Пiд час визначення змiсту ознайомлення з природою керуються рядом принципів.

НЕ 2.2. Зміст ознайомлення дітей з природою в ДНЗ

План

1. Принципи визначення змісту ознайомлення дітей з природою

2. Загальна характеристика змістової лінії Базового компоненту дошкільної освіти і програми

3. Програми навчання і виховання дітей дошкільного віку (розділ «Рідна природа»)

Література:

1. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К.: Вища школа, 1993.- 45-49.

2. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. - К., 1980.

3. Яришева Н.Ф Основи природознавства. Природа України. - К.: Вища школа, 1995.

4. Базовий компонент дошкільної освіти.-К., 1999.

5. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. З.П. Плохій. - К., 1999..

6. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку "Малятко" / За ред. З.І. Плохій.- К.,1993.

Принципи визначення змісту ознайомлення дітей з природою

Змiст ознайомлення дошкiлъникiв з природою визначається програмою дитячого садка, яка є державним документом i обов’язковою для виконання. Змiст знань визначає характер i рiвень розвитку індивiда, його iнтелектуальної дiяльностi та свiтосприймання. Можна говорити про те, що змiст навчання забезпечує управлiння розвитком особистостi.

Пiд час визначення змiсту ознайомлення з природою керуються рядом принципів.

1. Принцип виховуючого i розвиваючого характеру знань, вiдповiдно до якого в програму включаються знання, якi виконують три функцiї у формуваннi особистостi: iнформативну, орiєнтовну i оціночну.

Інформативна функцiя є основою для формування у дошкільників уявлень про навколишню природу, зв’язки мiж природними об’єктами, ставлення людей до них. Отже, оволодiння сукупнiстю таких знань сприяє iнформованостi дiтей про навколишнiй свiт, розвиває психiчнi процеси.

Орiєнтовна функцiя забезпечує дошкiльникам вибiр напрямку дiяльностi вiдповiдно до знань. Наприклад, є їстiвнi і отруйнi рослиии. Останнi не можна їсти, брати у руки.

Оцiночна функцiя полягає в тому, що знання є базою формування ставлення до природи. Без знань про об’єкти природи не може бути i ставлення до них. Отже, навчальнi i виховнi завдання в процесi ознайомлення з природою вирiшуються комплексно, а оволодiння обсягом знань, умiнь, навичок, визначених програмою, повинно забезпечити виконання завдань ознайомлення дошкiльникiв з природою.

Вiдбiр обсягу знань про природу зумовлюється метою виховання, яка коригується суспiльством на кожному етапi його розвитку. Сучасний етап вимагає бiльш глибокої уваги до екологiчного виховання.

2. Важлива роль принципу доступностi. Особливостi пiзнавальної дiяльностi дошкiлъникiв вимагають урахування вiкових особливостей.Психологiчними дослiдженнями (О.В. Запорожець, Г.О. Люблiнська, М.М. Подд’яков, Л.А. Венгер) доведено, що в дошкiлъному вiцi йде бурхливий розвиток мислення у єдностi його основних форм — наочно-дiйової, наочао-образної, логiчної. Переважають у цьому комплексi і мають найбiльше значення наочно-образне i наочно-дiйове мислення, Отже, доступнiшими будуть тi явища природи, якi мають яскравi зовнiшнi прояви. В сучасних дослiдженнях доведено, що дошкiлъники в процесi предметно-чуттєвої дiяльностi здатнi видiляти деякi суттєвi зв’язки i вiдображати їх в образнiй формi — у формi узагальнених уявленъ. Засвоєння таких знань важливо для досягнення розвиваючого ефекту у розумовому розвитку дiтей, з яким тiсно пов’язанi iншi сторони всебiчного розвитку дошкiльникiв.

Доступнiсть знань не означає легкiсть. Психiчний розвиток дитини зумовлений навчанням i вихованням, якi вiдiграють визначальну роль у темпах, якiсних особливостях розвитку. Взаємозв’язок навчання i розвитку розглядається як процес протирiч. Навчання, будуючись не тiльки на завершених циклах розвитку психiки, а насамперед на тих психiчних функцiях, якi ще не визрiли, рухає вперед їх формування.

3. З принципом доступностi тiсно пов’язаний принцип науковостi у вiдборi знань. Вже у дошкiльному вiцi дiти повиннi засвоїти системнi знання, якi об’єднуються навколо провiдної залежностi в природi, що має яскраво вираженi зовнiшнi прояви. Як вважають дослідники, такою глобальною залежнiстю у природi є єднiсть органiзму i навколишнього середовища. У рослинному свiтi цi зв’язки виявляються у вiдповiдностi стану рослини основним факторам зовнiшнъого середовища. У тваринному свiтi це захиснi пристосування - маскуюче забарвлення, вiдповiднiсть будови тварини способу життя.

Системнi знання найбiльш повно забезпечують реалiзацiю принципу науковостi, оскiльки в їх основу покладено формування елементарних понять, що вiдображають найбiльш суттєвi зв’язки. Програма передбачає ознайомлення з живою природою у трьох напрямках: рiзноманiтнiстъ рослинного i тваринного свiту, рiст i розвиток рослин i тварин, залежнiсть життя iстот вiд факторiв зовнiшнього середовища.

4. Специфiчним принципом вiдбору знань про природу для дитячого садка є принцип енциклопедичностi. Вперше вiн був застосований Я.А. Коменським, а в росiйськiй педагогiцi К.Д. Ушинським, якi вважали за необхiдне формувати у дошкiльникiв досить широке коло знань про неживу природу, рослини, тварини, працю людей у природi. І съогоднi у програму дитячого садка включається досить широке коло знань про природнi матерiали (елементи геологiчних знань), метеорологiчнi явища (елементи метеорологiї), сезоннi змiни в природi (елементи фенології), рiзноманiтнiсть рослин, їхню будову (елементи ботанiчних знань), рiзноманiтнiсть тварин (елементи зоологiчних знань) тощо. Це потрiбно для того, щоб навчити дитину орiєнтуватися у природному середовищi, сформувати правильне ставлення до природних об’єктiв.

5. Краєзнавчий принцип виявляється у пiдборi такого природного матерiалу, який найбiльш поширений у данiй мiсцевостi. Ще К.Д. Ушинський вказував на те, що вивчення дiтьми природи повинно починатися не з курйозiв i диковин, а з того, що безпосередньо оточує дитину. Вiдомо, що Україна розташована у межах трьох географiчних зон: Полiсся, Лiсостепу i Степу. Вони мають суттєвi вiдмiнностi у рослинному i тваринному свiтi, якi зумовленi клiматичними i грунтовими факторами.

Дата добавления: 2015-07-08