Раціоналізація (лат. rationalis — розуміння) — псевдорозумне пояснення людиною своїх бажань, вчинків, зумовлене причинами, визнання яких загрожувало б утратою самоповаги.

Системність у дослідженні людської психіки. | Потреба — стан живого організму, який виражає його залежність від об'єктивних умов існування та розвитку спонукає до активності відносно цих умов. | Освоєння діяльності. | Уміння — зумовлена знаннями і навичками готовність людини успішно досягати свідомо поставленої мети діяльності в мінливих умовах її протікання. | ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ | Потяг — неусвідомлюване, нецілеспрямоване спонукання, що виражається в чуттєвому переживанні потреби і не викликає активних дій. | Я-концепція (лат. conceptio — сприйняття) — динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми. | Керівник — особа, що управляє трудовою діяльністю групи на основі адміністративно правових повноважень і узвичаєних норм співжиття. | Увага — спрямованість і зосередженість свідомості, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності індивіда. | Довільна увага — увага, яку особистість свідомо викликає, спрямовує і регулює. |

Читайте также:

Не досягши бажаного, людина переконує себе в тому, що об'єкт бажань для неї не дуже важливий і що вона його не дуже й прагнула.

Заміщення — перенесення дії з недосяжного об'єкта на такий, якого можна досягти.

Воно знімає напруження і спричинює психологічну розрядку. Наприклад, роздратування, яке виникло під час невдалого випробування машини, конструктор часто переносить на підлеглих.

Дія захисних механізмів спрямована на збереження внутрішньої рівноваги шляхом витіснення зі свідомості всього того, шо загрожує системі наявних цінностей.

Усі компоненти самосвідомості особистості, про які йшлося вище, не є вродженими. їх формування і розвиток залежить від умов життя людини та виховання.

Отже, процес розвитку особистості і вдосконалення її якостей відбувається через ускладнення форм її психічної діяльності внаслідок невпинної активної взаємодії з навколишнім світом. Цей процес є тривалим, складним. Поява нових психічних утворень відбувається шляхом подолання особистістю внутрішніх суперечностей, які постійно виникають.

Запитання. Завдання

1. У чому полягають відмінності між поняттями «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?

2. Як у структурі особистості співвідносяться біологічне і соціальне?

3. Проаналізуйте погляди психологів на джерела активності особистості.

4. Які відмінності у поглядах на особистість властиві концепціям Фройда і неофройдистів?

5. Від чого залежить міцність людських переконань?

6. Як слід розуміти вислів «Особистість є суб'єктом власної діяльності»?

7. Завдяки чому можна змінити самооцінку особистості?

8. Обгрунтуйте взаємозв'язок самооцінки і рівня домагань.

9. Чим загрожує особистості неадекватний рівень її домагань?

Література

Асмолов А. Г. Психология личности. — М., 1990.

Загальна психологія/ 0. Скрипченко. Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. — К., 1999.

Кон И. С. Открытие «Я». — М., 1978.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1975.

Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. — М., 1982.

Психология развивающейся личности/ Под ред. А. В. Петровского. — М., 1987.

Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990.

ТЕМА №7

Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
Рівень домагань — прагнення досягти мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною.	\|	МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ В ГРУПАХ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)