Аристотель (381-320 до н. е.). Учень Платона.

Держава та закон у Сократа.

- Поліс – сукупність громадян, які підкоряються закону.

- Держава сильна коли громадяни законослухняні.

- Закон – основа полісу.

- Основою закону є розум та знання.

- Законослухняність приводить до єднання та гармонії (через обов’язки).

- Громадяни мусять коритися навіть жорстким і несправедливим законам.

Форми правління:

- Царська влада.

- Тиранія.

- Аристократія.

- Плутократія.

- Демократія.

Платон (427-347 рр. до н. е.) «Держава», «Закони», «Політик».

Філософська основа: об’єктивний ідеалізм.

- Матеріальний світ – не реальний.

- Матеріальне – копії ідей.

- Ідея людини – безсмертна душа.

- Істинне пізнання доступне лише філософам.

-

Справедливість – кожен має бути фахівцем у своїх сфері та не втручатися у справи інших.

Начала душі:

- Розумне.

- Гнівне.

- Бажаюче.

Начала держави:

- Дорадче (філософи).

- Захисне (воїни).

- Ділове (ремісники та землероби).

Основні функції держави: задоволення потреб людини, забезпечення оборони держави та забезпечення управління держави.

В ідеальній державі панують такі принципи:

- Необмежена влада філософів.

- Солідарність, рівність, колективізм.

- Відсутність приватної власності.

- Спільність жінок та дітей.

- Державне виховання та освіта.

Типа держав:

- Аристократичне правління кращих.

- Тімократія (честолюбство).

- Олігархія (майновий ценз).

- Демократія (зрівнялівка).

- Тиранія (рабство).

Держави, за кількістю правлячих:

- Монархія.

- Влада небагатьох.

- Влада більшості.

Законні форми:

- Царська влада.

- Аристократія.

- Демократія з законами.

Незаконні форми:

- Тиранія.

- Олігархія.

- Демократія без законів.

Другій проект ідеальної держави:

- Наявність приватної власності.

- Становий поділ заміняється поділом за майновим цензом.

- Землеробство забезпечується рабською працею.

- Детальний опис організації державної влади.

- Визначення закону регулятором суспільного життя.

Право.

- Закони – визначення розуму, встановлені заради загального блага всієї держави.

- Законодавство повинне охопити усі правовідносини.

- Тексти законів – ясні, чіткі, стислі, повинні мати вступ.

- Мета законодавця – зробити людини хорошою.

- Особливо тяжкі злочини – злочини проти богів, батьків та держави.

Аристотель (381-320 до н. е.). Учень Платона.

«Політика», «Афінська політія», «Нікомахова етика».

Філософія: гілеморфізм (єдність матерії та форми).

Види об’єднань людей:

- Сім’я.

- Поселення.

- Держава (поліс).

Елементи держави:

- Людина.

- Сім’я.

- Поселення.

Держава – об’єднання вільних громадян, які управляють полісними справами на основі справедливості.

Форма держави:

- Правління одного.

- Правління меншості.

- Правління більшості.

Правильні держави:

- Царська влада.

- Аристократія.

- Політія.

Неправильні держави:

- Тиранія.

- Олігархія.

- Демократія.

Ідеальна держава (політія):

- Створюється завдяки знанню.

- Посадовці повинні бути чесні та справедливі, не мають змоги наживатися.

- Автократичний поліс.

- Територія (помірність).

- Населення (помірність).

- Земля: державна та приватна.

- Функції: забезпечення провізії, ремесла, зброї, запасу грошей, військових і релігійних потреб.

Право:

Рівність та справедливість (арифметична та геометрична).

Види права:

- Природне право.

- Волевстановлене право.

Епікур (341-270 рр. н. е.).

Філософія індивідуалізму.

Етика Епікура:

- Задоволення.

- Свобода.

Держава забезпечує:

- Взаємну безпеку людей.

- Подолання страху.

- Неспричинення шкоди.

- Держава і право породжені договором про загальну користь та взаємну безпеку.

Зенон (336-264 до н.е.).

- Світом керують 3 речі: факум, доля, божественний розум.

- Розвиток доктрини природного права.

- Мета людини – доброчесне життя за природними законами.

- Благо держави вище за благо індивіда.

- Всі люди – громадяни світової держави.

- Засудження рабства, всі рівні.

Полібій (305-228 рр. до н. е.). «Загальна історія в сорока книгах».

Філософія стоїцизм.

Держава:

- Розвивається за природними законами (зародження, ріст, розквіт, упадок, згасання).

- Власні права – обов’язки та справедливість.

- Розмежування права (справедливість) та закону (форма виразу права).

- Рівень розвитку народу залежить від рівня розвитку державних та правових інститутів.

Форма держави – сукупність структури та організації державної влади та морально-політичного фактору.

ß Царство à тиранія à аристократія à олігархія à демократія à охвократія à

Оптимальна форма держави: змішана форма держави.

Змішана (Рим, Спарта, Карфагер).

Поєднання царської влади (консули), аристократії (сенат) та демократії (народні збори).

Державно-правові вчення Стародавнього Риму та раннього християнства.

Дата добавления: 2015-10-31