Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

НЕ 2.2. Створення умов для організації модульного навчання.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ | НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави | НЕ 1.2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти | НЕ 1.3. Системи вищої освіти у країнах Європи, Азії та Америки. | НЕ 1.4. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. | НЕ 2.3. Кредитно-модульна технологія навчання | ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ | Системи у вищій освіті України | НЕ 2.4. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу | Комп'ютерна система управління діяльністю ВНЗ |


Читайте также:
  1. Актуальность модульного контроля знаний №1.
  2. Бібліографічний опис у другій половині XX ст. Створення міжнародних правил складання бібліогра­фічного опису
  3. Болонський процес нав'язує певний інструментарій для організації навчального процесу
  4. Визначте сутність та основні положення кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах України 3-4 рівнів акредитації
  5. Визначте форми організації навчання у вищих навчальних закладах України
  6. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
  7. Вимоги до організації готівкових розрахунків

1. Забезпечення процесу навчання модулями.

2. Комп'ютеризація модульного навчання.

3. Дидактичні засоби модульного навчання.

4. Застосування методів у модульному навчанні.

5. Індивідуалізація процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією.

Модульне навчання — прогресивний підхід до навчання, що дозволяє досягти високої ефективності педагогічного процесу, але в той же час потребує створення певних умов для його організації. Такими умовами, передусім, виступають: 1) забезпечення процесу навчання модулями; 2) комп'ютеризація навчання; 3) оснащення дидактичними засобами навчання.

Найскладнішим у підготовці модулів є формування їх змісту з одночасним створенням нових навчальних і методичних матеріалів. Цей процес здійснюється в такій послідовності:

1. Формулюється інтегрована дидактична ціль, виходячи зі структури комплексної дидактичної цілі. Назва модуля буде відповідати цій інтегруючій цілі.

2. Установлюються часткові дидактичні цілі, кількість яких буде відображати структуру модуля.

3. За частковими дидактичними цілями формуються цілі навчання, які вказуються в навчальному елементі модуля.

4. Визначається базова підготовленість, яку повинен мати студент на початку роботи з модулем (визначається вхідним контролем).

5. Розробляються характеристики, що контролюються для кожного навчального елемента і для всього модуля, які представлені як конкретні знання і вміння.

6. Формується власне зміст навчання.

7. Проектується процес управління навчальними діями студента. Паралельно підбираються методи і засоби навчання.

8. Розробляється система вхідного, поточного, проміжного, підсумкового і узагальнювального контролю.

Важливою умовою ефективності побудови модулів є компетентність їх творців. Розробка модульної програми вимагає об'єднання зусиль спеціалістів, які знають зміст предмета, а також педагогіку та психологію.

З метою підвищення ефективності та продуктивності модульного навчання доцільно забезпечити навчальний процес комп'ютерними засобами. При цьому необхідно перерозподілити педагогічні функції в системі «педагог – модуль – студент». Педагог за умов широкої комп'ютеризації може реалізовувати консультативну, контролюючу, комунікативну і виховну функції. Студенту в суб'єкт-суб'єктній взаємодії належатимуть функції самоуправління навчально-творчою діяльністю, самоконтролю, комунікації, самоаналізу. Система комп'ютеризації за модульним навчанням охоплюватиме такі функції, як інформаційно-вибіркова, інформаційно-пред'являюча, інформаційно-ілюструюча, управління навчальними діями, тренажерна, контролююча.

Широка комп'ютеризація модульного підходу особливо важлива в дистанційному навчанні, де необхідно забезпечити надійний інформаційно-дидактичний зв'язок. Однак не слід абсолютизувати використання комп'ютерних програм, оскільки ефективність і продуктивність модульного навчання, як і будь-якої технології, помітно підвищуються, якщо пізнавальна діяльність студентів реалізується через різноманітні форми її організації.

 

У процесі модульного навчання значну роль відіграють дидактичні засоби (ДЗ). Ними є предмети, що полегшують студентам безпосереднє пізнання дійсності. Дидактичні засоби є важливим джерелом знань, вони сприяють формуванню умінь, розвивають пізнавальні здібності, полегшують навчальну працю. Використання цих засобів сприяє реалізації загальнодидактичного принципу наочності навчання, а також пов'язаного з ним принципу різносторонності методичного консультування. На підставі дидактичних характеристик дидактичні засоби модульного навчання можна поділити на класи (табл. 1).

Якими критеріями необхідно керуватися, підбираючи дидактичні засоби для конкретною етапу модульного навчання? Безсумнівно, що тут діє головний критерій — якість навчання. Крім того, при підборі дидактичних засобів необхідно виходити з дидактичних цілей, а також керуватися принципом оптимізації педагогічного процесу. Бажано для кожного конкретного випадку підбирати такі дидактичні засоби навчання, які в реальних умовах максимально сприяли б досягненню намічених дидактичних цілей з найменшими витратами часу і непродуктивних зусиль.


Таблиця 1


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
НЕ 2.1. Формування змісту модулів навчальної дисципліни| КЛАСИФІКАЦІЯ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)