Іспанський театр доби Відродження. Комедії «плаща і шпаги» Лопе де Веги та їхній гуманістичний зміст. Функція інтриги (на прикладі одного з творів).

Сучасний по суті театр зміг з'явитися, коли, крім нових письменників, з'явилися і нові глядачі. Новий світогляд повинен був проникнути в широкі кола народу, бо за своєю природою театр — мистецтво масове і демократичне. Це потребувало значного часу, і тільки в кінці XVI — на початку XVII століття настає розквіт театрального мистецтва, але вже не в Італії, а в Іспанії і Англії. Найвищого розквіту іспанська драматургія Відродження досягла в творчості Лопе де Веги - основоположника іспанського національного театру. «З'явився великий Лопе де Вега - чудо природи і став самодержцем у театральній імперії. Він полонив і підкорив своїй владі всіх комедіантів і наповнив світ своїми комедіями»,- так писав про свого сучасника Сервантес. У п'ять років писав вірші, в 12 склав комедію для сцени. Опанував всі жанри, створив більше 400 п'єс, майже всі віршовані, відомо ще 250 назв. Три типи: героїчні п'єси, комедії шпаги й плаща, і п'єси, де виступає народ. Чітких границь немає. У комедіях плаща і шпаги, для яких характерне зображення конфліктів, породжених любов'ю, ревнощами, почуттям честі, Лопе де Вега розкрив багатство внутрішнього світу людини, прославив силу справжнього кохання. Ці приватно-побутові п'єси на любовні теми, їх називають комедіями інтриги, тому що в них драматург віддає перевагу не розкриттю характерів, а розвитку дії. В цих творах також ставляться значні проблеми. В дусі гуманістичних ідей Відродження драматург відстоює право людини на земне щастя, відкидає релігійно-аскетичну мораль і станові упередження. В комедіях «плаща і шпаги» зображується побут дворянського суспільства і звичайно йдеться про те, як закохані герої, подолавши ієрархічні перепони і стару мораль, поєднуються в шлюбі («Собака на сіні», «Дівчина з глечиком», «Учитель танців», «Мадрідська сталь», «Валенсіанська вдова»). Дія будується на зіткненні кохання і тих моральних норм та забобонів, які утвердилися в дворянському середовищі і протистоять праву людини на вільний прояв природного почуття. Лопе критично ставиться до таких моральних устоїв, показує, що вони суперечать здоровому глузду. Звичайно герої комедій, захищаючи свою любов, обходять норми дворянської моралі обманом, хитруваннями. При цьому вони намагаються не втратити «честі», не заплямувати свою репутацію в суспільстві і все ж здобути щастя. Тому інтрига комедій є дуже заплутаною, в ній повно випадковостей, широко використовуються прийоми переодягання, прикидання, підслуховування тощо. Комедії «плаща і шпаги» сповнені життєрадісності й оптимізму, віри у можливість людського щастя, в успіх людини, яка сміливо відстоює свої почуття. Однією з найбільш талановитих комедій Лопе де Веги є «Собака на сіні». В ній розповідається про те, як справжня любов перемагає станові забобони. Головна героїня графиня Діана де Бельфлор покохала свого секретаря Теодоро, людину розумну й талановиту, але на їхньому шляху до щастя стоїть перешкода - станова нерівність. Сама Діана не надає великого значення цій різниці, але вона не може не зважати на думку людей свого кола, і її рішучість паралізується страхом за свою репутацію. Трістан - слуга Теодоро - виручає молодих людей: він розголошує вигадку про аристократичне походження Теодоро, який нібито є сином графа Лудовіко, викраденим в дитинстві. Граф визнає Теодоро, і тепер уже ніщо не перешкоджає шлюбу. Але Теодоро - людина честі, він не може обманювати Діану і говорить їй правду. Зізнання Теодоро не відштовхує Діану, воно сприймається нею як вияв його благородства, а походження, на її думку, щастю не перешкода.

Дата добавления: 2015-10-28