Студенти наповнюватимуть Вікіпедію в обмін на заліки

Wikipedia запустила новий проект під назвою “Public Policy Initiative“, який передбачає співробітництво з вищими навчальними закладами.

Найбільша у світі онлайн-енциклопедія запропонувала університетам включити наповнення свого сайту в навчальні програми, і зараховувати роботу на Вікіпедії як повноцінний навчальний процес для студентів – наприклад, у вигляді заліків або курсових робіт.

На осінь 2010 р. до проекту вже підключилися 9 професорів з 8-ми університетів світу. Вони повинні видати студентам завдання та навчити, як потрібно правильно редагувати статті на Вікіпедії. Як відомо, енциклопедія має певні засади, серед яких головними є об’єктивність, неупередженість, повне висвітлення фактів, достовірні джерела, тощо. Студенти зможуть не лише редагувати, а й писати власні статті, яких ще не існує на Вікіпедії.

Програма розрахована на 17 місяців. За словами представника Wikimedia Foundation Ліани Девіс, енциклопедія завжди шукає шляхи залучення нових дописувачів. Студенти, на її думку – ідеальна аудиторія для цього, і написання статей в рамках навчального процесу лише посилить їхню співпрацю між собою, навчить засадам об’єктивності та визначення якості матеріалів.

У березні 2010 року колишній український міністр освіти, Іван Вакарчук, в своєму зверненні закликав науковців та професорів приступити до наповнення українського розділу Вікіпедії.

ЛЕКЦІЯ 7. Мобільні пристрої в роботі журналіста (для самостійного опрацювання)

Мобільні додатки стають дедалі більш відвідуваними версіями інтернет-ЗМІ. Ці програми адаптуються або до більшості мобільних пристроїв, або ж навмисно під системи Android чи MacOS. Для них потрібен специфічний формат подачі матеріалів: у перших двох випадках — скорочений, а у випадку додатків для iPad — навпаки, з максимальним використанням графічних і мультимедійних елементів.

Водночас, мобільні мультимедійні технології полегшують збирання й передавання інформації журналістом. Чимало репортажів із місць важливих подій ведеться з мобільного телефону. У разі неможливості зателефонувати — через сервіси блогінгу або мікроблогінгу, передовсім через Твіттер. Найчастіше мобільні технології використовуються для передачі інформації у громадянській журналістиці.

Додаткову зручність для журналіста мають мобільні пристрої, здатні записувати аудіо- та відеофайли, робити фото. Адже інтернет-формат подачі інформації не потребує виняткової якості мультимедійного продукту, головне — сама інформація, а не її роздільна здатність.

Перелік питань, які виносяться на іспит:

1. Поява комп'ютерних мереж.

2. Виникнення формату World wide web.

3. Якісна та кількісна еволюція аудиторії Інтернету.

4. Адресація у Інтернеті

5. Огляд основних Сервісів мережі

6. Причини появи інтернет-ЗМІ

7. Загальні ознаки інтернет-ЗМІ.

8. Типологія інтернет-видань

9. Структура мережевих ЗМІ.

10. Види інформаційно-пошукових систем: пошукові машини, веб-директорії, системи паралельного пошуку.

11. Найпопулярніші пошукові системи (українська (Мета), російські (Яндекс, Рамблер), світові (Google, Bing, Yahоо!). Принципи роботи користувача із пошуковими системами.

12. Прийоми ефективного пошуку інформації: команди простого пошуку, команди мови запитів, команди розширеного пошуку.

13. Пошук у соціальних мережах, пошук у пошті, у новинах, у зображеннях та інші спеціалізовані інструменти пошуку.

14. Поняття про пошукову оптимізацію. Основні принципи роботи пошукових систем. Методи врахування цих особливостей пошуку при формуванні запитів.

15. Особливості мережевого спілкування.

16. Електронна пошта.

17. Чати.

18. Інтернет-пейджинг (ICQ, QIP, Google talk).

19. Телеконференції, веб-форуми.

20. Соціальні мережі.

21. Skype.

22. Блоги. Види блогів, основні типологічні характеристики.

23. Історія появи та розповсюдження вікі-технології.

24. Корінні принципи та проблеми вікі.

25. Популярні ресурси, що базуються на вікі.

26. Соціальний ефект вікі.

27. Можливості та проблеми мобільної журналістики.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Потятиник Б. Інтернет-журналістика: навч. посіб. – Львів: ПАІС, 2010. – 246 с.

2. Крейґ Р. Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Р. Крейґ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – 324 с.

3. Артамонова І.М. Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернетжурналістики в Україні: монографія / І.М. Артамонова. – Донецьк: Лебідь, 2009. – 416 с.

4. Тонкіх І.Ю. Проблема типології інтернет-ЗМІ // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. Науково-виробничий журнал. 2010. - № 2. – С 80-84.

5. Шагалова О.В. Интернет-СМИ Пермского края: типология и описание [Электронный ресурс] / О.В. Шагалова. – Режим доступу: http://psujourn.narod.ru/ vestnik/vyp_3/shag_permnet.html.

6. Карабин Т.В. Особливості міжособистісного спілкування в мережі "Internet" // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К., 2002. – Частина 5. – С. 41-47.

7. Джерри Хоникатт. Использование Internet. 2-е издание.: Пер. с англ.- К.: Диалектика, 1997.- 304 с., с.823

8. Путівник ретельного журналіста. Посіб. для студ. Ін-ту журналістики. – К.: ТОВ «Київська типографія», 2006. – 176 с.

9. Рендол Д. Універсальний журналіст: Посіб. для студ. Ін-ту журналістики. – К.: ТОВ«Київська типографія», 2006. – 152 с.

Додаткова:

1. Валерій Іванов. Правове регулювання Інтернет. Деякі аспекти // Свобода висловлювань і приватність. – 2002. – № 3. – С. 21 – 27.

2. Афанасьєва К. О.Інтернет-видання: обсяг прав та ступінь відповідальності// Свобода висловлювань і приватність. – 2002. – № 5. – С. 15 – 20.

3. Умберто Эко "От Интернета к Гутенбергу”.- http://spectator.ru/texts/frominternet

4. Биков В.Ю., Задорожна Н.Т., Омельченко Т.Г. Сучасні підходи та принципи побудови порталів // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: – Атіка, 2004. – С. 17–44.

5. Артамонова І.М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналіс-тики / І.М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу: наук.-теор. збірник / [гол. ред. О.М. Холод]. – 2009. – С. 44–47.

6. Беляев А.А. Навигация как ключевой компонент визуальной организации вебсайта / А.А. Беляев [Электронный ресурс]. – Вып. 2. – 2009. – Режим доступа: http://mediascope.ru/node/367-04209 00082\0024.

7. Іванов В. Комп’ютерні мас-медіа на межі століть [Електронний ресурс] / В. Іванов // Актуальні питання масової комунікації. – 2002. – Вип. 3. – Ч. І. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act= article&article=362.

8. Калмыков А.А. Интернет-журналистика: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 021400 “Журналистика” / А.А. Калмыков, Л.А. Коханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.

9. Коцарев О.О. Типологія інтернет-ЗМІ / О.О. Коцарев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2006. – Т. 19 (58). – № 5. – С. 321–324.

10. Лукина М.М. СМИ в пространстве Интернет / М.М. Лукина, И.Д. Фомичева. – М.: Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. – 87 с.

11. Вартанова Е.Л. Современная медиаструктура / Е.Л. Вартанова // Средства массовой информации постсоветской России: учеб. пособ. для вузов / [ред.: И.И. Засурский, Е.Л. Вартанова]. – М.: Аспект Пресс, 2002. – С. 10–85.

12. Давыдов И. Масс-медиа российского интернета. Основные тенденции развития и анализ текущей ситуации [Электронный ресурс] / И. Давыдов. – Режим доступу: http://www.nethistory.ru/biblio/ 1043174188. html.

13. Кихтан В.В. Информационные технологии в журналистике / В.В. Кихтан. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 160 с.

14. Коцарев О.О. Інтернет-сайти: функціонально-змістова типологія [Електронний ресурс] / О.О. Коцарев. – Режим доступу: http://www-philology.univer.kharkov.ua/ katedras/prof_sites/kotsarev/kots_article_ 3.pdf.

15. Чабаненко М. Запорізькі інтернет-ЗМІ в контексті розвитку онлайнової журналістики / М. Чабаненко // Соціальні комунікації сучасного світу: науково-теоретичний збірник / [гол. ред. О.М. Холод]. – 2009. – С. 156–158.

16. Фатурова В.М. інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості: автореф. Дис.. на здобуття наук., ступеня канд..психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / В.М. Фатурова. – Київ. – 2004. – С. 21.

17. Стеценко Г.В. Педагогічний потенціал вікі-енциклопедії та її використання в навчально-виховному процесі. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008. – №7. – С. 53–57. galanet.at.ua/publ/1-1-0-25

18. Стеценко Г.В. Практичне використання вікі-енциклопедії в навчально-виховному процесі // Комп’ютер в школі та сім’ї, 2009 – № 5. – С.34–39. galanet.at.ua/publ/praktichne_vikoristannja_viki_enciklopediji_v_navchalno_vikhovnomu_procesi/1-1-0-32

19. Валерий Перевалов. Начала hi-tech журналистики. Российская академия государственной службы при Президенте РФ. Кафедра информационной политики. Москва, 2007. samlib.ru/p/perewalow_w_w/hitechjournalism.shtml

20. Александр Городников. СМИ в XXI веке: от интерактивности к мобильной культуре. mediaguide.ru/?p=news&id=444cf00d

21. Як ЗМІ можуть використовувати Google Docs в своїй роботі. watcher.com.ua/2011/04/18/yak-zmi-mozhut-vykorystovuvaty-google-docs-v-svoyiy-roboti

22. Новітні технології в інформаційному жанрі. kyrsa4.com.ua/work.php?id=39

23. Мобільна громадська журналістика. slideshare.net/usnires/09-7072280

Дата добавления: 2015-07-10