Поняття — форма мислення, яка відображає загальні, істотні озна­ки предметів і явищ дійсності.

Це такі ознаки, які зберігаються за всіх умов, без яких об'єкт чи явище існувати не можуть. Попри те що поняття виникає на основі чуттєвого пізнання, об'єкт у ньому відо­бражається глибше, повніше і правильніше, ніж у сприй­маннях. Воно є наслідком їх узагальнення. Поняття тісно пов'язано зі словом. У слові воно виникає, закріплюється й існує. Проте, утворюючи єдність, поняття і слово не тотож­ні, бо слово — елемент мови, а поняття — елемент мислен­ня. Поняття без слова неможливе, але існують слова, які не є поняттями.

Кожне поняття характеризується обсягом і змістом. Під обсягом поняття розуміють відображену в ньому су­купність об'єктів, а під змістом — відображену в ньому сукупність істотних ознак. Порівняння понять свідчить, що вони мають різний обсяг. Поняття з більшим обся­гом називають родовим щодо видових понять, які мають менший обсяг. Проте такий поділ є відносним. Тип понят­тя залежить від того, з якою системою понять його порів­нюють. Наприклад, «чотирикутник» щодо поняття «гео­метрична фігура» є видовим, а щодо поняття «паралело­грам» — родовим.

Поняття, які мають найбільший обсяг і відображають найзагальніші властивості об'єктів, називають категорія­ми, У психології до них належать поняття «діяльність», «спілкування», «особистість» та ін.

За кількістю предметів, властивості яких відображають поняття, їх поділяють також на загальні й одиничні.

Загальними називають поняття, в яких відобража­ються істотні властивості цілих класів предметів. На­приклад, дерево, метал, машина. Одиничними — понят­тя, в яких відображено істотні властивості одиничних об'єктів. Прикладом можуть бути «Дніпро», «Сонце», «мідь».

За спрямованістю на об'єкт, конкретністю відобра­ження його ознак виділяють також конкретні й абстрак­тні поняття.

Конкретними є поняття, які відображають певні пред­мети з їх істотними ознаками, зв'язками і відношеннями. Наприклад, «стіл», «вікно», «зошит». Абстрактними на­зивають поняття, в яких відображаються певні властивості, відокремлені від об'єктів. Наприклад, «вага», «витрим­ка», «швидкість». Абстрактні поняття є завжди загальни­ми.

Зміст поняття відображає рівень людського пізнання. У міру того як людина глибше пізнає світ, зміст понять поглиблюється, уточнюється, а іноді й докорінно зміню­ється. Прикладом може бути еволюція поняття «атом». Зміст поняття розкривається у його визначенні, де вказу­ється належність поняття до найближчого роду і подаєть­ся перелік його видових відмінностей. Наприклад, «ром­бом» називають чотирикутник, у якого протилежні сторо­ни рівні й паралельні.

Результати людського мислення, думки, виражаються в судженнях.

Судження. Будучи однією з форм мислення, суджен­ня відображає відношення між обсягами понять, виявля­ючи їх сумісність чи несумісність, а також різноманітні форми сумісності (відношення тотожності, перехресності, підпорядкування).

Дата добавления: 2015-10-28