У колі друзів веселі, життєрадісні, оптимістичні. За спрямованістю — екстраверти. Вони емоційні, мають виразну міміку і пантоміміку, яку легко можна контролювати: активно жестикулюють: мовлення чітке, голосне, швидке. Почуття легко виникають і легко змінюються. Вони — не глибокі.

Легко беруться за нову справу, аде доводять її до кінця лише тоді, коли вона їм цікава.

Сильною стороною сангвініків є те, що вони життєрадісні, легко все схоплюють на льоту: придатні до роботи із сильними і несподіваними подразниками. Надають перевагу творчій праці.

Слабкою стороною є те, що вони переоцінюють себе і свої можливості, часто відволікаються від основної справи, не є достатньо зосереджені, в них нестійкі інтереси і почуття, можуть бути легковажні й поверхневі. Сангвініки не можуть протягом тривалого часу виконувати роботу, яка потребує наполегливості, стійкості уваги і терпіння. Через швидкість дій можуть припуститись помилок. У процесі спілкування з ними вимоги до них мають бути максимальними, але справедливими: необхідно виявляти до них довіру і давати вихід їхній внутрішній енергії, спрямовуючи на корисні справи. Недоцільно доручати монотонну роботу, бо від неї сангвініки втомлюються, однак розпочату роботу потрібно навчити виконувати до кінця. Для цього можна використовувати додаткову мотивацію.

Холерики — сильний тип нервової системи. Рухливі, неврівноважені, у них хбудження переважає над гальмуванням. Їм характерний високий рівень активності, енергійності та наполегливості. За спрямованістю вони — екстраверти. Люблять бути в центрі уваги. У спілкуванні конфліктні і непоступливі. Бувають нетерплячими, нестриманими, запальними, у стосунках з оточуючими — різкими і нідмірно прямолінійними. Їм бракує витримки. Однак в їхньому гніві немає ненависті, і вони люблять інших тим сильніше, чим швидше вони їм поступаються. І. Кант пише, що холерики охоче стають начальниками, які не люблять самі працювати, а лише керувати.

Це емоційнго нестійкі люди. Емоції і почуття швидко виникають, але так само швидко можуть і зникнути. Експресія яскраво виражена. Мовлення квапливе, переривчасте, напружене. Жвава міміка, виразна жестикіляція, різкі та енергійні рухи. Свої радості, болі, смуток переживають глибоко. Часто знаходяться під впливом пристрастей і афектів. У такому стані можуть вчинити необдуманий вчинок, про який будуть жалкувати. Мають спокій лише під час найнапруженішої діяльності.

Сильною стороною холериків є те, що вони легко концентрують свою увагу, особливо у стресовій ситуації, є активними, швидкими, енергійними. Можуть працювати із сильними і несподіваними подразниками, зокрема, у непрогнозованих ситуаціях. Мають організаторські здібності. Слабкою стороною є їхня схильність до порушення дисципліни і конфліктність, а також нестриманість, різкість, афективність, слабкість самоконтролю в емоціогенних ситуаціях. Через швидкість дій можуть припускатись помилок.

У спілкуванні з холериками слід раціонально використовувати їхню енергію, не гальмувати їхню активність у формі прямих заборон, спілкуватись необхідно спокійно, упевнено. У зв’язку із їхньою схильністю до агресії — необхідно у них виховувати співчуття.

Флегматики — сильні, урівноважені, інертні. Мають низький рівень активності поведінки, повільні, стримані, наполегливі, м’які. Зберігають спокій навіть у важких життєвих ситуаціях. Адекватно реагують на вплив зовнішнього середовища, не пристосовані до швидких змін у ньому. Однаково ставляться до оточуючих, товариські, але мають низьку комунікабельність. За спрямованістю - інтроверти. Почуття у них виникають повільно, але вони сильні, глибокі, постійні. Не схильні до афектів. Неговіркі, мовлення повільне. Голос тихий, невиразний. Жестикіляція і міміка - невиразні, бідні. Уміють контролювати свої емоції. Їх важко роздратувати, вони рідко “виходять із себе”.

Не схильні до зміни оточення, роботи. У діяльності проявляють серйозність, наполегливість, зосередженість. Завжди доводять справу до кінця. Інформацію засвоюють повільно, але грунтовно. Мають стійкі інтереси, стійку увагу, але її переключення — дещо уповільнене.

Сильною стороною флегматиків є їхня дисциплінованість, стабільність, регулярність і систематичність у роботі, витримка, пунктуальність. Слабкою стороною є повільність дій, інертність, млявість, зовнішня байдужість, погане переключення уваги. Вони часто затримуються із здачею роботи, а їхні стереотипи важко перебудувати. Флегматики також не придатні до роботи з сильними і несподіваними подразниками.

При взаємодії із флегматиками необхідно давати більше часу для виконання тих чи інших завдань, а переключати від однієї звичної дій до іншої слід поступово. Можна давати додатковий інструктаж з приводу роботи, яку вони виконують6 уникати доручень, пов’язаних із високим темпом діяльності: не нарікати на повільність і некмітливість, вітати кожен вияв ініціативності, самостійності; доцільно стимулювати вияв щирих почуттів.

Меланхоліки — слабкі, неврівноважені, інертні: мають низький рівень активності, переживають страх перед новою ситуацією, розгублюються в нових умовах. Замкнені, сором’язливі, нерішучі, уникають спілкування з малознайомими людьми. За спрямованістю — інтроверти. Меланхоліки — дуже вразливі люди; почуття характеризуються повільністю перебігу і тривалістю. Глибоко пережавають будь-яку подію у житті, особливо образи і невдачі, однак, на відміну від холериків, своє горе носять в собі, зовні не показуючи пережавань. Рухи стримані, мовлення пригальмоване, тихе, іноді переходить у шепіт. Постійні у своїх прихильностях. Якщо вони когось полюблять, то розрив є великою трагедією для них.

Мають стійкі, сильно виражені інтереси. Увага нестійка.

Все нове і незвичне, тривале і сильне напруження викликають у них сповільнення дії, а іноді — її гальмування. Однак у звичній і спокійній обстановці почувають себе добре і працюють продуктивно.

Сильною стороною меланхоліків є їхнє співчуття і розуміння проблем інших людей. Вони “глибокі” та стійкі у почуттях, здатні вловлювати такі деталі, що недоступні іншим людям. Добре виконують монотонну роботу. Слабкою стороною меланхоліків є їхня надмірна вразливість, занурення у власні переживання, сором’язливість, замкнутість, відчуженість, повільність, швидка втомлюваність. Вони важко переносять сильні і несподівані подразники. Під час змагань показують гірші результати. Меланхолікам, так само як і флегматикам, слід давати більше часу для виконання тих чи інших завдань. Їм необхідне спокійне, сприятливе отчення, тактовність, чуйність і доброзичливість у відносинах, поступовий перехід від однієї діяльності до іншої.

У спілкуванні з меланхоліками необхідно виявляти співчуття і розуміння їхнього стану, морально підтримувати при зміні оточення? Схвалювати вияви активності. У них необхідно виховувати почуття власної цінності, вчити планувати свою діяльність? Розумно розподіялти час між роботою і відпочинком.

2. Характер — це сукупність стійких індивідуально-типологічних особливостей особистості, в яких виражаються типові особи її поведінки у типових ситуаціях. У характері виражається усталене ставлення до інших людей, до себе, до праці, до речей. Провідними є моральні, вольові, емоційні та інтелектуальні риси характеру.

Моральні риси є визначальними у ставленні до оточуюючих людей (наприклад, ввічливість, відповідальність, непринциповість тощо). Вони виявляються у ситуаціях, коли слід діяти згідно з суспільними нормами та правилами поведінки. В умовах, які спонукають людину до здійснення вольових дій, долаючи перешкоди, найяскравіше виявляються вольові риси характеру (наприклад, наполегливість, цілеспрямованість, нерішучість тощо). Вони відіграють провідну роль в утоворенні цілісного характеру. Саме від сформованості вольових рис залежить сила характеру людини. Якщо людині потрібно емоційно оцінити себе, інших людей або навколишню дійсність, то найяскравіше виявляються емоційні риси (наприклад, чуйність, щирість, черствість тощо). Інтелектуальні риси (наприклад, допитливість, вдумливість, кмітливість тощо) переконують у індивідуальних відмінностях розуму. Усі риси характеру проявляються комплексно, є відносно стійкими, це свідчить про цілісність характеру.

Якщо характер людини розглядати в контексті коекретних історичних і соціально-економічних умов буття національної спільноти, можна говорити про національний характер. Національний характер — це сукупність соціально-психологічних рис, що властиві національній спільноті на певному етапі її розвитку. Він проявляється у національних установках і стереотипах, ціннісних ставленнях до навколишнього світу, у культурі, традиціях, звичаях, обрядях. За допомогою національного характеру продовжується і передається з покоління в покоління національна культура. Основними рисами українського національного характеру є релагайність, перевага емоційних рис над інтелектуальними та індивідуалізм.

У психології описані різні типи характерів. Практичне значення мають типи орієнтацій характеру і типи акцентуацій характеру.

Типи орієнтацій характеру у середині ХХ ст. Запропонував Еріх Фромм, автор гуманістичного психоаналізу.

Рецептивна орієнтація характеру спрямована на отримання будь-яких благ із зовнішьного світу. Такі люди орієнтовані на сприймання ідей, а не на їхнє самостійне утворення; вони очікують, щою усі блага були їм надані у готовому вигляді, власних зусиль майже не прикладаючи. Тому вони дуже залежать від тих оточуючих людей, які можуть їм надати яку-небудь підтримку.

Людей таких можна назвати суперечливими, тому що, з одного боку, вони відповідальні, скромні, соціально адаптовані, ввічливі, довірливі, з іншого — пасивні, безініціативні, безпринципні, сентиментальні, паразитичні.

Експлуататорська орієнтація характеру спрямована на оволодіння вартостями. Подібно до рецептивної орієнтації, вони вважають, що всі блага знаходяться ззовні, і нічого самому створири не можна. Відмінність між цими двома орієнтаціями полягає у тому, що експлуататорський тип не сподівається на те, що йому щось буде подароване — він забирає бажане силою або хитрістю. Це активні люди, здатні взяти ініціативу у свої руки, висувають постійні вимоги іншим, горді і впевнені у собі. Для них характерна агресивність, егоцентричність, самозадоволення, безрозсудність, високомірність, підозрілість, цинізм, заздрість, ревнощі.

Користолюбна орієнтація характеру пов’язана зі збагаченням і економією. Будь-які витрати вони сприймають як загрозу. Їхня скупість поширюється як на матеріальні цінності, так і на почуття. Для них характерна педантична акуратність і нав’язлива пунктуальність. Найвища цінність — це порядок і безпека. Особи з цим типом орієнтації практичні, економні. Обережні, стійкі до стресу, віддані, наполегливі. У них слабка уява, підозрілі, загальмовані, тривожні.

Ринкова орієнтація характеру розвинулась і стала домінуючою лише у ХХ ст. Характерним для неї є те, що людина сприймає себе як товар. На її думку, на успіх лише в окремих випадках впливають чесність, порядність, щирість. Для досягнення успіху недостатньо мати знання, уміння, навички, потрібно уміти успішно конкурувати з іншими. Вони готові до обміну, цілеспрямовані, вільнодумні, комунікабельні. Негативні ознаки цього типу: несподіваність, відсутність принципів і цінностей, безтактність, надмірна активність, байдужість.

Типи акцентуацій цікавили психіатрів (К. Леонгард, О. Личко, П. Ганнушкін). Вони обгрунтували норму-паталогію характеру. Паталогічний характер — це психопатія. За Ганнушкіним-Кербіковим, ознаками психопатії є:

 соціальна дезадаптація, тобто у людини постійно виникають життєві труднощі;

 відносна стабільність, тобто характер мало змінюється упродовж життя;

 тотальність прояву. Тобто одні й ті ж риси характеру проявляються у всіх життєвих ситуаціях (вдома, на роботі, під час дозвілля, серед друзів, незнайомих).

На паталогію характеру можуть вказувати також ригідність реакцій людини, тобто відсутність гнучкості, яка дає змогу реагувати по-різному на різні ситуації; розрив між можливостями людини і їхньою реалізацією.

Причиною психопатій може бути несприятлива спадковість, їх можуть спричинити і складні соціальні умови при абсолютно нормальній спадковості.

Проблеми при спілкуванні з іншими люльми можуть виникати не лише в осіб з психопатією, а й тих, що мають нормальний характер, алеяскраво виражений.

Акцентуація характеру — це крайній варіант норми в результаті підсилення його окремих рис. Наявність акцентуацій зазвичай не заважає задовільній соціальній адаптації людини, але вони породжують “найслабшу ланку”, місце найменшого опору для неї. Не всі люди мають акцентуації характеру, однак останнім часом їхня кількість зростає. Акцентуація характеру з віком змінюється: в підлітків і юнаків кількість акцентуацій збільшується, а в дорослих зменшується.

Провідною рисою демонстративного типу акцентуацій є егоцентризм, педантичного — нерішучість, і сумніви, застрягаючого — стійкість афекту і надмірна образливість, збудливого — поганий настрій і роздратованість, гіпертимного — підвищений настрій і оптимізм, дистимного — песимізм і серйозність, циклоїдного — періодичні безпідставні коливання настрою і життєвого тонусу, екзальтованого — різке мотивоване коливання настрою, тривожного — нездатність відстояти свою позицію, а у дитинстві боязкість, емотивного — надмірна чутливість і вразливість.

Дата добавления: 2015-10-26