Читайте также:
|
(2 години)
Лекція 6.
Антропологія права у структурі філософсько-правового знання.
Право як форма буття і здійснення свободи людини. Права людини і права громадянина: їх відмінність і співвідношення.
Суб'єктивні і об'єктивні права.
Концепції прав людини і прав громадянина: історія і сучасність.
Семінарське заняття 3.
Антропологія права (2 години)
1. Антропологія права: поняття, предмет.
2. Методологічні основи антропології права.
3. Юридична антропологія в Україні.
4. Американська антропологія. Британська соціальна антропологія. Французька юридична антропологія. Індійська антропологія права.
5. Юридичні джерела антропології права. Історико-порівняльна школа права (Р. Мен, М.М. Ковальовській).
6. Антропологічні джерела антропології права (Л. Морган, Б. Маліновський).
.
Завдання для самостійної роботи (6 годин)
1. Історико-правові дослідження в Україні у дореволюційний період.
2. Внесок вітчизняних етнографів до розробки проблеми звичаєвого права.
3. Антропологія права як прикладна дисципліна (західний колоніальний досвід).
4. Соціально-економічні і політичні причини, що визначили інтенсивний розвиток антропології права в Українії.
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Ідеї природних, невідчужуваних прав і свобод людини.
2. Проблема евтаназії у сучасній юриспруденції.
3. Права людини і комунікація.
4. Генезис поняття правової антропології.
5. Екзистенціонально - правові аспекти права.
6. Філософсько-правові проблеми клонування.
7. Громадська модель публічної влади і місце людини у ній.
8. Зародження особистого статусу.
9. Характеристика періоду вождеств.
10. Правове положення статі у традиційному суспільстві.
11. Звичаєвоправові аспекти гендера у сучасному суспільстві.
12. Право і особа.
13. Правове положення особи в індуїзському праві.
14. Правове положення особи у канонічному (християнському) праві.
15. Мусульманське право і розуміння правового стасусу особи за ним.
Література:
1. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. – Самара, 2000.
2. Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопросы философии. 1989, №2.
3. Бочаров В.В. Антропология права: антропологические и юридические аспекты// Летняя школа по юридической антропологии, – Москва-Звенигород, 1999.
4. Бочаров В.В. Максим Ковалевский: Антропология права и правовой плюрализм в России. - Журнал социологии и социальной антропологии № 3, 2001
5. Бубер М. Проблема человека. – Киев, 1998.
6. Георгиев А. Ислам и проблемы развития государственно-политических систем в мусульманском мире.- Советское государство и право, 1982, №11.
7. Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 2001
8. Дворецкая Е.В. Англо-американская философия последней четверти XX столетия: персоналистские тенденции. – СПб., 2001.
9. Кравцов Н.А. Право и личность: иллюзорность непосредственной связи // Кравцов Н.А. Философия права Мишеля Вилле. Приложения. – Ростов-на-Дону, 2005.
10. Луковская Д.И. Самоценность свободы // Права человека. Вопросы истории и теории. Материалы межвузовской научно-теоретической конференции. 24 апреля 2004 года. – СПб., 2004.
11. Мэн Г. Древнее право. – М., 1876.
12. Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2001.
13. Нечипоренко В. О. Роль філософії права в становленні правової держави // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь: Наук. праці та мат. конф. Вип.1 / Редкол.: В.Андрущенко та ін. – К., 2001.
14. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. – К, 2009.
15. Романенко Ю.В. Філософія правової держави //Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. – К., 1999. – Вип. 3.
16. Обычное право и правовой плюрализм в изменяющихся обществах. Комиссия по обычному праву и правовому плюрализму. Х1 Международный конгресс ИЭА РАН. – М., 1997.
17. Папаян Р.А. Христианские корни современного права. – М., 2002.
18. Першиц А.И. Проблемы нормативной этнографии/Исследования по общей этнографии. – М., 1979.
19. Поляков А.В. Антрополого-коммуникативное обоснование прав человека // Права человека. Вопросы истории и теории. Материалы межвузовской научно-теоретической конференции. 24 апреля 2004 года. – СПб., 2004.
20. Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М., 2002.
21. Рулан Н. Юридическая антропология. Учебник для вузов / Отв. ред. В.С.Нерсесянц. – М., 1999.
22. Супатаев М.А. Обычное право Восточной Африки. – М.,1985.
23. Сюкияйнен Л.Р. Шариат и мусульманско-правовая культура. – М., 1997.
24. Человек и его бытие как проблема современной философии. – М., 1978.
25. Человек юридический (Homo Juridicus), ИЭА РАН, 1997.
26. Шарль Р. Мусульманское право. – М., 1959.
Тема 5. Аксіологія права
(2 години)
Лекція7.
Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальні цінності і право.
Основні аспекти права в аксіологічній площині: рівність, свобода, справедливість.
Пізнання свободи і її реалізація правом. Формальна рівність як принцип права. Ідея єдності рівності, свободи і справедливості у праві.
Семінарське заняття 5.
Аксіологія права (2 години)
1. Аксиологія права у структурі філософсько-правового знання.
2. Соціальні цінності і право.
3. Основні аспекти права в аксіологічній площині: рівність, свобода, справедливість.
4. Пізнання свободи і її реалізація правом.
5. Формальна рівність як принцип права.
6. Ідея єдності рівності, свободи і справедливості у праві.
Завдання для самостійної роботи (6 годин)
1. Загальнаа характеристика аксеології права.
2. Звичайно- правова аксеологія права.
3. Ліберально-юридична аксеологія.
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Справедливість як правове вираження свободи і рівності.
2. Правова рівність як вираження свободи і справедливості.
3. Право, рівність і зрівнялівка.
4. Воля у праві: проблема розумності і свободи волі.
5. Право як загальна і необхідна форма, і рівна міра свободи.
6. Зміст і значення правового принципу формальної рівності.
7. Формальна рівність і фактична рівність.
8. Право як благо.
9. Право і справедливість.
10. Право і свобода.
11. Правова справедливість і правова легитимація.
12. Право і мораль.
13. Проблема морального обгрунтування права.
14. Правова культура і соціокультурні цінності.
15. Соціокультурні правові цінності.
Література:
1. Агешин Ю. А. Политика, мораль, право. – М., 1982.
2. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб., 1998.
3. Дробницкий О.Г. Понятие морали: историко-критический очерк. – М., 1974.
4. История политических и правовых учений. Учебник для вузов. 4-е изд. / Под общей ред. В.С.Нерсесянца. – М., 2003.
5. Керимов Д.А. Основы философии права. – СПб., 1992.
6. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. 2000, № 3.
7. Кузнецов Э.В. Философия права в России. – М., 1989.
8. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. – М., 1986.
9. Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2001.
10. Нечипоренко В. О. Роль філософії права в становленні правової держави // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь: Наук. праці та мат. конф. Вип.1 / Редкол.: В.Андрущенко та ін. – К., 2001.
11. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. – К., 2009.
12. Романенко Ю.В. Філософія правової держави //Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. – К., 1999. – Вип. 3.
13. Наука и ценности. – Новосибирск, 1987.
14. Неновски Н. Право и ценности. – М., 1987.
15. Нерсесянц В.С. Философия права – М., 2005.
16. Политико-правовые ценности: история и современность. – М., 2000.
17. Поляков А.В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход. – СПб., 2003.
18. Поляков А.В. Петербургская школа философии права и задачи современного правоведения // Правоведение. 2000. № 2.
19. Проблемы ценностного подхода в праве: тенденции и обновление. – М., 1986.
20. Соловьев Э.Ю. И. Кант: взаимодополнительность морали и права. – М., 1992.
21. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. – СПб., 1999.
22. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М., 1997.
23. Фуллер Л.Мораль права. – К., 1999.
24. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб., 2000.
25. Четвернин В.А. Мораль и субъективные права. (Реферативный обзор) // Актуальные проблемы правоведения за рубежом. Вып. 1. Реферативный сборник. – М., 1989.
26. Четвернин В.А. О концептуальном соединении и концептуальном разграничении права и морали в западной юриспруденции. (Научно-аналитический обзор) // Актуальные проблемы правоведения за рубежом. Вып. 1. Реферативный сборник. – М., 1989.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 1 (ЗМ-1)
1. Цілі і завдання філософії права.
2. Філософія права і загальна теорія права: проблеми співвідношення.
3. Фі лософія права і соціологія права: проблеми співвідношення.
4. Філософі права і історія правових учень: проблеми співвідношення.
5. Філософія права і її місця у системі соціально-гуманітарних наук.
6. Філософія права і ідеологія.
7. Предмет філософії права.
8. Філософія права в Україні.
9. Філософія права у системі юридичних наук, її місце і значення.
10. Світоглядна функція філософії права.
11. Методологічна функція філософії права.
12. Гносеологічна функція філософії права.
13. Аксеологічна функція філософії права.
14. Виховна функція філософії права.
15. Онтологія права у структурі філософсько-правового пізнання.
16. Правова реальність і її структура.
17. Питання походження права.
18. Співвідношення реального і формального у праві.
19. Форми існування права.
20. Філософські проблеми правотворчості і правозастосування у сучасних умовах.
21. Класифікація напрямів сучасної філософії права.
22. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.
23. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.
24. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права в Україні.
25. Гносеологія права у структурі філософсько-правового знання.
26. Специфіка процесу правового пізнання.
27. Межі і можливості пізнання правової реальності.
28. Взаємозв'язок гносеології права з онтологією права.
29. Правовий позитивізм. Природно-правове мислення.
30. Типологія концепцій природного права.
31. Способи обгрунтування права.
32. Правовий об'єктивізм.
33. Правовий суб'єктивізм.
34. Інтерсуб'єктівізм як спосіб обгрунтування права.
35. Екзистенціалізм як методологія права.
36. Феноменологія права.
37. Герменевтика права.
38. Критична соціальна теорія як методологія права.
39. Постмодернізм і право.
40. Гносеологія юридичного праворозуміння.
41. Гносеологія легізму.
42. Юридичні джерела антропології права.
43. Історико-порівняльна школа права (Р. Мен, М.М. Ковальовській).
44. Антропологічні джерела антропології права (Л. Морган, Б. Маліновський).
45. Існуючі підходи до розуміння права.
46. Точки зору на співвідношення права і держави.
47. Методологічні основи антропології права.
48. Антропологія права: поняття, предмет.
49. Юридична антропологія в Україні.
50. Американська антропологія.
51. Британська соціальна антропологія.
52. Французька юридична антропологія.
53. Індійська антропологія права.
54. Вік як звичаєвоправова категорія у традиційному суспільстві.
55. Вік як звичаєвоправова категорія у сучасному суспільстві.
56. Аксиологія права у структурі філософсько-правового знання.
57. Соціальні цінності і право.
58. Основні аспекти права в аксіологічній площині: рівність, свобода, справедливість.
59. Пізнання свободи і її реалізація у праві.
60. Формальна рівність як принцип права.
61. Ідея єдності рівності, свободи і справедливості у праві.
62. Загальна характеристика аксеології права.
Змістовний модуль 2
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ПРАВА І ДЕРЖАВИ
Тема 1. Вступна. Суспільство, політична система суспільства і громадянське суспільство.
Держава і право як частина політичної системи суспільства
(2 години)
Лекція 1 (8).
Сучасне уявлення про суспільство та його структуру.
Політична система суспільства її структура (інституціональний підхід). Групування інститутів політичної системи суспільства (Матеріальні, духовні і регулятивні (у тому числі правові) інститути політичної системи суспільства). Умовність і недоліки структуризації як засобу дослідження політичної системи суспільства та її інститутів (частин).
Громадянське суспільство, держава, право, як складові суспільства.
Основні проблеми, що виникають у ході дослідження теоретичних аспектів організації суспільства, його політичної системи суспільства (теоретико-правовий аспект).
Завдання для самостійної роботи (2 години)
1. Генезіс формування поняття «громадянське суспільство у соціально-політичній думці.
2. Значення громадянського суспільства для функціонування демократичних інститутів суспільства (у тому числі держави).
3. Роль та місце права для формування громадянського суспільства на сучасному етапі.
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Держава як універсальний політичний інститут.
2. Держава у політичній системі суспільства.
3. Держава і громадянське суспільство (механізми і моделі взаємодії).
4. Держава і політична система. (Взаємодія, загальна і особлива).
5. Громадянське суспільство і держава.
6. Громадянське суспільство: поняття, структура, ознаки.
7. Місце і роль держави і права у соціальній регуляції.
8. Проблеми розрізнення і співвідношення суспільства і держави.
9. Проблеми співвідношення влади і суспільства.
10. Співвідношення права і політики.
11. Співвідношення влади і держави.
12. Місце та роль права у політичній системі суспільства.
13. Право, як регулятивна основа функціонування політичної системи суспільства.
14. Право і громадянське суспільство.
15. Громадянське суспільство, держава і право.
Література:
1. Авакъян С.А. Политический плюрализм и общественные объединения в вом //Государство и право. 1994. № 5.
2. Ахиезер А.С., Яковенко И.Г. Что такое общество? // Общественные науки и современность. 1997. № 3.
3. Багратян Г.А. Общество и государство. – М., 2000.
4. Борденюк В. Діалектика співвідношення місцевого самоврядування та державного управління // Право України. – 2002. – № 12. – С.120.
5. Бутаков А.В. Нормативный структурализм и современное Российское государство: Методологическое исследование. – Омск., 1996. Гл. 1.
6. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Валерій Шульга (пер.). – К., 2003.
7. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России. – М., 1997.
8. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. – М., 1997
9. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура. – Новосибирск., 2002.
10. Дробницкий О.Г. Понятие морали: историко-критический очерк. – М., 1974.
11. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2003.
12. Коваленко А.А. Теорія і практика місцевого самоврядування в Україні. –К., 2009.
13. Козловский П. Общество и государство: неизбежный дуализм. – М., 1998.
14. Куроедов В.А. Религия и церковь в советском обществе. – М., 1984.
15. Кучевский В.Б. Социальная философия: Общество и сферы его жизнедеятельности. – М., 2003.
16. Мердок Дж.П. Социальная структура. – М., 2003.
17. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. – К., 1977.
18. Основы теории политической системы. – М., 1985.
19. Парсонс Т. О социальных системах. – М., 2002.
20. Политико-правовое исследование. – Саранск, 1995.
21. Политология // Под ред. М.Я. Марченко. – М., 1997.
22. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – К., 2005.
23. Самоуправление: теория и практика. – М., 1988.
24. Семенов Ю.И. Философия истории (Общая теория, основные проблемы, идеи и концепции от древности до наших дней). – М., 2003.
25. Теория политики (общие вопросы)/ Под ред. И.Я. Коновалова и А.В. – М.,2005.
26. Теория общества: Фундаментальные проблемы. – М., 1999.
27. Тихомиров Ю.А. Закон и формирование гражаднского общества. //Государство и право. 1991, №8.
28. Хоцей А. Теория общества: В 3 т. – М., 1988.
29. Чиркин В.Е. Глобальные модели политической системы современного общества: индикаторы эффективности //Государство и право. 1992. № 5.
30. Якубовський Олексій Петрович, Бутирська Тетяна Олександрівна. Державна влада і громадянське суспільство: система взаємодії / – О., 2004.
Тема 2. Проблеми визначення об’єктів і предметів юридичних наук. Предмет та функції загальноюридичної теорії
(2 години)
Лекція 2 (9).
Важливість проблематики, що пов’язана із розумінням об’єктів і предметів юридичних наук (перш за все загальнотеоретичної юридичної науки). Проблеми та недоліки поділу наукового знання на окремі галузі. Значення поняття «предмет науки» для поділу наукового знання на окремі галузі.
Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки». Загальна характеристика процесу формування уявлень про «об’єкт науки» і «предмет науки».
Юридична наука у системі соціальних наук. Об’єкт і предмет юридичної науки. Система юридичних наук.
Об’єкт і предмет загальнотеоретичної юридичної науки (основні точки зору). Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни. Співвідношення теорії держави і права з юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками. Основні функції теорії держави і права. Місце та значення теорії держави і права у системі юридичного знання. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
Семінарське заняття 1.
Проблеми визначення об’єктів і предметів юридичних наук.
Предмет та функції загальноюридичної теорії (2 години)
1. Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.
2. Система юридичних наук (загальна характеристика).
3. Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).
4. Співвідношення юридичних наук між собою.
5. Співвідношення теорії держави і права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.
Завдання для самостійної роботи (4 години)
1. Особливості юридичних наук, як різновида соціальних наук.
2. Спеціально-юридичні науки, їх особливості. Специфіка об’єктів спеціально-юридичних наук.
3. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни (загальне та особливе).
4. П. Недбайло про особливості місця та значення теорії держави і права в системі юридичного знання (критичний аналіз).
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Співвідношення між об’єктом і предметом теорії права.
2. Основні підходи до розуміння об’єкту юридичних наук.
3. Основні підходи до розуміння предмету загальнотеоретичної юридичної науки.
4. Головні етапи виникнення відчизняної загальнотеоретичної юридичної науки.
5. Важливість проблематики, пов’язаної з розумінням об’єктів і предметів юридичних наук.
6. Проблеми та недоліки поділу наукового знання на окремі галузі.
7. Місце загальнотеоретичної юридичної науки у системі юридичного знання.
8. Співвідношення теорії держави і права з базовими юридичними науками.
9. Основні функції теорії держави і права.
10. Методологічна функція загальнотеоретичної юридичної науки.
11. Еврістична функція загальнотеоретичної юридичної науки.
12. Ідеологічна функція загальнотеоретичної юридичної науки.
13. Проблеми співвідношення теорії держави і права зі спеціально-юридичними науками.
14. Проблеми співвідношення теорії держави і права з політичними науками.
15. Проблеми співвідношення теорії держави і права з філософськими науками (у тому числі і з філософією права).
Література:
1. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории государства и права.// Государство и право. 1997, №4, С.63-67.
2. Гревцов Ю.И. Очерки теории и социологии права. – СПб., 1996
3. Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических учений в системе высшего юридического образования (Научно-практическая конференция) // Государство и право. 2000. № 12.
4. Ильин В.В. Философия науки. – М., 2003.
5. Карбонье Ж. Юридическая социология. М., 1986.
6. Керимов Д. А. Общая теория государства и права: предмет, структура, функции. – М., 1977.
7. Керимов Д.А. Предмет философии права.//Государство и право. 1994. №7
8. Козлов В. А. Проблемы предмета и общей методологии права. – Л, 1989.
9. Лапаева В.В. Социология права в системе обществоведения // Государство и право. 2000. № 4.
10. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. – М., 2002. Гл. 7.
11. Мартышин О.В. О концепции учебника теории государства и права // Государство и право. 2002. № 8.
12. Мартышин О.В. Теория государства и права в постсоветское десятилетие. Некоторые итоги // Ежегодник российского права. – М., 2001.
13. Машков А. Введение в общую теорию юридических наук. – К., 2005
14. Машков А.Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.
15. Москвина А.Г. Становление русской юриспруденции. ХУΙΙΙ век. – СПб., 2000.
16. Недбайло П.Е. Введение в общую теорію государства и права. – К., 1961.
17. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции // Государство и право. 2001. № 6.
18. Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. – М., 1998.
19. Плотниекс А.А. Становление и развитие марксистско-ленинской общей теории права в СССР: 1917-1936. – Рига, 1978.
20. Пучков О.А. Теория государства и права: проблемы и перспективы // Правоведение. 2001. № 6.
21. Раянов Ф.М. От правоведения к юриспруденции // Государство и право. 2003. № 9.
22. Степин В.С. Теоретическое знание: Структура, историческая эволюция. – М., 2003.
23. Тадевосян Э.В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право. 1998. № 1.
24. Экимов А.И. Политические интересы и юридическая наука // Государство и право. 1996. № 12.
25. Явич Л.С. О преподавании общетеоретической юридической дисциплины и введении курса политологии // Правоведение. 1989. № 5.
Тема 3. Проблеми методології юридичних наук
(4 години)
Лекція 3 (10).
Значення методології для системи наукового знання, та її місце у цій системі. Сучасне розуміння методології науки та її складових. Зміст поняття «методологічний принцип» та його визначення. Місце та значення методологічних принципів для формування та функціонування методології як системи, яка забезпечує процес пізнання. Визначення поняття «методологія».
Співвідношення методології та об’єкта (предмета) дослідження. Проблема відносності, допустимості, доцільності та істинності методів. Проблеми цінності методу.
Лекція 4 (11).
Методологічні принципи науково-дослідної діяльності в юридичних науках та їх групи. Класифікація методів пізнання, які використовуються у юридичних науках. Найпоширеніші методи пізнання державно-правової дійсності. Визначення основних методологічних напрямів, що існують у рамках юридичних наук.
Семінарське заняття 2.
Проблеми методології юридичних наук (2 години)
1. Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання.
2. Проблеми належності, допустимості доцільності та істинності методу.
3. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного у методології юридичних наук.
4. Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.
Завдання для самостійної роботи (4 години)
1. Особливості метології досліджень у сфері юридичного знання.
2. Місце методів індукції та дедукції у системі юридичної науки та практики.
3. Об’єктивність і суб’єктивність у юридичній діяльності.
4. Значення метології для практичної діяльності юриста.
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Значення методології для системи юридичного знання, та її місце у цій системі.
2. Основні підходи до розуміння методології науки та її складових.
3. Поняття «методологічний принцип», його місце та значення для формування методології юридичного дослідження.
4. Проблема співвідношення методології та об’єкта (предмета) дослідження.
5. Проблема відносності методу у юридичних науці та прктиці.
6. Проблема допустимості методу у юридичних науці та прктиці.
7. Проблема доцільності методу у юридичних науці та прктиці.
8. Проблема істинності методу у юридичних науці та прктиці.
9. Загальна характеристика найпоширеніших методів пізнання державно-правової дійсності.
10. Експеремент у юридичній науці і практиці.
11. Спеціально-юридичні науки та їх методи (загальнотеоретичні проблеми).
12. Методологічний позитивізм (загальна характеристика).
13. Методологічний ідеалізм (загальна характеристика).
14. Методологічний дуалізм (загальна характеристика).
15. Методологічний агностіцизм (загальна характеристика).
Література:
1. Брызгалов А.И. О некоторых теоретико-метологических проблемах юридической науки на современном этапе // Государство и право. 2004. № 4.
2. Гаврилов О. А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. – М., 1976.
3. Гульпе А.Н. К вопросу о формировании методологии советской правовой науки // Сов. государство и право. 1991. № 4.
4. Демидов А.И. О методологической ситуации в правоведении // Правоведение. 2001. № 4.
5. Историческое и логическое в познании государства и права. – Л., 1988.
6. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения. – М., 1965.
7. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований. – М., 1986.
8. Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. – М., 1987.
9. Козлов В. А. Проблемы предмета и общей методологии права. – Л., 1989.
10. Козлов В. А., Суслов Ю. А. Конкретно-социологические исследования в области права. – Л., 1981.
11. Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці, 1999
12. Лапаева В. В. Конкретно-социологические исследования в праве. – М., 1988.
13. Лукич Р. Методология права. – М., 1986.
14. Машков А.Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.
15. Машков А. Введение в общую теорию юридических наук. – К., 2005.
16. Машков А. плюралізм відчизнянного праворозуміння/про українське право. Число ІІІ/за ред. Проф.І.Безклубого. – К., 2008. – С.60-73.
17. Подкорытов О природе научного метода. – Л., 1988.
18. Правовой эксперимент и совершенствование законодательства. – М., 1988.
19. Проблемы методологии и методики правововедения./ Под ред. Керимова Д.А. – М., 1974.
20. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. – М., 1999.
21. Сырых В. М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М.т 1980.
22. Тарасов Н.Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. 2001. № 1.
23. Тарасов Н.Н. Методологические проблемы юридической науки. – Екатеринбург, 2001.
24. Темнов Е.И. О деидеологизации методологических подходов в историко-политических и государственно-правовых исследованиях // Государство и право. 1992. № 3.
25. Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. – Екатеренбург. 1993
Тема 4. Проблеми розуміння держави,
її сутність і закономірності розвитку»
(2 години)
Лекція 5 (12).
Причини виникнення плюралізму з питання розуміння держави.
Ознаки держави. Субстанціонально-просторові ознаки держави. Змістовно-публічні ознаки держави. Інституціональні ознаки держави. Регулятивно-нормативні ознаки держави. Елементи та атрибути держави. Соціальна сутність держави.
Соціальне призначення та цінність держави.
Визначення «держави». Класифікація державознавчих теорій за найбільш важливими теоріями.
Семінарське заняття 3.
Проблеми розуміння держави, її сутність і закономірності розвитку
(2 години)
1. Загальна характеристика та аналіз основних (найбільш розповсюджені) визначень держави.
2. Ознака держави (загальна характеристика).
3. Сучасні погляди на соціальну сутность держави.
4. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
Завдання для самостійної роботи (6 годин)
1. Поняття та форми соціальної влади.
2. Соціальна влада як відношення.
3. Структура та зміст владовідносин.
4. Державна влада як особливий різновид соціальної влади.
5. Форми і способи її здійснення державної влади.
6. Співвідношення політичної і державної влади.
7. Легітимність і легальність державної влади.
8. Співвідношення понять «ознаки держави», «атрибути держави» та «елементи держави».
9. Особливості марксистського погляду на соціальну сутність та призначення держави.
10. Ліберальна конепцепія соціального призначення держави.
11. Патримоніальний погляд на соціальну сутність та призначення держави.
12. Визначення соціальної сутності, призначення та цінності української держави, виходячи із тексту Конституії України.
Рекомендовані теми для докладів та рефератів:
1. Держава: загальне і особливе у різних підходах щодо поняття.
2. Діалектика взаємозв'язку класового і загальносоціального у сутності права.
3. Проблеми визначення поняття держави у соціальних науках.
4. Проблеми розуміння ролі держави (методологія, підходи).
5. Проблеми поняття соціальної сутності і цінності держави.
6. Соціальна сутність держави: проблеми визначення.
7. Елементи держави (характеристика з погляду різноманітних типів (праворозуміння).
8. Мета, завдання і функції держави.
9. Державна влада (проблеми розуміння і здійснення).
10. Державана влада як особлива різновидність соціальної влади.
11. Структура, зміст та особливості державних владовідносин.
12. Держава у системі державних владовідносин.
13. Співвідношення державної та політичної влади.
14. Відмінність державної влади від інших форм соціальної влади.
15. Державна влада, як різновид публічної влади.
16. Специфіка об’єкту державних владовідносин.
17. Влада та могутність (загальне та особливе).
18. Зворотній зв’язок у владовідносинах.
19. Державна влада та державний примус: проблема співвідношення.
20. Особливості державної влади в Україні.
21. Підходи до розуміння змісту та соціального призначення державної влади.
22. Місце державної влади у системі суспільних відносин.
23. Правові аспекти реалізації державної влади.
24. Загальна характеристика ознак держави.
25. Співвідношення понять «ознака держави», «атрибут держави», «елемент держави» та символ держави».
Література:
1. Ардашкин В. Д. К современной концепции государства // Правоведение- 1992. № 2.
2. Бабурин С.Н.Территория государства: правовые и геополитические проблемі. – М., 1997.
3. Байтин М. И. Государство и политическая власть. – Саратов, 1972.
4. Байтин М. И. Политическая власть и государство //Теория политики (общие вопросы). – Саратов. 1994.
5. Бачило И. Л. Факторы, влияющие на государственность // Государство и право. 1993. № 7.
6. Бутенко А. П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки //Государство и право. 1993. № 7.
7. Гальперин Г.Б.К вопросу об общем понятии государства.//Вестник Ленинградского Университета,// Сер.экономики, философии и права, №23 вып.4. 1963, С.86-98
8. Каленский В.Г.Государство как объект социологического анализа. (Очерки истории и методологии исследования). – М., 1977.
9. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. – М., 1969.
10. Котюк В.О. Теорiя права. – К., 1996.
11. Манов Г.И. Признаки государства. Новые прочтения. – М., 1993.
12. Машков А.Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.
13. Петров В. С. Сущность, содержание и форма государства. – Л., 1977.
14. Проблемы теории государства и права/Под ред.М.Н.Марченко. – М., 1999
15. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
16. Сурилов А.В. Теория государства и права. – К.-Одесса, 1989.
17. Теория государства и права./Под ред.В.В.Лазарева. – М., 1996.
18. Теория права и государства/ Под ред. Г.Н.Манова. – М., 1996.
19. Тихомиров Ю. А. Государство на рубеже столетий//Госу-дарство и право. 1997. № 2.
20. Черданцев А. Ф. Государственная власть и ее обоснование// Правоведение. 1992. № 2.
21. Четверин В.А. Размышления по поводу теоретических представлений о государстве.//Государство и право. 1992, №5.
22. Чиркин В. Е. Три ипостаси государства // Государство и право. 1993. № 8.
23. Чиркин В.Е. Переходное постсоциалистическое государство: содержание и форма.//Государство и право. 1997, №1, С.4-11.
24. Якушик В.М.Проблемы теории революционно-демократического государства. – К., 1991.
Тема 5. Праворозуміння
(5годин)
Лекція 6 (13).
Зміст поняття «праворозуміння». Основні теоретичні підходи до розуміння права. Широке та вузьке розуміння права (загальне визначення). Юридичний позитивізм. Нормативна теорія права. Чиста теорія права. Історична школа права. Загальні висновки щодо вузького підходу до розуміння права (у тому числі недоліки та переваги окремих концепцій вузького розуміння права).
Лекція 7 (14).
Природно-правова школа права. Соціологічна школа права. Психологічна школа права. Інтегративний підхід до права (загальні зауваження). Марксистська теорія права. Ненормативне розуміння права. Комунікативна концепція права. Інтегративна юриспруденція Дж. Холла. Загальні висновки, щодо широкого підходу до розуміння права (у тому числі недоліки та переваги окремих концепцій широкого розуміння права).
Плюралізм вітчизняного право- розуміння (радянський період).
Ознаки права та їх загальна характеристика.
Лекція 8 (15).
Тлумачення соціальної сутності права, його соціального призначення та цінність у юридичних науках. Розуміння змісту права у різних школах праворозуміння. Проблема співвідношення соціальної сутності та змісту права. Діалектика класового та загальносоціального у праві (на прикладі сучасної української дійсності).
Співвідношення понять «право» і «закон» (основні підходи до тлумачення).
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 447 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Семінарське заняття 2. | | | клас – Теоретичний тур |