Малокомплектна початкова школа: узагальнена характеристика завдань та організації навчально-виховного процесу.

Малокомплектна школа, середня, восьмилітня, початкова загальноосвітня школа без паралельних класів з невеликим контингентом учнів (до 100 чоловік), організовувана в невеликих населених пунктах для здійснення загального обов'язкового вчення. М. ш. працюють по учбових програмах і планах, єдиних для всіх типів загальноосвітньої школи. У початковій М. ш. один вчитель може працювати одночасно з декількома класами в одному учбовому приміщенні (що визначає специфіку учбового процесу — значний об'єм самостійної діяльності учнів), в 4—10-х — заняття ведуться з кожним класом окремо. М. ш. існують в більшості країн. Проте малокомплектна школа має свої специфічні труднощі, обумовлені невеликою кількістю учнів і соціальним середовищем, яке робить далеко не завжди позитивний вплив на процес розвитку сільської дитини. Велике занепокоєння викликають такі чинники, як:

- низька інформаційна насиченість шкіл на селі;

- відсутність спеціальної літератури;

- недостатність науково-методичних рекомендацій по управлінню початковою малокомплектною школою;

- низький освітній і культурний рівень сільської сім'ї;

- віддаленість малокомплектних початкових шкіл від методичних центрів;

Основними завданнями малокомплектної школи є:

· різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

· збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

· формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

· становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

· виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

· виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

Організація навчально-виховного процесу в малокомплектній школі постійно розроблялась вченими-методистами, вона висвітлюється в періодичних виданнях та в окремих посібниках. Автори звертають увагу на важливість правильного комплектування класів, наводять різні варіанти поєднання класів розробляють організацію самостійної роботи на уроках.

В умовах малокомплектної школи, коли чергується робота під керівництвом учителя і самостійна робота учнів, велика увага приділяється організації кожного етапу уроку. Учитель моделює заняття з дітьми до зустрічі з ними: окреслює види спільної роботи та самостійного шляху до знань, уточнює, коли краще надати інструктаж, показати зразок. Для кожного структурного компонента уроку в малокомплектній школі важливо визначити спільну мету. Наприклад, готуючи дітей до пізнавальної діяльності, потрібно наголосити, що для всіх дітей має бути спільна мета - усвідомлення завдання, часу його виконання, знайомство з засобами навчання, орієнтація на кінцевий результат. Ці організаційні прийоми використовує вчитель не тільки на початку уроку, але і на початку кожного етапу.

В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. На уроках доцільно використовувати таки ігри, організація яких не вимагає від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, на інструктаж.

Виховна робота в малокомплектній школі спрямована на реалізацію Державної національної програми «Освіта», «Україна ХХІ століття» та Закону України «Про загальну середню освіту». Головна увага приділяється національно-патріотичному вихованню, формуванню в учнів громадської та правової свідомості, почуття власної гідності, правових норм, естетичних смаків, духовного багатства.

Виховна робота в сільській школі має сприяти вихованню громадянина, який уміє і бажає успішно працювати, і передусім - на селі; забезпеченню освіченості, загальнокультурного рівня розвитку особистості та індивідуальних особливостей кожного учня.

Цю мету можна конкретизувати в таких завданнях:

· формування в школярів гармонійних і цілісних уявлень про цінності матеріальної та духовної культури, про різні сфери мистецтва, економічної, правової, комунікативної культури, культури сімейних взаємин тощо;

· навчити учнів поєднувати діяльність у сільському господарстві з бережливим ставленням до навколишньої природи як основи життєдіяльності людини;

· формування екологічної свідомості як внутрішнього регулятора поведінки учнів у навколишньому природному середовищі.

Основними формами виховної роботи в малокомплектній школі є:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл", "відкрита кафедра", інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", створення книг, альманахів).

2. Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади).

3. Інтегративні (шкільні клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики і права, гуртки).

4. Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

5. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).

6. Наочні (шкільні музеї, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)

Дата добавления: 2015-10-02