Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глосарій

Пошуко́ва систе́ма — онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернет. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на якому розміщено інтерфейс системи. Програмною частиною пошукової системи є пошуко́ва маши́на (пошуко́вий руші́й) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-разробника пошукової системи.

Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.

Usenet (телеконференції). Новини мережі Usenet — це другий по розповсюдженості сервіс Інтернет. Якщо електронна пошта передає повідомлення по принципу «від одного — одному», то новини мережі передають повідомлення «від одного — багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожен вузол мережі, який отримав якусь нову інформацію (тобто нове повідомлення), передає її на всі знайомі вузли, тобто всім тим вузлам, з якими обмінюється новинами. Таким чином, послане користувачем повідомлення розповсюджується, багатократно дублюючись, по мережі, досягаючи за доволі короткі терміни всіх учасників телеконференції Usenet у всьому світі. При цьому в обговоренні теми, яка цікавить користувача, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Кількість користувачів Usenet доволі велика — за оцінками UUNET technologies, кількість нових повідомлень, які поступають у телеконференції щоденно, складає близько мільйона.

Браузер (англ. browser — переглядач), — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернет, що дає змогу користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач за допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках ISP.

IP-адреса (Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер), що використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, що побудовані з використанням протоколу TCP/IP (наприклад, Інтернет).

IP-адреса складається з чотирьох 8-бітних чисел, які називають октетами. Прикладом IP-адреси може бути адреса 192.168.0.31.

Веб-сторінка самостійна частина веб-сайту, документ, що має унікальну адресу (URL). Зазвичай веб-сторінки організовуються у вигляді гіпертексту із включеннями тексту, графіки, звуку, відео або анімації. У мережі Інтернет перегляд веб-сторінок здійснюється за допомогою браузера.

Гіпертекст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому браузер переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.

URL ( англ. URL - Uniform Resource Locator ) — єдинообразний локатор (визначник місцезнаходження) ресурсу,це стандартизований спосіб запису адреси ресурсу в мережі Інтернет.

Архітектура мережі

Комп'ютерні мережі за будовою поділяються на однорангові (peer-to-peer) та клієнт-сервер (client/server). Клієнт-сервер мережі мають сервери – спеціальні комп'ютери, що надають послуги іншим, які називаються клієнти, або робочі станції (workstation). Сервером може стати будь-який комп'ютер, якщо встановити на ньому спеціальні програми, що виконують функції сервера. Обов'язковою умовою таких мереж є постійна підключеність до мережі. Існують такі сервери інтернету:

• FTP,

• Web,

• поштові,

• сервери баз даних,

• IRC

• та багато інших.

Комп'ютери і сервери між собою спілкуються за допомогою протоколів – сукупності правил, що визначають взаємозв'язок комп'ютерів у мережі для використання певних функцій. ІР-адресу кожному комп'ютеру видає компанія провайдер (ISP – Internet Service Provider), вона ж доставляє всі пакети призначені цій адресі. У свою чергу на кожному комп'ютері існують порти, що приймають інформацію. Порт – фізичний або логічний канал, через який здійснюється обмін даними.

 


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЛЕКЦІЯ 5. Інтернет: можливості для спілкування | Студенти наповнюватимуть Вікіпедію в обмін на заліки | INTERNET | Read and discuss the text. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛЕКЦІЯ 1. Історія мережі Інтернет| ЛЕКЦІЯ 3. Огляд Інтернет-ЗМІ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)