Тематика лекційних занять

Іванчук М.Г

Руснак І.С.

ВИЩА ОСВІТА І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

Навчально-методичний посібник

Чернівці

«Рута»

УДК371(075.8)

ББК 74я73

П24

Друкується за ухвалою методичної ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

В55 Вища освіта і Болонський процес:

Навчально-методичний посібник / Іванчук М.Г., Руснак І.С.– Чернівці: «Рута», 2009. – 84с.

У навчальному посібнику для студентів магістратури розкрито особливості входження України до європейського простору вищої освіти, головні принципи якого відображені в документах Болонського процесу; дано характеристику змісту та загальних умов використання Європейської кредитно-трансферної системи як головного чинника підвищення мобільності студентів і викладачів.

Навчальне видання

Вища освіта і Болонський процес

Навчально-методичний посібник

УДК378(4)

ББК 7458 (4УКР)

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………
Змістовий модуль (ЗМ)1
ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТНЯ ІНТЕГРАЦІЯ……………….
	НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави……
	НЕ 1.2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти……………………
	НЕ 1.3. Системи вищої освіти у країнах Європи, Азії та Америки………………………..
	НЕ 1.4. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу…………………….
Змістовий модуль (ЗМ) 2. ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ ТА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ…………………………………………………...
	НЕ 2.1. Формування змісту модулів навчальної дисципліни……………………………………….
	НЕ 2.2. Створення умов для організації модульного навчання……………………………
	НЕ 2.3. Кредитно-модульна технологія навчання………………………………………….
	НЕ 2.4. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу…………
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………..
Критерії оцінювання виконання завдань самостійної роботи…………………………………….
тематика ІндивідуальнИХ навчально-дослідних завдань……………………………………...
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬ-КОНТРОЛЮ…………………………………………………...
СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ…

ВСТУП

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно і вищу освіту. Україна, чітко визначивши орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог і дедалі наполегливіше працює над виконанням вимог Болонського процесу.

Важливими критеріями вищої освіти в межах Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами вищої освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; визнання кваліфікацій на дипломному та післядипломному етапах підготовки фахівців; посилення конкурентоспроможності європейської системи освіти.

Ці вимоги є визначальними в подальшому розвитку вищої освіти України. З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України у 2004 році Міністерство освіти і науки України затвердило відповідну Програму дій. Серед першочергових заходів у виконанні положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України визнано необхідність проведення роз’яснювальної роботи щодо вимог документів Болонського процесу. У цьому контексті вагоме місце відводиться введенню у зміст підготовки фахівців навчального предмета «Вища освіта і Болонський процес».

Навчальна програма курсу «Вища освіта і Болонський процес» розрахована на студентів, які навчаються за різними напрямами (спеціальностями) підготовки магістрів (аспірантів). Водночас вона може бути використана для проведення науково-методичних семінарів з науково-педагогічними працівниками університету.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованого Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Мета курсу: ознайомити студентів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, методами та засобами їх впровадження в систему вищої освіти України.

Завдання курсу:

- сприяти ґрунтовному ознайомленню студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» з ідеями та змістом документів Болонського процесу;

- роз’яснити основні напрями реалізації положень Болонського процесу в системі вищої освіти України;

- формувати позитивне особистісне ставлення студентства до європейсько-орієнтованих інтеграційних процесів у вищій освіті і науці України,;

- розвивати вміння аналізувати реформаційні процеси в сучасній вищій освіті;

- сприяти формуванню у студентів знань та вмінь здійснювати аналіз сучасних освітніх перетворень із професійно-компетентнісних позицій;

- розвивати вміння прогнозувати і проектувати педагогічний процес у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу;

- виховувати повагу до національних та європейських цінностей в освіті і культурі; прагнення до глибокого вивчення власної культури й об’єктивного пізнання фундаментальних традицій західного світу.

Зміст навчального курсу має не тільки інформаційно-роз'яснювальний характер. Прикладний потенціал пропонованого матеріалу полягає в тому, що засвоєні студентами знання будуть впроваджені у їхній майбутній професійній діяльності як викладача вищої школи.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій:

Знати:

- поняття «вища освіта», загальні засади формування і функціонування системи вищої освіти та її інститутів;

- хронологію та зміст подій з налагодження співробітництва України і ЄС;

- зміст основних документів Болонського процесу,

- механізми адаптації законодавства України до законо-давства ЄС; забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах, входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле;

- основні засади науково-технічного співробітництва України та ЄС;

- особливості функціонування системи вищої освіти у країнах Європи і Америки;

- основні підходи,завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти;

- характерні особливості ЕСТS, базові елементи системи;

- загальні умови користування ЕСТS, зобов'язання з боку навчального закладу;

- структуру кредитів ЕСТS, їх призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента;

- особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS;

- зміст і призначення шкали оцінювання ЕСТS.

- принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України;

- заходи щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Уміти:

- аналізувати євроінтеграційні процеси України як чинник соціально-економічного розвитку держави;

- аналізувати роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами;

- аналізувати сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії;

- здійснювати порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи;

- характеризувати чинники євроінтеграції вищої освіти;

- аналізувати зміст та послідовність дій для досягнення цілей Болонського процесу;

- формувати зміст і структуру інформаційного пакету навчального закладу, факультету, а також навчальної дисципліни, змістового кредиту та ін.;

- використовувати європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента;

- визначати сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

- застосовувати розроблені відповідно до вимог Болонського процесу освітні технології;

- розробляти навчально-методичне забезпечення для вик-ладання дисципліни відповідно до вимог КМСОНП;

- організовувати самостійну індивідуально-консультативну роботу студентів над програмним навчальним матеріалом;

- проводити заняття з дисципліни з використанням активних методів навчання;

- забезпечувати ефективне управління, поточний і підсумковий контроль відповідно до вимог КМСОНП у ВНЗ;

- розробляти схеми контролю, визначати їх дієвість;

- здійснювати контроль за ефективністю реалізації вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищому навчальному закладі;

- вміти конкретизувати й розмежовувати функції кожного структурного підрозділу навчального закладу в процесі реалізації вимог Болонського процесу.

Завершальним етапом засвоєння змісту курсу і виконання навчально-пізнавальних завдань, які розглядалися на заняттях, є самостійна робота.

Мета самостійної роботи: формування у студентів са­мостійності, ініціативності, дисциплінованості, точності, почуття відповідальності, необхідних майбутньому фахів­цю у навчанні і професійній діяльності.

Завданням самостійної роботи студента є самореалізація особистості, з її активністю щодо внутрішньо­го спонукання, без зовнішнього примусу, з відносною не­залежністю. Вищому рівневі розвитку самостійності студента властиві продуктивний творчий характер діяльності, нестереотипність рішень, що приймаються, вчинків, дій самої особистості.

Студент, який виконує самостійну роботу, отримує досвід самостійного аналізу використаної літератури, розвиває здатність до творчого наукового мислення, поглиблює свої теоретичні знання, щоб використати їх у подальшій професійній діяльності.

Перед студентом у процесі самостійної роботи стоять наступні завдання:

1. Оволодіти вміннями працювати з літературою, необхідною для підготовки до семінарських занять, доповідей на лекційне заняття, виконання індивідуального навчально-дослідного завдання, а також складання тестів та кросвордів з тематики дисципліни.

2. Опанувати науковою методологією, навчитися критично осмислювати альтернативні концепції.

3. Набути умінь формувати об’єктивний підхід до оцінки подій і явищ суспільного життя, різноманітних соціально-економічних проблем.

Самостійна робота студентів Чернівецького національного університету з навчальної дисципліни «Вища освіта і Болонський процес» включає наступні види діяльності:

• пошук і вивчення додаткової літератури;

• конспектування рекомендованої літератури, складання планів, тез;

• написання рефератів, есе, доповідей на лекційні заняття, оглядів;

• складання тестів.

4. Самостійна робота здійснюється за відповідним планом, який включає перелік програмних питань з кожної теми.

5. Виконання всіх видів самостійної роботи, передбачених цими вказівками, є необхідною передумовою поточного контролю та підсумкового оцінювання.

Методи оцінювання: поточне тестування, оцінка за самостійну роботу.

Підсумкове оцінювання: письмовий тест (залік).

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Дата добавления: 2015-10-24