цілком підконтрольний партії «Батьківщина») в своїх діях не керується інтересами держави.

Голові Служби Безпеки України

Наливайчинку В. О.

Київ, вул. Володимирська, 35

В. о. Генерального прокурора України

Махніцькому О. І.

Київ, вул. Різницька 13/15

Адреса відправників:

_____________________________________

11 травня 2014р.

Шановний Валентине Олександровичу!

Шановний Олег Ігорович!

ЗАЯВА

Керуючись статтями 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повідомляємо Вас, що у діяннях в. о. Президента України Олександра Турчинова, міністра Внутрішніх справ України Арсена Авакова та громадянки України Юлії Володимирівни Тимошенко наявні ознаки злочину, передбаченого ст.111 Кримінального кодексу України – державна зрада.

Так, відповідно до ч.1. ст.111 ККУ, під державною зрадою розуміється діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

У теорії кримінального права діяння означає як дію, так і злочинну бездіяльність (ст.11 ККУ).

КРИМ

Починаючи з лютого 2014 року, військові Чорноморського флоту Російської Федерації вийшли за межі своєї постійної дислокації на території Криму.

01.03.2014 року Рада Федерації підтримала звернення президента РФ Володимира Путіна та дала згоду на введення Збройних Сил РФ на територію автономної республіки Крим.

Того ж дня проводиться екстренне засідання Ради безпеки і оборони України (далі - РНБО), де обговорюються питання щодо оборони країни. ЗМІ інформують, що в ньому брала участь громадянка України Тимошенко Юлія Володимирівна, особа, яка в минулому відзначилася підписанням сумнівних з позиції економічної безпеки так званих «газових угод» з Російською Федерацією. Голова РНБО, в. о. президента України Олександр Турчинов досі не надав жодних офіційних пояснень щодо того, на якій підставі він допустив на екстренне засідання РНБО сторонню особу. Рішення, прийняті на «розширених» засіданнях РНБО, за участю Тимошенко, виявились катастрофічними для української державності - центральна влада в Києві не вчиняла будь-яких дій для врегулювання ситуації в Криму. Не було жодної спроби розв’язати конфлікт ні дипломатичним, ні силовим способом. Зокрема:

1. На самому початку конфлікту Верховна Рада України не ініціювала переговори з парламентом Кримської АР та відповідно не створила офіційної делегації з представників народних депутатів, котрі були б наділені повноваженнями вести такі переговори та (з метою недопущення окупації Криму) пропонувати кримчанам певні гарантії від імені ВРУ. У таких переговорних процесах окремі депутати (не наділені повноваженнями ВРУ) і представники ОБСЄ могли виступати лише спостерігачами або посередниками.

Влада, очолена паном Турчиновим, своєю бездіяльністю, яку інакше як саботаж назвати неможливо, зробила все, щоб російські військові захопили в Криму усі адмінбудівлі та українські військові частини разом зі зброєю.

За даними оприлюдненими в ЗМІ, під час цих захоплень українські військові неодноразово зверталися до центральної влади в Києві з вимогою надати їм наказ, як діяти в такій ситуації. Офіційна влада мовчала. Однак в ситуацію втрутилась Тимошенко (особа без жодних легальних повноважень) і заявила про те, що це питання буде розглянено на протязі 3-4-днів ( зізвернення Гриценка до Тимошенко, опублікованого

в "Українській правді" http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/532dce3296832/).

Цим Тимошенко продемонструвала, що є не лише керівником нині правлячої партії «Батьківщина», а й фактичним головнокомандувачем ЗСУ, а Турчинов всього-навсього її підлеглий і повністю їй підконтрольний.

Внаслідок діянь вищезазначених осіб 16 березня 2014 року був проведений незаконний референдум про статус Криму, в результаті якого:

1) Крим приєднано до складу Російської Федерації;

2) вбито двох українських громадян: кримського татарина Решата Аметова та українського офіцера Сергія Какуріна;

3) захоплено російськими військовими українську військову техніку ( бойові кораблі з ракетним, артилерійським, мінним і торпедним озброєнням, кораблі управління і забезпечення, війська берегової оборони, бази підготовки морського спецназу, морську авіацію (бойові і транспортні літаки і гелікоптери, аеродроми ), бази, причали і логістику підтримки морських операцій, склади і арсенали озброєнь ( в тому числі унікальні: в горах, на великій глибині, захищені від ядерних ударів ), ракетні комплекси берегової оборони, навчальні бази і полігони, бойову виищувальну авіацію (літаки, ракети, аеродроми), комплекси радіотехнічних військ, зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони, командні пункти авіації і сил ППО, танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, артилерійські системи, переносні зенітно-ракетні комплекси, гранатомети, усіх видів стрілецьке озброєння, інженерно-саперну техніку, системи зв'язку, сили і засоби розвідки, - втрата яких завдала непоправимої шкоди обороноздатності України в період військової агресії нашого східного сусіда (А.Гриценко «Українська правда»).

ДОНБАС

Після вдалої окупації Криму російська агресія перекинулася на Східну Україну, де групи приблизно по 10-15 озброєних чоловіків почали захоплювати адміністративні будівлі. Працівники міліції часто не чинили спротиву. Представники державної влади в Києві робили гучні заяви, що захоплення – не їх вина, а очільників місцевої міліції. Ситуація вимагала, як мінімум, негайної заміни особового складу керівників міліції на Східній Україні. Умисне зволікання з цим з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова призвело до того, що більша частина районних центрів Донецької області була захоплена російськими військовими. Лише після цього фракція «Батьківщина» звернулася до Авакова з пропозицією замінити керівників силових структур на Східній та Південній Україні. З 14 квітня 2014 р. почалась їх ротація. Це свідчить про те, що Аваков

цілком підконтрольний партії «Батьківщина») в своїх діях не керується інтересами держави.

З початку захоплення бойовиками Східної України було зроблено заяву про початок проведення антитерористичної операції (скорочено АТО). Проведення АТО багаторазово анонсувалося, але її початок постійно відкладав в. о. головнокомандувача ЗСУ Олександр Турчинов (незважаючи на те, що журналісти повідомляли - терористи озброюються гранатометами та іншими видами зброї). Тим самим відтягувався час, що дало можливість терористам добре підготуватися до протиставлення АТО.

Результат такого зволікання з боку в. о. головнокомандувача всім відомий – збиті українські гвинтокрили, танк та вбито українських військових. Терористи викрадають, катують та вбивають громадян України. Нещодавно з’явилося повідомлення у ЗМІ про замінування адміністративних будівель у Слов’янську.

І знову під час цих подій у екстренному засіданні РНБО незаконно бере участь Тимошенко, після чого їздить на Донбас для нібито врегулювання ситуації. Вона чотири рази таємно зустрічалася з Р. Ахметовим (повідомлено 10.05.2014 р., телеканал «1+1»). 18.04.2014 р. в Донецьку в готелі «Асторія» бере участь у переговорах з представниками сепаратистських організацій: «Оплот» та «Донецької народної республіки» (озвучено в телепрограмі «Шустер live»). Про що «домовилася» пані Тимошенко з терористами і сепаратистами, не повідомляється, але результат таких домовленостей завжди один – терор посилюється, а силовики, яких контролює її партія, не роблять нічого, аби звільнити Донбас від терористів. Варто нагадати, що 18.02.2014 р., коли в Маріїнському парку під вікнами китайського посольства активістам Майдану відрізали голови, Маріїнський парк та вул. Арсенальну курував саме «Оплот».

АТО ж перетворилася на фарс: в нібито оточеному зі всіх боків Слов’янську терористи проводять акредитацію журналістів, перевозять попередньо захоплених у Горлівці працівників спецпідрозділу «Альфа»; О. Царьов привозить сепаратистам «гуманітарну допомогу» та роздає її на блок-постах, тощо. І в тому, що твориться, вина не військових, а влади. Як повідомив Дмитро Тимчук будь-яка дія командування контролюється владою в Києві: «У нас война святая – оборонительная. Но несмотря на это, руки у командиров связаны намертво. Любой шаг и чуть ли не каждый выстрел жестко контролируется «сверху». Результат плачевен» ( публікація в соц. мережі Facebook від 28.04.2014р. https://www.facebook.com/#!/dmitry.tymchuk/posts/489979124464081).

ОДЕСА

Після «успіхів» російських військових на Сході України почалися захоплення адмін будівель і масові заворушення і на Півдні, а саме – в Одесі.

Близько місяця на Куликовому полі в Одесі було розташовано наметове містечко сепаратистів. Нагадуємо, що відповідно до ст. 110 КК України сепаратизмом є умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Відповідно до ст.73 Конституції України питання про зміну меж території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом. Тому будь-які публічні заклики про зміну меж території іншим способом, беручи до уваги суспільну небезпеку таких закликів, після окупації Росією території Криму, повинні кваліфікуватися як злочин.

ЗМІ неодноразово повідомляли, що люди, які перебувають в даному наметовому містечку, озброюються вогнепальною зброєю. А це вже може кваліфікуватися за ч.1. ст. 263 ККУ (носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу), або й за ст. 257 ККУ - бандитизм (організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі).

Окрім цього, ЗМІ повідомляли, що очікуються провокації на травневі свята, оскільки поїздами з Криму без перевірки направляються вагони з невідомими людьми і вантажем. Однак ні міліція, ні прокуратура, не вчинила жодних дій, щоб припинити ці злочини. На час травневих свят три начальники із чотирьох райвідділів міліції Одеси, очолюваної екс-начальником ГУ МВС України в Одеській області Петром Луцюком (призначений по квоті «Батьківщини»), перебувають у відпустці за кордоном.

Як наслідок, 02 травня 2014 року озброєні бандити під прикриттям міліції напали на учасників проукраїнського антивоєнного маршу. Результат цього зіткнення відомий – загинуло 46 осіб.

В той же день до Одеси приїжджає Тимошенко для проведення переговорів з сепаратистами (аналогічну місію вона перед тим провела в Донецьку). 04.05.2014 р. на брифінгу вона робить заяву, що міліція в Одесі спрацювала добре. (В. Янукович теж свого часу нагороджував і хвалив працівників спецпідрозділу «Беркут» за напад на Євромайдан 30 листопада 2013 р.). Цікавим є те, що на цю тему було багато повідомлень, зокрема і на сайті її партії. Зараз вони щезли. (Залишились лише на форумах).

Після цього Аваков призначає виконуючим обов’язки начальника ГУ МВС України в Одеській області Дмитра Фучеджі, підлеглі якого, намотавши (як і сепаратисти) червоні пов’язки на рукави, дозволили сепаратистам розстрілювати людей в центрі Одеси. І варто зазначити, що своє призначення Д. Фучеджі «виконав» сповна – затриманих напередодні 67 (!) сепаратистів відпустив без будь-якої санкції прокурорів чи рішення суду. Крім того, разом з ними на волю вийшли і декілька злочинців, що були затримані раніше за скоєння інших злоченів.

Одержимість п. Авакова до так званого «роззброєння» осіб, не угодних правлячій партії, загальновідома, а тому така демонстративна поблажливість… до терористів вельми дивує.

Отже, можна зробити висновок, що О. Турчинов, А. Аваков та Ю. Тимошенко своїми діями вчинили злочин, передбачений ч.1. ст. 111 КК України (« Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України »), а саме: було умисно завдано шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України шляхом надання іноземній державі – Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 214 та ч.2. ст. 216 КПК України,

ПРОСИМО:

1) Відкрити кримінальне провадження відносно Турчинова Олександра Валентиновича, Авакова Арсена Борисовича та Тимошенко Юлії Володимирівни;

2) Застосувати до громадянки Тимошенко Ю.В. запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

3) Внести дані про описані вище злочини зазначених осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

4) Повідомити нас про внесення даних про злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань на адресу, що зазначена вище у цій заяві;

5) Визнати нас заявниками в межах кримінального провадження, відкритого за нашою заявою.

Підписи:

Шухевич Юрій Романович

Губка Іван Миколайович

Сеник Любомир Тадейович

Пак Роман Петрович

Фіцуляк Мирослав Романович

Кобко Тарас Вікторович

Нечай Мирослава Василівна

Антонів Марія Василівна

Жупник Марта Василівна.

Філяк Надія Миколаївна

Дата добавления: 2015-11-04