Котко Михайло Олександрович

Народився 7 листопада 1918 року в селі Северини. Закінчив 7 класів Северинської школи, після чого пішов працювати до місцевого колгоспу імені Калініна різноробочим. У 1938 році закінчив Новоселицький зооветеринарний технікум і працював зоотехніком у місцевому господарстві. У 1939 році був призваний до лав Радянської армії у Середньоазіатський військовий округ. У 1940 році – направлений до військового училища міста Фрунзе, де його застала Велика Вітчизняна війна. Достроково одержавши звання молодшого лейтенанта, був направлений на формування 385 стрілкової дивізії і призначений командиром взводу. Визволяв Москву, Калугу, Козельц, Сухіничі.

За період війни Котко М.О. нагороджений 4 бойовими орденами, 11 бойовими та трудовими медалями, 22 ювілейними медалями. Був двічі поранений, контужений. У мирний час працював у своєму рідному селі Северини, де відновлював зруйноване народне господарство. Працював головою Остропільської райспоживспілки, головним зоотехніком району, інструктором райкому партії, секретарем парткому Левківського спецгоспу, головою колгоспу імені Володарського. Після виходу на пенсію працював головою групи народного контролю, головою Ради ветеранів. Систематично працював з молоддю, учнями школи та колективами колгоспного виробництва.

7 листопада йому виповнилося 95 років. З роси і з води Вам, Шановний ветеране. На довгії літа.

Чепелюк Володимир Григорович

Народився 2 січня 1924 року в с. Дубина на Вінниччині в сім’ї вчителів. 10 класів закінчив у Пеньківській СШ у 1941 р.

Війна зламала всі плани у житті. На початку 1942 року став членом Жмеринської молодіжної підпільної організації, виконував агітаційно-масову роботу по боротьбі з ворогом. Ними керувала підпільниця Ляля Ратушна – Герой Радянського Союзу.

З кінця 1943 року їхня група влилась в ряди 240 чтр. дивізії і бойові дії закінчив під стінами Праги 2 травня 1945 р.

Тричі поранений в боях з ворогом. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, Орденом за мужність ІІ ступеня, Орденом Слави ІІІ ступеня, медаллю «За бойові заслуги» та ювілейними медалями. Має вищу педагогічну освіту, за фахом філолог зарубіжної літератури. Одружений, виховав двох синів. У даний час перебуває на заслуженому відпочинку.

Лисий Петро Нікіфорович

Народився у селі Северини 27 серпня 1927 року у простій селянській родині. Добре навчався в школі. Закінчив історичний факультет Чернівецького університету. У жовтні 1944 року пішов на фронт. У роки Великої Вітчизняної війни йому виповнилось всього 16 років. Він воював у складі 58 зенітного артдивізіону. Брав участь у штурмуванні річки Одри. Воював на території Польщі за міста Гростреліце і Котовіце. День Перемоги зустрів під Берліном. За бойові заслуги нагороджений орденом «Вітчизняної війни», «За мужність і відвагу», медалями «За бойові заслуги», «За перемогу». Через кожні 10 років нагороджувався ювілейними медалями. 40 років пропрацював на педагогічній ниві вчителем історії Коржівської 8-річної школи. Зараз перебуває на заслуженому відпочинку, доглядає сад, радіє своїм онукам і правнукам.

Сук Микола Федорович

Народився у 1914 році в с. Остропіль. Закінчив Левківську середню школу. Микола Федорович брав активну участь у Великій Вітчизняній війні. Нагороджений бойовими медалями та орденами. У мирний час працював вчителем початкової школи. Всю свою любов віддавав дітям, навчав ї читати, писати, рахувати, проводив цікаві захоплюючі подорожі. Виховував їх справжніми патріотами свого народу.

Дата добавления: 2015-07-08