Змістовно схарактеризуйте психофізіологічну проблему та зазначте основні підходи, які склалися в науці, до її вирішення.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

Імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра психології

Ректор

Полтавського національного

педагогічного університету

імені В.Г.Короленка

______________ М.І.Степаненко

Програма державного екзамену

Фундаментальні галузі психології

Галузь знань 0301Соціально-політичні науки

Напрям підготовки: 6.030102 Психологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Полтава – 2012

УДК

ББК

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

Фундаментальні галузі психології. Галузь знань 0301Соціально-політичні науки.

Напрям підготовки: 6.030102 Психологія, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр. Укладачі - О.Г.Мирошник, Т.І. Губіна, Н.О.Чайкіна, Ю.Л. Горбенко, О.Д. Кравченко, І.Г. Тітов /За ред.Л.Г. Перетятько – Полтава – ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2012. – 39с.

Рецензенти:

Пасічніченко А.В. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри початкової і дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Тодорова І. С.– кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки, культурології та історії, Полтавського університету економіки і торгівлі

Програма державного екзамену «Фундаментальні галузі психології» укладена на основі навчальних планів напряму підготовки 6.030102 Психологія Галузь знань 0301 Соціально-політичні науки, Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр кваліфікація фахівця: практичний психолог та навчальних програм з дисциплін: «Загальна психологія», «Психофізіологія», «Вікова психологія», «Диференціальна психологія», «Соціальна психологія», «Історія психології», «Філософія психології». Програма вміщує обсяг знань умінь та навичок, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню бакалавр. Програма визначає критерії оцінювання рівня досягнень студентів, до неї включено перелік засобів дозволених до застосування на екзамені, подано короткий зміст навчального матеріалу з дисциплін, які виносяться на державний екзамен, надається список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів.

Рекомендована для студентів денної та заочної форми навчання.

Затверджено

вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка,

протокол № 6 від 27 грудня 2012 р.

ЗМІСТ

1. Перелік дисциплін навчального плану, що виносяться на державну атестацію
2. Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики
3. Критерії оцінювання відповідей студентів на державному екзамені
4. Характеристика структури завдань в екзаменаційних білетах
5. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені
6. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
7. Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів

ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ДЕРЖАВНУ АТЕСТАЦІЮ

Відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр, за напрямом підготовки 6.030102 Психологія на державну атестацію виносяться таки навчальні дисципліни.

№ п/п	Назва навчальної дисципліни
	Загальна психологія
	Психофізіологія
	Вікова психологія
	Диференціальна психологія
	Соціальна психологія
	Філософія психології
	Історія психології

Вказані дисципліни є складовими нормативної частини циклів гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової підготовки та професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю. Організація навчання з кожної дисципліни обов’язкова включала теоретичну та практичну складову. Здійснення практичної складової підготовки було забезпечено залученням студентів до розв’язання дослідницьких завдань під час лабораторних і практичних занять, а також при проведенні навчальної та виробничої практик.

Відповідно до змісту навчального плану формою контролю зазначених навчальних дисциплін був екзамен.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ВІДПОВІДНО ДО ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

· Розуміння методологічних засад, категорій, понять, загальної психології, сформованість системного підходу до визначення особливостей виникнення, механізмів функціонування, факторів розвитку психіки в філогенезі та онтогенезі, розуміння природи психічних явищ з позицій різних наукових парадигм. Вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, систематизувати психічні явища відповідно до їх істотних ознак.

· Сформованість знань про предмет, завдання, принципи та основні дослідницькі методи психофізіології, нейрофізіологічні основи психіки та поведінки людини, розуміння теоретико-методологічних та методичних основ психофізіологічного дослідження;

· Розуміння загальних проблем психічного розвитку та його характерних вікових типологічних особливостей, закономірностей розвитку людини в процесі індивідуального життя.

· Сформованість знань студентів про основні теорії научіння, принципи та закономірності взаємозв’язку процесів навчання і розвитку людини. Володіння вміннями психологічного аналізу та прогнозування ефективності організації навчання, виховання учнів, ефективності професійно-педагогічної діяльності.

· Розуміння відмінностей між окремими індивідами (від нервової системи, до типу особистості, темпераменту, характеру) та групами людей, видів та форм їх вияву, реальних механізмів, які формують відмінності.

· Володіння понятійним апаратом соціальної психології, здатність до аналізу соціально-психологічних характеристик особистості, розуміння її структури та аспектів функціонування в системі соціально-психологічної взаємодії, визначення психологічних особливостей соціальних груп та динамічних процесів, соціальних спільностей, психології масової поведінки. Сформованість вмінь та навичок щодо використання методів та методичних процедур у дослідженні феноменів соціально-психологічної реальності.

· Формування системи знань про основні етапи розвитку психологічної науки, сутність психологічних шкіл, теорій і напрямків світової і вітчизняної психології; методологічного осмислення логіки і закономірностей розвитку психології, розуміння його суперечностей і перспектив як цілісного, поступального процесу психологічного пізнання; вміння творчо застосовувати історико-психологічні знання при аналізі явищ психологічного змісту.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ НА ДЕРЖАВНОМУ ЕКЗАМЕНІ

Державний екзамен передбачає перевірку знань, умінь і навичок студентів шляхом усної відповіді студента на державний екзаменаційний білет, який містить два теоретичних питання і практичне завдання. Відповідь студента оцінюється за стобальною шкалою та шкалою ECTS з обов’язковим переведенням оцінки у національну шкалу.

Підсумковий бал за відповідь студента на державному екзамені є сумою балів, одержаних відповідь на кожне із трьох теоретичних питань виконання практичного завдання.

Критерії оцінювання відповіді студента на теоретичні питання з психології.

Рівень	Зміст критеріїв	Зміст оцінки	Оцінка в балах
Компетентністний (високий)	Студент виявив розуміння теоретико-методологічних підходів у вивченні психічних феноменів, точність визначення категорій та понять психологічної науки, здатність до систематизації та інтеграції знань різних галузей психології. Під час відповіді продемонстрував логіку, широку ерудицію (цитування першоджерел), вміння доцільно застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних задач, сформованість професійно значущих практичних вмінь та навичок.	відмінно	(90-100)
Базовий (середній)	Студент виявив розуміння основних теоретико-методологічних підходів у вивченні психічних феноменів, точність визначення категорій та понять психологічної науки. Під час відповіді продемонстрував логіку, здатність до аргументації, вміння застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних ситуацій, сформованість професійно значущих вмінь та навичок, але припустився несуттєвих помилок у аналізі психічних явищ.	добре	(75-89)
Достатній (низький)	Студент виявив знання теоретичних положень окремих наукових підходів у психології, неточно давав визначення поняттям, припустився суттєвих помилок при відповіді на питання, але продемонстрував спроможність їх усунути. Під час відповіді на питання студент виявив репродуктивну пізнавальну активність, мав труднощі у розв’язанні практичних завдань. Виявляє утруднення при пов’язанні знань з психології з іншими галузями наукових знань. Можливості застосування теоретичних знань на практиці демонструє на простих прикладах та ситуаціях, що не мають системного значення для професії.	задовільно	(60-74)
Недостатній (нульовий)	Студент виявив часткові знання з психології, припустився принципових помилок при відповіді, виявив нездатність пов’язати теорію із вирішенням практичних завдань. Відсутні елементи правильної відповіді. Низький рівень компетентності, недопустимий для професійної діяльності.	незадовільно	(35-59)

Критерії оцінювання відповіді студента на практичне питання:

Рівень	Зміст критеріїв	Зміст оцінки	Оцінка в балах
Компетентністний (високий)	Студент виявив точність формулювання проблеми, самостійність та творчий підхід до розв’язання завдання, здатність до побудови теоретичної моделі дослідження, обґрунтованого вибору методик дослідження, демонструє високий рівень сформованості психодіагностичної культури.	відмінно	(90-100)
Базовий (середній)	Студент виявив точність формулювання проблеми, здатність до побудови теоретичної моделі дослідження та обґрунтованого вибору методик дослідження, демонструє достатній рівень сформованості психодіагностичної культури.	добре	(75-89)
Достатній (низький)	Студент виявив здатність до формулювання проблеми при наявності труднощів у визначенні теоретичної моделі дослідження, у виборі методик, продемонстрував частковий рівень сформованості психодіагностичної культури.	задовільно	(60-74)
Недостатній (нульовий)	Студент мав значні труднощі в формулюванні проблеми, визначенні теоретичної моделі дослідження, адекватному виборі методик дослідження. Низький рівень компетентності, недопустимий для професійної діяльності.	незадовільно	(35-59)

ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ ЗАВДАНЬ В ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТАХ

Державний екзамен проводиться за білетами, складеними відповідно до навчальних програм, за методикою, визначеною вищим навчальним закладом.

Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань екзаменаційного білета. Кожний білет складається з трьох питань, із яких: перше, друге ─ теоретичне, третє - практичне.

Теоретичні питання (перше та друге), орієнтовані на актуалізацію здобутих знань програмового матеріалу із загальної психології (12 питань), вікової (8 питань), психофізіології (7 питань), диференціальної психології (7 питань), соціальної психології (7 питань), історія психології (10 питань), філософія психології (10 питань).

Питання теоретичного рівня виявляють міру:

1. сформованості науково-теоретичних та конструктивних знань студента;

2. інтегрованості психологічних знань в межах тематичного розділу, циклу тематичних розділів навчальної дисципліни, а також міждисциплінарні зв’язки з різними психологічними дисциплінами;

3. системності професійних знань, їх відповідність досягненням сучасної психологічної науки

Приклад завдання:

Проаналізуйте розвиток психіки у філогенезі. Простежте зв’язки психіки й еволюції нервової системи. Охарактеризуйте сутність відмінностей психіки тварини і людини.

Практичне питання виявляє здатність студента застосовувати теоретичні знання законів, принципів, механізмів функціонування психіки для вирішення практичних завдань. Для державної атестації були відібрані завдання, які виявляли рівень розвитку вмінь та навичок організації психодіагностичного дослідження та психокорекційної роботи, спрямованої на:

1. особливості пізнавальної, емоційно-вольової сфер особистості молодшого школяра та підлітка;

2. індивідуально-психологічні особливості особистості дитини молодшого шкільного та підліткового віку;

3. соціально-психологічні характеристики педагогічної взаємодії вчителя та учня;

4. особливості креативності, як здатності особистості до творчості, постановки нових, оригінальних завдань;

5. пізнавальні та професійні інтереси особистості.

Приклад завдання:

Складіть програму дослідження темпераменту учнів підліткового віку.

ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ, ЩО МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ СТУДЕНТИ НА ЕКЗАМЕНІ

Під час підготовки до відповіді студент має право на користування такими навчально-методичними матеріалами:

1. Програма навчальної дисципліни «Загальна психологія» для спеціальності 6.030102 Психологія. Автор-укладач О.Г. Мирошник. – 40 с. Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 12 від 05.05.2009.

2. Вікова психологія. Програма нормативної навчальної дисципліни напрям підготовки: 6.030102 Психологія. Автор-укладач: Т.І. Губіна.– Полтава, 2012. –15 с. Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 6 від 27.12.2012 р.

3. Психофізіологія. Програма навчальної дисципліни для студентів, які навчаються за спеціальністю – «Психологія» Автор-укладач: І.Г. Тітов.- Полтава, 2010. – 14 с. Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 9 від 29.04.2010 р.

4. Програма навчальної дисципліни «Соціальна психологія» для спеціальностей 6.030102 «Психологія», напрям 0301 «Соціально-політичні науки». Автор-укладач доц. О.Г. Мирошник. - 40 с. Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 7 від 25.12.2008.

5. Диференціальна психологія: Навчальна програма та методичні рекомендації для студентів напрямку підготовки «Психологія»/ Автор-розробник Н.О. Чайкіна. - Полтава, 2011.- 41 с. Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 8 від 5.03.2008 р.

6. Програма навчальної дисципліни «Психодіагностика» для напряму підготовки 6.030102 Психологія / Автори-укладачі: В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов. – Полтава, 2008. – 30 с. Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № 6 від 27.11.2008 р.

7. Психодіагностика особистості підлітка / За ред.. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна. Навчальний посібник із психологічної практики для студентів-бакалаврів педагогічних і психологічних спеціальностей. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 136 с. Рекомендовано МОН України як навчально-методичний посібник (лист № 1.4/18-Г-55 від 10.01.2009 року).

8. Програма та методичні рекомендації з навчальної психологічної практики для підготовки студентів ІІІ курсу спеціальності «Психологія». Укладачі: А.С. Харченко, Н.М. Тищенко. – Полтава, 2008. – 36 с. Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол №3 від 25.09.2008 р.

9. Програма та інструктивно-методичні матеріали виробничої психологічної діагностико-психокорекційної практики для підготовки студентів ІV курсу. Автори-укладачі Тітов І.Г., Москаленко Л.С.– Полтава,2008.– 155 с. Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол №7 від 25.12.2008 р.

10. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431с.

11. Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М.; отв. ред. Крымский С.Б. – Киев: Наук. думка, 1989. – 200с.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО ВИНОСИТЬСЯ НА ДЕРЖАВНУ АТЕСТАЦІЮ

Загальна психологія

Охарактеризуйте предмет, завдання та галузі психологічної науки. Розкрийте методологічні принципи та методи психологічного дослідження.

Вікова психологія

Визначення психології як науки. Предмет психологічної науки. Наукова та життєва психологія. Загальні уявлення про психіку та основні форми психічного відображення. Місце психології у системі наук, її міждисциплінарні зв’язки. Диференціація психології на окремі наукові галузі. Завдання сучасної психологічної науки. Основні принципи сучасної вітчизняної психологічної науки (принцип детермінізму, принцип єдності психіки і діяльності, принцип розвитку, системно-структурний принцип, принцип відображення). Категорії психології (образ, дія, мотив, особистість). Сутність понять методологія, метод, методика. Класифікація методів (за Б.Г. Ананьєвим). Загальна характеристика методів психології (спостереження, експеримент, тести, аналіз продуктів діяльності, соціометрія, експертне оцінювання, опитування, тощо). Етапи організації психологічного дослідження.

2. Проаналізуйте розвиток психіки у філогенезі. простежте зв’язки психіки й еволюції нервової системи. Охарактеризуй те сутність відмінностей психіки тварини і людини.

Відображення та його рівні в живій та неживій природі. Психіка як результат еволюції матерії. Ознаки психічного відображення. Рівні розвитку нервової системи у філогенезі. Стадії та рівні розвитку форм психічного відображення у філогенезі (сенсорна психіка, перцептивна психіка, свідомість), їх ознаки та відмінні риси. Форми поведінки організмів (біологічні форми реакції, інстинктивна поведінка, научіння, інтелектуальна поведінка). Типи поведінки (чутливість, інстинкт, інсайт, імпринтинг, спроби та помилки, звикання, екстраполяційний рефлекс, дослідницька діяльність). Сутність відмінностей психіки людей від психіки тварин. Суспільно-історична природа свідомості. Роль праці та мови у становленні свідомості.

Порівняйте пізнавальні процеси: відчуття, сприймання. Розкрийте види і пороги відчуттів та їх динаміку, властивості сприймання.

Поняття про відчуття. Ідеалістичний та матеріалістичний підходи до розуміння природи відчуттів. Процес виникнення відчуття. Поняття про аналізатор. Фізіологічні механізми відчуттів. Поняття про сенсорну організацію. Інтероцептивні, пропріоцептивні та екстероцептивні відчуття (психологічний зміст та фізіологічні механізми). Протапотичні та епікритичні відчуття. Зорові відчуття, процес їх виникнення. Слухові, нюхові, смакові, тактильні відчуття. Органічні відчуття, кінестетичні відчуття, статичні відчуття. Загальні закономірності відчуттів: якість, просторова локалізація, тривалість та інтенсивність. Поняття про чутливість. Нижчій та вищий поріг чутливості. Диференційний поріг чутливості. Кількісна оцінка диференційного порогу, закон Бугера-Вебера. Психофізичний закон Фехнера. Явище адаптації, взаємодії, сенсибілізації та синестезії аналізатора до подразника. Залежність чутливості аналізаторів людини від її практики.

Поняття про сприймання. Рефлекторна природа сприймання. Взаємозв'язок аналізаторів у процесі сприймання. Сприймання та дія. Особливості перцептивної дії. Етапи формування перцептивної дії. Види перцептивних дій. Рівні перцептивної діяльності: знаходження, розрізняння, ідентифікація, розпізнавання. Властивості сприймання (предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість, апперцепція). Ілюзії сприймання. Роль попереднього досвіду в сприйманні. Сприймання простору (сприймання форми, сприймання віддаленості в глибину, сприймання розміру, сприймання напрямку). Сприймання часу (сприймання послідовності, сприймання тривалості, орієнтування у часі). Сприймання руху. Індукований рух. Автокінетичний рух. Стробоскопічний рух. Індивідуальні особливості сприймання.

Розкрийте поняття про пам’ять, теорії, види і процеси пам’яті.

Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Психологічні теорії пам’яті (асоціативна теорія, теорія гештальтпсихології, біхевіористична теорія, когнітивна, теорія психоаналізу, діяльнісна теорія). Психофізіологічна та біохімічна теорії пам’яті. Поняття про мнемічну дію. Види мнемічних дій. Розвиток пам'яті в онтогенезі. Діяльнісна природа пам’яті, роль знаків – стимулів у розвитку пам’яті. Види пам’яті: рухова. емоційна, образна, словесно-логічна. Короткочасна, тривала, оперативна пам’яті. Мимовільна та довільна пам’ять.

Загальна характеристика процесів пам’яті. Смислове та механічне запам’ятовування. Прийоми смислового запам’ятовування (мнемотехніка). Збереження інформації. Фактори, що впливають на продуктивність збереження інформації. Відтворення, форми відтворення: впізнання, власне відтворення, згадування, пригадування, забування. Фактори, які впливають на процес забування. Ефект незавершеної дії. Крива забування Г.Еббінгауза. Порушення пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті. Ейдетизм.

Порівняйте уяву та мислення. Охарактеризуйте процеси, форми мислення, види, індивідуальні особливості мислення.

Поняття про уяву. Уява і об’єктивна дійсність. Зв’язок уяви з іншими психічними процесами (уява та пам’ять, уява та мислення).Функції уяви: уявлення дійсності, регулювання емоційних станів. довільної регуляції пізнавальних процесів, формування внутрішнього плану дій, планування та програмування діяльності Уява як антиципація. Фізіологічні механізми уяви. особливості розвитку уяви в онтогенезі. Ефект Т.Рібо. Процес створення образів уяви. Характеристика способів створення образів уяви. Аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація, символізм. Види уяви. Мимовільна та довільна уява. Пасивна та активна уява. Сновидіння, механізми сновидення. Марення, причини виникнення. Репродуктивна і творча уява. Мрія та практична діяльність. Художня та наукова уява. індивідуальні особливості уяви: широта та змістовність уяви, сила, яскравість, реалістичність, дієвість уяви. Місце уяви у творчій діяльності.

Мислення як процес опосередкованого і узагальненого відображення. Функції мислення. Психологічні теорії мислення: асоціативна психологія, вюрцбурзька школа, гештальтпсихологія, діяльнісний підхід. Мисленевий процес та мисленева дія. Етапи формування мисленевої дії (П.Я.Гальперін). Характеристика мисленевих операцій: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація. Форми мислення. Поняття. Характеристика понять за змістом та обсягом. Дослідження Л.С.Виготського та Л.С. Сахарова етапів формування понять за допомогою методики подвійної стимуляції. Судження. Структура судження. Умовивід. Форми умовиводу. Мислення та мовлення. Мислення як розв’язання пізнавальних задач. Проблемна ситуація. Пізнавальна задача. Етапи вирішення пізнавальної задачі. Види мислення: наочно-дієве, наочно-образне, абстрактно-логічне, теоретичне та практичне, дискурсивне та інтуїтивне, репродуктивне та продуктивне. Індивідуальні особливості мислення.

Розкрийте поняття уваги, її теорії, види і властивості.

Поняття про увагу. Теорії уваги: погляди на сутність уваги представників структуралізму (В.Вундт, Э.Титченер), моторна теорія (М.Ланге,Т. Рібо), погляди представників гештальтпсихології (К.Коффка, П. Адамс, Є.Рубін), уявлення представників біхевіористичного напрямку, когнітивна психологія (Д.Бродбент, У. Найссер, Р. Солсо). Діяльнісна теорія уваги (П.Я.Гальперін). Увага та контролююча дія. Функції уваги. Фізіологічні основи уваги. Явище домінанти, орієнтувальний рефлекс. Характеристика видів уваги (мимовільна, довільна, післядовільна увага). Форми уваги (зовнішня та внутрішня увага). Властивості уваги: переключення, розподіл, обсяг, стійкість, концентрація, коливання, уваги. Характеристика неуважності.

Проаналізуйте структуру емоційної сфери особистості. Дайте класифікацію емоцій за знаком формою переживань. охарактеризуйте вищі почуття.

Поняття про емоції та почуття. Функції емоційних явищ: оцінки теперішнього, організації діяльності, закріплення досвіду, передбачення майбутнього, синтезування образу.

Теорії емоцій: периферична теорія емоцій Джемса-Ланге, інформаційна теорія П.В.Симонова, теорія Ч.Дарвіна, центральна теорія емоцій Кеннона-Барда. Анатомо-фізіологічні основи емоційних явищ. Види емоцій: емоційний тон, емоції, афекти, пристрасті, настрій, стрес, фрустрації, почуття. Види почуттів (моральні, естетичні, інтелектуальні, праксичні). Властивості емоційних явищ: якість, амбівалентність, полярність, активність, інтенсивність, тривалість, глибина.

Порівняйте довільну і вольову дію. Опишіть структуру вольового акту.

Поняття про волю. Функції вольових процесів. Анатомо-фізіологічна основа вольових процесів. Довільна та вольова дія. Ознаки вольової дії. Роль уявної ситуації в регуляції дії (А.В.Запорожець). Вольова дія як дія на підставі довільно побудованої мотивації з уявним мотивом. Види вольової дії (зовнішні, внутрішні, дія-виконання, дія-затримка, самостійні та задані дії). Структура вольової дії: постановка мети (прагнення, потяг, бажання, хотіння), боротьба мотивів, прийняття рішення, виконання рішення.

Вольові якості особистості: цілеспрямованість, принциповість, самостійність, ініціативність, витримка, рішучість, наполегливість. Порушення волі. Розвиток вольових процесів у дітей.

Розкрийте поняття характеру, його структури і шляхи його формування. Охарактеризуйте типи акцентуацій характеру.

Поняття про характер. Характер як властивість індивідуальності. Підходи до розуміння проблеми співвідношення темпераменту та характеру. Темперамент як динамічна форма вияву характеру. Характер та система ставлень. Психологічна структура характеру: зміст та форма. Змістовна складова ставлення: ставлення до інших, ставлення до справи, ставлення до себе. Риси характеру: інтелектуальні, емоційні, вольові. Загальне та особливе в характері людини. Властивості характеру: повнота, цілісність, визначеність, сила. Формування характеру. Типологія характерів (О.Ф.Лазурський, Е.Шпрангер). Поняття про акцентуації характеру. Характеристика типів акцентуацій характеру за А.Є.Лічко.

10.Розкрийте феномен особистості. Порівняйте поняття індивід, особистість, індивідуальність. Проаналізуйте психологічну структуру особистості.

Сутність поняття особистість. Співвідношення понять індивід, особистість, індивідуальність. Основні теоретичні підходи до вивчення особистості у зарубіжній психології (психоаналіз та неофрейдизм, біхевіоризм та необіхевіоризм, гуманістична психологія, диспозиційний і когнітивний напрямок). Основні теоретичні підходи до вивчення особистості у вітчизняній психології. Особистість як системна якість. Поняття психологічної структури особистості. Психологічна структура особистості за К.К.Платоновим, А.В.Петровським, С.Л.Рубінштейном.

Сутність поняття спрямованість особистість. Місце спрямованості в структурі особистості. Потреби, мотиви, переконання, ідеали, світогляд, інтереси, ціннісні орієнтації як складові спрямованості особистості. Потреба особистості в персоналізації (за А.В. Петровським). Поняття самосвідомості особистості. Структура самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань як складові самосвідомості особистості. Формування особистості. Роль соціального та біологічного у формування особистості. Особистість у системі суспільних та відносин (соціальний статус, позиція та роль особистості). Вирішення внутрішніх протиріч як рушійна сила розвитку особистості.

Проаналізуйте погляди на природу темпераменту, схарактеризуйте властивості темпераменту та особливості їх прояву у діяльності.

Поняття про темперамент. Теорії темпераменту: гуморальна (Гіпократ. Гален), соматична (Є. Ледо, К.Сиго,Є.Кречмер,У. Шелдон), нервова (І.П.Павлов). Конституційна теорія темпераменту (В.М.Русалов, Я. Стреляу). Анатомо-фізіологічна основа темпераменту. Погляди Б.М.Теплова,В.Д.Небиліцина на природні передумови темпераменту. Поняття про первинні та вторинні властивості нервового процесу. В.С.Мерлін про природу темпераменту з позиції інтегральної індивідуальності людини. Властивості темпераменту (реактивність, сенситивність, темп, пластичність, екстраверсія, емоційність, тривожність). Психологічні характеристики типів темпераменту. Темперамент і діяльність. Прояв властивостей темпераменту в індивідуальному стилі діяльності.

Поясніть основні підходи до розуміння здібностей, проаналізуйте види здібностей, обґрунтуйте фактори розвитку здібностей.

Поняття про здібності. Прояв здібностей як результативний бік діяльності. Задатки як вродженні утворення. Міра впливу задатків по процес розвитку здібностей. Кількісна оцінка розвитку здібностей за допомогою методів психологічного дослідження. Досвід дослідження інтелектуальних здібностей. Особливості якісного аналізу здібностей. Види здібностей. Загальні здібності. Спеціальні здібності. Поділ здібностей за змістом і характером діяльності. Дослідження структури музичних здібностей Б.М.Тепловим (почуття ритму, мелодійний слух, чутливість до інтонацій, гармонійний слух). Дослідження здібностей до математики В.А.Крутецьким. Здібності як продукт суспільно-історичного розвитку.

Індивідуальні відмінності у здібностях. Характеристика здібностей за мірою прояву: талант, обдарованість, геніальність. Види обдарованості. Підходи до розуміння проблеми геніальності. Діяльність як фактор розвитку здібностей. Вплив сенситивних періодів на становлення здібностей.

Психофізіологія

Розкрийте загальні засади психофізіології як міждисциплінарної науки. Зазначте її місце в системі наук про людину. Проаналізуйте принципи та методи психофізіологічного дослідження.

Предмет психофізіології. Основні історичні етапи становлення психофізіології. Сучасний стан розвитку психофізіології. Системна психофізіологія. Зв’язок психофізіології з природничими, психологічними, суспільно-філософськими, медичними, педагогічними, технічними науками. Галузі психофізіології (загальна, порівняльна, диференціальна, вікова, соціальна, клінічна, педагогічна, інженерна психофізіологія, психофізіологія професійної діяльності). Завдання психофізіології. Принципи психофізіології (системно-структурний принцип, принцип цільової детермінації, принцип активності, генетичний принцип, принцип ієрархічних рівнів, принцип функціональної диференціації нейронів, принцип біохімічної універсальності всіх живих істот, принцип ізоморфності [структурної тотожності] системних механізмів у людини та тварини). Методи психофізіологічного дослідження. Електроенцефалографія (ЕЕГ). Альфа-, бета-, дельта-, тета-ритм. Метод викликаних потенціалів (ВП). топографічне картографування електричної активності мозку (ТКЕАМ). Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Магнітоенцефалографія (МЕГ). Магнітно-резонансна томографії (МРТ). Термоенцефалоскопія. Вимірювання локального мозкового кровотоку. Електроміографія. Пупілометрія. Окулографія. Реєстрація показників серцево-судинної системи. Комп’ютерна поліграфія. Бланкові психодіагностичні методики (опитувальники станів та темпераменту). Методики суб’єктивного шкалування й самооцінювання. Організація психофізіологічного дослідження. Етапи підготовки, збирання, обробки та інтерпретації фактичних даних, формулювання висновків. Схема психофізіологічного дослідження “Людина – Нейрон – Модель”.

Змістовно схарактеризуйте психофізіологічну проблему та зазначте основні підходи, які склалися в науці, до її вирішення.

Передісторія становлення проблеми “мозок і психіка” (Алкмеон Кротонський, Гіппократ, Демокрит, Платон, Аристотель, Клавдій Гален). Психофізіологічна проблема. Психофізіологічна взаємодія (Р. Декарт). Психофізіологічний паралелізм (Г.В. Лейбніц, Д. Гартлі, Ч. Шеррінгтон, Дж. Екклс). Психофізіологічна ідентичність (Л. Бюхнер, П.Ж.Ж. Кабаніс, Я. Молешотт, К. Фогт, Дж.Дж.К Смарт). Проблема локалізації психічних функцій. Френологія Ф. Галля. Рефлекторна теорія (Й. Прохаска, І.М. Сєченов, І.П. Павлов, В.М. Бехтерєв). Методологічний принцип реактивності. Корелятивна психофізіологія. Системне вирішення психофізіологічної проблеми (Б.Г. Ананьєв, М.О. Бернштейн, Н.П. Бехтерєва, А.М. Лебедєв, М.М. Ліванов, Б.Ф. Ломов, О.Р. Лурія, В.Д. Небиліцин, Є.М. Соколов, Б.М. Теплов, О.О. Ухтомський, В.Д. Шадріков). Теорія функціональних систем (ТФС) як один із варіантів системного підходу у психофізіології. Дослідження школи П.К. Анохіна (Ю.Й. Александров, К.В. Судаков, В.Б. Швирков та ін.). Функціональна система. Корисний майбутній пристосувальний результат як системоутворювальний фактор. Операціональна архітектоніка функціональної системи. Аферентний синтез. Прийняття рішення. Формуванням акцептора результатів дії. Реалізація програми дій. Зворотна аферентація. Поведінковий континуум.

Дата добавления: 2015-10-23