Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу видавництва Новий Світ - 2000 заборонено 17 страница



інфраструктура і реального, і монетарного секторів

недостатньо розвинена. Це пов'язано, з одного боку, з тим,

________ що в командній економіці, з якої відбувається трансформація,

Ринкова інфраструктура ?

багато елементів інфраструктури були просто відсутні, або перебували в зародковому стані, з іншого - в ході трансформаційних процесів цим питанням не приділяли належної уваги, також і з огляду нормативного забезпечення.

7.1. СУТЬ, ФУНКЦІЇ ТА СКЛАД РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Ефективне функціювання ринкової економіки безпосередньо залежить від стану різних допоміжних господарських інституцій, які називають інфраструктурою.

У літературі її розглядають у широкому і вузькому аспектах. До загальних інституцій інфраструктури відносять такі елементи реальної економіки, як шляхи і дороги, порти, аеродроми, всі види пасажирського і вантажного транспорту, склади, підприємства зв'язку, житлово-комунальне господарство тощо.

Однак щодо ринкової економіки (вузький аспект) у поняття інфраструктура вкладають дещо інший сенс.

Ринкова інфраструктура - це сукупність служб, під­приємств, допоміжних ланок і установ, які опосередковують та полегшують взаємодію економічних суб'єктів і забезпечують неперервне функціювання господарських взаємозв'язків, укладання і виконання ринкових угод та можливість їх регулювання.

Інакше - ринкова інфраструктура - це система каналів зв'язку, які забезпечують переміщення матеріальних і фінансо­вих ресурсів, їхній розподіл в економіці. Інфраструктура становить основу, підґрунтя, фундамент економічної системи, є її внутрішньою структурою, що забезпечує цілісність.

Інфраструктура виконує, як.видно з визначення її суті, дві головні функції, які зумовлені природою ринкової економіки: по-перше, вона опосередковує взаємини економічних суб'єктів ринку й забезпечує безперебійність господарських взаємозв'язків і руху матеріальних та фінансових ресурсів; по-друге, можливість її регулювання і фінансовий та правовий контроль. Інфраструктура містить інформацію (сигнали), яка йде від споживачів (попиту), та передає їх своїм й каналами виробникам, пов'язуючи виробництво і споживання в єдиний комплекс. Цим вона сприяє підвищенню ефективності ринкового механізму, ефективності економіки загалом, а, отже, економічному зростанню.

204 Тема 7

Інфраструктура ринкової економіки представлена:



^ у реальному секторі економіки:

- на товарному ринкові: торговельною мережею (ярмарки,

біржі, торгові центри, супермаркети, крамниці, ятки тощо);

- на ринку природних ресурсів і праці: товарними біржами,

освітніми закладами, мережею перепідготовки кадрів, приватними кадровими агенціями, службами зайнятості (біржі праці), конторами працевлаштування;

^ у грошовому (фінансовому) секторі економіки: - банками і небанківськими фінансово-кредитними інститутами (страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки та ін.):

- фондовими біржами, фінансовими посередниками -

торговцями цінними паперами (інвестиційні фонди і компанії, трастові (довірчі) компанії, депозитарії, реєстратори тощо).

Серед інших елементів ринкової інфраструктури - інформаційно-консультативні фірми, маркетингові, аудиторські та податкові установи, асоціації підприємців, рекламні агентства, лізингові та консалтингові фірми тощо.

У науковій літературі наводять також іншу класифікацію елементів ринкової інфраструктури.

Зокрема виділяють такі чотири підсистеми:

>~ організаційно-технічну (товарні біржі, оптові ринки, аукціони, опціони, ярмарки, загальні аукціони та ін.);

•^ фінансово-кредитну (банки, фондові та валютні біржі, фінансові небанківські інститути);

-^ державно-регулятивну (законодавче забезпечення ринкових відносин, біржі праці, ліцензування, оподаткування, митна система тощо);

^ науково-дослідне та інформаційне забезпечення (інституції з вивчення ринкових проблем, консалтингові компанії, інфор­маційні центри та агентства, рекламні агентства, юридичні контори, спеціальні навчальні заклади та ін.).

В обох класифікаціях інфраструктури названо інституційні елементи, які найглибше виражають її зміст. Серед інших складників інфраструктури виділяють:

Ф інформаційні мережі (ЗМІ, Інтернет, інформаційні й та рекламні організації). Інформація про внутрішні процеси в надрах

Ринкова інфраструктура 205

інфраструктури є "своєрідним сигналом зворотного зв'язку між нею й усією економічною системою", що й забезпечує існування економіки як єдиного цілого;

© законодавство, яке нормативне забезпечує функціювання ринкової економіки і регламентує господарську поведінку економічних суб'єктів та діяльність інституційних складників інфраструктури;

© стан "ринкового мислення і поведінки населення, його го­товність діяти за правилами ринкової економіки".

Отже, зміст інфраструктури та її ефективність забезпечують цілий комплекс елементів. І кожний з них - важливий.

До здобуття незалежності більшості елементів ринкової інфраструктури в Україні не було, або вони перебували в примітивному (зародковому) стані. Україна успадкувала від колишнього СРСР ситуацію, за якої функції інфраструктури виконував переважно централізований розподіл матеріальних ресурсів через спеціальні державні установи (Держплан, Держпостач та ін.). Це витіснило ринковий механізм від виконання притаманної йому функції розподілу обмежених ресурсів в економіці.

Наслідком такої практики були низька ефективність, постійні дефіцити та інші болячки командної економіки.

7.2. ІНФРАСТРУКТУРА РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Біржа. Загальна характеристика

Серед багатьох елементів інфраструктури реальної економіки, які обслуговують ринки товарів і послуг, природних ресурсів і ринок праці, особливо важливим є інститут біржі. Термін "біржа", за однією версією, походить від латинського слова "Ьигза", що означає "шкіряний гаманець", за іншою - від імені першого біржовика голландського купця Уап ае Вигзе. Нас цікавить не стільки походження терміна, скільки те, чому так поширені біржі в ринковій економіці.

Біржі виникли давно. Ще у Стародавньому Римі відбувалися збори торгівців з метою обміну інформацією та укладання угод.

206 ТеМд7

Особливо поширилися біржі (товарні) у ХУІ-ХУП ст., що пов'язано з Великими географічними відкриттями, зокрема відкриттям Америки. Це були часи розвитку бірж у Венеції, Генуї, Антверпені, Ліоні, Амстердамі, Бремені, Гамбурзі. Згодом центр біржової торгівлі перемістився до Англії. У XIX ст. розвиток виробництва призвів до виникнення широкої мережі бірж у Німеччині, США, Франції, Японії, Росії. Найбільші біржі стали центрами торгівлі міжнародного значення. У XX ст. центр біржової торгівлі перемістився до США, на які у 90-ті роки XX ст. припадало майже 80 угод з кожних 100.

За час тривалої еволюції сталися зміни у структурі бірж, яка, до того ж, відображає й специфіку країн, у яких вони функціонують. Отже, виникнення і розвиток інституту біржі пов'язані з розширенням ринкових відносин, зокрема зі зростанням торгівлі сировинними ресурсами і сільськогосподарськими товарами, а згодом і цінними паперами. Традиційна організація торгівлі -ярмарок - вже не могла задовольняти контрагентів ринку; на зміну йому й приходить біржа, як досконаліша форма торгівлі. Особливостями біржової торгівлі було те, що вона, на відміну від ярмарку, функціонує практично щоденно і, до того ж, торгує товарами з особливими рисами. Біржовим товарам властиві: масовість, взаємозамінюваність у межах своїх товарних груп, непередбачуваність коливання цін, що й зробило їх біржовими.

Специфіка цих товарів зумовила особливу увагу покупців і продавців до їхньої ціни, щоб вона відображала реальне спів­відношення між попитом і пропозицією. Це міг забезпечити тільки високоцентралізований ринок, спроможний оперативно опрацьову­вати велику кількість інформації. Таким інститутом і стала біржа, де стикаються попит і пропозиція.

Біржа -містке поняття. Під біржею розуміють передусім постійне місце, де регулярно й у визначений час відбувається торгівля певними товарами. Біржа - це торговельний посередник між покупцем та продавцем, і об'єднання фізичних та юридичних осіб (продавців, покупців і торгівців), які розробляють правила, що сприяють проведенню торговельних операцій. З економічного погляду, чи не найважливіша ознака біржі та, що вона є особливим механізмом ціноутворення. Експертним шляхом на біржі визначають так звану ко­тирувальну ціну, яка є ціною рівноваги попиту і пропозиції певного товару. Цю операцію виконує виборний орган біржі - котирувальна комісія. Котирувальну ціну визначають на певний термін або дату,

Ринкова інфраструктура 20?

вона є орієнтиром для покупців і продавців під час укладення угод. Котирування цін - важливий інструмент регулювання ринку, а, отже, й управління господарським життям країни.

Інформацію про котирувальну ціну, як і про обсяги угод, передають для публікації. Гласність угод - важливий принцип діяльності біржі, прозорість процесу формування цін вигідна не тільки для учасників біржових торгів, але й для тих торговців, які укладають угоди поза біржею -для них інформація з біржі є надійним орієнтиром.

Отже, біржа - це вища форма ринку, організований і регульований ринок. Біржа - продукт саморозвитку ринку, вона доводить здатність ринкової системи до самоудосконалення і саморегулювання.

Особливістю біржі є те, що вона орієнтована на якийсь певний вид товару або групу товарів. Це масові стандартні товари. Зазвичай, сам товар на біржі відсутній, що тільки наголошує, що біржа є передусім засобом поєднання попиту і пропозиції й визначення ринкової ціни.

Щодо організаційно-правової форми, то біржі створюють як акціонерні товариства, головно, закритого типу. Здебільшого біржі - це недержавно-комерційні підприємства. Членами біржі можуть бути фізичні й юридичні особи, громадяни країни і негромадяни. Щоб стати членом біржі, потрібно виконати низку умов щодо стартового капіталу, пайових внесків тощо. Біржа має розгалужену систему управління: вищим органом управління є збори членів біржі, вищим виконавчим органом - біржоварада; функцію оперативного управління виконує правління або виконавча дирекція.

У сучасних умовах для координації діяльності біржі об'єдну­ються в різні асоціації і союзи. Наприклад, європейські товарні біржі об'єдналися в асоціацію, яка розробила типову документацію, зокрема форми контрактів. Національна асоціація біржових брокерів і дилерів у СІНА розробила єдину систему автоматичного котирування для фондової біржі.

Торгівля на біржі має ту особливість, що вона відбувається не безпосередньо між покупцями і продавцями, а через посередників. Ними є брокери, дилери і маклери.

Брокери - це чисті посередники, які працюють за гроші інвестора і як його агенти під час купівлі-продажу товарів (цінних паперів). За послуги вони отримують винагороду у вигляді комісійних.

Брокери об'єднані у брокерські фірми. За сучасних умов у деяких країнах брокерські компанії починають займатися і діяльністю, яка традиційно притаманна комерційним банкам.

Тема 7

Дилери - це посередники, які торгують на свій ризик, їхній заробіток - різниця ціни купівлі та продажу. Це дуже ризикований бізнес.

Маклери - це високваліфіковані працівники бірж, які регулюють порядок проведення торгів з активами.

Процедура продажу якогось товару на біржі виглядає приблизно так. Якщо ви бажаєте продати певний товар, який відповідає біржовим стандартам, то вам треба звернутися спочатку до брокерської контори, члена цієї біржі, зв'язатися з брокером, який прийме ваше замовлення і виконає низку пов'язаних з цим формальностей.

Усі біржові послуги оплачує клієнт. Ще до початку торговельної

? операції вам потрібно зробити так званий гарантійний внесок (до 10% можливої вартості всієї операції), який підтверджує ваше

* серйозне ставлення до справи (після закінчення угоди продажу внесок вам буде повернено). Тільки після цього ваша заявка буде передана безпосередньо на біржу, там через систему додаткових фор­мальностей вона нарешті, потрапить у святая-святих біржі - так звану яму, де й відбувається торгівля.

Процедура в ямі виглядає досить незвично. Там постійний шум і гамір. Тому учасники торгів (брокери, дилери, маклери) користу­ються різнокольоровими картками, якими вони голосують "за", чи "проти", піднімаючи їх.

На біржі укладають угоди (письмово оформлені документи) з купівлі-продажу або поставки різних активів. Біржові операції відбуваються в таких напрямах: купівля-продаж реального товару; спекулятивні операції, пов'язані з перепродажем товару, якого часто ще навіть не має (він ще не вироблений, не видобутий, не вирощений) надання допоміжних послуг.

Біржові угоди

Розрізняють два типи біржових операцій: на реальний товар; угоди

на термін. Якщо в першому випадку об'єктом біржової операції є

реальний товар, а метою угоди - його купівля-продаж, то об'єктом

угоди на термін є не сам товар, а контракт, зобов'язання на поставку,

§ іншими словами - титул власності на товар.

* Біржова угода з реальним товаром може передбачати негайне його передання контрагентові або передання в майбутньому. У першому випадку права на товар передають під час укладання угоди, а оплату - протягом кількох (двох-трьох) днів. Угода на термін (передання товару в майбутньому) передбачає доставку товару в обумовлений угодою час, але за ціною, яка зафіксована в угоді на день укладення угоди. У цей час продавець товару зобов'язаний подати товар на

Ринкова інфраструктура

передбачений біржею склад, після цього він отримує юридичний документ, що засвідчує виконання контракту. Цей документ зберігається, як звичайно, у банку до закінчення обумовленого в контракті терміну, і після того, як покупець оплатить товар, перелається йому.

У сучасних умовах масовими стали угоди на термін (термінові угоди). Розрізняють такі їх види: форвардні; ф'ючерсні; опціонні.

Форвардні угоди - це угоди, метою яких є реальна купівля чи продаж товару (активу), вони є своєрідним засобом страхування (геджування) постачальника від можливих непередбачених несприятливих умов у майбутньому. За традицією - це позабіржові угоди, угоди без офіційного гаранта (біржі). Ці угоди передбачають твердо обумовлені умови щодо ціни, термінів оплати і поставки товару. Предметом угоди можуть бути товари, акції, облігації, валюта. У форвардній угоді беруть участь дві особи: покупець і продавець.

Ф'ючерсна угода - це контракт на майбутню поставку певного товару (активу) за попередньо узгодженою ціною. Ця угода, мабуть, не буде реалізована. Об'єктом угоди тут є сам контракт, тобто право власності на товар. Ф'ючерсна угода - це завжди біржова угода, гарантом виконання якої є сама біржа. (У цьому й полягає одна з відмінностей ф'ючерсної угоди від форвардної). Тому ф'ючерсні угоди високоліквідні. Вони дають змогу страхуватися від процентного ризику.

Опціон - це торгівля попередніми контрактами. Опціонний контракт забезпечує право купівлі (опціон покупця) або продажу (опціон продавця) певного товару або активу за визначеною ціною, яку називають виконавчою ціною, або укладеною протягом певного часу. Правда, це право може й не бути реалізоване. Цей фінансовий інструмент, як і ф'ючерси, дає змогу інвесторам зменшити процентний ризик і є формою страхування від нього. Тому покупці повинні платити певну ціну за опціонні контракти, яку називають премією, або застрахованим внеском. Предметом опціонного контракту є, як звичайно, цінні папери. Опціонні контракти також ліквідні й прибуткові.

Отже,

біржа - це організація, яка, по-перше^ полегшує і впорядковує ринкові відносини; по-друге, "пов'язує між собою господарство різних регіонів країни" '(формує єдиний національний ринок); по-третє, полегшує м виробниче і міжгалузеве переливання капіталу, впливаючи цим на структуру економіки; по-четверте, є важливим індикатором стану і розвитку економіки.

Тема 7

Розрізняють різні види бірж: товарні, фондові, товарно-сировинні, валютні, біржі праці. Отже, біржа - це елемент інфраструктури, який забезпечує всі ринки.

Докладніше розгляньмо два види біржі: товарну і фондову.

Товарна біржа

Товарна біржа - це оптовий товарний ринок. З організаційно-правового погляду товарна біржа - це об'єднання (асоціація) продавців, покупців і торговців-посередників з метою впорядку­вання торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торговельних угод та операцій. Членами товарної біржі можуть бути посередницькі (брокерські, торговельні) організації, виробничі фірми, банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, тобто юридичні та фізичні особи. Вони, згідно з визначеними біржовими правилами, укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що формуються безпосередньо в ході торгівлі, залежно від співвідношення попиту і пропозиції. Члени біржі мають вигоду від участі в торгах.

На початку 90-х років XX ст. у розвинених країнах кількість товарних бірж сягала майже 50. їхній загальний оборот перевищував 10 трлн доларів, що становило 25% їхнього ВНП.

В Україні перші товарні біржі з'явилися у XIX ст.: 1834 р. - у Кременчуці, 1865 р. - у Києві. Товарні біржі відновлені в незалежній Україні; вони функціонують на підставі Закону України "Про товарну біржу". __________ ___________________

Товарна біржа на ринку виконує такі функції:

-^ збалансовує попит і пропозицію;

-^ упорядковує та уніфіковує ринок товарних і сировинних

ресурсів;

-^ стимулює розвиток ринку;.^ є економічним індикатором.

У розвинених країнах товарні біржі функціонують як не­прибуткові асоціації, звільнені від корпоративного прибуткового податку. Статтями доходу товарних бірж є:

> засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, членів біржі;

> доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям;

> інші надходження.

Ринкова інфраструктура

211

Товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями: «з* За об'єктом, який продають, їх поділяються на:

- універсальні - тут продають різні товари;

- спеціалізовані - тут реалізовують окремі товари або їх групи, «з* За суб'єктами створення:

- засновані державними установами; -засновані вільними підприємцями.

Біржовий товар має відповідати таким вимогам: ^ бути масовим; $ його кількість можна визначити в натуральних одиницях

вимірювання (м3, штуках, вагонах, тоннах); і відповідати вимогам базового сорту як єдиної міри. За базовий

сорт беруть найпоширеніший вид продукції цього ринку. Зокрема

в СІЛА, тверда червона озима пшениця є базовою щодо інших

видів.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна купити і продати, тобто він є цілком ліквідним. Він може багато разів переходити з рук до рук, перш ніж потрапить до споживача, оскільки на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього (угода, контракт).

На сучасних товарних біржах торгують сільськогосподарською продукцією (зерно, м'ясо, бавовна тощо); металом (чавун, сталь, алюміній тощо), енергоносіями (вугілля, нафта та ін.). Товарів широкого вжитку на західних товарних біржах не продають.

7.3. ІНФРАСТРУКТУРА ФШАНСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Дуже важливу функцію в ринковій економіці виконує фінансова інфраструктура, її інститути забезпечують фінансову підтримку і кредитування підприємств.

Загальна характеристика

У ринковій економіці в одних людей і фірм з'являються тимчасово вільні грошові кошти, тоді як іншим суб'єктам ринку ці кошти нагальне потрібні. Для того, щоб економіка нормально функці­онувала, потрібно, щоб кошти, якими володіють люди і фірми, заощаджуючи їх, потрапляли до осіб, які можуть їх продуктивно використати. Цю посередницьку функцію виконує фінансова система.

212 Тема 7

Є два шляхи руху коштів через фінансову систему: через фінансові ринки (ринки акцій та облігацій); через фінансових посередників. Фінансові ринки та фінансові посередники мають винятково важливе значення для економіки.

У сучасних економічно розвинених країнах фінансова система має такі особливості:

© Фінансові ринки, тобто ринки цінних паперів (акцій і об­лігацій) нині не є головним джерелом фінансування фірм. Це яскраво видно на прикладі США. Тут тривалий час (1970-2000) частка акцій та облігацій у фінансуванні фірм становила тільки 32%, тобто менше ніж третину потреб. Доступ до цих джерел фінансування мають тільки відомі й солідні корпорації. Маловідомим фірмам, а тим паче малим, доступ до ринків цінних паперів закритий, зокрема тому, що укладання й оформлення угод - складних юридичних документів - на фінансових ринках виявляється дорогою процедурою. Щоб правильно укласти угоду, потрібно звернутися до кваліфі­кованого юриста. Витрати на оформлення угод (один з елементів трансакційних витрат) стримують дрібних власників вільних грошей *і дрібних позичальників від безпосередньої участі у роботі фінансових ринків.

Ф Основне й найважливіше джерело фінансування фірм - це фінансові посередники, які забезпечують так зване непряме фінансування, на відміну від прямого фінансування (через ринки цінних паперів).

© Серед фінансових посередників головне місце посідають банки.. їхня частка, як зовнішнього джерела фінансування фірм, становить нині в США майже 62%. Банки відіграють провідну роль у фінансуванні ділових фірм. ® Фінансова система - найбільш регульований нині сектор

економіки.

Отже, центральне місце в сучасній фінансовій системі налеясить фінансовим посередникам і передусім банкам.

Описана вище ситуація характерна не тільки для США, а й для інших розвинених країн - Канади, Великобританії, Японії, Італії, Німеччини та Франції. В усіх цих країнах фірми шукають кошти для фінансування своєї діяльності передусім у фінансових посередників. У США кошти фінансових посередників більш ніж удвічі важливіші, аніж ринки цінних паперів, а в деяких країнах вони с ще більшими. У Німеччині та Японії фінансування фірм через

Ринкова інфраструктура 2 13

фінансових посередників було майже в 10 разів більшим, ніж через фінансові ринки.

Є відмінності між країнами і щодо важливості окремих видів цінних паперів, а, отже, й ринку облігацій щодо ринку акцій. У США ринок облігацій, як джерело прямого фінансування, більш ніж у 10 разів важливіший від ринку акцій. В Італії та Франції важливішим джерелом фінансування корпорацій є ринок акцій, а не облігацій.

У фінансовому секторі економіки важливими є фінансові ринки, ринки цінних паперів, їхньою організаційною формою є фондова біржа.

Фондова біржа

Фондова біржа, як і товарна, є організованим оптовим ринком з тією відмінністю, що фондова біржа - організований ринок цінних паперів. Вона є найважливішим елементом вторинного ринку цінних паперів, де відбувається їхній перепродаж і перерозподіл фінансових ресурсів. Діяльність цього інституту покликана сприяти обігові фондових активів._________________________________________

•] Фондові бірзкі виконують такі в&меливі функції в економіці! \

->. є місцем, де зустрічаються покупці й продавці цінних паперів та відбувається укладання угоди купівлі-продажу, і в умовах відкритості формуються ціни (курси) цінних паперів;

-^ відкривають фірмам та урядам доступ до відносно дешевих та практично безмежних фінансових ресурсів;

-^ забезпечють рух капіталів та їхнє спрямування в галузі, що гарантують вищу продуктивність і дохід. Власники грошей віддають перевагу цінним паперам із вищим доходом;

-^ за допомогою фондової біржі уряд, продаючи державні цінні папери, залучає додаткові кошти для своїх видатків;

-^ є своєрідним і дуже важливим індикатором ділової активності. Динаміка індексу курсів акцій є одним із показників, які використовують для прогнозування рівня ділової активності.

Процеси на фондовому ринку безпосередньо впливають на ділову активність, що пов'язано передусім із спекулятивним інтересом до цінних паперів. Можливість швидко розбагатіти на фондових операціях робить цінні папери високоліквідними і тому привабливими для власників вільних грошових коштів. Тому особливий інтерес є до акцій високотехнологічних виробництв, ціни на які донедавна були особливо високі. Це акумулювало великі інвестиційні ресурси для цих виробництв. Через біржу, отже,

Тема 7

перерозподіляють обмежені грошові ресурси на користь прог­ресивних галузей, які визначають і стимулюють науково-технічний прогрес.

Фондова біржа як важливий інструмент впливу на економічні процеси не могла опинитись поза увагою держави. У своїй економічній політиці держава використовує інститут біржі, зокрема, впливаючи на правила гри фондової біржі. Фондова біржа працює згідно з чинним законодавством країни та зі статутом.

Фондові біржі створюють у формі акціонерних товариств, асоціацій, змішаних підприємств. Вони є приватні, державні, змішані. Фондова біржа - це некомерційна організація, що заснована на самоокупності, не виплачу є доходів своїм членам. Доходами фондової біржі є: доходи від продажу акцій фондової біржі; внески її членів; біржові збори з кожної угоди на фондовій біржі.

На фондовій біржі існує постійне, тимчасове і часткове членство. Доступ до фондової біржі мають не всі охочі, а тільки "першосортні" компанії. Біржі дбають про свій імідж і дуже прискіпливо ставляться до компаній-претендентів, висуваючи до них низку умов щодо вступних внесків, щорічних комісійних внесків, кількості випущених простих акцій, розмірів річного доходу компанії, вартості майна та ін. Бути допущеним до біржі - престижно.

Хоча фондові біржі не є фінансовими посередниками, оскільки не мобілізують коштів через випуск своїх зобов'язань, вони відіграють важливу роль у спрямуванні коштів від тих, хто їх заощадив, до тих, хто може їх продуктивно використати.

У ході торгів важливою є робота маклерів, брокерів та дилерів.

Управляє фондовою біржею біржова рада з постійних членів і працівників біржі.

На фондовій біржі виконують такі операції:

> угоди за готівкою (касові);

> угоди на термін (термінові).

Угоди за готівкою найпростіші. Це угоди, за якими розрахунок

відбувається у найкоротший термін: протягом двох-трьох днів після

укладання. У межах цього часу покупець має заплатити готівкою

обумовлену суму, а продавець - передати покупцеві проданий цінний

папір. Переважно такі угоди укладають на фондові цінності

§ невеликої вартості і в усній формі, їхня особливість - швидкість і

^ простота.

Термінові угоди (на термін) - це угоди, виконання яких обумовлено певним терміном, передання продавцем покупцеві цінних паперів за фіксованим курсом відбувається не відразу, а у

визначений термін. ________________________________________

Ринкова Інфраструктура 2 15

Для термінових угод є певний мінімальний обсяг, нижче якого угода не може бути укладена.

Термінові угоди поділяють на: тверді угоди; угоди з преміями; онкольні операції; угоди на різницю.

Тверда угода (ф'ючерсиа) передбачає передання цінних паперів у визначеним час за курсом і в кількості, що обумовлена угодою, незалежно від ринкової ситуації на день її виконання.

Угода з преміями (за опціоном) передбачає можливість від­мовитися (за певну премію) від угоди, якщо на цінні папери компанії, щодо яких була домовленість, складається несприятливий курс.

Онкольні угоди (від оп саіі-за вимогою) у день укладання угоди конкретної ціни цінних паперів не фіксують. Угода грунтується на цінах, що складаються на біржі в день, зазначений в угоді. Цього дня і відбувається реалізація угоди "за вимогою".

Угоди на різницю грунтуються на тому, що один з контрагентів угоди отримує різницю між курсом на день укладання угоди і на день її виконання. Тут завжди одна зі сторін програє. Виплатою різниці закінчується вся операція. У деяких країнах ці угоди заборонені.

Для визначення руху курсу акцій на біржах використовують індекс курсу акцій. Його розраховують як середньозважену за певним колом акцій (акцій певної кількості компаній). Наприклад, для визначення одного з найвідоміших і авторитетних індексів - індексу Доу-Джонса (індекс акцій Нью-Йоркської фондової біржі) - у це коло (кошик) акцій введено ЗО промислових, 15 залізничних, 15 комунальних компаній. Динаміка цього індексу є важливим показником економічної ситуації в країні. Його зниження сприймають як ознаку погіршення економічної ситуації.


Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.03 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>