Словник педагогічних термінів

Академічне визнання	–	визнання курсів, кваліфікацій або дипломів (національних чи іноземних).
Академічна довідка	–	документ, що містить інформацію про навчальні досягнення та освітню і професійну кваліфікацію студента за шкалою успішності (національною та ECTS).
Академічний календар	–	календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.
Академічний рік	–	розподіл навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.
Акредитація	–	офіційне визнання уповноваженим наднаціональним, державним чи громадським органом факту відповідності визначеним стандартам якості діяльності вищого навчального закладу та програм підготовки ним фахівців з окремих спеціальностей; надання повноважень вищому навчальному закладу присвоювати певні освітні рівні і кваліфікації.
Бакалавр	–	освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень вищої (рідше середньої) освіти (у різних країнах має різне трактування та зміст підготовки), однак, зазвичай, - це академічний ступінь (кваліфікація), щоприсвоюється особі, яка опанувала програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки та успішно подолала підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, у багатьох випадках дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.
Безперервна освіта	–	освіта упродовж всього життя, яка забезпечується єдністю і цілісністю системи освіти, сукупністю наступних, узгоджених диференційованих освітніх програм різних ступенів і рівнів, що гарантують громадянам реалізацію права на освіту і надають можливість одержувати загальноосвітню і професійну підготовку, підвищувати кваліфікацію, а також створювати умови для самоосвіти.
Вибіркові змістові модулі	–	змістові модулі варіативної частини. модулі освітньо-кваліфікаційної характер-ристики. Дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці за напрямами, визначеними характером майбутньої діяльності.
Визнання залікових одиниць	–	визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, одержаних студентом в іншому навчальному закладі, для продовження навчання без втрати залікових одиниць.
Визнання	–	формальне підтвердження компетентним органом рівня іноземної освітньої кваліфікації з метою доступу до освітньої та/або професійної діяльності. Оцінка індивідуальних кваліфікацій, отриманих за кордоном.
Вимірювання	–	різні способи отримання інформації про результати навчального процесу: експертна оцінка, проведення стандартизованого тестування, самоаналіз діяльності, статистичний аналіз.
Вища освіта	–	рівень освіти, який базується на середній загальній або професійній освіті, має на меті задоволення потреби особи у фундаментальній науковій, загальнокультурній і спеціальній освіті; підготовка фахівців відповідного рівня, завершується отриманням академічного ступеня, диплома фахівця і/або кваліфікації.
Вищий навчальний заклад	–	освітня, освітньо-наукова установа, яка у визначеному порядку відповідно до ліцензії та акредитації реалізує програмивищої освіти і здійснює наукову діяльність.
Доктор наук	–	вищий науковий ступінь, присуджуваний спеціалізованою радою претенденту за наслідками публічного захисту дисертації.
Допуск	–	акт або система, що дозволяє кваліфікованим кандидатам здобувати вищу освіту в даній установі та /або за даною програмою.
Доступ	–	право кваліфікованих кандидатів подавати заявки і претендувати на отримання вищої освіти.
Еквівалентність	–	встановлені між країнами, інституціями чи вищими навчальними закладами відношення паритету (рівнозначності) щодо рівня і значення освітніх кваліфікацій. В ідеальному випадку еквівалентність кваліфікацій надає однакові права їх власникам в обох (чи в кількох) країнах.
Елективний курс	–	дисципліна за вибором.
Заліковий кредит	–	одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Заліковий курс	–	курс, після закінчення якого студент одержує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.
Змістовий модуль	–	система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.
Зміст освіти	–	система знань, обумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави, компетентностей, професійних, світо-глядних і цивільних якостей, яка повинна бути сформована у процесі навчання з урахуванням самовизначення особи, створення умов для її самореалізації, перспектив розвитку світової спільноти.
Знання	–	результат процесу пізнавальної діяльності, перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення у свідомості людини. Знання - категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, думок, уявлень та образів, орієнтованих основ діяльності і т. ін., які мають певний об'єм і якість. Знання можна ідентифікувати, коли вони виявляються у вигляді уміння виконувати відповідні розумові або фізичні дії. Характеризується рівнями сформованості знань щодо змісту навчального елементу: - ознайомлювально-орієнтований - особа має орієнтовне уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворювати формулювання визначень, законів і т. ін., уміє вирішувати типові завдання шляхом підставляння числових даних; - понятійно-аналітичний - особа має чітке уявлення і поняття щодо навчального об'єкта, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніше засвоєних знань на типові ситуації; - продуктивно-синтетичний - особа має глибоке розуміння навчального об'єкта, здатна здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити раніше засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації.
Індивідуальний навчальний план	–	для студента формується на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, які можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.
Інформаційний пакет	–	загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо.
Кваліфікація	–	сертифікація досягнень або компетенцій студента із зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.
Компетентність	–	знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця на достатньому рівні для якісного виконання ним професійних функцій.
Компетенція	–	сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.
Компегентнісний підхід	–	оцінка підготовленості фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами компетенцій
Кредит	–	одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно психофізичних норм засвоєння при використанні форм, методів і способів навчання), можуть бути засвоєні за 24-54 години навчального часу (сума годин аудиторноїта самостійної роботи студента за тиждень). Згідно з додатком 1 Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищою освітою кредит-точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання "вартості" будь-якої зі складових навчальної програми, виконаної студентом під час навчання.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП)	–	модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Курс	–	частина програми навчання (в більшості країн тотожний поняттям «дисципліна», «предмет»), що вирізняється змістом освіти та методами навчання і оцінюється окремо. Повні програми навчання складаються з декількох курсів.
Ліцензія	–	документ, який надає фізичній чи юридичній особі право на діяльність у визначеній сфері (наприклад, в освіті) на певний період часу.
Магістр	–	академічний ступінь (кваліфікація), який отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один-два роки; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.
Модуль	–	задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується у відповідних формах навчального процесу.
Моніторинг	–	процедура систематичного збирання даних про стан освіти на загальнодержавному, регіональному чи інституційному рівнях з метою оцінювання її якості та ефективності, управління і контролю, динаміки та прогнозування розвитку.
Навички	–	дії, які виконуються під час певної діяльності, завдяки багатократним повторенням стають автоматичними і чиняться без усвідомленого контролю.
Навчальна дисципліна	–	(у вищому навчальному закладі) - педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. д. (система змістових модулів, об'єднаних за змістом освіти) будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.
Навчальний елемент	–	автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння і який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається; містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи, і, зазвичай, закінчується тестом "Перевірка досягнень ", результати якого свідчать про рівень опанування запланованим матеріалом. Навчальні елементи групуються в модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).
Навчальний об'єкт	–	об'єм навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією у процесі розумової діяльності.
Науково-методичне забезпечення вищої освіти	–	забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами, або органами виконавчої влади у галузі освіти.
Нормативний термін навчання	–	тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
Нормативні змістові модулі	–	змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
Програма навчання	–	перелік курсів, необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти. Програма також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.
Програма навчальної дисципліни	–	програма, що визначає мету, зміст, об'єм та порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення.
Професор	–	вчене звання, що присвоюється уповноваженим найвищим атестаційним органом особі, яка займається науково-педагогічною діяльністю, за клопотанням вищого навчального закладу або науково-дослідної організації.
Результати навчання	–	специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), одержані та підтверджені проходженням програми навчання.
Рівень	–	місце кваліфікації в системі вищої освіти. Зазвичай, існує національна ієрархія кваліфікацій. Кількість рівнів кваліфікацій вищої освіти відрізняється між країнами та / або видами вищої освіти.
Система освіти	–	сукупність взаємодіючих наступних освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізовують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.
Спеціальність	–	сукупність знань, умінь та навичок, отриманих у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи та підтверджених відповідним документом про освіту.
Трансфер кредитів	–	«перенесення кредитів» у розумінні визнання в закладі країни Б періодів навчання її в інших закладах (чи в закладах іншої країни А), де було документовано ці кредити
Університет	–	вид вищого навчального закладу, який здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців і науково-педагогічних працівників за широким спектром напрямів і спеціальностей; виконує фундаментальні і прикладні наукові дослідження; є провідним науковим і методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє розповсюдженню наукових знань, здійснює культурно-просвітницьку діяльність.
Якість вищої освіти	–	відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави; сукупність якостей особи з вищою освітою, які відображають її компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і обумовлюють здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Визначається рівнем якостівищої освіти, який є відносною характеристикою якості вищої освіти, що грунтується на порівнянні значень показників якості, одержаних на основі діагностичних елементів випускників вищого навчального закладу, з критерійно-орієнтованим еталоном, що встановлюється державним стандартом вищої освіти. Забезпечити через контроль якості вищої освіти, що є системою заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки якостей особи випускника вищого навчального закладу та їх відповідність встановленим вимогам і кінцевій меті вищої освіти. Вимірюється показником якості вищої освіти, що є кількісною характеристикою випускника вищого навчального закладу, яка розглядається відповідно до певних умов його навчання і сфери майбутньої професійної діяльності. Якість особи випускника вищого навчального закладу -цілісна сукупність елементів внутрішньої структури особи, яка визначає зміст соціально значущих і професійно важливих характеристик випускника вищого навчального закладу.

Дата добавления: 2015-10-24