Семінарське заняття 2.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Укладачі: А.Д.Машков, Н.В. Теремцова

Проблеми теорії та філософії права

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для магістрів за спеціальністю ’8.060101 Правознавство’

Затверджено:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол №­ 10

від „ 22 ” червня 2010 року

КИЇВ – 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни

«ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ ПРАВА»

Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2010. ­– 104 с.

Укладачі:

к.ю.н., доц. Машков Андрій Дмитрович

к.ю.н., асистент Теремцова Ніна Володимирівна

Лектори:

к.ю.н., доц. Машков А. Д.

к.ю.н., асистент Теремцова Н. В.

Викладачі:

к.ю.н., проф. Котюк В. О., к.ю.н., доц. Машков А. Д., к.ю.н., доц. Костенко О.Б., к.ю.н., доц. Неліп М.І., к.ю.н., асист. Кабанець Н.І., к.ю.н., асист. Теремцова Н.В., асист. Верник О. І., асист. Дудар С. К., асист. Ліщук К. В

Рецензенти:

д.ю.н., проф. Безклубий І. А.

к.ю.н., доц. Дзейко Ж. О.

к.ю.н., доц. Костенко О.Б.

Погоджено

з науково-методичною комісією

__________________________

©А. Д. Машков, Н. В. Теремцова, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................4

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ....................................................................11

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ.........................................................12

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІНОЇ РОБОТИ..........................................................................15

Змістовний модуль 1. ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА............................15

· Контрольні питання до змістовного модуля 1 (ЗМ 1)...........................27

Змістовний модуль 2. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ПРАВА І ДЕРЖАВИ............30

· Контрольні питання до змістовного модуля 2 (ЗМ 2)...........................78

Змістовний модуль 3. ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ НОРМ..................................................................................................................86

· Контрольні питання до змістовного модуля 3 (ЗМ 3)...........................94

Контрольні питання для складання іспиту.....................................................96

Література до всіх тем....................................................................................103

Вступ

1. Мета і завдання програми курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Основна мета курсу полягає у тому, щоб поглибити знання студентів магістратури з теоретичних питань юридичної теорії шляхом ознайомлення їх з основними проблемами філософії та теорії держави і права (включаючи проблемні аспекти застосування юридичних норм).

Головними завданнями курсу є: ознайомлення студентів магістратури із специфікою предмету «Проблеми теорії та філософії права»; основними теоретико-правовими ідеями і поглядами, що склалися у сучасній теорії та філософії права; оволодіння студентами основними теоретико-філософсько-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. У першу чергу це пов’язано з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії та теорії держави і права, концепцій праворозуміння, основнийх аспектів застосування юридичних норм тощо.

Мета і завдання лекційних занять полягають в узагальненому викладанні основних тем курсу, забезпеченні необхідними знаннями для самостійного вивчення питань курсу.

Мета і завдання самостійної роботи (яка не виключає, а, навпаки, у певних випадках передбачає участь у цьому процесі професорсько-викладацького складу) студентів магістратури полягають у поглибленому опрацьовуванні змісту лекцій; привиття навичок самостійної творчої науково-дослідної діяльності; практичному застосуванні знань і умінь, отриманих на лекційних заняттях; вивченні проблем, що вийшли за межі об'єму лекційного матеріалу.

Нормативний курс із дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» складається із трьох модулів.

· Модуль № 1: Проблеми філософії права;

· Модуль № 2: Проблеми теорії права і держави;

· Модуль № 3: Проблеми застосування юридичних норм.

Модуль № 1: Проблеми філософії права (ЗМ-1)

а) Мета і завдання дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» за модулем 1 «Проблеми філософії права»

Основною метою вивчення модуля 1 дисципліни «Проблеми теорії держави і права» є ознайомлення студентів магістратури з основами проблемами філософії права.

Основним завданням викладання та вивчення модуля 1 дисципліни «Проблеми філософії права» є:

· ознайомлення з предметом, структурою, функціями філософського осмислення права;

· розгляд та аналіз основних положень найбільш поширених та впливових напрямів сучасної філософії права, їх критичний аналіз;

· оволодіння студентами основними філософсько-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань.

Мета і завдання лекційних занять за модулем 1 «Проблеми філософії права» полягають в узагальненому викладанні основних тем курсу, забезпеченні необхідними знаннями для самостійного вивчення питань курсу.

Мета і завдання самостійної роботи студентів магістратури за модулем 1«Проблеми філософії права» полягають у:

· поглибленому опрацьованні змісту лекцій;

· намаганні самостійно творчо підходити до науково-дослідної діяльності;

· вмінні практично застосовувати знання, що були отримані на лекційних та семінарських заняттях;

· самостійному досліджені проблем, які безпосередньо пов’язані зі змістом курсу, однак вийшли за межі об'єму лекційного матеріалу.

б) вимоги щодо рівня оволодіння курсу «Проблеми теорії та філософії права» за модулем 1 “Проблеми філософії права»

Вивчаючи дисципліну студенти магістратури повинні знати: місце і роль філософії права у системі соціальних наук (у тому числі юридичних), найважливіші проблеми сучасної філософії права, основні сучасні напрями філософії права.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні уміти: грамотно виражати і аргументовано обгрунтовувати свою точку зору з філософсько-правової проблематики, вільно оперувати поняттями і категоріями філософії права.

Модуль 2 Проблеми теорії права і держави (ЗМ-2)

а) Мета і завдання вивчення курсу «Проблеми теорії і філософії права» за модулем 2 «Проблеми теорії права і держави»

Метою вивчення модуля 2 дисципліни «Проблеми теорії держави і права» студентами магістратури юридичного факультету є:

· виявлення місця і значення держави і права у сучасному суспільстві;

· поглиблення і систематизація знань про основні поняття теорії держави і права;

· поглиблення знань про закономірності, тенденції і основні принципи розвитку державно-правових явищ;

· розвиток, поглиблення і систематизація уявлень і знань про ґенезу і функціонування окремих державно-правових інститутів;

· вироблення цілісного погляду на державно- правову дійсність;

· формування цілісного і самостійного розуміння сучасних державно-правових реалій.

Основним завданням вивчення модуля 2 дисципліни «Проблеми теорії права і держави» студентами магістратури юридичного факультету є:

· розвиток і поглиблення основних понять і концепцій теорії держави і права;

· виявити взаємозв’язок і взаємозалежність держави і права;

· поглиблення теоретичних аспектів сучасної державно-правової дійсності;

· критичний аналіз сучасних державно-правових реалій України, країн СНД, ЄС тощо;

· порушення і виявлення основних проблем теорії держави і права на сучасному етапі її розвитку як науки;

· виявлення значення, ролі і місця методології у науковій і практичній діяльності юриста;

· виявлення місця і значення теорії держави і права у системі юридичних наук, як основи і методологічного базиса практичної діяльності і наукових винаходів у різноманітних галузях юриспруденції;

· виявлення взаємозв’язку і взаємодії теорії держави і права з окремими юридичними науками (зокрема, конституційне і адміністративне право, кримінальне і цивільне право і т. д.);

· формування розуміння відносної істинності сучасних положень теорії держави і права і причини виникнення цієї відносності;

· критичний аналіз окремих, найбільш розповсюджених державознавчих і правових концепцій, зокрема, концепцій державо- розуміння і право- розуміння;

· критичний аналіз взаємодії теорії і практики у дійсності на прикладі державно-правової практики України за останні роки.

б) Вимоги щодо рівня оволодіння курсу «Проблеми теорії та філософії права» за модулем 2 «Проблеми теорії права і держави»

У результаті вивчення модуля №2 дисципліни «Проблеми теорії держави і права» студенти повинні знати: місце і роль теорії держави і права у системі юридичних і інших гуманітарних і соціальних наук, найважливіші проблеми сучасної теорії держави і права, основні сучасні напрями теорії держави і права.

У результаті вивчення модуля 2 дисципліни «Проблеми теорії держави і права» студенти повинні уміти: грамотно виражати і аргументовано обгрунтовувати свою точку зору з теоретико- правової проблематики, вільно оперувати поняттями і категоріями теорії держави і права.

Модуль 3 «Проблеми застосування юридичних норм» (ЗМ-3)

а) Мета і завдання дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» за модулем 3: «Проблеми застосування юридичних норм»

Програма курсу «Проблеми теорії та філософії права» включає до свого складу модуль 3 «Проблеми застосування юридичних норм» який пов’язаний із викладанням та вивченням основних проблем застосування юридичних норм. Зміст цього модуля складений відповідно до вимог державного освітнього стандарту спеціалізованої підготовки магістрів за науковим напрямом ’8.060101 Правознавство’.

Головною метою вивчення дисципліни за модулем 3 «Проблеми застосування юридичних норм» є поглиблення знань студентів-юристів, які навчаються у магістратури, що стосуються механізму застосування юридичних норм у межах правової системи України.

Основними завданнями вивчення дисципліни за модулем 3 «Проблеми застосування юридичних норм» є:

· ознайомлення студентів з механізмом взаємодії і взаємозалежності основних понять і концепцій проблем застосування юридичних норм;

· у межах досягнення поставленої мети студенти одержують інформацію про основні теорії застосування юридичних норм на практиці;

· у співвідношенні застосування юридичних норм національного права і міжнародного права, що існують у сучасній правовій доктрині, аналізують їх позитивні і негативні сторони;

· порушення і виявлення основних проблем щодо застосування юридичних норм на сучасному етапі її розвитку як науки;

· виявлення місця і значення застосування юридичних норм у системі юридичних наук, як основи і методологічного базиса практичної діяльності і наукових винаходів у різноманітних галузях юриспруденції;

· формування розуміння відносної істинності сучасних положень юридичних норм;

· критичний аналіз взаємодії юридичних норм і практики у дійсності на прикладі державно-правової практики України за останні роки;

· знати основні поняття і структуру нормативної системи, їх значення для розвитку правової системи України;

· вміти орієнтуватися у змісті основних теорій співвідношення різноманітних галузей права, що пропонуються вітчизняною правовою доктриною;

· знати їх сильні і слабкі сторони різних теорій право- реалізації;

· розуміти порядок та способи імплементації міжнародно- правових норм у правову систему України та розумити наслядки імплементації.

б) Для досягнення зазначеної мети та завдань студенти, по завершенню навчання із дисципліни проблеми застосування юридичних норм, студент повинен:

· мати уявлення про поняття і структуру національної нормативної системи, її значенні для розвитку правової системи України;

· добре орієнтуватися за змістом основних проблем щодо застосування юридичних норм співвідношення міжнародного і національного права, що пропонуються вітчизняною правовою доктриною, знати їх сильні і слабки сторони;

· мати уявлення про способи і засоби імплементації міжнародних правових норм у правовій системі України;

У результаті вивчення модуля №3 дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студент, що навчається у магістратури, повинен мати практичні навички, які дають йому можливість вільно та без залучення сторонньої допомоги застосовувати юридичні норми, у тому числі шляхом оформлення індивідуальних правозастосовчих актів.

2. Місце курсу «Проблеми теорії та філософії права»

у навчальному плані і ЗПП

Вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» надасть можливість студентам-юристам у своїй навчальній і науковій діяльності застосовувати методологію і теоретичні надбання сучасної філософії та теорії держави і права у процесі осмислення різноманітних суспільно-політичних, правових і культурологічних проблем, як минулого, так і теперішнього часу. Це у свою чергу буде сприяти якісному і всебічному оволодінню студентами-юристами досягнення світової і вітчизняної думки у галузі державознавства і правознавства. У майбутньому у практичній діяльності, знання, що були отримані під час вивчення цієї навчальної дисципліни будуть сприяти їх більш цілісній і цілеспрямованій діяльності як юристів, що практикують, або державних управлінців, які займають відповідні посади, або вчених – дослідників.

Практичні результати вивчення курсу

«Проблеми теорії та філософії права»

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студент повинен знати:

· суттевість основних проблем теорії та філософії права;

· практичне значення розв’язання цих проблем (проблем теорії та філософії права) для державної і правової практики;

· основні школи і напрямки сучасної правової та державознавчої думки; основні положення, що лежать у їх теоретичному і філософському підґрунті.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студенти магістратури повинні уміти:

· вільно володіти і використовувати понятійно-категоріальний апарат філософї та теорії права;

· всебічно аналізувати державно-правову дійсність із використанням знань у галузі теорії та філософії права;

· робити критичний аналіз основним підходам до розв’язання реальних проблем державно-правової дійсності;

· застосовувати знання, що були отримані під час вивчення навчальних дисциплін «Теорії держави і права» і «Проблеми теорії та філософії права», для вирішення своїх професійних завдань;

· представляти науково-обгрунтовані рекомендації та судження зацікавленим особам щодо шляхів розв’язання конкретних правових і державознавчих завдань, а також представляти науково-обгрунтовані рекомендації усім зацікавленим особам щодо шляхів вдосконалення державного механізму, органів державної влади і управління (контролю), правової системи тощо.;

· грамотно тлумачити і застосовувати закони і інші юридичні акти;

· об’єктивно і всебічно оцінювати юридичнозначимі обставини і кваліфікувати юридичні факти;

· вчиняти у повсякденному житті дії у межах чинного законодавства України.

4. Організаційно-методологічні вказівки щодо вивчення курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» здійснюється за допомогою лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів, індивідуальних співбесід, рефератів, наукових доповідей, контрольних робіт, консультацій, колоквіумів, заліків та іспитів.

Провідними видами навчальних занять є лекції, семінари та сомостійна робота студентів, у тому числі під час підготовки до семінарських занять.

5. Форми підсумкового контролю знань студентів магістратури з курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Формою підсумкового контролю знань студентів магістратури є: у другому семестрі – колоквіум; у третьому семестрі – іспит.

Підсумковий контроль оцінюється за національною шкалою – «задовільно, добре, відмінно» та за болонською системою виставляється кількість балів від 60 до 100 балів.

Система контролю знань

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

· підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

· відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

· відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

· подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

· розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ-1, ЗМ-2, ЗМ-3), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один семестр за три змістовних модулі - до 40 балів (10 балів за ЗМ1; 20 балів за ЗМ2 і 10 балів за ЗМ3), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержує студент за комплексний підсумковий модуль (КПМ).

Загальні результати форми контролю оцінюються за 100-бальною шкалою оцінювання.

Параметри	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль2 (ЗМ2)	Змістовний модуль3 (ЗМ3)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка у балах	0-13	0-14	0-13	0-60	0-100

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота _ до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь у дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота – до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка у балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів за семестр. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно		А – відмінно
85-89	Добре		В - дуже добре
75-84	С – добре
65-74	Задовільно		D – задовільно
60-64	E - задовільно (достатньо)
0-59	Незадовільно		FX -(незадовільно з можливістю повторного складання

Тематичний план дисципліни

№ теми	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінари	Самостійна робота студента
Змістовний модуль 1 Проблеми філософії права
	Вступна. Значення та місце філософії права у системі юридичних наук.
	Гносеологія права.
	Онтологія права.
	Антропологія права.
	Аксіологія права.
	Модульна контрольна робота за змістовним модулем (ЗМ1)		0,3
	Всього за змістовним модулем №I
Змістовний модуль №2 Проблеми теорії права
	Вступна. Суспільство, політична система суспільства і громадянське суспільство. Держава і право як частина політичної системи суспільства.
	Проблеми визначення об’єктів і предметів юридичних наук. Предмет та функції загальноюридичної теорії.
	Проблеми методології юридичних наук (загальні зауваження).
	Проблеми розуміння держави, її суттєвість і закономірностей розвитку (Державорозуміння).
	Праворозуміння
	Проблема співвідношення держави і права
	Функції держави і права. Межі державного втручання і місце права в обмеженні державного свавілля.
	Демократія та інші форми держави, як проблема загальнотеоретичної юридичної науки
	Джерела (форми права і проблеми правотворення (нормотворчість).
	Правопорушення і юридична відповідальність.
	Проблеми формування належних форм правової поведінки за рахунок правових механізмів.
	Значення правосвідомості, правового виховання, правової культури і правової поведінки для функціонування політико-правової системи суспільства.
	Правопорядок і законність: проблеми забезпечення.
	Проблеми стимулів, заохочень та пільг у праві.
	Особистість, держава, право: проблема співвідношень і взаємодії.
	Економіка, держава і право.
	Теорія правової держави. Проблеми розуміння та реалізації.
	Динаміка зміни місця державно-правового механізму у політичній системі суспільства.
	Модульна робота за змістовним модулем (ЗМ2)		0,3
	Всього за змістовним модулем №2
Змістовний модуль № 3 Застосування правових норм
	Правореалізация і її значення для суспільства.
	Проблеми правозастосування, як специфічної форми право реалізації.
	Тлумачення юридичних норм, як складова процесу право реалізації.
	Колізії та прогалини у праві: проблеми їх подалання та усунення.
	Модульна робота за змістовним модулем (ЗМ3)		0,3
	Всього годин за змістовним модулем №3
	Всього годин для вивчення курсу

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовний модуль 1

ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Тема 1. Значення та місце філософії права у системі юридичних наук

(2 години)

Лекція1.

Філософія права у системі юридичних наук. Місце філософії права у юридичній освіті. Проблема дисциплінарного статусу філософії права.

Основні питання філософії права. Право як філософська проблема. Право як ідея. Сутність і особливості філософського підходу до права. Філософське осмислення і наукове пізнання права: відмінність предмету і методу. Етапи становлення філософсько-правової думки.

Дискусія про предмет філософії права. Цивілізаційні особливості права. Філософсько-правова рефлексія. Структура філософії права: онтологія права, эпистемология права, антропологія права, аксиология права.

Функції філософії права: світоглядна, методологічна, відбивно-інформаційна, аксиологічна та виховна функції філософії права.

Завдання для самостійної роботи (8 годин)

1. Співвідношення філософії права з іншими філософськими науками.

2. Історія формування філософії права, як самостійної науки.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Цілі і завдання філософії права.

2. Філософія права і загальна теорія права: проблеми співвідношення.

3. Філософія права і соціологія права: проблеми співвідношення.

4. Філософі права і історія правових учень: проблеми співвідношення.

5. Філософія права і її місця у системі соціально- гуманітарних наук.

6. Філософія права і ідеологія.

7. Цивілізаційні особливості права.

8. Предмет філософії права.

9. Філософія права в Україні

10. Філософія права у системі юридичних наук, її місце і значення.

11. Світоглядна функція філософії права.

12. Методологічна функція філософії права.

13. Гносеологічна функція філософії права.

14. Аксіологічна функція філософії права.

15. Виховна функція філософії права.

Література:

1. Актуальные проблемы теории права. Вып. 3-4. Вып. 3. Место философии права в системе юриспруденции и ее проблематика. Вып.4. Критерии научности юриспруденции. – СПб., 2004.

2. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.

3. Вдовина Ганна Анатоліївна. Розвиток філософії права в ХХ ст. (англо-саксонська традиція): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2002.

4. Иконникова Г.И., Лященко В.П. Основы философии права. – М., 2001.

5. Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.

6. Ильин В.В. Философия науки. – М., 2003.

7. Керимов Д.А. Основы философии права. – М., 2001.

8. Кремень, В. Г. та ін. Філософія управління. – Харків., 2008.

9. Машков А.. Введение в общетеоретическую юридическую науку. – К., 2007.

10. Нерсесян В. С. Философия права. – М., 2000.

11. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998.

12. Панов М.І., Журавський В.С., Бачинін В.А. Філософія права. – К., 2003.

13. Поляков А.В. Общая теория права. Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода. – СПб., 2004.

14. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998.

15. Симонов П.В. Междисциплинарный подход – характерная черта человековедения нашего времени // Вестник Российского гуманитарного научного фонда. 1996, № 1.

16. Степин В.С. Теоретическое знание. – М., 2000.

17. Тарасов Н.Н. Истина в юридическом исследовании // Академический юридический журнал. 2000, № 1.

18. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М., 1997.

19. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2005.

20. Юдин Б. Г.Объяснение и понимание в научном познании// Вопр. Философии. 1980. – № 9.

Тема 2. Гносеологія права

(2 години)

Лекція 2.

Гносеологія права у структурі філософсько-правового знання. Специфіка процесу правового пізнання. Межі і можливості пізнання правової реальності. Взаємозв'язок гносеології права з онтологією права.

Сутність методології права і їй спорівняні (філософський, загальнонауковий, приватнонауковий, спеціально-юридичний).

Лекція 3.

Основні типи праворозуміння. Правовий позитивізм. Природно-правове мислення. Типологія концепцій природного права. Способи обгрунтування права. Правовий об'єктивізм. Правовий суб'єктивізм. Інтерсуб'єктівізм як спосіб обгрунтування права. Екзистенціалізм як методологія права. Феноменологія права. Герменевтика права. Критична соціальна теорія як методологія права. Постмодернізм і право.

Семінарське заняття 1.

Гносеологія права (2 години)

1. Гносеологія права у структурі філософсько-правового знання.

2. Специфіка процесу правового пізнання.

3. Межі і можливості пізнання правової реальності.

4. Взаємозв'язок гносеології права з онтологією права.

5. Правовий позитивізм. Природно-правове мислення. Типологія концепцій природного права.

6. Способи обгрунтування права. Правовий об'єктивізм. Правовий суб'єктивізм. Інтерсуб'єктивізм як спосіб обгрунтування права.

7. Екзистенціалізм як методологія права. Феноменологія права. Герменевтика права. Критична соціальна теорія як методологія права. Постмодернізм і право.

Завдання для самостійної роботи (8 годин)

1. Гносеологія природно-правового праворозуміння.

2. Гносеологія лібертарно-юридичного праворозуміння.

3. Гносеологія легізму.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Герменевтика як методологія пізнання права.

2. Гносеологія права (як пізнається право?).

3. Діалектика як методологія пізнання права.

4. Екзистенціалізм як методологія пізнання права.

5. Герменевтика, як методологія пізнання права.

6. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

7. Критична соціальна теорія як методологія пізнання права.

8. Легистська гносеологія.

9. Лібертарно-юридична гносеологія.

10. Постмодернізм і право.

11. Правова гермєневтика.

12. Правовий экзистенціалізм.

13. Природно-правова гносеологія.

14. Сучасний філософсько-правовий дискурс і інтегральна юриспруденція.

15. Феноменологія права.

Література:

1. Андреева Г.М. Социальное познание: проблемы и перспективы. – М., 1999.

2. Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / Н.В. Буруковська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2001.

3. Бачинін В. А., Панов М. І. Філософія права: Підручник, – К., 2003.

4. Баксанский О.Е. Методология науки: Учеб. пособие. – М., 2004.

5. Берков В.Ф. Философия и методология науки: Учеб. пособие. –М., 2004.

6. Введение в историю и философию науки. Под ред. С.А. Лебедева. Учеб. пособие для вузов. – М., 2005.

7. Готлиб А.С. Современные проблемы методологии социогуманитарного знания. – Самара, 2001.

8. Грядовой Д.И. Философия: Структурированный учебник: учебник для вузов. – М., 2003.

9. Демидов Ф.Д. История и философия науки: введение в специальность. Учеб. пособие. – М., 2005.

10. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань. – К., 2009.

11. Зайчук О.В. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / ред. О.В.Зайчук, Н.М.Оніщенко. – К., 2006.

12. История методологии социального познания. Конец XIX-XX век. – М., 2001.

13. Костицький М.В. Філософія права: Навч. посіб./ ред. М.В. Костицький, Б.Ф. Чміль – К., 2000.

14. Кохановский В.П. Философские проблемы социально-гуманитарных наук (формирование, особенности и методология социального познания): Учеб. пособие для аспирантов. – Ростов н/Д., 2005.

15. Кузнєцов В.І. Філософія права. Історія та сучасність: Навчальний посібник. – К., 2003.

16. Лебедев С.А. Философия науки: словарь основных терминов. – М., 2004.

17. Лешкевич Т.Г. Философия науки: Традиции и новации: Учеб. пособие для вузов. –М., 2001.

18. Максимов Л.В. Когнитивизм как парадигма гуманитарно-философской мысли. – М., 2003.

19. Мережко О. Правова держава як міф/ Юр.Газета - №23 (59) 19 грудня 2005 року.

20. Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования: учеб. пособие. – М., 2005.

21. Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2001.

22. Нечипоренко В. О. Роль філософії права в становленні правової держави // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь: Наук. праці та мат. конф. Вип.1 / Редкол.: В.Андрущенко та ін. – К., 2001.

23. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. – К, 2009.

24. Романенко Ю.В. Філософія правової держави //Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. – К., 1999. – Вип. 3.

25. Рузавин Г.И. Методология научного познания: учебное пособие для вузов. – М., 2005.

26. Современные философские проблемы естественных, технических и социально-гуманитарных наук / Под ред. В.В. Миронова. – М., 2006.

27. Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и соискателей ученой степени кандидата наук. – М., 2006.

28. Ушаков Е.В. Введение в философию и методологию науки. М., 2005.

29. Философия социальных и гуманитарных наук. Учеб. пособие / Под общ. ред. С.А. Лебедева. – М., 2006.

30. Червонная Л.Г. Плюрализм в социально-гуманитарном познании // Общественные науки и современность. 2002. № 2.

31. Юревич А.В. Звездный час гуманитариев: социогуманитарная наука в современной России // Вопросы философии. 2003. № 12.

32. Якоб М.М. Демократичні ідеї у творчості Т. Гоббса та їх значення для трансформаційного суспільства (методологічний аспект) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К., 2002. – Вип. 42–45. – С.195–198.

33. Якоб М.М. Т. Гоббс та Дж. Локк як фундатори принципів соціально-правової держави. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К., 2003. – Вип.50. – С.87–94.

34. Якоб М.М. Параметри ідеї соціально-правової держави версія Гоббса і Локка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К., 2002. – Вип.42–45-. – С.177–178

Тема 3. Онтологія права

(4години)

Лекція 4.

Філософська онтологія. Онтологічна природа права. Філософські проблеми правогенези. Правова реальність. Право і комунікація. Структура права. Право і правовий текст.

Лекція 5.

Природне і позитивне право як основні структурні елементи правової реальності, їх значення і співвідношення. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя. Легистська онтологія права. Природно-правова онтологія. Лібертарно-правова онтологія. Онтологія права у теорії інституціоналізму.

Семінарське заняття 2.

Онтологія права (4 години)

1. Онтологія права у структурі філософсько-правового пізнання.

2. Правова реальність і її структура.

3. Питання походження права.

4. Співвідношення реального і формального у праві.

5. Форми існування права.

6. Філософські проблеми правотворчості і правозастосування у сучасних умовах.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Природне право як філософсько-правова проблема.

2. Ідея природного права: історія і сучасність.

3. Метафізика злочину.

4. Розуміння як філософсько-правова проблема.

5. Правові тексти і їх ціннісна легітимація.

6. Значення права: онтологічний і аксіологічний аспекти.

7. Філософські підстави покарання.

8. Філософські проблеми правогенеза.

9. Філософсько-правові аспекти смертної страти.

10. Філософсько-правові проблеми гендера.

11. Філософсько-правові проблеми екології.

12. Філософські концепції сущності і поняття права в історії філософсько-правової думки.

13. Людина як суб’єкт права.

14. Правовий порядок як філософсько-правова проблема.

15. Буття права як діалектична єдність належного і сущого.

Література:

1. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М., 2001.

2. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.

3. Атарщикова Е.Н. Герменевтика в праве: история и современность. – СПб., 1998.

4. Бержель Ж.-Л. Общая теория права. – М., 2000.

5. Варьяс М.Ю. Правопонимание: опыт интегративного подхода. – М., 1999.

6. Гревцов Ю.И. Очерки теории и социологии права. – СПб., 1996.

7. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. 2000, № 3.

8. Костицький М.В. Екологічна етика і психологія людини. – Львів, 1992.

9. Кузнецов Э.В. Философия права в России. – М., 1989.

10. Лазарев В.В. Современные подходы к пониманию права и их значение для юридической практики // Общая теория права и государства. – М., 1999.

11. Малинова И.П. Философия права (от метафизики к герменевтике). –Екатеринбург. 1995.

12. Мальцев Г.В. Понимание права. Подходы и проблемы. – М., 1999.

13. Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.

14. Нерсесянц В.С. Советская теория права. (Основные концепции) // История политических и правовых учений. XX в. – М., 1995.

15. Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений. – М., 2003.

16. О понимании советского права // Советское государство и право. 1979, № 7,8.

17. Осипов И.Д. Философия права. – СПб., 2000.

18. Основные концепции права и государства в современной России // Государство и право. 2003, № 5.

19. Поляков А.В. Общая теория права. Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода. Курс лекций. – СПб., 2004.

20. Ромашов Р.А. Теоретико-правовая наука и юридическая практика: проблемы соотношения и взаимодействия. – СПб., 2004.

21. Синха Сурия Пракаш. Юриспруденция. Философия права. – М., 1996.

22. Сметанников Д.С. Критические правовые исследования в США // Правоведение. 1999, № 3.

23. Современные концепции правопонимания. Материалы «круглого стола». Санкт-Петербург 21 декабря 2004 года. – СПб., 2005.

24. Тарнас Р. История западного мышления. – М., 1999.

25. Четвернин В.А. К вопросу о типологии правопонимания // История государства и права. 2003, № 6.

26. Четвернин В.А. Понятие права и государства. – М., 1997.

27. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М., 1988.

Завдання для самостійної роботи (8 годин).

1. Класифікація напрямів сучасної філософії права.

2. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.

3. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.

4. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права в Україні.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Філософія права як наука про правові цінності (До. Брінкман).

2. Філософія права як галузь юридичної науки і основа права (Р. Хенкель, В. Кубеш).

3. Філософія права як етично-духовне обгрунтування позитивного права (А. Фердросс, Р. Циппеліус, А. Батіффоль).

4. Філософія права як обгрунтування принципів природного права (Х.Ф. Лорка-Наваретте, П. Белда).

5. Неокантіанські концепції філософії права (Р. Штаммлер, Р. Радбрух).

6. Неогегелівські концепції філософії права (Ю. Біндер, До. Ларенц, Д. Джентіле, Же. Іполит).

7. Чисте вчення про право Р. Кельзена.

8. Концепція відродженого природного права (Ж. Марітен, Же. Дабен, Й. Месснер, А. Ауер, Р. Райнер).

9. Екзистенціальна філософія права (В. Майхофер, Е. Фехнер).

10. Онтологічна концепція права Р. Марчича.

11. Неопозитивістська концепція права Р. Харта.

12. Вітчизняні концепції філософії права: либертарная (В.С. Нерсесянц, С.С. Алексєєв), сциентистска (Д.А. Керімов), релігійна (С.Л. Франк, І.А. Ільїн), феноменологічна (М.М. Алексєєв).

13. Філософія права лібералізму.

14. Філософія права консерватизму.

15. Християнська філософія права.

Література:

1. Алексеев С. С. Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования. – М. 1998.

2. Алексеев Н. Н. Основы философии права. – СПб., 1998,

3. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. – М., 1995.

4. Бердяев Н.А. Царство духа и царство кесаря. – М., 1995.

5. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

6. Зорькин В.Д. Муромцев. – М., 1979.

7. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. 2000, № 3.

8. Кузнецов Э.В. Философия права в России. – М., 1989.

9. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М., 1972.

10. Кистяковский Б.А. В защиту права // Вестник МГУ. - Серия 7: Философия. – 1990, № 3.

11. Кузнецов Э.В. Философия права в России. – М., 1989.

12. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2001.

13. Лещëв С.В. Коммуникативное, следовательно, коммуникационноое. – М., 2002.

14. Нерсесянц В. С. История политических и правовых учений. – М., 2003.

15. Нерсесянц В. С. Философия права. Учебник для вузов. – М., 1999.

16. Право и власть. Из историй русской правовой мысли. – Л., 1990.

17. Причепій Є. М., Черній А.М., Чекаль Л.А./ Філософія. Підручник. – К., 2007.

18. Поляков А.В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход. – СПб., 2003.

19. Русская философия права: философия веры и нравственности. – СПб., 1997.

20. Субъект, познание, деятельность. – М., 2002.

21. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М., 2003.

22. Чертов Л.Ф. Знаковость: опыт теоретического синтеза идей о знаковом способе информационной связи. – СПб., 1993.

23. Честнов И.Л. Право как диалог: к формированию новой онтологии правовой реальности. – СПб., 2000.

24. Честнов И.Л. Правопонимание в эпоху постмодерна. – СПб., 2002.

25. Чичерин Б.Н. Философия права. Под ред. И.Д. Осипова. – СПб., 1998.

26. Шершеневич Г.Ф. История философии права. – СПб., 2002.

Дата добавления: 2015-10-24