Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Жанрова природа творів

Не сміхун він, а козак-невмірака, невгнутий лицар українського слова. | Бо чим дальше, ссуть кров нашу / Все більше та більше! | Наївне алегоризування”, “дуже примітивне розуміння історії Слов”янщини”. |


Читайте также:
  1. I. Правовая природа злоупотребления правом.
  2. Астральные существа и живая природа
  3. Ваша истинная природа - ничто
  4. Двойная природа женщины
  5. ЖАНРОВАЯ СИСТЕМА ВЕТХОГО ЗАВЕТА
  6. ЖАНРОВАЯ СИСТЕМА НОВОГО ЗАВЕТА

З погляду жанрового творчість досить різноманітна:

v балади,

v ліричні поезії,

v поеми,

v байки,

v “співомовки” (короткі поетичні обробки нар. анекдотів),

v переспіви, переклади (Гомерівська “Іліада”, Вергілієва “Енеїда”, “Слово о полку Ігоревім”, “Війна Жаб з Мишами”, “Демон” Лєрмонтова і ін.).

 

Автор об’єднав усі твори однією назвою – співомовки, надавши цьому терміну не видового, а родового значення. Всі твори поетичні і за настановою автора мають виконуватися співомовою під акомпанемент кобзи чи бандури. Орієнтація віршового тексту на певну мелодію, на якийсь голос – одна з найважливіших особливостей у розумінні С.Р. Вся лірика його має пісенне призначення не тільки жанровою ознакою пісня, а й відповідним своїм складом. Мелодія до твору підбирається автором в процесі роботи над текстом. Це може бути мелодія якоїсь знайомої пісні або вигадана самим автором. Наприклад, сам автор зазначав до пісні “Тілько-м родилась” – “голос свій”, до пісні “Ой піду я у садочок” – “На голос “Гуде вітер”, тобто на мотив відомої тоді пісні, автором якої був В.Забіла. І тільки більші речі створювались без уваги на конкретну мелодію, але з обов’язковою орієнтацією на композиторську обробку тексту.

Ліричні твори

Від народнопоетичної основи та літературної традиції.

Кількісно (36(37)) – невелика, за змістом – нескладна.

 

v лірика особистісно-любовна – мотиви самотності. Тужливі, розпачливі настрої – це і настрої, викликані нещасливим коханням, розлукою з коханою. “Повій, вітре, на Вкраїну”, “Ти не моя”, “Мене забудь” та ін. присвячені дівчині, яку змушений був покинути на Україні, виїжджаючи в Петербург. Це і туга, викликана, переживанням через розрив з батьком, туга за батьківщиною, передчуття смерті на чужині (“Сиротина я безродний”, “До моїх дум”, “Смерть моя”).

Переважно це “пісня” в різних тематичних і жанрових її модифікаціях про нещасливе, неподілене чи невдоволене кохання:

§ типовий романс літературного походження, близький до альбомної лірики (“Сиротина я безродний”, “Ти не моя”, “Мене забудь”, “Іще вчора ізвечора”);

§ романс, створений на народнопоетичній основі (“Повій, вітре…”, “не дивуйтесь, добрії люди”, “Голубонько-дівчинонько”, “Козаче-голубе”, “Ой вийду я у садочок”);

§ переспіви (з польської – “Чорний колір”, з чеської – “Зозуля”).

v національно-патріотична (датовано переважно 1857-1860-м рр. – часом його навчання в Петербурзі). Центральним є мотив неволі України. Автор використав широкі алегорії, часом вдається і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”:

Нехай знову брязне шабелька стальная


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 433 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Коротке життя С.Р. нагадує драму, що пройшла десь за кулісами історії, ніким, здавалося б, не помічена, ніде не занотована за життя письменника.| В козацьких залізних руках.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)