Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні розкриває механізм формотворення якості, котрої ще не існує. Сутність цьо­го закону розкривається через категорії «кількість» та «якість», «властивість», «міра», «стрибок».

Якість — це філософська категорія, яка віддзеркалює харак­теристики предмета, що дає змогу відрізнити один предмет від інших. Якість предмета визначає кінцеву форму його існування (зникнення якості призводить до припинення існування самого предмета). Якість предмета визначає його властивості, але не зводиться до окремих властивостей, якість — це предметна цілісність властивостей, що визначають назву предмета. Пізнання не може обмежитися пізнанням однієї якості «взагалі», воно має ви­явити характерні особливості, специфічні якості, що притаманні конкретному предмету. Якості можуть бути природні та соціаль­ні, структурні, функціональні, загальні, специфічні тощо.

Кількість — це філософська категорія, що віддзеркалює таку визначеність предмета, згідно з якою характеристики, що існу­ють у певних межах, не зумовлюють перетворення одного пред­мета на інший. До кількісних характеристик предмета належать величина, об'єм, розміри, ступінь інтенсивності розвитку його властивостей. У математиці кількість позначається за допомогою таких понять, як величина та число.

Якість і кількість перебувають у діалектичному взаємозв'язку. Немає кількості, яка не визначала б конкретну якість, і навпаки, конкретній якості відповідає конкретна кількість. Будь-яка кіль­кість має умовну межу свого існування — міру. Міра— це інтервал кількісних характеристик, у межах яких може існувати якість. Порушення міри спричиняє зміну предметних характеристик. Він перестає бути тим, чим він є. Закон переходу кількісних характе­ристик в якісні також має загальний характер, тобто будь-який елемент довколишнього світу зазнає дії цього закону.

Закон переходу кількісних змін в якісні фіксує такий взаємо­зв'язок між кількісними та якісними властивостями предмета, завдяки якому кількісні зміни, що виходять за межі міри, обов'язково зумовлять нову якість.

Згідно з дією цього закону розвиток об'єктивної реальності може проходити безперервно або бути перерваним. Безперерв­ність — це повільна зміна кількості, перервність — це поява но­вої якості, що називається «стрибок».

Стрибок — це філософська категорія, яка характеризує якіс­ну зміну предмета, зникнення старої якості, завершене перетво­рення на нове внаслідок кількісних змін. Загальний механізм стрибка відомий: розрив поступового еволюційного розвитку, зміна кількісних характеристик предмета, явища або процесу, пе­рехід їх на новий рівень суперечності (їх вирішення), створення нової єдності буття та небуття, виникнення нового та знищення старого. Під час стрибка старе не знищується повністю, а запере­чується діалектичне з утриманням у новому всього цінного, по­зитивного. Різновиди стрибків залежать від форм розвитку матерії, часових характеристик їх перебігу та їх ролі у розвитку (по­стійні, випадкові, прогресивні, регресивні тощо).

Дата добавления: 2015-07-08