Не сміхун він, а козак-невмірака, невгнутий лицар українського слова.

Поетична творчість Степана Руданського

(1834 – 1873)

План

1. Драматизм життєвої та літературної долі С.Руданського.

2. Жанрово-стильове розмаїття творчості:

a) балади (“небилиці”): традиції романтичної школи, інтерпретація фольклорних сюжетів;

b) лірика (“пісні”): мотиви відчуження особистості від світу, сирітства, самотності, фольклорна поетика “пісень”;

a) гуморески (“співомовки”): жанрова специфіка, художнє опрацювання народних анекдотів. Образ позитивного героя.

3. Варіанти жанру поеми (“Лірникові думи”, “Цар Соловей”, цикл поем “Мазепа…”).

4. Перекладацька діяльність С.Руданського.

Тексти

Вечорниці. Два трупи. Упир. Люба. Хрест на горі. Розмай. Купці. Тополя. Верба. Сиротина я безродний. Мене забудь. Могила. Пісня. Повій, вітре, на Вкраїну. Ой з-за гори та з-за кручі. П”яниця. Ти не моя. Студент. Наука. Гей, бики! До дуба. Над колискою. Співомовки. Цар Соловей. Олег – князь київський. Мазепа, гетьман український. Іван Скоропада. Павло Полуботок. Вельямін. Павло Апостол. Мініх. Лірникові думи.

Література

Бондар М. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. – К., 1986. – С.43-47, 74-79, 152-154, 167-171, 238-259.

Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість. – К., 1985.

Гончарук М. Народний поет // Руданський С. Співомовки. – К., 1988.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.415-419.

Історія української літератури: У 3-х кн. – Кн.2. – К., 1996. – С.165-181.

Колесник П. Степан Руданський. – К., 1971.

Колесник П. Степан Руданський // Руданський С. Співомовки. Переклади та переспіви. – К., 1985. – С.5-24.

Пільгук І. Степан Руданський. – К., 1956.

Приходько І. Українські класики без фальсифікацій. – Харків, 1997. – С.6-34.

Руданський С. Гетьман Мазепа // Буковинське віче. – 1994. – 12 січня.

Сиваченко М. Студії над гуморесками Степана Руданського. – К., 1979.

Франко І. До студій над Ст. Руданським // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1980. – Т. 28. – С. 219 – 222.

Франко І. Студії над Степаном Руданським. «Ні зле, ні добре». // Там само. – Т. 28. – С. 299 – 304.

Цеков Ю. Степан Руданський. Нарис життя і творчості. – К., 1983.

Про життєвий та творчий шлях:

Коротке життя Степана Руданського нагадує драму, що пройшла десь за кулісами історії, ніким, здавалося б, не помічена, ніде не занотована за життя письменника.

П. Колесник

Не сміхун він, а козак-невмірака, невгнутий лицар українського слова.

Б.Лепкий

Про місце у літературному процесі:

Франко розглядає поезію Руданського як достойне завершення тієї школи романтиків, яка виникла в Харкові до Шевченка і незалежно від нього, але розвивалася далі з урахуванням його появи, як своєрідний “перехід від тих перших орачів до свобідної та суто ліричної музи Шевченка”.

Про історичні поеми:

Не можна назвати вдатними його історичних поем… Вони інтересні як документи історико-літературні, що показують нам, чим в ту пору (1860-61) займався в Петербурзі молодий студент медицини. Думка написати поетичну хроніку Гетьманщини – думка смілива… але використання її у Руданського вийшло зовсім школярське, майже без ніякої поетичної стійкості

І.Франко

Про жанр співомовки:

Короткі епічні анекдоти, котрих сюжет взятий з уст народу й прибраний у легеньку, сказати б можна, куцу форму народної коломийки, саме у цих творах поет виявив усі прикмети свого таланту.

І.Франко

Степан Руданський (1834-1873)

Дата добавления: 2015-10-28