|
Читайте также: |
ТЕМА: МЕТОДИКА РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ При РОБОТі З ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну безпеку і гігієнічні вимоги до роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.
2. Познайомитися з найбільш поширеними приладами, які використовуються для проведення радіаційного контролю, оволодіти методикою оцінки радіаційного фону і забезпечення безпеки праці у радіологічних та рентгенологічних відділеннях лікарні.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Види іонізуючого випромінювання, що використовуються у медицині, та їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених часток тощо).
2. Якісні характеристики іонізуючого випромінювання (проникаюча та іонізуюча здатність).
3. Кількісні характеристики іонізуючого випромінювання (експозиційна, поглинаюча та еквівалентна дози, щільність потоку часток, потужність дози).
4. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів (вид ядерного перетворювання, період напіврозпаду, активність), одиниці вимірювання.
5. Біологічна дія іонізуючого випромінювання та основні фактори, від яких вона залежить.
6. Основні види променевих ушкоджень організму (соматичні, сомато-стохастичні, генетичні) та умови їх виникнення.
7. Основні засоби застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою.
8. Правила роботи з відкритими та закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
9. Поняття про групи радіаційної безпеки радіонуклідів та класи робіт з відкритими радіоактивними речовинами.
10. Прилади радіаційного контролю та основні принципи їх роботи.
11. Нормування радіаційної безпеки та гігієнічні принципи протирадіаційного захисту.
ЗАВДАННЯ:
1. Ознайомитися з приладами та засобами індивідуального захисту, які використовуються для проведення радіаційного контролю.
2. Оволодіти методикою роботи з приладами “Анрі—01—02 Сосна” та ДП—5А.
3. Провести індикацію радіоактивного забруднення робочих поверхонь та обладнання навчальної лабораторії і обґрунтувати гігієнічні висновки за результатами проведених досліджень.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. — К., Вища школа, 1995. — С. 252 — 257.
2. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1982. — С. 17—102, 141—148, 158—167, 241—243.
3. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. — М.: Медицина, 1968. — С. 5—26, 37—68, 72—76, 90—98, 116—130.
4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 302—303, 307—310, 314—341.
5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 114—135.
6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 45- 48.
7. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические прибори и измерения — К.: Урожай, 1990 — 144 с.
8. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. — К.: Здоров'я, 1989. — 158 с.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття після контролю початкового рівня знань студенти знайомляться з найбільш поширеними приладами, що використовуються для проведення радіаційного контролю, опановують методику роботи з ними.
Радіоактивність являє собою здатність деяких хімічних елементів спонтанно розпадатися з виникненням іонізуючого випромінювання, при цьому атомні ядра одних елементів перетворюються на інші.
Іонізуюче випромінювання — це потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до її іонізації (перетворення нейтральних атомів в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.
Основна системна одиниця вимірювання радіоактивності — Беккерель (Бк, Вq). 1 беккерель дорівнює одному спонтанному розпаду квантів електромагнітного випромінювання за 1 сек.
Позасистемна одиниця радіоактивності — Кюрі (Кu, Сu). 1 Кu дорівнює 3,7•1010 Бк.
В медичній практиці широко використовується ще одна одиниця активності — мг-екв. радію, що ураховує так звану g—постійну, яка характеризує радіонуклід.
Розрізняють такі види іонізуючого випромінювання:
a — випромінювання — потік важких часток, які складаються з двох нейтронів і двох протонів.
b — випромінювання — потік електронів або позитронів.
g — випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке утворюється внаслідок радіоактивного розпаду, тобто упродовж переходу ядра атома з одного енергетичного рівня на в інший. Довжина хвилі цього випромінювання дорівнює 0,05—10 нм.
Рентгенівське випромінювання — електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі менш, ніж 0,05 нм.
Кількість енергії, яка передається тканинам в результаті впливу іонізуючого випромінювання називають дозою.
Виділяють такі види доз: експозиційна, поглинута, еквівалентна та ефективна.
Експозиційна доза характеризує іонізаційний ефект рентгенівського та гама- випромінювання у повітрі і, отже, являє собою відношеннясумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених в повітрі до маси повітря в зазначеному об’ємі. Одиниці вимірювання експозиційної дози – рентген (Р) або кулон на кг (Кл/кг).
Поглинута доза — це енергія іонізуючого випромінювання, яка поглинута тканинами організму, що опромінюється у перерахунку на одиницю маси. Одиниця вимірювання поглинутої дози — Грей (Гр,Gу). 1 Гр дорівнює 100 рад.
Еквівалентна доза (H.) являє собою величину поглиненої дози, яка помножена на коефіцієнт якості випромінювання (k.), що враховує здатність певного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму. H = D × k. Коефіцієнт якості випромінювання є найбільшим для a — випромінювання і дорівнює 20.
Одиниця вимірювання еквівалентної дози — Зіверт (Зв). 1 Зіверт дорівнює 100 бер (біологічний еквівалент рада).
Таблиця 1
Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
| Види іонізуючих випромінювань | Коефіцієнт якості (k.) |
| g–випромінювання | |
| рентгенівське випромінювання | |
| b–випромінювання, | |
| нейтрони | 3–10 (у залежності від енергії) |
| a–випромінювання | 20 (при внутрішньому опроміненні) |
Ефективна доза (Hеф) – являє собою величину еквівалентної дози, яка помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість різних тканин до впливу іонізуючого випромінювання. Hеф = H × Wr, де
H – еквівалентна доза
Wr – коефіцієнт, який враховує ступінь чутливості органів і тканин до іонізуючого випромінювання (табл. 2).
Одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної доз – Зіверт (Зв.). Позасистемна одиниця – Бер, тобто біологічний еквівалент рада. Цей показник використовується тому, що, залежно від фізичних властивостей випромінювання, біологічна ефективність однієї й тієї самої дози може бути різною. 1 Зіверт =100 Бер.
Таблиця 2
Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
| Перелік органів та систем | Wr | Перелік органів та систем | Wr |
| Статеві залози | 0,25 | Печінка | 0,05 |
| Червоний кістковий мозок | 0,12 | Щитовидна залоза | 0,03 |
| Кишечник | 0,12 | Кісткова тканина | 0,01 |
| Легені | 0,12 | Шкіра | 0,01 |
Існує також класифікація органів за чутливістю до опромінення іншого змісту, що виділяє 4 групи критичних органів:
I гр. – гонади, червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина, легені;
II гр. – кришталик, кишки, печінка, нирки, м’язи;
III гр. – шкіра, щитоподібна залоза, кісткова тканина, інші внутрішні органи.
IV гр. – шкіра рук та стоп.
Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають якісні та кількісні характеристики.
Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:
· вид ядерного перетворення (a–розпад, електронний b–розпад, позитронний g–розпад, К-захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція)
· період напіврозпаду – тобто час, за який розпадається половина всіх радіонуклідів певного типу. (Приклад: Уран-238 – 4,47 млрд. років, Радій-226 – 1600 років, Свинець-214 – 26,8 хв.).
Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:
· активність, що характеризується числом ядерних перетворень за одиницю часу. Одиницями активності є Бекерель (Бк) та Кюрі (Кі). Проте, більш зручним кількісним критерієм радіонукліда для g–випромінювання слід вважати так званий g–еквівалент, який вимірюється в міліграм–еквівалент радію.
До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:
· енергія випромінювання, що вимірюється у Джоулях (Дж) та електрон–вольтах (еВ);
· проникаюча здатність, яка характеризується довжиною пробігу частинок або g–квантів у речовині і виражається в одиницях довжини (м, см, мм);
· іонізуюча здатність, що характеризується повною іонізацією (загальна кількість пар іонів, утворених частинками або g-квантами в речовині) та лінійною щільністю іонізації (кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу).
До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять:
· поглинута доза, одиницями вимірювання якої є Грей (Гр) та Рад;
· еквівалентна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
· ефективна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
· експозиційна доза (для b– та g–випромінювання), одиницями якої є кількість кулон/кг (Кл/кг) та Рентген (Р);
· щільність потоку частинок (для корпускулярних випромінювань), одиницями вимірювання якої є кількість частинок / 1 см2.
Протирадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, організаційних, санітарно-гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання.
До основних принципів протирадіаційного захисту відносять:
· гігієнічне нормування;
· попереджувальний та поточний санітарний нагляд;
· виробниче навчання;
· санітарну освіту;
· радіаційний контроль;
· медичний контроль.
Радіаційний контроль — це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.
Розрізняють 4 види радіаційного контролю:
· дозиметричний;
· радіометричний;
· індивідуально-дозиметричний;
· спектрометричний.
Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи:
1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації).
2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.
3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.
4. Спектрометричні установки, які — встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті.
Класифікація засобів індивідуального захисту
(за С.М.Городинським)
1.Ізолюючі костюми:
а) шлангові;
б) з автономним джерелом повітряного підживлення.
2.Засоби захисту органів дихання:
а) фільтруючі (респіратори, протигази);
б) ізолюючі (пневмошлеми, пневмокаски).
3.Спецодяг:
а) повсякденного призначення;
б) короткочасного використовування (рукавиці, одежа з плівки).
4.Спецвзуття:
а) основне (черевики, чоботи);
б) додаткове (бахіли, напівгалоші).
5.Допоміжні захисні засоби захисту:
а) окуляри;
б) ручні захвати;
в) щітки.
Коротка характеристика основних приладів,
Що використовуються для проведення радіаційного контролю
1. Радіометр-рентгенометр ДП—5А (польовий), що призначений для вимірювання рівня радіоактивного забруднення робочих поверхонь та потужності експозиційної дози g—випромінювання (Р/год, мР/год) та складається з пошукового зонду з перемикачем (муфтою) для вимірювання b— або g—випромінювання та реєструвального пристрою, що має шкалу, блок підживлення та телефон (для індикації).
2. Комплект індивідуального дозиметричного контролю ДП — 21 — Б, щопризначений для визначення індивідуальної сумарної дози g—випромінювання. Комплект складається з малогабаритної іонізаційної камери (у вигляді авторучки) та зарядно—вимірювального пристрою (пульту). Камера установлюється в зарядний пристрій пульту, при цьому зовнішній електрод заряджається позитивно, а внутрішній — негативно. Величина заряду записується в журнал. Після роботи в зоні іонізуючого випромінювання заряд втрачається, про що свідчать результати вимірювання камери у вимірювальному пристрої пульту.
3. ІФКУ — дозиметр індивідуального фотоконтролю універсальний, що Призначений для вимірювання еквівалентних доз у діапазоні 0,05 — 2 Бер, а також теплових нейтронів. Являє собою поліетиленову касету, з світлонепроникаючим корпусом, з внутрішнього боку якого запресовані фільтри, що виключають певні види випромінювань. Всередині дозиметра знаходиться фотоплівка, яка розподілена на 4 поля:
Перше поле — доза b—випромінювання, а також фонового випромінювання;
Друге поле — доза фонового g—випромінювання;
Третє поле — доза g—випромінювання;
Четверте поле — дози теплових нейтронів та g—випромінювань.
4. Дозиметр ДРГЗ — 04, що являє собою широкодіапазонний цифровий дозиметр потужності експозиційної дози хвильового випромінювання та призначений для вимірювання потужності експозиційної дози на робочих місцях у суміжних приміщеннях, а також на території підприємств і закладів, які використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, прилад можна використовувати і для контролю ефективності біологічного захисту радіаційних установок та протягом періоду ліквідації наслідків аварійних ситуацій.
Дозиметр—радіометр побутовий “ АНРІ — 01 — 02 — Сосна”, що — призначений для індивідуального використання з метою здійснення контролю радіаційної обстановки в робочих приміщеннях. Прилад дозволяє вимірювати потужність експозиційної (польової еквівалентної) дози g—випромінювання, щільність потоку b—випромінювання забруднених поверхонь, об’ємну активність радіонуклідів в речовині.
Інструкція
Для роботи з приладом
РАДІОМЕТР-РЕНТГЕНОМЕТР ДП-5А
Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2—3 хвилин. Під час використання приладу ДП—5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.
Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g—випромінювання, а перемикач дiапазон iв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1—2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного діапазону.
Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка досліджуваної проби.
Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1—2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення діапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.
Інструкція
Для роботи з приладом радіометр—дозИметр
“ АНРІ —01—02—Сосна”
Визначення потужності експозиційної дози g—випромінювання.
Прилад має чотири режими роботи: три — для проведення точних вимірювань та четвертий режим “Пошук” — для грубої оцінки радіаційної обстановки за частотою послідовних звукових сигналів.
Порядок підготовки до роботи та увімкнення приладу.
· Вимикач режиму роботи (лівий перемикач) перевести у положення “МД” (крайнє ліве положення).
· Вимикачем підживлення (правий перемикач) увімкнути прилад.
· Короткочасно натиснути кнопку “Пуск” — на цифровому табло повинні з’явитися крапки і розпочатися підрахунок імпульсів.
· Через 20 сек. вимірювання автоматично закінчується, що супроводжується звуковим сигналом.
· На цифровому табло фіксується величина експозиційної дози g—випромінювання у мР/год.
· Показники на цифровому табло зберігаються до повторного натиску на кнопку “Пуск”. Для виконання наступних 3—4 вимірювань достатньо кожний раз короткочасно натиснути на кнопку “Пуск”.
· Після виконання завдання малий перемикач (вимикач режиму роботи) перевести в середнє положення, а правий перемикач (вимикач підживлення) в крайнє праве положення.
Вимірювання щільності потоку b—випромінювання
· Підготувати прилад до роботи згідно вищезазначеної інструкції
· Перевірити чи закрита задня кришка приладу, при необхідності щільно закрити її.
· Перевести вимикач режиму роботи у положення “МД” та увімкнути прилад.
· Піднести прилад площиною задньої кришки до досліджуваної поверхні на відстань 0,5 см і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Виконати вимірювання та записати показники приладу (Ng).
· Відкрити задню кришку приладу.
· Виконати вимірювання з відчиненою задньою кришкою та записати показники приладу (Ng + b).
· Закрити задню кришку приладу, вимкнути прилад.
· Величину щільності потоку b—вимірювання з поверхні обчислити за формулою q=Кs (Ng + b — Ng);
де: q — щільність потоку b—вимірювання (част/см2 хв);
Ng — показники приладу з закритою задньою кришкою;
Ng+ b — показники приладу з відкритою задньою кришкою;
Ks — коефіцієнт лічення приладу (част/см2 хв імпульс).
Примітка:
Коефіцієнт лічення приладу “Анрі—01—02—Сосна” складає 0,5 част/см2 хв. імпульс.
Ситуаційні задачі
Задача 1
Розподіліть за групами наступні радіоіндуковані ефекти (променеві ураження): катаракта, незлоякісні ураження шкіри, генетичні мутації, пригнічення кровотворення, хромосомні аберації, дисфункція статевих органів, скорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, опіки.
Вкажіть, які фактори впливають на характер радіоіндукованих ефектів та час їх виникнення.
Задача 2
У ліквідатора аварії на ЧАЕС після роботи по розчищенню території від уламків будівельних конструкцій, протягом кількох хвилин після роботи на кистях рук з’явилась еритема яка змінилась гіперемією і набряком, зрештою пухирями і виразками, некротичними змінами. Робота була короткотривала, тому працівник не користувався індивідуальними засобами захисту.
Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
Задача 3
Після ліквідації надзвичайної ситуації на військовій ракетній базі, що супроводжувалась викидом радіоактивної речовини, у частини військовослужбовців виникло раптове погіршання стану здоров’я. З’явилась нудота та блювання, петехії та геморагії, різке зниження нейтрофілів та тромбоцитів протягом двох тижнів, вміст лімфоцитів менше 1000/мм3, через тиждень перебування в лікарні у хворого розвинулась пневмонія.
Переважне враження якої системи має місце?
Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?
Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?
Задача 4
В радіологічному відділенні для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань проведена оцінка результатів вимірювання індивідуальних доз опромінення. За допомогою термолюмінісцентних дозиметрів. Лікарі – радіологи протягом трьох місяців отримали 0,8 – 1,0 бер, процедурні сестри 0,9 – 1,1 бер, медична сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,5 бер.
Порівняйте отримані дані з «Лімітами ефективних доз для різних категорій населення». Дайте рекомендації.
Задача 5
Члени рентген-хірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгендіагностичних апаратів типу «Пантоскоп», щотижня одержують дозу 0,31 + 0,005 мЗв / тиждень.
Дайте загальну оцінку умовам праці та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.
Додаток 1
Відповідно до постанови головного Державного санітарного лікаря України № 62
від 01.12.97 р. з 01.01.98 р. Введені в дію нові Державні гігієнічні нормативи
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ–97)”.
Зокрема встановлені наступні нормативи:
1 – ліміт ефективної дози за рікдля категорії А (особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) – 20 мЗв/рік (2 бер);
2 – для категорії Б (особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, проте можуть отримати додаткове опромінення) – 2 мЗв/рік (0,2 бер);
3 – для категорії В (все населення) – 1 мЗв/рік (0,1 бер);
4 – річна ефективна доза, яку людина може отримати під час проведення профілактичного рентгенівського обстеження, не повинна перевищувати 1 мЗв;
5 – питома активність природних радіонуклідів для будівельних матеріалів та мінеральної сировини, повинна становити не вище 370 Бк/кг (I клас);
від 370 до 740 Бк/кг (II клас);
від 720 до 1350 Бк/кг (III клас);
6 – потужність поглиненої в повітрі дози повинна становити:
6.1 – для об’єктів, які проектуються, будуються або реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей (житлові, дитячі заклади, санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заклади) – 30 мкР/год;
6.2 – для об’єктів, які експлуатуються для постійного перебування людей – 50 мкР/год;
6.3 – для дитячих закладів, санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів, незалежно від того, чи вони будуються (реконструюються), чи експлуатуються – 30 мкР/год;
7 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних добривах – 1,9 кБк/кг;
8 – активність природних радіонуклідів (радій, торій, калій) у глиняному, порцелярно-фаянсовому та скляному посуді побутового призначення – не більше 370 Бк/кг;
9 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних барвниках – 1400 Бк/кг.
Визначення доз згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 може бути проведено шляхом індивідуальної дозиметрії або розрахунковими методами, відповідно до пункту 6 – дозиметричними приладами (типу ДРГ), за всіма іншими пунктами – за допомогою спектрометричних установок.
Вихідний контроль рівня знань студентів
1. Назвіть джерела природної радіації:
Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 178-180.
*1). Внутрішнє опромінення Земного походження
2). Радіаційне поле
3). Магнітні бурі
*4). Зовнішнє опромінення Земного походження
5). Циклони
6). Сонячний вітер
7). Геліометеотропні реакції
*8). Зовнішнє опромінення космічного походження
9). Внутрішнє опромінення космічного походження
2. Назвіть джерела штучної радіації:
Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 307.
*1). Джерела радіації, що використовуються у науці, техніці та медицині
2). Сонячний вітер
3). Космічні промені
4). Магнітні бурі
5). Лазерне випромінювання
6). Бризи
7). Циклони
*8). Радіоактивні опади
*9). Атомна енергетика
3. Назвіть основні види радіаційного контролю:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 499-506.
Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 176-177.
1). Індивідуальний
2). Радіологічний
*3). Дозиметричний
*4). Індивідуально-дозиметричний
5). Портативний
6). Колективний
*7). Радіометричний
8). Сумарний
*9). Спектрометричний
4. Приведіть класифікацію приладів для проведення радіаційного контролю:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 500.
*1). Рентгенометри та мікрорентгенометри
2). Радіосигналізатори
*3). Індивідуальні дозиметри
4). Актинометри та піранометри
*5). Переносні радіометри
6). Кататермометри та психрометри
7). Фотоінтенсиметри та фотоекспозитори
*8). Лабораторні радіометри
9). Пергеліографи
5. Визначте категорії осіб, що зазнають опромінення, відповідно до “Норм радіаційної безпеки”:
Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 323.
1). А ― лікарі, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання
2). Б ― середній та молодший персонал радіологічних закладів
3). В ― хворі, що проходять курс радіотерапії
4). А ― працівники атомних станцій
5). Б ― працівники атомних електростанцій
6). В ― члени сімей працівників атомних станцій
*7). А ― персонал, що безпосередньо контактує з джерелом випромінювання
*8). Б ― особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, але можуть підпадати під опромінення в зв'язку з умовами проживання або професійної діяльності
*9). В ― решта населення регіону
6. Перерахуйте методи захисту персоналу від іонізуючого випромінювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 533.
*1). Захист відстанню
2). Дегазація
*3). Захист кількістю
*4). Екранування
5). Санітарна обробка
6). Дезактивація
*7). Захист культурою праці
*8). Хімічні методи захисту
*9). Захист часом
7. Вкажіть основні групи індивідуальних засобів захисту від іонізуючого опромінення:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 529.
Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 124.
*1). Ізолюючі костюми
*2). Засоби захисту органів дихання
*3). Спецодяг
4). Захисні екрани
5). Дистанційні інструменти
*6). Спецвзуття
*7). Допоміжні захисні пристосування
8). Засоби захисту органу зору
9). Медикаментозні радіопротектори
8. Назвіть заходи захисту від внутрішнього опромінення:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 533.
*1). Герметизація приладів з радіоактивними речовинами
*2). Виконання правил техніки безпеки при роботі з радіоактивними речовинами
*3). Своєчасна дезактивація радіоактивних забруднень
4). Збільшення відстані між джерелами випромінювання та працюючим
5). Зменшення часу роботи з радіоактивними речовинами
*6). Усунення безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами
7). Використання захисних екранів
8). Зменшення кількості радіоактивних приладів
9). Герметизація місць зберігання радіоактивних речовин
9. Укажіть основні правила техніки безпеки та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 530-531.
Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 133.
*1). Забороняється торкатися радіоактивних речовин руками
*2). Забороняється нахилятися над радіоактивними розчинами
3). Забороняється працювати у неробочий час
*4). Забороняється працювати у звичайному одязі
*5). Забороняється зберігати продукти та особисті речі в робочому приміщенні
6). Забороняється проводити дезактивацію одягу та обладнання
*7). Забороняється тримати їжу у робочому приміщенні
8). Необхідно використовувати радіопротектори
9). Забороняється працювати більше 6 годин
Який вид випромінювання є найбільш небезпечним при внутрішньому опроміненні?
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 641.
1). g-випромінювання
2). b-випромінювання
*3). a-випромінювання
4). h-випромінювання
5). Позитронне випромінювання
6). Рентгенівське випромінювання
7). К-захват
8). Сонячне випромінювання
9). Інфрачервоне випромінювання
Проміжний контроль рівня знань студентів
1. Перерахуйте кількісну міру радіоактивного розпаду:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 497.
*1). Кількість ядерних перетворень за одиницю часу (активність)
2). Експозиційна доза
3). Густина потоку частинок
4). Поглинута доза
5). Період напіврозпаду
6). Еквівалентна доза
7). Проникаюча здатність
8). Іонізуюча здатність
9). Час опромінення
2. Перерахуйте якісні характеристики ядерних перетворень:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 497.
*1). Вид ядерного розпаду
2). Експозиційна доза
*3). Вид випромінювання
4). Поглинута доза
*5). Період напіврозпаду
6). Еквівалентна доза
7). Доза зовнішнього опромінення
8). Еквівалентно-ефективна доза
9). Час опромінення
3. Назвіть одиниці, що використовуються в радіаційній гігієні для вимірювання активності:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 497.
*1). Кюрі
*2). Беккерель
*3). Мг-екв радію
4). Рентген/с
5). Кулон/кг
6). Рад/с
7). Грей/с
8). Бер/с
9). Зіверт/с
4. Назвіть основні фактори, що впливають на радіочутливість органів та тканин:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 641-642.
1). Кислотно-лужна рівновага
2). Вміст білків
3). Характер харчування
*4). Видова радіочутливість
5). Маса тіла
*6). Вміст води у тканинах
*7). Швидкість пластичних процесів
*8). Віково-статеві особливості
9). Активність трансфераз крові
5. Виберіть з нижче перерахованих варіантів основні властивості іонізуючих випромінювань:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 640.
1). Швидкість
*2). Енергія, МеВ
*3). Довжина пробігу в повітрі
*4). Довжина пробігу в біологічних тканинах
*5). Ступінь небезпеки при зовнішньому опроміненні
*6). Ступінь небезпеки при внутрішньому опроміненні
*7). Коефіцієнт якості
8). Коефіцієнт кількості
9). Коефіцієнт заглиблення
6. Вкажіть довжину пробігу в повітрі окремих видів іонізуючого випромінювання:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 640.
*1). Рентгенівське — десятки метрів
2). Рентгенівське — 0,5-1м
3). g — десятки метрів
*4). g — сотні метрів
*5). b — метри
6). b — сантиметри
7). a — 0,5-1м
*8). a — сантиметри
*9). Нейтронне — сотні метрів
7. Вкажіть довжину пробігу в біологічних тканинах окремих видів іонізуючого випромінювання:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 640.
1). Рентгенівське — до 15 см
*2). Рентгенівське — пронизує
3). g (електромагнітне) — до 20 см
*4). g (електромагнітне) — пронизує
*5). b (електрони, позитрони) — до 1-4 см
6). b (електрони, позитрони) — до 0,5 см
*7). a (ядра гелію) — до 50 мкм
8). a (ядра гелію) — до 1 см
*9). Нейтронне — пронизує
8. Поясніть суть радіаційного контролю:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 528-531.
*1). Контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки
2). Контроль за станом повітряного середовища приміщень
*3). Контроль за дотриманням вимог санітарних правил роботи з джерелами іонізуючого випромінювання
4). Контроль за мікрокліматом приміщень
*5). Одержання інформації про опромінення людини
6). Додержання правил особистої гігієни
7). Проведення дезактивації та дегазації
8). Контроль за загальною захворюваністю персоналу
9). Санітарна просвіта
9. Назвіть види доз, які утворюються іонізуючим випромінюванням, та одиниці їх вимірювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 498.
1). Сумарна доза — Кулон
2). Потужність дози — мкВт/кв см
*3). Експозиційна доза — Рентген, Кулон/кг
4). Фонова доза — мкР/год
5). Гранична доза — бер, Зіверт
*6). Поглинута доза — Грей, рад
7). Максимальна доза — Ампер, Зіверт
8). Ефективна доза — Кюрі
*9). Еквівалентна доза — Зіверт, бер
10. Основним нормативним документом, що регламентує рівні впливу іонізуючих випромінювань, є:
Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 322.
1). Норми радіаційної безпеки НРБ-69
2). Ліміти доз опромінення для різних категорій опромінюваних людей
*3). “Норми радіаційної безпеки України” НРБУ-97
4). Основні санітарні правила праці з джерелами іонізуючих випромінювань
5). Перша група радіаційно-гігієнічних регламентованих величин
6). Друга група радіаційно-гігієнічних регламентованих величин
7). Третя група радіаційно-гігієнічних регламентів
8). Четверта група радіаційно-гігієнічних регламентів
9). Рівні втручання і рівні впливу
11. Вкажіть складові, які включає санітарний нагляд за об’єктами, де використовуються джерела іонізуючої радіації:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 499.
*1). Знайомство з документацією, санітарним паспортом об’єкта
*2). Санітарне обстеження і описання об’єкта, візуальний огляд
3). Оцінка території об’єкта
*4). Вивчення і оцінка санітарного обладнання, водопостачання, вентиляції, покриття поверхонь стін, підлоги
*5). Оцінка оптимізації збору, видалення, знешкодження відходів
*6). Дотримання санітарного режиму експлуатації, радіоасептики
*7). Об’єктивний інструментальний радіаційний контроль
8). Визначення потужності поглинутих доз у повітрі (потужність експозиційних доз)
9). Визначення концентрації радіонуклідів в повітрі робочої зони за допомогою лабораторних радіометрів
12. Перелічіть принципи протирадіаційного захисту у випадку медичного опромінення:
Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 326.
1). Принцип невтручання
2). Принцип попередження
*3). Принцип виправданості
4). Принцип наростання
*5). Принцип оптимізації
*6). Принцип неперевищення
7). Принцип удосконалення
8). Принцип пороговості
9). Принцип підвищення
Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 187 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Приклади роботи з електронними адресами у Internet Explorer | | | Сущность контроля и оценки результатов обучения в начальной школе. |