Західні землі України

Спочатку під Литвою, потім приеднуеться Польша, підминає під себе литву і Стає Речь Посполіта.

Було князівство Галицька Русь, Князь Данило Галицький

Волинь теж виділилася в окрему державу, про те теж були поглинуті Речью Посполитою

Коли проявилась полемічна література як явище публіцистики, це період коли укр. була у складі Польщі.

З одного боку знаходилися під тиском польської культури та релігії, і з другого боку, історичні болі історичні претензії укр. народу до поляків, вони існують і досі проявляються.

Галичина 1772 році в силу поділу Польщі потрапляє під владу Австрії.

В 1774 Австрія прихопила собі ще й Буковину від турків.

Закарпаття знаходилося під владою Угорщини, але Угорщина також ввійшла до складу Австрії,

А в 1795 році був третій поділ Польщі і до складу Австрії потрапила ще західна Галичина. Словом Галичина означалася велика територія схід населений укра. А захід населений поляками, але назва, від древньоруського міста Галич.

На Цій території також була тодішня столиця Польщі, Краків.

Захід – Галичина, Буковина, Закарпаття, Волинь.

Волинь часткою до Австрії, і часткою до Росії

В якому положенні була укр. в Австрійській імперії, 1\7 всього європейського континенту, 11 великих народів і ще менші етноси.

Польська еліта і дворянство зневажливо ставилися до українців «є тільки попи і хлопи» - священники и крестьяне.

Проте полякам не вдалося вичавити з українців православ’я

В західних землях живуть селяни закріпачені і священики.

Австрією керувала дуже мудра людина Марія Терезія. Європейська матінка

Керувала державою, була одружена, про те чоловік не керував.

Для українців вона:

Побачивши темряву, побачивши що немає дворянства, відкриває у Відні навчальний заклад, духовна семінарія святої Варвари (1774). Дати освіту священикам, аби вони навчали людей. Через 11 років (1783) її син Йосип другий, відкриває у Львові духовну семінарію. 1784 відкриває у Львові університет. І це зараз найдавніший університет на нащій території. Переважно туди йдуть вчитися поляки та діти дворянства, проте йдуть і діти укр. священників. Викладають німецькою та латиною. Відкривається «студіум рутеніум» рутеніум – русь німецькою мовою, де навчалися українці, які не розуміли німецької.

Була проведена реформа, була проведена вертикаль влади, чиновництво, на укр. території були або німці, або німецькомовні чехи, Ієрархія очолюється губернатором, губернатора обирає король.

Судебник і статут були російською мовою

Вже 20 столітті у людей з’являються права «Рехт»

Йосип 2 позбавив польських аристократів права распоряджатися життями кріпаків. Було встановлено що селянин повинен працювати на пана 3 дні на тиждень. Пан не має права залучити до будь якої додаткової роботи, лише за окрему плату. Одружуватися мають самостійно без наказів пана, селянин може продати свій шматок землі, і купити в іншому місці і працювати на іншого пана. Селянин може подати в суд на пана.

Щодо церкви, священики можуть отримати освіту, влада урівняла греко-католицьких священників і польських ксьондзів в правах і отримували невеличку зарплату. А своїх дітей вони могли пристроїти на роботу священиками, вчилися в університеті, ставали адвокатами, вчителями, медиками. Почав формуватися той прошарок що називають інтелігенцію. Йосип 2 запровадив освіту для українців, була створена однорічна школа, однорічне навчання рідною українською мовою, вміння читати, писати. Трирічна школа, як правило польською чи німецькою, дають більш серйозні знання, потім ще 4 рокі, для особливо здібних дітей, це гімназія, після закінчення якої можна вступати в університет.

Іван Франко. Батько селянин, володів шматком землі і був майстерним ковалем, тобто був ремесником, не зважаючи на те що батько помер коли йому було 12, років, а мати вдруге вийшла заміж, а потім померла коли Івану було 16, отчим допоміг грошима, і він відучився в школі, гімназії і університеті.

Перебуваючи в складі імперії, перебуваючи під тиском аристократії, піднятися з приниженого становища, піднятися до культурницької роботи, на це пішов досить довгий час.

У 1837 році з’являться перше україномовне видання Альманах «Русалка Днистровая», підготували і зібрали до купи, семінаристи духовниї семінарії, Маркиян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький – які ввішли в історію під назвою руська трійця, вони цей альманах видали не в Україні а в Угорщині, Будапешті, надрукували саме там а не у Львові, тому що церковне керівництво не дозволило, 1000 примірників. 200 поширили. А коли повернулися до Львова, і начальники святенники дізналися, пожалілися в поліцію, і 800 збірників заарештували, їх не порушили, не спалили, а поклали у комору, і вони пролежали 11 років і потім іх віддали. В «Русалці» були фольклорні труди, свої праці, та науові твори. Найбільш літ обдарованним був Маркиян Шишкевич

Через те що Марія Терезія і Йосип 2 ввели стільки поблажок, родину Габсбургів деяка частна укр. почали поклонятися.

Почалося українське життя в

Маркиян Шишкевич став священнником, одружився, було слабке здоров’я. Мав сина. Вагілевич ополячився, Головацький закінчив освіту викладав і Львівському університеті, коли російська влада стала купувати укр. діячів, обіцяти роботу, спасти від польського і австрійського гніту, перебрався до Росіі, і там його діяльність і завершилася.

Проте їх справа не загасла. У 1848 році в Австрії була революція, цю революцію пізніше австрійська політики назвали «Весна народів» Проявилися демократичні сили під час революції. До честі австрійської влади треба додати. Держава не стала називатися Австрія, а стала Австро-Угорщині, іньші єліти теж отримали значні права, зокрема, абсолютна монархія була замінена конституційною монархією.

Отже було прийнято конституцію, був створений парламент всеавстрійский і місцеві парламенти угорський і польський (сойм), все австрійському парламенті були квоти для представників різніх народів, в тому числі і для українців.

Тепер можно було заявляти, що є український народ.

В березні 1848 року відбуваеться революція, а в травні українці вже випускаюсь першу газету українською мовою «Зоря Галицька» і існує до 57 року (10 років).

В Австрії влада виділяла кошти на створення національних організацій І була строена ГРР (Головна Руська Рада), та сама інтелігенція яка у той час виросла, мала можливість обїеднуватися, зюирати кошти. Остаточно скасовується панщина. Панщіна – необхідність відпрацювати на пана. Кріпацтво – це коли кріпаки повністю належать панові.

Панство прихоплює те без чого селяни не може жити навіть з васною землею, Ліси і пасовиська. В українї підросійській голоду не було, а на території україни підавтрійській часто було голодування.

Потім стали з’являтися інші організації. «Руська матиця», влада створювала «Народні Доми» Відбувалися вечорі, концерти, читання віршів, співання пісень.

Перше видання «Зоря Галицька» українською мовою, потім перейшли на язичіє і під кінець звернулися до народної мови.

Там був надрукований головний документ ГРР, «Будьмо народом».

В рядах інтелигенціі поступово відбувся розкол. Відповідь на питання хто ми є, одна группа українських діячв галицьких діячів з надією звернула свїй поглад на Москву, вони виходили з того що громадян австрії не дуже то охоче пускали в Росію. Звїзку немає але є міф, що є великий народ, з великою культурою, мовою, що вони можуть нас під своїм крилом зігріти. Ці тенденціі в галицькому житті. У Волині все тяжко, у Буковині також. Першими на арену культурного життя виходять москвофіли, ті самі діячі які пов’язують розвиток нашої культури з російською мовою, культурою. Москвофільство мовне, москвофільство культурне та політичне. Були дуже далекі від росіі а в школі вивчали церковно словїянську. Писали з елементами церковнословїянскої, російської, та місцевого діалекту, потім жартівливо назвали «гліматіяс» - зїявляеться у деяких творах і виданнях. «Часопис Слова» «Зоря Галицька»

Часопис «Слово» Львів 1861-1887 роки – москвофільська газета. Засновник Роман Дедіцкий. Фінансували її з церков ієрархів, зокрема метрополіта Яхимовича.

З 1876 газету таємно почав фінансувати російський уряд

Перший гумористичний журнал «Страхопут»

Під час революціі в австріі, в росіі в цей час правив Микола 1 (Декабристський виступ)

Арешт Шевченка, Костомарова, Куліша та інших.

Як Росія протягнула руку допомоги Сербії воюючи з Австрію на стороні сербів, та само протягнула руку галичанам і москвофіли зіграли не останню роль.

Москвофільство саме тому так довго трималоя, бо його утримували на кошти російського уряду, при чому таємно.

Перша публічна оплеуха москвофілам була вміщена в російському журналі «Современнік» (колись заснованій Пушкіним), в 1861 році бцла надрукована стаття Чернишевского национальная бестактность, він проаналізував два номери газети «Слово». Він заявив що орієнтація на те щоб стати частиною російської літератури, ця орієнтація помилкова і шкідлива. Тому що є вже досить кваліфікована вироблена українська літературна мова в росії, тому що є укр. письменники, я кі бі зробили честь будь-якій іншій літературі, колі у поляк з’явився Адам Міцкевіч, то вона себе вже затвердила як культурна нація. Колу у укар з’явився Шевченко, то Україна вже не потребую захисту. І є культурною державою.

Ще Чернишевський ім. закидає що у «Слові» забагато реверансів на честь Яхимовича. (він фінансував)

Чернишевський також гнівно їх картав за релігійність. Про те так стался обставини і ментальність в західній україні.

І ще момент же Ч. помилився, на рахунок того, що «Слово» було проти польських громад. Закликав боротися за соціальні права, боротися з панами всіма, а не національна проблема боротьби з поляками.

Але що важливо, Що Ч. так вже глибоко розбирався в ситуаціі, та те що він дав ляпаса москвофілам було позитивним моментом.

Виходить друга хартія (напрям в західноукр житті) партія народовців, таке явище народовство, (в росії були «народники», «народничество» пропаганда необхідності боротьби за свої права) з російськими різні політичні напрямки. Народовці - в польському значенні це нація, В рос яз «анрод – єто соціальній урівень которій состоит в противоборстве с властью.

Народовці –націонали. Інтелигенція походить з лав укр. націі ї іхня діяльність скерована, на нац. Самовираження, на розвиток нац. Культури, нац мови, нац. Література, нац. Буття, нац. Едніст.

Вони відчувають едність з населенням, з мовою якою говорять селяни. І вони відчувають єдність з тим народом що живе на території росії, тобто українці російські.

Суперчка між цими партіями велася дуже довго.

Більше того Франко почав писати саме язичієм і в москвофільській газеті, він був гімназистом і студентом 1 курсу. А потмі перейшов до «Народовців»

Народовська пресса виникає в 60 роках.

1 «Вечерниці» 1862 рік

2 «Мета» 1863-1865 рік

3 «Нива» 1865

4 «Русалка» 1866

Всї проіснували не довго від кількох місяців до трохи більше року

Участники студенти Львівського університету

Федір Заревич, Кость Горбаль, Володимир Шашкевич (Син Маркияна Шашкевича)

Перщі журналісти дивлятья на те що відбувалося в Російській Українї.

1861 на рос валуєвський циркуляр, а австр укр. виходять один за одним журнали українською мовою.

В них друкуються суспільно політичні, літ крит, полемічні статті, бо в Австріі можно було розмишляти на теми українства, розмишляти на теми поляцкого тиску.

І ось 60-ті роки в укр.. - Антракт в історіі українства

Нібито наша недоля, поділ країни нашої крайни, проте хто зна як би було якби не було малої австр укр..

1867 році у Львові починає виходити журнал «Правда» (не плутати з правдою леніна) і виходив до 1898 року з перервами між 70-72 и 80-88 роками і з 88 по 98 називають другою правдою, журнал вже стояв на інших позиціях.

Що цікаво цей журнал почав видаватися за ініціативи і з фінансовою домогою Пайтелеймона Куліша.

В росіі в цей час діяльність не можлива, у Куліша була посада у Воршаві, яка була під росією, перетинає кордон і там закручує ідєю з «Правдою» впроваджує її.

Трохи пізніше організація «рідна школа» інтилигенти, викладачі, видавали підручники, вчили у школах.

Олександр Барвінський.

Газета «Батьківщина» Львів 1879-1896 роках, чим цікава. – це перше видання яке було розраховане на читача селянина. Вже галицькі діячи попрацювали над тим щоб дати освіту селянам і зробити з них читачів. Різного роду консультаціі, по сільському господарству, з юриспруденції,

Через рік починає віходити ще одна газета - організувалі 1880 «Діло» проіснувала до 1939. Закрили радянські.

Слідна якісна газета.

Газета «Буковина» протягом 1885-1910

Перший головний редактор Юрій Осип Федькович-Гординський

Осип Маковей, Який відкрив Ольгу Кобилянську (друкувалась),

Журнал «Зоря» 1880-1897

В перший перід до редколегії входив і Франко

Всі письменники з великої укр.(росіі) знаходили свій притулок в цьому журналі.

Цей період ділиться на три частини москвофільська пресса, народовська, та радикальна

«Друг» 1874-1877 роки студентський журнал, яки й видавався академічним кружком. І цей журнал був москвофільським і там почав друкуватися учень гумназіі Іван Франко

В народовському журналі «Правда» протягом 75-76 років друкувалася величезна стаття Драгоманова, яка називалася «література російська, великоруська, українскь і галицька» - суть – «чума на оба ваши дома» розкритикував і москвофілів і народовців за провінційність, не європейці, за прихильність до Габсбургів.

Драгоманов в цій статті підписався «українець».

Писав «Укр літ 20 століття є дитям рос літ-ри і так було і буде доки Россія є Росією»

Академічній кружок що фінансував «Друг» і він перестав існувати, а члені редколегіі які і зробили тем переворот, надрукували «Громадський Друг», але його конфіскували.

Франка і Павлика в тюрму, коли вийшли почали писати, а за ценз правилами періодичні журнали видавалися з цензурою, а однорозові без цензурі і вони випускають «Молот» і «Дзвін» - з цього і починається радикальна пресса, до радик видань треба віднести журнал світ, 1881-1882 рік, Франко видавав, «Житте і Слово», 1893-1896 рік, журнал «Народ» 1890-1895 рік у Львові, видавали Франко і Павлик

«Літературно науковій вістник» Франко, Гнатюк, Маковей, Під керівництвом Грушевського

Перше еміграційне видання – «Громада» 1881-1882 роки ц женеві, Швецарія, Драгоманов

Допомогали Михайло Павлик і Сергій Подолинській

Дата добавления: 2015-07-08