Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу видавництва Новий Світ - 2000 заборонено 15 страница

_____ банки. Тіньовий ринок - елемент підпільної економіки.

Ринкова економіка

ТЕМ А 6

РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

6.1. Попит та його чинники. Крива попиту. Закон попиту.

6.2. Пропозиція та її чинники. Крива пропозиції та її переміщення.

6.3. Рівновага попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.

6.4. Еластичність попиту і пропозиції.

6.5. Переваги і вади ринку. Резюме

Ключові поняття та терміни

блага громадського вжитку блага індивідуального вжит­ку

вади ринку величина попиту величина пропозиції взаємодоповнювані товари взаємозамінювані товари еластичність попиту за ціною еластичність пропозиції за ціною закон попиту

закон пропозиції зовнішні ефекти (екстер­нами)

крива попиту крива пропозиції негативні екстерналії переваги ринку позитивні екстерналії попит пропозиція рівноважна ціна теорема Коуза

Основними інструментами саморегулювання ринкової економіки є попит, пропозиція і ціна, як рівноважна взаємодії попиту і пропозиції в конкурентному середовищі. Ця тріада інструментів і розкриває суть ринкового механізму.

Розгляньмо уважніше кожний із названих складників ринкового механізму.

6.1. ПОПИТ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. КРИВА ПОПИТУ. ЗАКОН ПОПИТУ

Попит. Крива попиту

Покупці на ринку створюють попит. Основою попиту є потреби.

Попит відображає потреби, але не всі. ________________________

₁₇₈ Тема 6

Якщо ви хочете придбати комп'ютера, але не можете його купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю комп'ютера, то це вже попит.

Бажання, підкріплені грішми, перетворюються на попит. Попит - це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит - це платоспроможні потреби людей. Говорячи про попит, економісти завжди мають на увазі плато­спроможний попит.

Як наукове поняття, попит характеризує зв'язок між ціною та кількістю товарів і послуг, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку в межах визначеного часу за інших однакових умов.

Практичний досвід і науковий аналіз засвідчують, що кількість товару, яку люди купують за інших однакових умов, залежить від його ціни. Зазвичай, що вища ціна, то меншу кількість певного товару люди хочуть купувати. І, навпаки, що нижча ціна товару, то більше охочих його придбати. Кожній конкретній ціні (Р) відповідає певна величина попиту (О,), тобто конкретна кількість товару, яку покупець хоче і може придбати. Між ціною товару й величиною попиту на нього існує тісний взаємозв'язок. Цей взаємозв'язок можна відобразити за допомогою шкали та кривої попиту.

Розгляньмо гіпотетичну шкалу попиту на яблука для окремого споживача (табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Індивідуальний попит на яблука

	Ціна за кг, грн (Р)	Величина попиту, кг/тиждень (0)
А
В
С
О
Е

Із табл. 6.1 видно, що:

© за будь-якої ціни (Р) існує певна величина попиту (р) на яблука;

© покупець планує купувати більше яблук за низькою ціною, і менше - за високою. Висока ціна є своєрідним бар'єром, який утримує споживача від купівлі великих порцій товару: висока ціна знеохочує споживача, а низька - заохочує до купівлі яблук.

Ринковий механізм

Шкала попиту як така ще не дає відповіді на запитання, за якою з п'яти наведених цін яблука купуватимуть, оскільки ціна залежить не тільки від попиту. Попит - це тільки наміри покупців щодо можливих обсягів купівлі товару за кожної конкретної ціни і його визначають для певного відрізку часу (день, тиждень, місяць і т. д.).

Дані табл. 6.1 можна проілюс­трувати графічно. Для цього від­кладімо на горизонтальній осі ве­личину попиту на яблука /0/, а на вертикальній -їхню ціну/Р/ Кожну пару Р і <2, тобто величину попиту і ціну, молена зобразити певною точ­кою на площині. Сполучімо від­повідні точки й одержимо криву

Рис. 6.1. Графік індивідуального попиту/ШУ.

попиту на яблука Графічне зображення шкали по-

питу називають кривою попиту, яку позначають буквою ^ (рис. 6.1.). Кількість (величина попиту) і ціна перебувають в оберненій залежності: ^ збільшується, якщо Р зменшується. За низької ціни споживач купує більше продукту, ніж за високої.

На рис. 6.1 бачимо, що крива попиту опускається з північного заходу на південний схід, тобто є спадною. Це означає, що коли ціна на товар збільшується, то за інших однакових умов покупець купуватиме менше яблук. І, навпаки, зі зменшенням ціни величина попиту зростає. Цю обернену залежність між величиною попиту і ціною називають законом попиту.

Важливо зазначити, що, рухаючись уздовж кривої попиту від однієї точки до іншої, ми переміщаємося тільки від однієї величини попиту до іншої. Це означає, що зміна ціни на певний товар може призвести тільки до зміни величини попиту; сам попит (крива попиту) при цьому не змінюється.

Закон попиту справджується для більшості товарів і послуг.

Дію цього закону, тобто обернену залежність ціни та величини попиту, економічна наука пояснює двома причинами: ефектом доходу й ефектом заміщення. Ці ефекти виникають унаслідок зміни ціни товару одночасно. Вони можуть впливати на поведінку споживача по-різному.

Ефект доходу - це вплив зміни ціни продукту на реальний дохід споживача, а отже, і на величину попиту на цей товар. Іншими словами, ефект доходу відображає зміни реального доходу споживача і величини попиту спричинені зміною ціни певного

₁₈₀ Тема 6

товару. Зміна ціни позначається на реальній купівельній спро­можності споживача. Якщо ціна, скажімо, яловичини знижується, то реальний дохід, або реальна купівельна спроможність будь-якого покупця цього продукту зростає. Це зростання реального доходу вплине на збільшення обсягу закупівель багатьох продуктів, яловичини також. Наприклад, у разі сталого грошового доходу у 100 грн на тиждень покупець зможе купити 5 кг яловичини за ціни 20 грн за кг. Однак якщо її ціна знизиться до 10 грн і споживач далі купуватиме 5 кг цього товару, то за тиждень він зекономить 50 грн, які зможе використати для придбання додаткової кількості цього, й інших продуктів. Отже, зниження цін робить нас дещо багатшими і дає змогу збільшити обсяги купівлі товарів. У цьому суть ефекту доходу.

Ефект заміщення - це вплив зміни ціни продукту на його відносну дорожнечу, а, отже, і на величину попиту. Іншими словами, ефект заміщення виявляє взаємозалежність між відносними цінами товарів і величиною попиту на них. Зниження ціни на товар робить його дешевшим відносно всіх інших товарів, абсолютні ціни яких не змінилися. Споживачі ж схильні замінювати дешевшим продуктом інші продукти, які тепер стали відносно дорожчими. У прикладі з яловичиною: зменшення ціни на яловичину за незмінних цін на інші продукти робить її привабливішою для покупців. За ціни 10 грн. за 1 кг вона є "вдалішим придбанням", ніж за 20 грн. Нижча ціна спонукає споживачів до часткового заміщення яловичиною інших, тепер відносно менш привабливих товарів. Яловичина може заміняти свинину, телятину, птицю, рибу та інші продукти харчування. Отже, нижча ціна збільшує відносну привабливість продукту, і тому споживач купуватиме його в більших кількостях. У цьому й полягає суть ефекту заміщення.

Ефекти доходу і заміщення виявляють себе одночасно в разі зміни ціни і впливають на спроможність і готовність споживача купувати більше деякого продукту за низькою ціною, і менше - за високою.

Закон попиту (спадний характер кривої попиту) має ще одне пояснення, оскільки його дію пов'язують із законом спадної граничної корисності.

Хоч загалом потреби споживачів безмежні, потребу в конкрет­ному товарі за короткий період часу можна задовольнити повністю. У межах певного часу, коли смаки споживача не змінюються, він може отримати і спожити таку кількість конкретного продукту, яка повністю задовольнить його потребу в ньому. І що більшу кількість

Ринковий механізм _{1 8 ]}

продукту споживач споживатиме, то менше задоволення або меншу корисність він отримуватиме від додаткових одиниць цього продукту. У цьому полягає суть закону спадної граничної корисності'.

Цей закон спадний характер кривої індивідуального попиту на конкретний товар пояснює так. Оскільки колена наступна одиниця продукту забезпечує споживачеві щораз меншу додаткову (граничну) корисність, то він купуватиме додаткові одиниці продукту лише за умови зменшення їхньої ціни. З погляду продавця, спадна гранична корисність цього продукту спонукає його знижувати ціну, щоб покупці мали стимул купувати більше товару.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Досі ми розглядали індивідуальний попит. Проте на ринку є багато споживачів, разом вони формують ринковий попит. Останній є сумою індивідуальних попитів усіх покупців на певному ринку в межах визначеного періоду. Отже, ринковий попит визначають чинники, що впливають на поведінку окремих покупців певного товару.

Нсцінові чинники попиту

Обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ціни аналізо­ваного товару, але й від інших, нецінових чинників. Саме вони врешті змінюють попит і спричиняють переміщення його кривої.

Крива попиту час від часу змінює своє положення. Най­важливіші чинники, що зумовлюють її переміщення, такі:

> доходи споживачів. Збільшення доходів спричинює збільшен­ня попиту, відповідно, змінюється структура споживчого кошика. У ньому збільшується частка нормальних товарів і зменшується частка товарів нижчої споживчої якості. Зі зменшенням доходів - усе навпаки;

> ціни споріднених товарів, (взаємозамінюваних і взаємодо­повнюваних);

> очікування споживачів щодо зміни цін і доходів;

> кількість споживачів;

> споживчі смаки й уподобання;

> інші чинники,

¹ Корисність товару або послуги - цс задоволення або насолода, які одержують від їхнього споживання. Розрізняють кількісну (кардинальну) і порядкову (ординальну) корисність. Перша передбачає можливість кількісного вимірювання корисності, друга - упорядкування уподобань споживача за їхнім рівнем. Ідею про те, що теорія попиту може спиратися на поняття ординальної корисності,

обгрунтував український учений Євген Слуцький (1880-1948).

__

Попит змінюється під впливом змін у цих чинниках, що графічно виражається у переміщенні кривої попиту.

Якщо покупці бажають і спроможні купити більшу кількість продукту за кожну можливу ціну, то відбувається збільшення попиту. Це відображається переміщенням кривої попиту праворуч (рис. 6.1 О^. Навпаки, зменшення попиту виникає, коли внаслідок зміни в одному або кількох його чинниках покупці купують меншу кількість продукту за кожну можливу ціну. Графічно зменшення попиту показують, як зсув кривої попиту ліворуч, (рис. 6.1 /)_,).

Тепер з'ясуймо, як впливають на попит зміни в кожному з перелічених вище чинників.

Зі зростанням доходів споживачі здатні купувати більше товарів за будь-якої ціни. Проте чи зростає попит на всі товари і послуги? Ні. Споживачі купують більше овочів, фруктів, м'яса, риби, одягу, взуття тощо, але менше хліба, виробів із борошна, картоплі, капусти тощо. Товари, попит на які змінюється в тому ж напрямі, що і грошовий дохід, називають товарами вищої споживчої цінності, або нормальними. Якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується, то такі товари називають товарами нижчої споживчої цінності.

Ціни інших товарів, пов'язаних зі споживаним товаром, по-різному впливають на попит. Більшість товарів мають свої замінники - товари-субститути (взаємозамінювані товари: чай і кава, масло і маргарин, яблука і груші). Зниження ціни на товар-субститут зменшує попит на аналізований товар. Якщо, наприклад, ціна на груші підвищується, споживачі купуватимуть більше яблук, і попит на яблука зростатиме. Крива попиту на яблука зсунеться праворуч і відбудеться збільшення попиту на яблука для усього проміжку цін (рис. 6.1 /X).

Є багато товарів, які купують у парі, тобто вживають разом з іншими товарами. Це так звані товари-комплементи (взаємо­доповнювані товари). Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин.

Підвищення ціни на товар-комплемемт зменшує попит на аналізований товар. Якщо, наприклад, ціна на бензин зростає, люди, звичайно, купуватимуть менше автомобілів, і попит на них зменшиться. Крива попиту на автомобілі переміститься ліворуч, і попит на них зменшиться для усього проміжку цін (рис. 6.1 О _?).

Смаки й уподобання споживача залежать від його віку, статі, історичних, національних, природно-кліматичних умов, реклами, моди тощо, їх зміна веде до зміни попиту та переміщення кривої

Ринковий механізм

попиту. Наприклад, сприятлива для певного продукту зміна у смаках або уподобаннях споживачів, зумовлена, можливо, рекламою або змінами в моді, означатиме, що попит зросте за кожного рівня ціни. Несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, переміщуючи криву попиту ліворуч.

Закон попиту поширюється майже на всі товари, що зумовлено передусім обмеженістю доходів покупців. Зниження ціни збільшує попит, оскільки: по-перше, збільшує кількість нових покупців -люди з нижчим рівнем доходів почнуть задовольняти свої потреби; по-друге, стимулює кожного споживача цього товару робити додаткові закупи (до певного насичення потреби).

Слід розрізняти два явища: зміну величини попиту (це рух по кривій попиту внаслідок зміни ціни, перехід від однієї комбінації "ціна-кількість товару" до іншої) і зміну в попиті (що графічно виявляється у переміщенні кривої попиту під впливом змін у нецінових факторах).

Варто зазначити, проте, що є ситуації, коли підвищення ціни збільшує величину попиту.

Парадокси закону попиту

Передусім це стосується так званого парадоксу Гіффена (англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910). Є суперечки з приводу того, хто відкрив явище, яке приписують Р. Гіффенові.

Вважають, що Гіффен виявив це явище під час голоду в Ірландії в середині 1890-х років, коли зросли попит і ціна на картоплю.

Парадокс Гіффена - це ситуація, за якої закон попиту порушується, а крива попиту стає висхідною.

Парадокс Гіффена виявився і в нашій країні на початку 1990-х років стосовно частини родин, коли різко зросли ціни на так звані продукти для бідняків (борошно, картопля, хліб, крупа, макарони тощо - (т. з. товари Гіффена). Підвищення цін на ці товари не тільки не зменшило обсягу їх купівлі, а навпаки, різко підвищило його на ці товари. Щоб вижити, люди були змушені свої скромні доходи й заощадження витрачати на найважливіші продукти харчування.

Уважають, що парадокс Гіффена - це єдиний виняток із закону попиту. Хоча, на думку окремих економістів, це досить суперечли­вий виняток. Річ у тім, що тут ідеться про аномальні умови, тобто порушуємо принцип за інших однакових умов.

Крім парадоксу Гіффена, відомі ще й інші ситуації, які вважають винятками із закону попиту (однак і у цих випадках ідеться про порушення принципу за інших однакових умов).

І 84

Тема 6

т-Ціна як показник якості. Ситуація: у крамниці продають крем за одну грошову одиницю. Однак торгівля йде мляво. Тоді власник крамниці вирішив підвищити ціну до двох грошових одиниць, сподіваючись, що зменшення обсягу продажу буде компенсоване підвищенням ціни. Продавець здивований: це підвищення ціни не тільки не зменшило обсягу продажу, а й зумовило його різке зростання. Це сталося тому, що покупці пов'язали підвищення ціни з уявним підвищенням якості продукту.

Однак така ситуація не може тривати довго, оскільки покупець швидко переконається, що "новий" товар не відрізняється від старого.

в^ "Ефект приєднання до більшості" виникає тоді, коли споживання якогось товару стає модою. Тоді попит може зростати і з підвищенням ціни на цей товар.

в^ Ефект сноба виникає тоді, коли деякі споживачі можуть зменшувати свій попит на товари в разі зниження ціни на нього. Це пов'язано з тим, що товар стає доступнішим, масштаби його споживання зростають, але певній категорії споживачів ці товари вже не цікаві, бо вони не хочуть бути як "усі".

и& Ефект Веблена (демонстративне споживання) - це ситуація, коли попит підвищується на престижні дорогі товари навіть за умови зростання цін на них. Адже серед покупців є багаті споживачі, які купують товари не тільки з утилітарних міркувань, ай з престижних.

6.2. ПРОПОЗИЦІЯ ТА її ЧИННИКИ. КРИВА ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЇЇ ПЕРЕМІЩЕННЯ

Якщо попит виражає бажання покупців придбати благо, то пропозиція виражає інший бік ринкових відносин - постачання товарів на ринок для обміну на інші економічні блага. Споживачі формують попит, пропозиція йде від виробників.

Пропозиція - це кількість продукту, яку виробник бажає та спроможний виробити і запропонувати для продажу на ринку за будь-яку визначену ціну впродовж деякого періоду за інших однакових умов.

Пропозиція визначена виробництвом і виражає бажання виробників продати свій товар.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту (величиною пропозиції) існує пряма залежність. Що вища ціна, то більша кількість товарів чи послуг може постачатися на ринок.

Ринковий механізм ₁₈₅

Розгляньмо цю залежність за допомогою шкали пропозиції (табл. 6.2).

Таблиця 6.2 Індивідуальна пропозиція яблук

	Ціна за 1 кг. гргі (Р)	Вс.пічииа пропозиції, кг за ти.мтдень (0)
А
В
С
В
Е

З табл. 6.2 видно, що між ціною і величиною пропозиції є прямий зв'язок. За ціни 1 грн. за кг яблук їх взагалі не пропонуватимуть на ринку. За такої низької ціни виробникам ліпше займатися виробництвом іншої сільськогосподарської продукції. З під­вищенням ціни виробництво і пропозиція яблук зростатимуть.

Графічне зображення шкали пропозиції називають кривою пропозиції, яку позначають буквою 8 (рис. 6.2), а пряму залежність між ціною та кількістю пропонованого продукту - називають законом пропозиції¹.

Р 7,

Рис. 6.2. Графік пропозиції

Як видно з рис. 6.2, крива пропозиції/8/є висхідною.

Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції за інших рівних умов збільшується; із зниженням ціни вона зменшується. Зміну у величині пропозиції

'Деякі автори висловлюють сумнів щодо категоричного твердження про існування закону пропозиції.

~ Тема 6

ілюструють, зокрема, як переміщення пропозиції від однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції; наприклад, від точки А до точки В. Причиною руху по кривій є зміна ціни пропозиції товару.

Як і у випадку з попитом, розрізняють два види пропозиції -індивідуальну та ринкову. Ринкову пропозицію визначають як суму індивідуальних пропозицій усіх продавців певного товару.

Той факт, що за інших однакових умов виробники бажають виробляти і продавати більшу кількість свого продукту за вищої ціни, ніж за нижчої пояснюють "здоровим глуздом" і обґрунтовують теоретично. Життєвий досвід нам підказує, що криві пропозиції для більшості благ мають бути висхідними. Теоретично це обґрунто­вують, по-перше, за допомогою закону спадної віддачі, з яким ми ознайомилися ще у темі "Потреби і ресурси. Ефективність використання ресурсів". Висхідний характер кривої пропозиції виражає зростання затрат на виробництво додаткової продукції за умови незмінності виробничих потужностей виробника. Фермер, додаючи рівновеликі кількості капіталу і праці до незмінної площі сільськогосподарських угідь з часом зіткнеться із зменшенням віддачі від цих вкладень. Іншим поясненням висхідного характеру кривої пропозиції є закон зростання альтернативної вартості (альтернативних витрат), суть якого також було з'ясовано у згаданій темі. В обох цих випадках вищі витрати виробництва мають бути компенсовані вищою ціною.

Фундаментальною основою, яка дає змогу зрозуміти поведінку виробників щодо пропозиції, є те, що вони ви­готовляють товари, щоб отримати прибуток, а не для власного задоволення чи з міркувань доброчинності. Виробник пос-тачатиме більше продукту за вищими цінами, бо у такому разі одержить більші прибутки.

Визначальним моментом, що враховують, ухвалюючи рішення з пропозиції, є витрати виробництва. Якщо витрати на виготовлен­ня однієї одиниці деякого товару нижчі, ніж його ринкова ціна, то виробникові буде вигідно постачати на ринок багато такого товару. Якщо ж середні витрати виробництва перевищують ціну товару, то виробники природно призупинять виробництво товару, або виготовлятимуть незначну його кількість.

Отже, витрати виробництва - надзвичайно важливий визначник поведінки виробника і, відповідно, пропозиції. Своєю чергою вони залежать від низки інших, так званих нецінових чинників (детермі­нантів), які через відповідні впливи на витрати виробництва зумовлюють збільшення чи зменшення пропозиції.

Ринковий механізм

До нецінових чинників відносимо такі визначники (детермі­нанти) пропозиції:

•=> технологія виробництва;

<^> ціни на ресурси (фактори виробництва);

•=> тривалість часового періоду;

<=> ціни споріднених (взаємозамінюваних) товарів;

=> ціни взаємодоповнюваних товарів;

•=> організація ринку;

<> податки та дотації;

=> кількість фірм, що виробляють конкретний товар та ін.

Зміни в нецінових чинниках змінюють пропозицію товару. У цьому разі крива пропозиції переміщується праворуч або ліворуч (рис. 6.2). збільшення пропозиції переміщує криву пропозиції праворуч, а зменшення - ліворуч. Причиною змін у пропозиції є зміна одного або кількох нецінових чинників пропозиції.

Дуже важливим визначником пропозиції є технологія. Удосконалення технології дає змогу знижувати витрати вироб­ництва одиниці продукції, і фірма може тепер запропонувати більші її обсяги за нижчої ціни. Це перемістить криву пропозиції праворуч. Розгляньмо такий чинник, як ціни на ресурси. Припустімо, що внаслідок зростання факторних цін витрати на виробництво одного автомобіля зросли. Тоді крива пропозиції автомобілів переміститься ліворуч і відобразить зменшення їхнього обсягу пропозиції за кожного рівня ціни.

Якщо ціна на замінюваний продукт (субститут) зростає, то пропозиція цього продукту зменшується, а крива його пропозиції переміщується ліворуч (див. рис. 6.2. 5₂). Наприклад, зростання ціни червоного вина зменшить пропозицію білого вина, оскільки їх виробляють з однієї сировини - виноградного соку. Тепер, за будь-якого рівня ціни, винороби зможуть пропонувати дещо меншу кількість білого вина, і крива його пропозиції переміститься ліворуч.

Іншими чинниками пропозиції є зміна кількості виробників, податки і субсидії, ціни на інші товари, організація ринку, погодні умови тощо. Наприклад, запровадження спеціального податку на тонізуючі напої означатиме для виробників додаткові витрати на їхнє виробництво, а тому вони скоротять виробництво усіх тонізуючих напоїв, і криві їх пропозиції перемістяться ліворуч, що означатиме зменшення їхньої пропозиції загалом.

Тема 6

6.3. РІВНОВАГА ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ. ЦІНА РІВНОВАГИ

Ринкова економіка реагує на зміни ринкових цін, які, відповідно, залежать від зміни попиту і пропозиції. Ціну, яка формується па ринку під впливом взаємодії сил попиту та пропозиції, називають ціною рівноваги, або рівноважною ціною. Як же визначається рівноважна ціна?

За умов конкуренції на ринку будь-якого товару є багато покупців і продавців. Тому можемо перейти від індивідуального попиту і пропозиції до ринкових попиту та пропозиції. Сума величин попиту всіх покупців за кожного можливого рівня ціни дасть нам змогу визначити ринковий попит, а сума величин пропозиції усіх продавців за визначених рівнів цін є не чим іншим, як ринковою пропозицією.

Для ілюстрації того, що відбувається, якщо попит і пропозиція стикаються на ринку, знову скористаємося їхніми шкалами (табл. 6.3). Проте тепер будемо вважати, що в цій таблиці міститься інформація не про індивідуальні попит і пропозицію, а про ринкові.

Таблиця 6.3 Ринкові попит і пропозиція яблук

	Ціна за 1 кг, гри (Р)	Величина попиту, кг за тиждень ш	Величина пропозиції, кг за тиждень ((25,)	Стан на ринку	Тиск па ціни
А	5			Надлишок	і
В				Надлишок	і
С				Рівновага	— 1
				Нестача	|
Е				Нестача	т

Інформацію табл. 6.3 перенесімо на графік (рис. 6.3).

О 2 4Р б 8 10 Рис. 6.3. Ціна рівноваги

Ринковий механізм

Точка перетину ринкових кривих попиту та пропозиції (Е) і визначає рівноважну ціну (рис. 6.3). У цій точці ринкова величина попиту реї дорівнює ринковій величині пропозиції рз. Величину рівноваги позначають через <3*, а ціну рівноваги - через Р*.

Проекція з точки перетину кривих попиту і пропозиції (Е) на горизонтальну вісь покаже кількість продукту, яку споживачі бажають купити, а виробники - продати. Ця кількість дорівнює ОР*.

Отож саме в точці Е ринок перебуває в стані рівноваги між двома протилежними силами - попитом і пропозицією. Саме тут плани купівлі й продажу збігаються, а ціна не змінюється, перебуваючи на рівні Р¹". Отже, рівноважна ціна - це ціна, за якої інтереси покупців і продавців збігаються: кількість продукту, яку хочуть придбати покупці, дорівнює кількості продукту, яку хочуть продати продавці. Це саме та ціна, що очищає ринок від нестачі та надлишку товару. За будь-якої ціни, вищої за рівноважну, величина пропозиції перевищує величину попиту, і ринкова ціна буде знижуватися. Якщо ціна нижча від рівноважної, то, навпаки, величина попиту перевищує величину пропозиції, і ціна буде збільшуватися.

Рівноважна ціна фактично виконує роль своєрідного фільтра, який розподіляє рівноважну кількість товару між його продавцями і покупцями.

Рівноважна ціна допускає до участі в торгівлі не всіх покупців і продавців, а лише тих продавців, які згідні продати свій продукт за рівноважною ціною або нижчою від неї, і тих покупців, які можуть купити продукт за рівноважною ціною або вищою від неї. Усіх інших, хто не погоджується з такими вимогами, ринок вилучає із процесу купівлі-продажу. Це видно з рис. 6.3: обсяг ринку визначений обсягом О<3*, де продукти продають і купують за ціною Р*. Фактичні продавці перебувають на тій частині кривої 8, що іде донизу від точки Е. Покупці допущені до купівлі цієї кількості товару тією частиною кривої Е), яка прямує догори від точки Е.

Отже, конкуренція і коливання величин попиту та пропозиції завжди відновлюють рівновагу на вільному ринку, якщо на ньому фактична ціна відхиляється від рівня рівноважної. Обмежену кількість товару ринок розподіляє між можливими його покупцями. Оскільки ж ми розглядаємо цю проблему стосовно одного товару, то тут йдеться про часткову рівновагу на одиничному ринкові.

Ціни не є сталими: вони час від часу змінюються; зміна однієї ціни зумовлює зміну цін інших товарів. У межах усієї національної економіки може настати момент, коли вся система виявиться в

Дата добавления: 2015-08-28