Читайте также: |
|
Є основним із законів діалектики, який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві та пізнанні. Причини руху і розвитку криються у внутрішніх суперечностях, притаманних процесам і явищам об`єктивної дійсності - боротьбі протилежностей. Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають в стані єдності й боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують. Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише взаємозумовлюють, а й взаємовиключають одна одну, і,взаємодіючи, стикаються між собою, вступають в взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм. Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностей, яка є переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо інше, нове, в напрямі ускладнення.
Закон заперечення заперечення
Закон заперечення заперечення характеризує напрями й форми розвитку. У певному розумінні цей закон синтезує дію всіх попередніх законів, його головною категорією є заперечення. Заперечення — це перехід від старої якості до нової, в якій попередні сторони, елементи та функції старої якості переходять у трансформованому вигляді в нову. Це означає, що між старим і новим існує зв'язок, який характеризується трьома моментами: по-перше, подоланням старого, по-друге, необхідністю збереження старого ії, по-третє, конструюванням нового.
Заперечення заперечення фіксує те, що процес розвитку має поступально циклічний характер (за спіраллю). Інакше кажучи, у процесі розвитку стара якість повторює себе на новій вищій стадії, ніби повертаючись до попередньої. Форму циклічного розвитку називають діалектичною тріадою (теза — антитеза — синтез, теорія — практика — нова теорія). Кожний цикл є виток спіралі, а спіраль є ланцюжком циклів. Дію закону заперечення заперечення можна осягнути не в окремі моменти, а лише в цілісному завершеному процесі розвитку.
Якщо процес єдності й боротьби протилежностей відображає джерело розвитку (суперечності), а закон взаємного переходу кількісних змін в якісні — його узагальнений механізм дії, то закон заперечення заперечення розкриває вектор спрямованості розвитку, його форму та результат.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 194 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Плюралізм філософських методологій. | | | Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. |