Яке рішення має прийняти суд?

Адача №1

Громадяни Циганов та Норко домовились про те, що Циганов (будівельник за фахом) у період літньої відпустки зробить ремонт у квартирі Норко. На вимогу Норко між грома­дянами було укладено письмовий договір, який містив усі не­обхідні умови, в тому числі — строки, суму та порядок розрахун­ку. По закінченні робіт громадянин Циганов, отримавши обу­мовлену договором грошову винагороду в розмірі 2000 грн., спла­тив певну суму прибуткового податку. Але після розгляду декла­рації про сукупний річний доход його було оштрафовано за те, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Питання:

1. Чи можна вважати діяльність, що нею займався Циганов, підприємництвом? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Яку суму прибуткового податку сплатив Циганов?

3. Які органи розглядають справи, пов'язані із порушенням по­рядку зайняття підприємницькою діяльністю?

1. підприємець Циганов не займався п-кою д-сть. Тому що його д-сть не відповідає всім ознакам п-кої д-сті, а саме систематичності, так як була здійснена одинична послуга. За Декретом Кабінету Міністрів України „ про податок на промисел” у ст.. 1 йдеться про те, що коли суб’єкт займається п-кою д-стю більше 4-х разів протягом комерційного року, то тоді він має зареєструватися, в даному випадку здійснено послугу менше 4-х разів, д-сть несистематична, не належить до п-кої д-сті.

2. Громадянин Циганов сплатив прибутковий податок, але за Декретом Кабінету Міністрів „ про податок на прибуток”, який втратив чинність окрім IV розділу, де йдеться що його мають сплачувати лише фізичні особи підприємці.

Так як ми визначили що Циганов не є п-м, він повинен сплатити податок на промисел, який складає 10%, отже 200 грн.

3. розглядом справ про порушення заняття п-кою д-стю розглядають Податкова служба та Податкова міліція.

Задача № 2.

Державна податкова адміністрація м. Києва звернулась до ВАТ "Радіозавод "Маяк" з попередженням про притяг­нення ВАТ до відповідальності у зв'язку з порушенням вимог чин­ного законодавства. На думку податківців, порушення законодав­ства полягало в неодержанні ліцензії на послуги із перевезення працівників цього підприємства з роботи додому автобусом, що був спеціально придбаний заводом з такою метою.

Питання:

1. Чи вважається діяльність підприємства зі здійснення авто­транспортних перевезень власних працівників господарською? Чи має це значення у ситуації, що розглядається?

2. Чи потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія) на здійснення подібних автотранспортних перевезень?

3. Чи мав право податковий орган взагалі здійснювати перевірку наявності ліцензії?

1. Д-сть п-ва зі здійснення автотранспортних перевезень власних працівеинів є господарською д-стю за статтею 3 ГКУ, бо ця д-сть має цінову визначеність. Але тим не менш це є внутрішньогосподарська д-сть, тобто ліцензія на неї не потрібна.

2. на здійснення подібних автотранспортних перевезень не потрібна ліцензія, бо це внутрішньо-господарська д-сть.

3. податковий орган не мав права здійснювати перевірку ліцензії, бо цим питанням повинен займатися Головавтоіспекція шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Податкова може працювати лише в межах своєї компетенції.

Задача № 3

На початку 2000 р. до складу учасників товариства з обмеженогою відповідальністю було введено нового учасника — громадянина Ізраїлю, який вніс інвестицію до його статутного фонду у розмірі 100 тис. доларів СІЛА. Зважаючи на суму інвес­тиції, на зборах учасників цього громадянина було призначено на посаду президента товариства, хоча на території України він постійно не проживав, а займався налагодженням зв'язків з ізраїльськими партнерами.

Державна служба зайнятості винесла постанову про накладення на товариство стягнення у вигляді штрафу, посилаючись на відсутність дозволу на працевлаштування іноземного громадянина в Україні. Товариство оскаржило постанову до господарського су­ду, посилаючись на Конституцію України, згідно зі ст. 43 якої ко­жен має право на працю, а держава "гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності".

Питання:

1. Якими нормативними актами регламентовано необхідність отримання дозволу на працевлаштування іноземного громадянина її Україні? На яких роботодавців поширюються ці положення?

2. Які санкції передбачено для роботодавців, які використову­ють працю іноземців без дозволу державної служби зайнятості?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

1. П-во, установи, та ор-ції не залежно від форми власності і господарювання та іноземні суб’єкти господарської д-сті, що діють на території України можуть викор працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбач між народ договорами Укр.

Приймати іноземців можуть платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового держ соціального страхування Укр. на випадок безробіття, зареєстровані у місцевих центрах зайнятості.

2. Відповідно до закону Укр. „ Про зайнятість насел” у разі викор праці інозем без дозволу держ служби зайнятості з п-в. Установ та ор-цій належно від форми власності держ служба зайнятості сплачує штраф за кожну таку особу у п”ятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового держ соц страхування Укр. на випадок безробіття.

3. Згідно до постанови Кабінету Міністрів Укр. „Про оформлення дозволу на працевлаштування в Укр.” товариство повинно заплатити штраф у пятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму громадян. Тому що цей іноземець працював в Укр. без дозволу і отримував за це доходи.

Задача №4

Посадову особу районної податкової інспекції було звинувачено у корупції і притягнуто до відповідальності за зайняття підприємницькою діяльністю. Під час перевірки було з'ясовано, що ця особа була учасником одного з товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Працівник податкової служби заперечував проти звинувачення, посилаючись на те, що він як фізична особа — учасник ТОВ не є підприємцем. Підприємницькою діяльністю, на його думку, займався не він, а засноване за його участю ТОВ.

Питання:

1. Які особи не можуть займатися підприємницькою діяльністю? Якими нормативними актами це визначається?

2. Чи заслуговують на увагу доводи працівника податкової служ­би?

3. Чи змінилася б ситуація, якби зазначена особа була учасни­ком не ТОВ, а повного товариства?

1. особа не може займатися п-кою д-стю у разі визнання її недієздатною, не допускається показовими особами органів держ податкової служби, прокурорами і слідчими прокурорами, військовослужбовцями, нотаріусами, відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядування та засуджені особи.

2. держаний службовець може бути засновником суб’єкта п-кої д-сті, але не може бути головою або членом правління ор-ції, що здійснює п-ку д-сть. Тобто, доводи працівника заслуговують на увагу.

3. заборонено займатися п-кою д-стю державним службовцям безпосередньо чи через посередників, крім випадків передбачених законодавством. Тому держ службовець не має права бути учасником повного товариства.

Тема 3.

Задача № 1

Асоціація рекламних фірм уклала договір на організацію та проведення рекламної кампанії великого підприємства. Порушивши ряд умов договору, асоціація завдала рекламодавцеві значних збитків. Підприємство звернулося до гос­подарського суду з позовом до асоціації, вимагаючи відшкодуван­ня суми збитків. Заперечуючи проти позову, юрист асоціації за­явив, що причиною порушень умов договору став вихід із асоціації групи рекламних фірм, яким передбачалося доручити виконання договору, тому до них і слід пред'являти позов.

Питання:

1. Чи могла асоціація укладати від свого імені договір на прове­дення рекламної кампанії?

2. Хто несе відповідальність за зобов'язаннями об'єднання підприємств?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

1. Згідно з ГКУ за рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представлена їх інтересів у відносинах з органом влади, іншими п-вами та ор-ціями.

2. згідно з ГКУ відповідність за зобов’язання об’єднання п-в несе саме об’єднання в даному випадку саме асоціація, а члени асоціації не несуть відповід за зобов асоціації.

3. господарський суд задовольнить позов рекламодавця і зобов’язує асоціації відшкодувати збитки рекламодавця.

Задача №2

На загальних зборах відкритого акціонерного товариства була сформована спостережна рада у строк, передбачений статутом ВАТ. Проте група акціонерів оскаржила в суді рішення за­гальних зборів ВАТ, оскільки частина членів спостережної ради не є акціонерами, а один з акціонерів (юридична особа) уповноважи­ла свого працівника за довіреністю здійснювати повноваження в спостережній раді.

Питання:

1. Який порядок формування органів управління ВАТ?

2. Який статус спостережної ради ВАТ? Чи є вона органом уп­равління?

3. Хто має право входити до складу спостережної ради? Чи мо­жуть особи, які не є акціонерами, та юридичні особи — акціонери входити до спостережної ради ВАТ?

1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Акціонери які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням к-сті голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах. За ЦК виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною д-стю, є правління або інший орган, визначений статутом.

2. за ЦКУ в ВАТ може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за д-стю його виконавчого органу на захист прав акціонерів товариства. Статутом і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Також вона визначає форми контролю за д-сть його виконавчого органу.

3. За ЗУ „Про акціонерні товариства” кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. Член наглядової ради ВАТ обирається з числа фіз. осіб, які мають повну дієздатність. Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до к-сті належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради визначається статутом.

Задача №4

Голова правління відкритого акціонерного товариства „Неон” (він же — власник 60% акцій), зловживаючи своїм посадовим становищем, почав завдавати шкоди підприємству. ВІН безкоштовно або за заниженими цінами забирав зі складу товарно-матеріальні цінності, укладав невигідні для ВАТ договори тощо.

Питання:

1. Чи мав би право власник 60% акцій, не обіймаючи посади го­лови правління ВАТ, укладати договори та діяти іншим чином від імені ВАТ?

2. Який орган може відкликати членів виконавчого органу ВАТ (правління)? Чи матиме при цьому значення кількість акцій, що знаходяться у власності акціонера?

3. Що можна порадити акціонерам у ситуації, що склалася?

1. Право укладати договори та діяти іншим чином від імені ВАТ має тільки голова правління або особа яка має такі повноваження згідно установчих документів.

2. згідно з ЗУ „Про акціонерне тов”, загальні збори та наглядова рада може відкликати членів виконавчого органу і при цьому к-сть акцій, що знаходяться у власника, в цьому випадку не має значення.

3. згідно з ЗУ „Про акціонерні тов”, наглядова рада повинна визнач право чини (д-сть) голов правління неправомірними і є невигідним для товариства і повинна заборонити його вчинення та винести на розгляд цього питання на загальні збори, де голова правління є зацікавленою особою.

Задача 6

У 1992 р. було створено та зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю. Учасниками виступали 3 особи, які мали однакові частки у сформованому статутному фонді. На день реєстрації кожен з учасників вніс до статутного фонду 30% своєї частки. Через 5 років 2 часники вирішили вийти з товариства, написавши відповідні заяви, які були нотаріально засвідчені. У них зазначалося, що учасники на майно товариства не претендують, а від своєї частки відмовились. Рішення про вихід зі складу та вступ до нього було прийнято на зборах учасників зі складанням протоколу. На початку 1999 р. учасники, які вийшли, звернулися до суду із позовом до товариства при виділення майно товариства. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що свого часу позивачі від своїх часток в майні та інших претензій до товариства відмовилися, що і було оформлено належним чином.

1. За яких умов можливе відчуження частки у статутному фонді на користь товариства або 3 осіб?

2. Яке значення мають нотаріально засвідчені заяви учасників про відмову від своїх часток та претензій на майно товариства?

3. До якого суду звернулися колишні учасники товариства? Яке рішення він має прийняти?

Відповіді:

1. Такий перехід може відбутись як за волевиявленням учасника (продаж, дарування, міна частки тощо), так і з інших, незалежних від волевиявлення учасника підстав (звернення стягнення на частку, перехід права на частку до спадкоємців тощо).

2. Нотаріально засвідчені заяви мають повну юридичні силу, за умови що вони складені вірно усі претензії на їх скасування не є дійсними і не будуть розглядатися у суді.

3. Учасники звернуться до господарського суду, але у поверненні їм часток у статутному фонді товариства їм буде відмовлено.

Задача № 7

Один із учасників товариства з обмеженою відповідальністю виїхав за кордон на постійне місце проживання. Решта учасників вирішила виключити його зі складу ТОВ та ввес­ти іншу особу. Прийнявши відповідне рішення і склавши прото­кол, вони звернулися до держадміністрації із проханням зареєстру­вати зміни до установчих документів, але їм було відмовлено із по­силанням на те, що вивести учасника можна лише за його згоди.

Питання:

1. Чи правомірна відмова держадміністрації?

2. Яким чином можна довести, що учасник систематично не ви­конує обов'язки, покладені на нього товариством?

3. Що робити з часткою в статутному фонді учасника, який виїхав за кордон?

1. В даному випадку відмова держадміністрації не є правомірною. Адже, відповідно до ЗУ „Про господ товариства” учасника ТОВ який систематично не виконує або не належним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупность більш, як 50 % загальної к-сті голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі гне бере.

2. згідно з ЦКУ, визначається, що учасник систематично не виконує обов’язки, покладені на нього товариством, якщо він не додержується вимог установчих документів товариства, не виконує рішення його органів управління; не вносить вклади у розмірі, порядку та коштами, що передбачені установчими документами та закону про господ товариства.

3. відповідно до ЦКУ учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відкупити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Частка учасника ТОВ може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Задача№ 8

Громадянин Васильников, перебуваючи у складі учасників повного товариства, що займалося виготовленням мета­лопластикових вікон, вирішив заснувати власне підприємство. Не виходячи з товариства, він заснував приватне підприємство, основ­ним видом діяльності якого було виробництво жалюзі та віконних склопакетів. На неодноразові вимоги товариства припинити ви­пуск ідентичної продукції він не реагував. Товариство звернулося до суду із позовом до Васильникова про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Питання:

1. Яким законодавчим актом передбачено заборону учасникам повного товариства конкурувати з повним товариством? Що ро­зуміється під терміном "конкуренція" у цьому разі?

2. Чи підпадає під ознаки конкуренції діяльність приватного підприємства?

3. До якого суду звернулося товариство? Яке рішення він має прийняти?

1. учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах 3-х осіб правочини що є однорідними з тими, які становлять предмет д-сті п-ва.

2.. економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

3. Господарський суд має право за своїм вибором вимагати від учасника відшкодування завданих товариству збитків.

Тема 4.

Задача № 1.

Громадянин Петров вирішив заснувати приватне підприємство. Державна адміністрація, до якої звернувся Петров із необхідними документами, відмовила в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не погодився і звернувся до суду із заявою про спонукання державної адміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства

Питання:

1. Які обов'язкові реквізити статуту приватного підприємства?

2. Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства? Чи потрібний взагалі статутний фонд підприємству?

3. До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

1) Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
2) У Законодавсті немає обмежень щодо мінімального розміру статутного фонду

3) Петров звернувся до господарського суду і він має виграти справу.

Задача № 2
Вирішивши заснувати приватне підприємство громадян Санін зібрав усі необхідні документи і подав до органу реєстрації. Але працівник держадміністрації відмовився прийняти документи, мотивуючи це тим, що офіційну назву підприємства — "Інтернешнл Фуд Компані" - у порушення ст. 37 Закону "Про мови в Українській РСР" утворено і подано не українською мовою.

Питання:

1 Які документи слід подати для реєстрації приватного підприємства? Який порядок подання документів на реєстрацію?

2 Якою мовою було подано назву підприємства?

3 Що можна порадити Саніну в цій ситуації?

1) Для ДР необхідні такі документи: 1)заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 2)копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів 3)документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 4)нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

2) Англійською мовою українськими літерами. Так, згідно ст.37 ЗУ «Про мови в УРСР» Офіційні назви державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і подаються українською мовою.

3) Йому необхідно перекласти назву на українську мову – це буде звучати так: «Міжнародна продовольча компанія», а з правого боку (або внизу) цю назву перекласти іншою мовою (англійською).

Задача №5

У 1995 р було створено і зареєстровано в установ­леному порядку това риство з обмеженою відповідальністю "Мрія". У серпні 2000_р. у товариства виникла необхідність внести зміни до установчих документів, пов'язані із зміною його місцезнаход­ження, прийняттям до складу учасників нових осіб та виxодом Кількох осіб зі складу учасників. Були зібрана всі необхідні доку­менти і подані для реєстрації змін. Проте районна державна адміністрація відмовила в прийнятті документів, висунувши вимо­ги щодо обов'язкової перереєстрації товариства і збільшення ста­тутного фонду до величини, еквівалентної 625-ти розмірам мінімальної заробітної плати.

Питання:

1. Який мінімальний розмір статутного фонду передбачений за­конодавством для товариств з обмеженою відповідальністю?

2. Чи правомірні вимоги державної адміністрації щодо прове­дення перереєстрації товариства та збільшення розміру його статут­ного фонду?

3. Чи є підстави для розгляду спору в господарському суді?

1. Згідно з ЗУ „Про господ товариства”. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми еквівалентної одній мінімальній з/п, діючий на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Перереєстрація суб’єкта господарювання проводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано певний суб’єкт, або організаційної форми господарювання, або найменування суб’єкта господарювання і здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Отже, районна держ адміністрація не мала права відмовляти ТОВ „Мрія” у прийнятті документів про внесення змін.

3. ТОВ „Мрія” може ще раз подати документи про внесення змін в установчі документи, якщо їй буде вдруге відмовлено з тієї самої причини, вона має право звернутися до суду.

Задача№ 7

У квітні 1999 р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Тема" із оголошеним статутним фондом у розмірі 50 тис. грн. На момент реєстрації товариства фактично було внесено 20 тис. грн. У лютому 2000 р. засновники товариства прийняли рішення про зменшення статутного фонду до розміру часток, що були фактично внесені ними. Оформивши не­обхідні документи, засновники звернулися до місцевої державної адміністрації. Але працівник органу реєстрації відмовився за­реєструвати зміни до установчих документів, висунувши вимоги про внесення спершу всієї оголошеної суми.

Питання:

1. Який мінімальний розмір статутного фонду передбачено для товариств з обмеженою відповідальністю?

2. За яких умов можна зменшувати розмір статутного фонду?

3. Чи правомірна відмова працівника державної адміністрації? Що можна порадити засновникам?

1. мінімальний розмір статутного фонду -сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент створення товариства

2. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

3. Поведінка працівника держ адміністрації є неправомірною, тому що засновники товариства можуть сплатити суму, що залишилась на протязі 1 року, а в нас(чи не в „нас” не пойму що за слово) 1 рік ще не пройшов. Тому заснув товариства можуть оскаржити рішення працівника, та подати до суду.

Задача №9

Громадянин Павлов, маючи відповідний фах і за­реєструвавшись як суб'єкт підприємницької діяльності, уклав до­говір із фірмою "Еко" на розробку проектної документації на об'єкт, який мав бути збудований фірмою. Податкова інспекція подала по­зов про визнання договору недійсним, мотивуючи це тим, що у Павлова немає ліцензії на зайняття будівельною діяльністю, в тому числі на виконання проектних робіт для будівництва. Крім того, у позові вона просила стягти з Павлова всі кошти, що були отримані ним за договором, в доход держави. Фірма "Еко" проти позову заперечува­ла, посилаючись на те, що договір має бути визнаний недійсним згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР як такий, що не відповідає вимогам закону. Тому сторонам (тобто фірмі "Еко") повертаються, зокрема, всі кошти, отримані їх контрагентами за недійсною угодою.

Питання:

1. Який порядок отримання ліцензії на здійснення господарсь­кої діяльності? Чи підлягає ліцензуванню будівельна діяльність, якою займався громадянин?

2. Які наслідки настають у разі укладення угоди в межах госпо­дарської діяльності, що потребує ліцензування, без наявності ліцензії?

3. Яке рішення має прийняти суд?

1. Юридична та фіз. особа- суб’єкти господ д-сті, що мають намір проводити будь-яку д-сть, повинні отримати ліцензію. Згідно Постанови „Про ліцензування певних видів господарської д-сті у будівництві”. суб’єкт подає або надсилає поштою до органу заявку: вона повинна містити відомості про суб’єкт господарювання та вид госп д-сті. До заявки додається копія свідоцтва про держ реєстрацію суб’єкта п-кої д-сті. Орган ліцензування розглядає заявку протягом 10 днів роботи з дня її надходження. Потім ліцензійна комісія розглядає 10 днів і готує висновок.

2. до суб’єктів господарювання за провадження господ д-сті без ліцензії застосовується фін санкції у вигляді штрафів у розмірі встановлених законом.

3. суд має прийняти договір недійсним та повернути кошти „Еко”, а Павлов повинен виплатити штраф у розмірі встановлених законом.

Задача № 10

Приватний підприємець Грушин здійснював продаж спортивних товарів населенню. Готівкових коштів він не приймав, а виписував рахунок, за яким покупець сплачував обумовлену суму через Ощадбанк. Торговий патент він не придбав. Податкова інспекція оштрафувала Грушина за те, що він здійснював торговельну діяльність без патенту. Грушин не погодився і звернувся до господарського суду.

Питання:

1. У яких випадках придбання патенту на здійснення торговельної діяльності є обов'язковим?

2. Чи мав приватний підприємець право звертатися із позовом до господарського суду?

3. Яке рішення має прийняти суд? Обґрунтуйте свою відповідь.

1) патентуванню підлягають: торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України,
діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. В данному випадку гр-н Грушин здійснював продаж товарів з яким потім покупці могли розрахуватися в Ощадбанку.

2) У разі проведення розрахунків шляхом внесення покупцем готівкових коштів за проданий товар (надані послуги) до каси Ощадбанку або каси комерційного банку такі розрахунки не вважаються готівковими, а СПД може здійснювати торговельну діяльність БЕЗ придбання торгового патенту згідно з Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в нац.вал. Тому гр-нин Грушим мав повне право звернутися до суду зі своїм позовом

3) Суд повинен задовільнити позов Грушина, так як згідно з Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в нац.вал. він може здійснювати торговельну діяльність БЕЗ придбання торгового патенту. Суд повинен скасувати штраф податкової інспекції.

Задача №11

Акціонерне товариство "Будинок побуту "Столич­ний з початку нового року перейшло на спрощену систему опо­даткування за єдиним 6-тивідсотковим податком. Під час чергової перевірки працівники податкової інспекції оштрафували АТ за відсутність торгового патенту на надання побутових послуг. АТ звернулося до господарського суду.

Питання:

1. Який порядок патентування підприємницької діяльності? Які послуги відносяться до побутових?

2. Які штрафні санкції передбачені законодавством за здійснен­ня діяльності без патенту?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

1. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року. 2. за здійснення операцій, передбачених Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням; 3. на користь ПІ

Задача 12

Рішенням районної податкової інспекції на СП "Сервіс", якому належав будинок із розташованими в ньому магазин і кафе, було накладено штрафні санкції за здійснення торговельної діяльності без патенту. Підприємство звернулося до суду із позовом про визнання недійсним рішення податкового органу. Представники підприємства вважали, що звинувачення ДПІ у відсутності торгового патенту на кафе, яке розташоване в одному приміщенні з магазином, є безпідставним, адже магазин і кафе знаходяться в одному будинку, зареєстровані як одна торговельна точка одного суб'єкта підприємницької діяльності. Податківці позов не визнали, посилаючись на те, що для здійснення торговельної діяльності в магазині та кафе, які займають два окремих приміщення (мають два окремих входи) і займають дві торговельні зали у різних частинах однієї будівлі, хоч і знаходяться в 1 будівлі, слід придбати два торгових патенти

Питання

1. Яка торговельна діяльність підлягає патентуванню?

2. Чи можна вважати магазин і кафе структурними підрозділами СП? Чи має це правове значення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

1) Згідно ст. 1 ЗУ "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна д-ть за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, що здійснюється СПД або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, провадження операції з торгівлі готівковими валютними цінностями та операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу

2) Згідно п. 20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, у разі провадження підп-цької д-ті в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торговельної д-ті (роздрібна торгівля та громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом самоврядування з урахуванням місцезнаходження цього пункту та асортиментного переліку товарів.

Яке рішення має прийняти суд?

Суд має відкликати накладання штрафних санкцій наспільне підприємство "Кафе "Сервіс", якому належав будинок із розташованими у ньому магазином і кафе.

Задача № 13

Підприємство, що займалося виробництвом пред­метів з кольорового скла, напередодні Нового року вирішило орен­дувати кіоск у центральній частині міста та протягом 1—2 днів здійснювати продаж ялинкових прикрас власного виробництва. Оскільки продавати прикраси передбачалося населенню за готівкові кошти, підприємство звернулося до місцевої податкової інспекції із заявою про видачу короткотермінового торгового па­тенту. Але працівник податкової служби відмовив підприємству у видачі патенту, посилаючись на те, що короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків і виставок-продажів. Підприємство звернулося до господарського суду. Питання:

1. Який порядок придбання і видачі короткотермінового патенту?

2. Де міститься застереження про те, що короткотерміновий па­тент видається лише для проведення ярмарків і виставок-продажів?

3. Яке рішення має прийняти суд?

1. Порядок придбання короткотермінового торгового патенту визначає Положення про виготовлення і зберігання, і реалізацію торгових патентів. Відповідно до цього Положення суб’єкт п-кої д-сті в разі проведення ярмарків, виставок продажів та та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, отримує короткотерміновий торговий патент за місцем провадження зазначеної д-сті.

2. Закон «Про патентування деяких видів господарської діяльності. Короткотерміновий торговий патент видається суб’єкту п-кої д-сті на здійснення торгової д-сті, коли така д-сть не є характерною для цього суб’єкта і не має постійного х-ру.

3. Суд повинен прийняти рішення на користь п-ва.

Тема 5

Задача 1

Українсько-бельгійське під-во «Агрус», зареєстроване у 2000 р, протягом року не подавало до органів держ. податк. служби податкових декларацій та інших документів фін. звітності згідно з законодавством. Района державна податкова інспекція подала позов до суду про скасування державної реєстрації.

1. За яких підстав,передбачених законодавством,може здійснюватися скасув. держ. реєстрації субєкта підприєм. діял-ті- юр. особи?

2. Чи має право податкова інспекція подавати позови про скасування скасув. держ. реєстрації субєкта підприєм. діял-ті?

3. Яке рішення має прийняти суд?

1) Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється у разі:

-визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

-провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;

-несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

-визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

-неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

2) Так, податкова інспекція має подавати позов про скасування держ. реєстрації юр. особи.

3) Суд має ухвалити рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Задача 2

У 1998 р. приватне підприємство було зареєстроване за місцем проживаиня засновника. Через рік воно придбало окреме приміщення під офіс, у якому впродовж 6-тимісячного терміну провадило свою діяльшсть. Довідавшись про це, представники державної адмністрації, у якій було зареєстроване підприємство, скасували рішення про його реєстрацію, посилаючись на те, що підприємство своєчасно не повідомило орган реєстрації про зміну свого місцезнаходження. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питания:

1. У якому порядку здійснюється скасування державної реєстрації у разі несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження?

2. Чи потрібно було повідомляти орган реєстрації про зміну місцезнаходження підприємства, якщо засновник не змінював сво­го місця проживания?

3. Яке рішення має прийняти суд?

1) Скасування державної реєстрації є підставою для проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, що здійснюється на підставі таких документів: -заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) на це органу; - рішення суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством; - акт ліквідаційної комісії; -довідка з установи банку про закриття рахунків; -довідка з податкової інспекції про зняття з обліку; -публікація в пресі про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності; -довідка органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; -оригінали установчих документів (статут, установчий договір); - свідоцтво про державну реєстрацію.

2) Не потрібно було повідомляти так, як приватне підприємство було зареєстроване за місцем проживаиня засновника,а він не змінював свого місця проживання.

3) Суд має ухвалити позов підприємства.

Задача 3

1997 р. між акціонерним комерційним банком «Альянс» і малим приватним підприємством "Радость" було укладено договір депозитного вкладу строком на 2 роки. У 1999 р. банк подав позов до ПП про визнання недійсними його установчих до­кументів, посилаючись на те, що в статуті ПП не міститься його повне найменування. Як наслідок — банк просив визнати недійсним і договір депозитного вкладу.

Питания;

1. Назвать обов'язкові реквізити статуту приватного підприємства.

2. Що розуміється під поняттям "повне найменування під­приємства"? Чи може бути відсутність у статуті підприємства його повного найменування підставою для визнання його установчих документів недійсними? Якщо це можливо, то за яких умов?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

1) РЕКВІЗИТИ СТАТУТУ:- назва товариства (може поєднуватися з назвою виду документа);- назва виду документа (СТАТУТ);- гриф затвердження;- позначка про реєстрацію;- місце складання чи видання, рік. Усі зазначені вище реквізити, як правило, оформляють на окремому аркуші паперу -- титульній сторінці.

2) У повному найменуванні зазначається організаційно-правова форма та назва.

Ні не може.

Підставами для визнання недійсними установчих документів можуть бути:
1) допущені при оформленні (затвердженні) цих документів порушення чинного законодавства;
2) невідповідність фактичним обставинам відомостей, що закріплені в установчих документах;
3) відсутність в установчих документах обов'язкових відомостей;
4) суперечність положень установчих документів нормам чинного законодавства України та інші підстави.

3) Суд має прийняти рішення про те, що діючим законодавством не заборонено використання скороченого найменування.

Задача 4

У 1998 р. було створене і зареєстроване дочерне підприемство "Водограй". За його статутом підриємство було утворене шляхом виділення частки майна і фінансів з основних і оборотних фондів материнського підприємства. У статуті також містилося положения про те, що дочірне підприємство не відповідає своїм майном за боргами засновника, а засновник не відповідае за боргами дочірнього підприємства. Пізніше материнське підприємство — засновник підприємства "Водограй" — було в установленому порядку визнане банкрутом і ліквідоване. У зв'язку із цим прокуратурою було ініційовано судовий розгляд питания про визнання недійсною вищезазначеної частини статуту дочірнього підприємства, що виключала взаемну відповідальність за боргами та зобов'язаннями засновника та дочірнього підприємства.

Питания:

1. Хто є власником майна, що передається засновником юридичній особі в статутний фонд останньої? Чи відповідаає юридична особа за боргами засновника?

2.Які правові наслідки має виокремлення з підприємства одно­го або кількох нових підприємств? Чи несуть в такому разі підприємства відповідальність за боргами засновника?

3.Яке рішення має прийняти суд? Чи можуть кредитори материнського підриємства вимагати задоволення своїх вимог з майна дочірнього підприємства?

1) При переданні майна в статутний фонд, його власником стає юридична особа, в зв’язку з цим змінюються документи про право власності. Юридична особа не відповідає за зобов’язаннями свого засновника.

2) При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.

Власник не відповідає за зобов’язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов’язаннями власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

3) Суд має відхилити позов про визнання недійсною частини статуту. Кредитори можуть вимагати задоволення своїх вимог, тому, що коли власне майно не покриває боргів перед кредиторами, майновий комплекс дочірнього підприємства повинен бути відчужений за суму, що вистачить для виконання власних зобов’язань материнського підприємства.

Задача № 5

П'ять комунальних підприємств з прибирання сміття вирішили добровільно об’єднатися у асоціацію на основі поєднання своїх виробничих і комерційних інтересів. Але невдовзі місцева державна адміністрація прийняла рішення про ліквідацію асоціації. Об’єднання звернулося до господарського суду із позовом про визнання рішення недійсним. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що, оскільки об’єднання вже ліквідовано, спір непідвідомчий господарському суду?

Питания:

1.Хто може прийняти рішення про ліквідацію об'єднання підприємств?

2.3 якого моменту об'єднання підприємств втрачає статус юридичної особи (а отже, і право на звернення до господарського суду)?

3.Яке ршення має прийняти суд?

1) Рішення про ліквідацію господарського об'єднання може бути прийнято лише підприємствами-учасниками (а також за рішенням суду).

2) Об'єднання підприємств втрачає статус юридичної особи, після здійснення всіх заходів щодо ліквідації.

3) Суд має задовольнити позов до суду, оскільки державна адміністрація не мала права ліквідувати господарського об'єднання.

Задача 6

Товариство з обмеженою відповідальністю протягом року торгувало медикаментами, не придбавши при цьому ліцензії. Податкова інспекція подала позов про ліквідацію товариства. Товариство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства.

1. Які підстави передбачено для ліквідації госп. товариств?чи може бути торгівля без ліцензії підставою для ліквідації товариства?

2. Чи мав право податковий орган подати подібний позов?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Відповіді:

1. Згідно ЗУ «Про господарські т-ва» підставами для ліквідації господарського товариства є: закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні; рішення вищого органу товариства; рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; у випадку визнання товариства банкрутом; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Отже, торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства, і, крім того, до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. 2. Торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства, тому податковий орган не мав права подавати такий позов.

3. Суд повинен відхилити позов податкової інспекції про ліквідацію товариства, але до ТОВ за провадження господарської діяльності без ліцензії повинні бути застосовані фінансові санкції.

Задача 7

Товариство з обмеженою відповідальністю в результаті невдалої операції з кредитом, мало заборгованість перед кредиторами у розмірі 10 тис. грн., а податкових зобов’язань - на 23 тис. грн. Передбачаючи фінансовий крах, учасники ТОВ, в тому числі директор, вирішили ліквідувати товариство. Порадившись з юристом, на загальних зборах вони прийняли рішення про вихід з ТОВ усіх учасників одночасно і викуп їх часток власне товариством. Оформивши при цьому відповідний протокол і затвердивши зміни до установчих документів, вони подали останні до місцевої державної реєстрації для внесення змін. Але у цьому їм було відмовлено на підставі того, що законодавством не передбачено можливість виходу одночасно всіх учасників з товариства.

1. Який порядок ліквідації господарського товариства?

2. Чи можна «позбавитися» підприємства без його ліквідації шляхом одночасного виходу всіх учасників?

3. Що станеться з товариством, з якого вийдуть всі учасники?

Відповіді:

1. Ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. У разі визнання товариства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором, за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

2. Законодавство не передбачено вихід всіх учасників зі складу товариства.

3. Це товариство не буде вважатися товариством з обмеженою відповідальністю.

Задача 8

Комерційний банк звернувся до господарського суду із позовом про визначення неправомірним дій арбітражного керуючого. Неправомірні дії арбітражного керуючого, на думку позивача, полягали в невнесенні вимог банку, які крім того, частково були забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів...

1. Які повноваження у арбітражного керуючого?

2. Висвітліть порядок виявлення грошових вимог кредиторів

3. Який порядок задоволення грошових вимог кредиторів під час ліквідації? Які рішення має прийняти суд?

Відповіді:

1. Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Арбітражний керуючий має право: скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;звертатися до господарського суду у випадках, передбачених Законом;отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених Законом;залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено Законом чи угодою з кредиторами;запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою.

2. Виявлення кредиторів боржника провадиться шляхом публікації в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження про банкрутство, після чого розпорядник майна приймає заяви про грошові вимоги до боржника від кредиторів, разом з боржником розглядає їх і сповіщає заявників про результати розгляду їх вимог. У ході процедури розпорядження майном боржника проводиться попереднє засідання господарського суду, перші загальні збори кредиторів та засідання суду, за підсумками якого або виноситься ухвала про відкриття процедури санації боржника, або виноситься постанова про визнання боржника банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура. За результатами попереднього засідання виноситься ухвала, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів і призначається дата проведення перших зборів кредиторів.

3. І - задовольняються вимоги, забезпечені заставою, виплати вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута; ІІ - задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); ІІІ - задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); IV - задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі й вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації борж­ника; V - задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства; далі по черзі задовольняються інші вимоги.

Отже, суд повинен прийняти рішення на користь арбітражного керуючого, так як його дії Були цілком правомірними.

Задача 10

Під час провадження справи по банкрутство відкритого акціонерного товариства «Геліос» був сформований комітет кредиторів з 11 осіб, до складу якого увійшли кредитори або їх представники, вимого яких встановили понад 300 мінімальних розмірів з/п, а також представник профспілкового органу та арбітражний керуючий із правом прийняття відповідного рішення. Під час розгляду питання про укладання мирової угоди представники податкового органу та профспілки не погодились на списання частини заборгованості через значний розмір сум, які підлягають прощенню (списанню), проте арбітражний керуючий подав до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

1. Розкрийте порядок формування та повноваження комітету кредиторів під час провадження справ про банкрутство

2. Що таке мирова угода?Яка роль комітету кредиторів у питанні підготовки і укладання мирової угоди?

3. Чи правомірні дії арбітражного керуючого у цьому разі?

4. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Відповіді:

1. Комітет кредиторів - робочий орган зборів кредиторів боржника під час провадження справи про банкрутство. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів. Дані про створення та склад комітету кредиторів направляються до господарського суду. До повноважень комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення нового арбітражного керуючого; інші питання, передбачені законодавством.

2. Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін. Комітетом кредиторів приймається рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів. Мирову угоду підписує голова комітету кредиторів від імені кредиторів.

3. Так, дії арбітражного керуючого є правомірними, бо кредитор не подав письмової заяви про відшкодування своїх вимог.

4. господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, або якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. Якщо мирова угода укладена без порушень, суд її визнає дійсною.

Дата добавления: 2015-10-24