Відрізки

Почнемо з креслення відрізків. Уводимо з клавіатури Line і натискаємо клавішу Enter. Дану команду можна викликати також, скориставшись мишею, або з випадним меню Draw за допомогою пункту Line. Або з панелі інструментів Draw, застосувавши кнопку

.

Перший спосіб завдання лівої точки відрізка − указати її за допомогою миші на видимій частині графічного екрана, а потім зафіксувати натисканням лівої кнопки миші. Система AutoCAD задає у командному рядку питання Specify first Point: (первая точка:). Під час вибору точки можна орієнтуватися на лічильник координат у лівому нижньому куті. Після зазначення цієї точки AutoCAD виводить черговий запит: Specify next Point or [Undo]: (следущая точка либо [отменить]:).

Частина запиту укладена у квадратні дужки. Це означає, що потрібно або вказати на екрані наступну точку (кінцеву точку відрізка), або вибрати опцію (тобто варіант наступного кроку команди). Як опцію AutoCAD пропонує Undo.

Вона скасовує раніше введену початкову точку відрізка. Щоб скористатися опцією, необхідно її набрати в командному рядку за допомогою клавіатури у верхньому або нижньому регістрі й натиснути Enter. Якщо в найменуванні опції якась частина виділена великими буквами (у цьому випадку це буква U (О)), то досить на клавіатурі ввести тільки цю велику літеру із ім’я опції. При виборі опції Undo AutoCAD скасує попередню точку й знову попросить увести ліву точку.

До підменю входять команди Line, Poligon, Text, Circle, що були використані для креслення схеми механізму у розділі 5.

Зазначте на екрані за допомогою миші наступну точку, на екрані з’явиться відрізок (рис.11.3).

Рис. 11.2

Команда Line на цьому не закінчиться й буде видано запит Specify next Рoint or [Undo].

Рис. 11.3

Поява даного запиту означає, що однією командою можна накреслити по черзі кілька відрізків, що утворять на екрані одну ламану лінію (рис. 11.4).

Тепер треба указати на екрані третю точку. Цього разу черговий запит буде виглядати так: Specify next Рoint or [Close/Undo]: (следующая точка или [закрыть/отменить]).

Тут, крім опції Undo, з’явилася опція Close (замкнуть). При виборі з декількох опцій, то вони розділяються символом " / ". Після введення на клавіатурі Close у верхньому або нижньому регістрі й натискання клавіші Enter AutoCAD накреслить ще один відрізок. Він йде з кінця попереднього в початок першого (рис. 11.3).

Якщо будувати замикання відрізків не треба і необхідно просто завершити команду Line, то натисніть клавішу Enter. Замість Enter можна помістити курсор миші всередину графічного екрана й натиснути праву кнопку миші. При цьому на місці, де знаходився курсор, з’явиться контекстне меню. Зміст контекстного меню залежить від виконуваної в цей момент команди. У меню на рис. 11.4 наводяться варіанти продовження роботи команди Line, Enter, Cancel (прервать), Close, Undo, Pan (панорама), Zoom (зумеровать ). Вибір пункту в цьому меню здійснюється звичайним чином, тобто натисканням лівої кнопки миші. Пункт меню Enter закінчує команду.

Пункт Cancel перериває роботу команди (у цей момент це рівнозначно пункту Enter). Дія пунктів Close і Undo аналогічно дії однойменних опцій, описаних раніше. Пункти Pan і Zoom викликають прозорі команди (тобто тимчасово переривають дію працюючої команди). Ці команди дозволяють змінити масштаб, а також розмір відображення на екрані необхідної зони.

Якщо натиснути клавішу Enter замість зазначення другої точки, то команда Line також завершиться, не побудувавши жодного об’єкта. Повідомлення про помилку виглядає так: No line or arc to Сontinue. Specify first point: (нет ни отрезка, ни дуги, которые можно продолжить.

Рис. 11.4

Первая точка:). Будуємо відрізок як дотичну до дуги. AutoCAD видає запит: Length of line: (Длина отрезка:). На це запитання потрібно або ввести за допомогою клавіатури число, або задати на екрані тимчасову точку, до якої AutoCAD обчислить відстань від попередньої точки. Отримане одним із двох способів число стане довжиною в міліметрах майбутнього відрізка, що є продовженням дуги по дотичній. Щодо кожного з побудованих відрізків можна за допомогою команди List (список) одержати довідкову інформацію про координати кінців відрізків, кута нахилу й т.д.

Визначення кінцевих точок відрізка за допомогою миші не є єдиним методом. Більш поширений другий спосібчерез уведення координат точки за допомогою клавіатури. Наприклад, введення чисел 65, 113.24 означає, що у даному прикладі введена точка із двома координатами: X = 65мм, Y =113,24мм. При введенні координат із клавіатури кома є роздільником між абсцисою й ординатою, а точка використовується як роздільник між цілою й дробовою частинами числа. При введенні координат варто враховувати, де ви вибрали точку з координатами 0,0. Найчастіше це є точкою лівого кута графічного екрана (хоча в процесі роботи точка 0,0 може виявитися в будь-якому місці, навіть піти в невидиму частину креслення).

Третій спосібуведення точок – це відносне введення чисел в декартових координатах із клавіатури. Наприклад, уводимо числа @ 50, 25. Даний запис означає, що нова точка задається щодо попередньої (що визначає символ "@") зі зрушенням по осі ОX на +50мм (тобто праворуч на 50мм) і зрушенням по осі ОY на + 25мм (тобто вгору на 25 мм). Тут кома також є роздільником координат. Числа, що вводяться, можуть бути цілими й дійсними, позитивними, нульовими й негативними.

Четвертий спосіб уведення точок – це відносне введення в полярних координатах із клавіатури. Наприклад, вводяться числа @ 33.5 < 45. У цій формі запису вже немає ком, зате з’явився символ "<", що інтерпретується як знак кута. У даному прикладі нова точка задається щодо попередньої, причому відстань між ними в площині дорівнює 33,5 мм (тобто числу ліворуч від символу кута), а вектор з попередньої точки в нову утворить кут 45° з позитивним напрямком осі абсцис (кут вимірюється в тих кутових одиницях, які були задані в настроюванні одиниць виміру). Відстань повинна обов’язково бути позитивною, а кут може бути числом з будь-яким знаком.

П’ятий спосіб –це введення точок через зазначення за допомогою функцій об’єктної прив’язки. Доступ до функцій об’єктної прив’язки здійснюється або через панель Object Snap (объектная привязка), або через контекстне меню, що розглядається далі в цьому розділі.

Викличте панель Object Snap. Її вигляд показано на рис. 11.5.

Рис. 11.5

У цій панелі зібрані такі кнопки (більш докладний їхній розгляд буде нижче, по ходу викладу відповідних функцій):

· – використання відстеження за допомогою проміжної точки;

· – зсув від іншої (допоміжної) точки;

· – кінцева точка;

· – середня точка;

· – точка перетинання двох об’єктів або їхніх продовжень;

· – точка уявного перетинання двох об’єктів або їхніх продовжень (тобто перетинаються тільки проекції об’єктів на змінну площину побудов);

· – точка продовження;

· – центр дуги, кола;

· – точка квадранта дуги, кола (це точки, розміщені на 0°, 90°, 180° і 270°);

· – точка дотику;

· – перпендикулярно об’єкту;

· – паралельно об’єкту;

· – точка вставлення тексту, блока, зовнішнього посилання;

· – вузлова точка;

· найближча до об’єкта точка;

· – без використання об’єктної прив’язки;

· – настроювання постійних режимів прив’язки.

Розглянемо використання кнопок об’єктної прив’язки й відповідних їм функцій на наступному прикладі. Припустимо, що на екрані є два відрізки й необхідно побудувати третій, котрий іде від кінця першого до кінця другого. Для цього треба викликати команду Line і у відповідь на запит Specify first point: за допомогою лівої кнопки миші вибрати в панелі інструментів Object Snap кнопку , що відповідає функції Endpoint (конечная точка).

Тоді при підведенні покажчика миші до кінця першого відрізка, від якого потрібно взяти кінцеву точку, з’являється жовтий (при зміні настроювання він може бути іншого кольору) квадрат функції Endpoint (рис. 11.6).

Якщо кінцева точка обрана правильно, то потрібно натиснути на ліву кнопку миші. Аналогічно у відповідь на запит Specify next point or [Undo]: необхідно лівою кнопкою миші клацнути по кнопці панелі Object Snap. Потім підвести покажчик до кінця другого відрізка й натиснути на ліву кнопку миші. У відповідь на черговий запит Specify next point or [Undo]: можна натиснути клавішу Enter й тим завершити команду Line.

Рис. 11.6

При побудові відрізка, що йде від середини першого відрізка до середини другого, варто користуватися функцією Midpoint (Середина), якій відповідає кнопка .

11.1.3. Режими

Під зоною командних рядків знаходиться рядок із прямокутними кнопками режимів: Snap (шаг), Grid (сетка), Ortho (орто), Polar (поляр), Osnap (привязка), Otrack (отс-прив), LWT (вес), Model (модель). Режим уважається увімкненим, якщо увімкнена (натиснута) відповідна йому кнопка.

Якщо підвести покажчик миші до кнопки режиму, то над кнопкою через мить з’явиться відповідна підказка: Snap Mode (шаговая привязка), Grid Display (изображение сетки), Ortho Mode (режим "Орто"), Polar Tracking (полярное слежение), Object Snap (объектная привязка), Object Snap Tracking (объектное слежение), Show / Hide Lineweight (изображение линий в соответствии с их весом), Model or Paper Space (пространство модели или листа).

Кнопка Snap дозволяє увімкнути або вимкнути режим прив’язки до точок сітки із заданим кроком (переміщення тоді здійснюються по прямолінійних сегментах із заданим кроком). Прив’язка може бути до кута (поблизу певних кутів переміщення здійснюються тільки по сегментах із заданим кроком). Роль кнопки Snap виконує також функціональна клавіша <F9> з клавіатури.

Кнопка Grid дозволяє увімкнути або вимкнути відображувану в зоні лімітів сітку із точок зі заданим кроком (рис. 11.7). Ця сітка може відрізнятися від сітки, використовуваної в режимі Snap. Аналогом кнопки є функціональна клавіша <F7>.

Кнопка Ortho вмикає або вимикає режим ортогональності. Якщо цей режим увімкнений, то AutoCAD починає коректувати новозбудовані прямолінійні сегменти відрізків і поліліній до вертикальності або до горизонтальності. Для вмикання або вимикання режиму можна також використовувати клавішу <F8>.

Рис. 11.7

Кнопка Polar є розширенням режиму Ortho на кути з деяким кроком, що настроюється (залежно від того, що ближче до даних користувача). Кнопка включає або виключає режим полярного відстеження. Аналогом кнопки є функціональна клавіша <F10>. На рис. 11.8 показано, як система відстежує кут 45°.

Кнопка Osnap дозволяє вмикати або вимикати режим постійної дії заданих функцій об’єктної прив’язки. При зазначеній точці на об’єкті система AutoCAD обчислює відповідну функцію об’єктної прив’язки до цього. Аналогом кнопки є функціональна клавіша <F3>.

При вмиканні за допомогою кнопки Otrack режиму об’єктного відстеження система AutoCAD дозволяє використовувати полярне відстеження від точки, яка є проміжноє на довжині відрізка. Вона вказується із застосуванням об’єктної прив’язки.

Рис. 11.8

Аналогом кнопки є функціональна клавіша <F11>. На рис. 11.9 показано приклад використання режиму об’єктного відстеження. Будується відрізок, початкова точка якого взята в правому нижньому куті рисунка, а кінцеву потрібно розмістити на прямій, що проходить через середину правої сторони прямокутника й утворює кут 45° з горизонталлю (позитивним напрямком осі ОX). Вмикаємо режими Osnap і Otrack. В настроюванні об’єктної прив’язки повинна бути включена функція прив’язки до середини. В настроюванні полярного відстеження задається кут 45°, а в настроюванні об’єктного відстеження повинна бути задається відстеження всіх полярних кутів. У команді Line при зазначенні другої точки варто підвести покажчик миші до середини правої сторони прямокутника.

Почекавши, поки AutoCAD виявить середину, про що з’явиться сигнал у вигляди значка трикутника в цій точці, відвести пристрій вказівки праворуч нагору під кутом 45°, не натискаючи клавіш миші. Піймавши потрібний кут, система просигналізує пунктирною лінією й підказкою кута (рис. 11.9 Midpoint: 144.5404 < 45 °).

Кнопка Lwt вмикає або вимикає режим відображення ваги елементів креслення.

Кнопка Model дозволяє перемикатися між просторами моделі й аркуша.

Настроювання режимів може бути здійснене за допомогою команди Dsettings (РежимРис), що відкриває діалогове вікно Drafting Settings (Режими рисования). Команда може бути введена із клавіатури або виконана за допомогою пункту Drafting Settings падаючого меню Tools (Сервис). Також за допомогою пункту Settings (Настраивание) контекстного меню, викликуваного за допомогою клацання правою кнопкою миші, якщо ви ставите її покажчик на одну із кнопок режимів (крім кнопок Ortho, Lwt, Model), як показано на рис. 11.10.

Рис. 11.9

Рис. 11.10

Діалогове вікно Drafting Settings, як видно на рис.11.11, має три вкладки: Snap and Grid (Шаг и сетка), Polar Tracking (Отслеживание) і Object Snap. Активізація потрібної вкладки виконується клацанням лівої кнопки миші, коли курсор перебуває на імені відповідної вкладки.

Рис. 11.11

Вкладка Snap and Grid дозволяє задати установки кроку прив’язки до вузлів сітки й параметри сітки, відображуваної в зоні лімітів. У верхній частині знаходяться два прапорці, які відображають стан режимів Snap On (Шаг Вкл) і Grid On (Сетка Вкл). Аналогом кнопок є функціональны клавіши < F9 > та <F7 >.

Частина вкладки, що залишилася, має чотири області. В області Snap задаються параметри вузлів сітки для кроків миші. Це відстань по обох осях Snap X Spacing (Шаг привязки по X) і Snap Y Spacing (Шаг привязки по Y)), кут нахилу сітки щодо горизонталі Angle (Поворот) і база відліку координат сітки X base (База по X) і Y base (База по Y). В області Grid задаються параметри відображуваної сітки Grid X Spacing (Шаг решетки по X) і Grid Y Spacing (Шаг решетки по Y).

У правому нижньому куті вибирається варіант прив’язки: Grid snap – це прив’язка до вузлів систем координат: прямокутної Rectangular Snap (Ортогональна) або ізометричної Isometric Snap (Изометрична) сітки. Або кутова прив’язка Polar snap (Полярная привязка).

У лівій нижній частині вкладки наведений параметр кроку кутової прив’язки Polar Distance (Шаг полярной привязки). Причому параметри крокової або кутової прив’язки доступні, тільки якщо в розділі Snap Type & Style (Тип и стиль привязки) увімкнено перемикач Polar Snap (Полярная привязка).

У нижній частині діалогового вікна знаходяться кнопка Options (Настройки), що дозволяє викликати діалогове вікно настроювання системиі кнопки OK, Cancel і Help (Справка).

Вкладка Polar Tracking (Отслеживание) (рис. 11.12) дозволяє задати відстеження кутів з певним кроком. Для вказівки кроку в списку, що розкривається, Increment Angle (Шаг углов) доступні такі значення: 5, 10, 15, 18, 22.5, 30, 45, 90. Якщо ви хочете відстежувати ще якісь кути, потрібно встановити прапорець Additional angles (Спомогательные углы) і натиснути кнопку New (Новый), що дасть можливість увести значення нового кута.

Рис. 11.12

Кнопка Delete (Удалить) дозволяє вам видалити зайві значення зі списку додаткових кутів. Область Object Snap Tracking Settings (Отслеживание при обьектной привязке) надає можливості настроювання відстеження при прив’язці: тільки ортогональних Track othogonally only (Только ортогонально) або всіх полярних кутів Track using all Polar Angle Settings (По всех полярних углах). В області Polar Angle Measurement (Отсчет полярних углов) задається спосіб виміру полярних кутів: Absolute (Абсолютно) або Relative to last segment (От последнего сегмента).

Вкладка Object Snap (Объектна привязка) (рис. 11.13) керує заданням режимів об’єктної прив’язки й об’єктного відстеження.

Рис. 11.13

Меню настроювання рядка режимів (рис. 11.14) можна викликати або за допомогою значка, розміщеного в правій частині рядка стану, або клацанням правої кнопки миші при положенні курсору між кнопками режимів і значком

.

У меню пункт Cursor Coordinate Values (Координаты курсора) показує, чи відображаються в цей момент координати курсору при переміщенні по графічному екрані (якщо так, то прапорець установлений).

Рис. 11.14

Вісім пунктів меню описують стан восьми режимів. Якщо режим увімкнений, то прапорець у відповідному рядку буде встановлений. Останній пункт меню настроювання режимів Tray Settings(Параметры лотка) керує настроюваннями одержання через Інтернет повідомлень про відновлення системи. Для того щоб змінювати вікно перегляду служать вертикальна й горизонтальна лінійки прокручування графічного екрана, а також розміщені в панелі інструментів Standard(Стандартная) кнопка

Pan Realtime (Панорамирование в реальном времени) і правіше від неї кнопка Zoom Realtime ( Зумированние в реальном времени).

Перша кнопка викликає команду Pan (Пaн), що виконує операцію панорамування. Після того як натиснули на кнопку й відпустили її, а потім перемістили покажчик миші в зону графічного екрана, форма покажчика змінюється на значок панорамування у вигляді долоні. Тепер потрібно натиснути ліву кнопку миші й, не відпускаючи, переміщати покажчик в інше місце. Разом з покажчиком буде рухатися весь рисунок. Змістивши в такий спосіб зображення на нове місце, можна відпустити ліву кнопку миші. Масштаб зображення в новому вікні зберігається, а відображувана зона зміщується (при цьому щось може бути за межами нового вікна й стати невидимим, а щось раніше невидиме може з’явитися). Потім, якщо є потреба, можна перенести покажчик миші до нового місця початку операції панорамування й виконати операцію ще раз.

Якщо натиснути праву кнопку миші, то з’явиться контекстне меню з такими пунктами: Exit (Выход), Pan, Zoom (Зумирование), 3D Orbit (3Д вращение), Zoom Window (Паказать рамку), Zoom Original (Паказать оригинал), Zoom Extents (Показать границы). Рядок Pan буде позначений галочкою. Використовуючи відповідні пункти цього меню, можна або закінчити дію команди, або залишитися в команді Pan, або перейти до команд зумерування, що дозволяють змінювати розмір і масштаб області, відображуваної на екрані.

Кнопка (на ній зображена лупа зі знаком "±") виконує зумерування(зміну масштабу відображення рисунка зі збереженням центра зображення).

Після того як ви натиснули на кнопку зумерування і відпустили ліву кнопку миші, ви переміщаєте покажчик миші в зону графічного екрана. Покажчик набирає форми лупи із плюсом і мінусом. Необхідно натиснути ліву кнопку миші й, не відпускаючи, буксирувати нагору або вниз. Якщо ви буксируєте нагору, то зображення на екрані збільшується, якщо вниз - зменшується. Закінчення команди зумерування таке ж, як і в команди панорамування, тобто натискання клавіш Esc, Enter або правої кнопки миші.

Правіше кнопки зумерування в реальному часі знаходиться групова (тобто з трикутником у правому нижньому куті) кнопка з варіантами команди Zoom. Якщо клацнути по груповій кнопці й не відпускати ліву кнопку миші, то з’явиться панель інструментів Zoom, що оформлена як підменю (рис. 11.15.).

Рис. 11.15

Ця панель має такі кнопки:

· - Zoom Window (Показать рамку);

· - Zoom Dynamic (Показать динамику);

· - Zoom Scale (Показать масштаб);

· - Zoom Center (Показать центр);

· - Zoom In (Увеличить);

· - Zoom Out (Уменшить);

· - Zoom All (Показать все);

· - Zoom Extents (Показать границы).

Опція Extents (Границы) дозволяє вибрати найменше прямокутне вікно, у якому видні (перебувають) усі раніше побудовані об'єкти.

Опція All (Все) аналогічна опції Extents, але при цьому міні вікно вибирається так, щоб у нього цілком увійшла ще й зона лімітів. Це може привести до такої ситуації, коли зона лімітів заповнена й нове вікно вийде напівпорожнім.

В опції Center (Центр) AutoCAD запитує спочатку точку центра майбутнього вікна, а потім його вертикальний розмір.

Опція Dynamic (Динамика) AutoCAD дає можливість вибрати нове вікно в динамічному режимі.

Опція Previous (Предыдущий) команди Zoom повертає до попереднього вікна, якщо воно було в даному сеансі роботи в AutoCAD. Повернення до попереднього вікна може бути виконане не більше десяти разів, тому що більш рання інформація втрачається. Опція Previous винесена на кнопку Zoom Previous (Показать Предыдущий) панелі Standard (Стандартная).

Опція Scale (Масштаб) команди Zoom запитує уведення масштабу у вигляді числа з можливим закінченням X або ХР. Опція аналогічна опції Center, але розмір нового вікна вибирається виходячи із масштабу, який введений користувачем. Масштаб більше одиниці збільшує зображення об'єктів (наближає об'єкти), менше одиниці - зменшує (віддаляє об'єкти).

11.1.4. Точки

В теорії механізмів і машин часто використовується побудова точки. Наприклад, для позначення центрів ваги ланок. Для побудови точки використовується команда Point (Точка), що, крім набору на клавіатурі, може бути викликана з панелі Draw за допомогою кнопки або з падаючого меню, якщо застосувати команди Draw | Point | Single Point (Черчение | Точка | Одиночная). Побудовані заздалегідь точки можуть потім бути використані іншими командами.

Команда Point при виклику її з панелі інструментів Draw працює в циклі, видаючи питання:

Current point modes: PDMODE = 0 PDSIZE = 0.0000 Specify a point: (Поточные режимы точек: PDMODE = 0 PDSIZE = 0.0000 Укажите точку:).

Якщо системні змінні PDMODE = 0 і PDSIZE = 0, то точка відображається у вигляді одного пікселя (тобто однієї точки екрана), що найчастіше не зручно. Тому в падаючому меню Format (Формат) є пункт Point Style (Отражение точек), що викликає діалогове вікно Point Style (Отражение точек) (рис. 11.16.).

У тому ж вікні можна задати й розміри символу точки, тобто поле Point Size (Размер точки), які можуть бути або у відсотках від розміру екрана, якщо включено перемикач Set Size Relative to Screen (Установка размеров экрана), або в абсолютних одиницях, якщо включено перемикач Set Size in Absolute Units (Установка размеров в абсолютных единицах).

Рис. 11.16

Переважніше зберегти ті установки, які показані на рис. 11.16: тобто 5% розміру екрана. Завершивши установлення, закрийте вікно. Система AutoCAD автоматично перерисує раніше задані точки в новій формі.

Подані в такий спосіб точки можуть бути використані для побудови нових об’єктів за допомогою функції об’єктної прив’язки Node (Узел).

Нехай необхідно побудувати відрізок, у якого кінці є раніше створеними вузловими точками. Для цього викличемо команду Line і на запит Specify first point: за допомогою лівої кнопки миші виберемо кнопку Snap to Node (Привязать к узлу) панелі Object Snap.

Потім установлюємо покажчик миші на першу вузлову точку. Після цього знову звертаємося до функції об’єктної прив’язки Node (Узел) і зазначаємо другу вузлову точку (рис. 11.17)..

Рис. 11.17

Щоб очистити екран потрібно: якщо в командному рядку є запит Command: (Команда:),якийозначає, що попередня команда повністю закінчена, встановіть покажчик миші в правому нижньому куті графічного екрана й натисніть (і відпустіть) її ліву кнопку. Цю дію система AutoCAD сприймає як початок операції вибору об’єктів за допомогою рамки, тому видає запит Specify opposite corner: (Противоположный угол:). За допомогою миші зазначте другий кут рамки таким чином, щоб усі раніше нарисувані точки й відрізки виявилися всередині цієї рамки. Після цього у всіх обраних об’єктів з’являться „ ручки” (рис. 11.18). У відрізків характерними точками є кінцеві й середні точки.

Натисніть на клавіатурі клавішу Delete - і відзначені об’єкти будуть видалині.

Може бути ситуація, коли „ ручки ” висвітилися випадково або помилково. Скидання ручок виконується натисканням клавіші Esc.

Є команди, які будують точки. Перша команда - Divide (Разделить), що ділить відрізок (або інший об’єкт) на рівні частини. Команда може бути введена із клавіатури або викликана з падаючого меню Draw | Point | Divide (Черчение | Точка | Разделить).

Перше питання команди Divide (Разделить): Select object to divide: (Виберите объєкт для разделения:). Відзначте побудований відрізок. Наступне питання: Enter the Number of Segments or [Block]: ( Число сегментов или [Блок]:).

Опція Block (Блок) активізує питання про ім’я блока, що буде вставлений у точках поділу. Якщо ввести число8, то у результаті виконання команди Divide відзначений відрізок буде поділений на 8 рівних частин, і в точках поділу будуть розставлені 7 вузлових точок (рис. 11.19.)

Рис. 11.18

Рис. 11.19

Команда, що розставляє Точки із заданими відстанями, це команда Measure (Розбить). Вона може бути викликана з падаючого меню командою Draw | Point | Measure (Черчение | Точка | Розбить). Перше питання команди:

Select object to measure:

(Виберіть об’єкт для розмітки:)

Виберіть об’єкт, якому треба розмітити. Друге питання:

Specify length of segment or [Block]:

(Длина сегмента або [Блок]:)

11.1.5. Промені

Для побудови променя служить команда Ray (Луч) Вона вводиться із клавіатури або викликається за допомогою пункту Ray падаючого меню Draw (Черчение). Перший запит команди: Specify start point:.

Після завдання першої Точки AutoCAD циклічно запитує інші точки й будує промені, що проходять із першої точки через інші (рис. 11.20.): Specify through point: (Через точку:).

11.1.6. Прямі

Для побудови прямих використовується команда Xline (Прямая), що може бути введена із клавіатури, з падаючого меню Draw пунктом Construction Line (Прямая) або кнопкою з панелі інструментів Draw. Перший запит команди: Specify a Point or[Hor/Ver/Ang/Bisect/Offset]: (Укажите точку или [Гор/Вер/Угол/Бисект/Смещ]:).

Для фіксації положення прямої на площині досить двох точок, через які вона проходить, тому наступний запит такий: Specify through Point: (Через точку:).

Рис. 11.20

Наступні п’ять опцій дозволяють креслити спеціальним чином розмішені прямі: горизонтальні Hor (Горизонтальные); вертикальні Ver (Вертикальные); під певним кутом Ang (Угол); утвірну бісектрису деякого кута, для якого потрібно зазначити вершину й сторони Bisect (Бисектриса); паралельні до іншого лінійного об’єкта, тобто відрізка, променя або прямеї Offset (Смещение).

Опція Нor видає запит: Specify through point: (Через Точку:). Необхідно задати точки, через які пройдуть горизонтальні прямі.

Аналогічно працює й опція Ver.

При використанні опції Ang видається запит: Enter Angle Ofxline (0) or [Reference]: (Угол прямий (0) або [Базовая линия]:). Потрібно задати кут нахилу, вимірюваний щодо горизонталі (позитивного напрямку осі ОX). Якщо натиснути клавішу Enter, то кутом нахилу буде нульовий. Кут можна задати числом (у діючих кутових одиницях, як правило в градусах) або вказавши мишею одну точку. Система видасть запит: Specify Second Point: (Вторая точка:). На це необхідно задати другу точку. Між цими точками система AutoCAD побудує невидимий відрізок і виміряє його кут нахилу щодо позитивного напрямку осі ОX.

Якщо використовувати опцію Reference (Базова лінія), AutoCAD видасть наступний запит: Select a line object: (Виберіть лінійний об’єкт:). Потрібно зазначити лінійний об’єкт (відрізок, промінь або пряму), щодо якого буде взятий кут нахилу.

Після завдання кута з’являється запит: Specify Through Point: (Через точку:). Необхідно буде зазначити точки (або точку), через які пройдуть прямі із заданим кутом нахилу.

Опція Bisect будує пряму, що є бісектрисою кута, для якого потрібно зазначити точку вершини, точку на першій стороні кута й точки (точку) на другій стороні кута. Тому перший запит системи такий: Specify Angle Vertex Point: (Укажите вершину угла:).

Наступний запит про точку на першій стороні кута: Specify Angle Start Point: (Точка на первом промене угла:).

Потім видається повторний запит про точку на другій стороні кута: Specify Angle end Point: (Точка на втором промежутке угла:).

Якщо задати кілька точок, то будуть побудовані бісектриси кутів, у яких однакові вершина й перша сторона кута, а другі сторони кута будуть змінюватися.

Опція Offset будує прямі лінії, паралельні відрізкам, променям і іншим прямим. При цьому система видає такий запит: Specify Offset Distance or [Through] <Through>: (Величина смещения или [Через] <Через>:).

Необхідно або ввести число, що стане відстанню між паралельними лінійними об’єктами, або натиснути клавішу Enter, якщо погоджуєтеся із пропонованої за замовчуванням опцією Through (Точка) (або величиною зсуву, якщо система в кутових дужках пропонує число), або ввести букву Т (Т).

Якщо вказати величину зсуву, то наступний запит системи такий: Select a Line Object: (Выберите линейный объєкт:). Потрібно вказати відрізок, промінь або пряму. Далі: Specify Side to Offset: (Укажите сторону смещения).

Після побудови однієї паралельної прямої система AutoCAD готова побудувати паралельну пряму до іншого лінійного об’єкта з тим же зсувом, тому далі повторюються питання про лінійний об’єкт і сторону зсуву. На це можна або вказати інший об’єкт і його сторону зсуву, або натиснути клавішу Enter (або праву кнопку миші), щоб вийти з команди Xline.

Якщо в опції Offset у відповідь на запит Specify Offset Distance or Through]: (Величина смещения или [Точка]:) обрати опцію Т (Т), тоді AutoCAD запитує: Select a Line Object:. А потім запросить точку, через яку потрібно провести паралельну лінію: Specify Through Point: (Через точку:). Потрібно вказати відповідну точку. Система побудує паралельну лінію й потім знову повторить запит Select a Line Object:, у відповідь на який можна зазначити новий об’єкт для паралельності або закінчити команду (за допомогою клавіші Enter або правої кнопки миші).

11.1.7. Коло

Креслення кіл у теорії механізмів і машин використовують для креслення шапнирів, зубчастих колес, частин шайб кулачків. Креслення кіл виконується командою Circle. Команду можна викликати з панелі Draw кнопкою або з падаючого меню Draw, у якому підменю Circle має шість пунктів (рис.11.21).

Рис. 11.21

При виклику команди Circle AutoCAD видає запит: Specify Center Point for Circle or [3P/2P/Ttr (tan tan Radius)]: (Центр круга или [ЗТ/2Т/ККР (кас кос радиус)]:).

Якщо на цей запит указати точку, то вона стає центром майбутнього кола, і видається наступний запит: Specify Radius of Circle or [Diameter]: (Радиус круга или [Диаметр]:).

Якщо ввести число, то воно стане величиною радіуса кола. Радіус можна задати й точкою (AutoCAD виміряє відстань від центра кола до нової nочки й візьме її як радіус).

Якщо ввести символ D (Д), то це означає, що обрана опція Diameter (Диаметр). Тоді видається запит на введення діаметра: Specify Ddiameter of Circle: (Диаметр круга:).

Діаметр можна задати числом або вказівкою.

Якщо замість центра кола вибрати опцію ЗР (ЗТ), то AutoCAD буде будувати коло за трьома точками площини. По черзі задаються запити на першу, другу й третю точки й після правильного їхнього задання кола з’являється на екрані.

Якщо обрано опцію 2Р (2Т), то запитуються всього дві точки, але вважається, що обидві точки належать діаметру майбутнього кола (див. рис.11.22). Система AutoCAD видає такі запити:

Specify first end point of circle’s diameter: (Первая конечная точка диаметра круга):

Specify second end point of circle’s diameter: (Вторая конечная точка диаметра круга:)

Опція Ttr (KKP) дозволяє побудувати коло, що дотикається до двох інших об’єктів і має заданий радіус.

Перший запит:

Specify point on object for first tangent of circle: (Укажите точку на обєкте, что задаєт первую касательную:).

Рис. 11.22

Другий запит:

Specify point on object for second tangent of circle: (Укажите точку на обєкте, которая задает вторую касательную:).

Третій запит: Specify radius of circle: (Радиус окружности:).

Радіус можна задати числом або двома точками. Якщо побудова із зазначеними даними неможлива, то система видає відповідне повідомлення. Приклад результату побудови наведений на рис. 11.23.

У падаючому меню Draw пункт Circle є підпункт Tan, Tan, Tan (3 точки торкання). Це окремий випадок опції ЗР (ЗТ), коли всі три точки зазначаються за допомогою функції об’єктної прив’язки Tangent (Касательная) (цієї функції відповідає кнопка панелі інструментів Object Snap.

Функція Tangent - це дуже зручна функція, що дозволяє полегшити ряд побудов.

На рисунку зображене коло, і потрібно побудувати відрізок, що починається поза колом і дотикається до нього.

Викличемо команду Line. Укажемо першу точку на вільному місці рисунка. Після запиту про другу точку натиснемо спочатку мишею на кнопку з функцією об’єктної прив’язки Tangent, а потім укажемо коло (рис. 11.24). Точка дотику обчислюється системою AutoCAD як найближча до того місця, у якому показали коло.

Є два кола й треба побудувати відрізок, що дотикається до обох.

Викличемо команду Line. І першу, і другу точки відрізка позначимо на колах, використовуючи функцію Tangent. AutoCAD обчислить обидві точки дотику і побудує відрізок.

У колах можна прив’язуватися до точок центрів. Для цієї мети служить функція об’єктної прив’язки Center, що відповідає кнопка панелі Object Snap.

Рис. 11.23

Рис. 11.24

За допомогою дворазового застосування функції Center вирішується завдання побудови відрізка, що з’єднує точки центрів двох кіл (Рис. 11.25).

У кола є ще чотири особливих точки - це крайня верхня, крайня нижня, крайня ліва і крайня права, які називаються квадрантами. Для прив’язки до них використовується функція Quadrant (Квадрант) (їй відповідає кнопка панелі Object Snap.

Рис. 11.25

11.2. ПРИМІТИВИ:ДУГИ, ПОЛІЛІНІЇ, МУЛЬТИЛІНІЇ, НАПИСИ

11.2.1. Дуги

Дуги зустрічаються в ТММ при побудові планів механізмів. Для побудови дуги використовується команда Arc (Дуга). Команда може бути введена із клавіатури, викликана з панелі інструментів Draw за допомогою кнопки або з падаючого меню Draw, у якому підменю Arc має одинадцять пунктів (рис. 11.26.).

Рис. 11.26

Перший запит команди Arc:

Specify start point of arc or [Center]: (Начальная точка дуги или [Центр]:).

У відповідь можна задати початкову точку дуги або вибрати опцію Cеnter.

Якщо натиснути клавішу < Enter >, тоді за початкову точку приймається кінцева точка останнього об’єкта і AutoCAD будує дугу, дотичну до цього об’єкта. Запитується кінцева точка:

Specify end point of arc: (Конечная точка дуги:).

Після зазначення точки будується дуга, що є продовженням попереднього об’єкта (рис. 11.27).

Specify start point of arc or [Center]:;

Дата добавления: 2015-07-08