Насiннячковi плоди

До цієї групи відносять яблука, грушi, айву, горобину, глід. Забарвленні шкірочки, стан поверхні, форма, маса плоду, будова м’якоті, плодоніжки, чашечки, воронки — характерні ознаки помологічних сортів яблук та інших насіннячкових плодів.

Яблука містять, %: цукрів — 8—15, органічних кислот — 0,2—1,7, пектинових речовин — 0,5—1,2, дубильних — 0,016—1,0, мінеральних — 0,5; вiтамiну С 4,2—21,1 мг %; є також вiтамiни В1, В2, В6, РР, Е, каротин.

За навчально-товарознавчою класифiкацiєю помологiчнi сорти яблук поділяють на ранні (лiтнi), ранньоосiннi, осiннi, ранньозимові, зимові i пізньозимові. Однак чіткого розподілу сортів яблук на 6 груп немає. Є сорти, якi в різних зонах вирощування можуть належати до суміжних груп.

Ранні (лiтнi), ранньоосiннi сорти яблук: Папiровка, Мельба, Донешта, Млiєвське літне, Шафран лiтнiй, Старк-ерлiст та iн. Їх збирають у липні - серпнi, коли вони досягають споживної стиглості. Ранні сорти яблук зберігаються в холодильнику 10—12 діб, ранньоосiннi — 20—60 діб.

Осiннi сорти яблук збирають в першій половині вересня, коли вони ще досягли споживної стиглості. Їх эберiгають 3—4 мiс. Найбільш розповсюджені сорти: Подільське, Путівка осіння, Слава переможцям, Кандiль синап, Ренет Ландсберзький та ін.

Ранньозимові сорти яблук—Антонівка звичайна, Кальвіль сніговий, Пепiн литовська, Мекiнтош, Розмарин білий та ін. — збирають їх в кiнцi вересня і зберігають 5—б мiсяцiв.

Зимові i пiзньозимовi сорти яблук найпоширенiшi (82% від усіх насаджень). До них належать: Голден делiшес, Голдспур делiшес, Джонатан, Зоря, Поділля, Пепiн Лондонський, Ренет Симиренко, Ренет шампанський, Спартан, Старкiнг, Таврія, Аврора та ін. Широкого розповсюдження набули с орта яблук американського походження: Ред делiшес, Голден делiшес — та їх клони i спуровi сорти: Велспур, Елоуспур, Голдспур, Старкрiмсон та iн. Збирають яблука зимових і пізньозимових сортів в жовтні. Зимові сорти эберiгають 6—7 мiс., пізньозимові — 7—8 мiсяцiв.

Груші. До складу груш входять ті самі речовини, що і до складу яблук, вони містять менше кислот (0,1—0,6%), дубильних(0,01-0,21%), пектинових (0,1- 0,6%) речовин, вiтамiну С (1,8—11,6 мг%), каротину, вiтамiнiв В1, В2, В6. У грушах більше, ніж у яблуках вiтамiну В — 2—9 мг %, кальцію, фосфору.

За строками достигання груші поділяються на літні, осінні і зимові.

Літні сорти груш – Бере Жифар, Вільямс, Добросіра, Іллінка, Лимонка, Улюблена Клаппа та ін. Збирають Їх у липні — серпні в споживній стиглості, зберігають у холодильнику до 20 діб.

Осiннi сорти груш — Бере Боск, Бере Гардi, Бере Дiль, Бере Лiгеля, Десертна, Бере Млiївська, Олександрівка, Добра Луїза та iн. - збирають у вересні, коли вони ще не досягли споживної стиглості, i зберігають 2—З мiсяцi.

Зимові сорти груш — Бере Арданпон, Деканка зимова, Жозефіна Мехельнська, Золотиста, Кюре, Пасс-Крассан, Парижанка та ін. — збирають в жовтні у знiмальнiй стиглості та зберігають 4—5 мiсяцiв.

Айва містить, %: цукрів — 2, 1—8,7, кислот — 0,8—2,5, пектинових речовин — 1,1—2,3;мінеральних елементів (зола) — 0,8; вiтамiну С—23 мг %; вiтамiни В₁, В₂, РР, каротин. Сорти айви поділяються на осiннi i зимові.

Осiннi сорти — Iзобiльна, Берецький, Отлiчниця, Мускатна, Золотиста — збирають у вересні, зберігають до 2 мiсяцiв.

Зимові сорти — Благодатна, Кубанська, Янтарна, Грушеподiбна — збирають у жовтні, зберігають до 5 мiсяцiв.

Горобина звичайна росте у дикому вигляді i культивується.
В плодах горобини міститься, %: цукрів -5,9-13,9, кислот -до 3,6, дубильних речовин -0,3-1,3; вiтамiну С -90-200 мг%, а також вiтамiни В₁, В₂, Р, Е, В₉; мікроелементи: залізо, цинк мідь, магній, марганець. З горобини можна виготовляти мармелад, пастилу, джем, желе, повидло, кисіль, начинку для пирогів, вареників, мочену продукцію, оцет, замінник чаю.

Горобина чорноплідна (аронiя) містить, %: цукрів — 10,8, кислот — 1,3, дубильних речовин —0,9, мінеральних — 1,5, вiтамiну С — 15-167 мг%, вiтамiни В₁, В₂, В₉, РР, каротин та ін. Горобину чорноплідну використовують як i горобину звичайну.

Хвороби i пошкодження насіннячкових плодів. Насiннячковi плоди уражаються мiкробiальними (грибними, бактеріальними) i фiзiологiчними захворюваннями, сільськогосподарськими шкідниками, хiмiчними речовинами зазнають механічних та метеорологічних пошкоджень.

Мiкробiальнi захворювання: плодова гниль, парша, сажовий гриб.

Фiзiологiчнi захворювання: побуріння шкірочки, побуріння м’якоті, пiдшкiркова плямистість, джонатанова плямистість, спухнення, скловидність, мокрий опік, водянисте розкладання м’якоті, зiв’ялiсть, підморожування, перестигання фруктів — виникають внаслідок порушень умов зберігання, транспортування, якi призводять до функціональних розладів.

Пошкодження сільськогосподарськими шкідниками: плодовою плодожеркою, садовим довгоносиком (яблуневим цвiтоїдом, козаркою), щитовкою.

Механiчнi пошкодження: натиски, проколи шкірочки, забиті місця від ударів, потертості тощо, а також метеорологiчнi пошкодження: градобоїни, опіки від сонячного випромінювання.

Показники i градація якості насіннячкових плодів. Насiннячковi плоди повинні вiдповiдати показникам інормам, зазначеним у стандартах.
Яблука ранніх строків достигання (заготовляються, закуповують відвантажуються до 1 вересня) поділяються на два товарні сорти — 1-й 2-й.

Яблука пiзнiх строків достигання поділяються на чотири товарні сорти вищий, 1-й, 2-й, 3-й.

Товарний сорт яблук визначають за показниками зовнiшнiй вигляд (форма, забарвлення, наявність плодоніжки тощо), розмір у найбільшому поперечному дiаметрi (стиглість знімальна, споживна, технічна), захворювання i пошкодження.

Груші ранніх строків достигання залежно від якості (визначається за тими показниками, що і яблука) поділяють на 1-й, 2-й сорти; грушi пiзнiх строків достигання — на вищий, 1-й, 2-й 1 3-й сорти.

Айву за аналогічними показниками якості поділяють на 1-й 2-й сорти
Яблука, грушi, айву поділяють на дві помологiчнi групи: 1 і 2. Найкращі помологiчнi сорти, перелік яких зазначений в додатках до стандартів, відносять до 1 групи.

Дата добавления: 2015-10-31