Тема 15. Призначення покарання

Семінарське заняття (4 години)

При вивченні даної теми особливу увагу слід зосередити на наступних питаннях:

Ä загальні начала призначення покарання;

Ä обставини, пом’якшуючі і обтяжуючі покарання;

Ä особливості призначення покарання за наявності пом’якшуючих обставин;

Ä призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено за даний злочин;

Ä призначення покарання за сукупністю злочинів;

Ä призначення покарання за сукупністю вироків;

Ä порядок визначення строків покарань при складанні покарань;

Ä обчислення строків покарання

Питання для обговорення на семінарі:

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті.

4. Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом. Призначення покарання за наявності пом’якшуючих обставин.

5. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

6. Призначення покарання за сукупністю вироків.

7. Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення та обчислення строків покарання.

Практичне заняття (2 години)

Задачі:

Задача 1. Колтипін попросив у Бєєва закурити, а коли той відповів відмовою, затіяв з ним сварку, потім почав бити, заподіявши тяжкі ушкодження його здоров’ю, від чого Беїв помер.

Чи можна застосувати правила ст.69 КК України?

Задача 2. Овечкову за вбивство, вчинене з особливою жорстокістю з мотивів релігійної ненависті, засуджено до позбавлення волі строком на 15 років. У процесі судового розгляду до виголошення вироку було встановлено, що Овечкова вагітна.

Чи вплине це на рішення суду?

Задача 3. За утримання місць розпусти з метою наживи для занять проституцією (ч.2 ст. 302 КК України) Віра М. була засуджена до двох років позбавлення волі. Одночасно суд ухвалив як додаткове покарання позбавити її медалі «Ветеран праці».

Чи правильно визначено покарання Віри М.?

Задача 4. Бажаючи позбавитися від дружини і двох дітей, що виїжджали до родичів до Криму, Миколаєв виготовив вибуховий пристрій і поклав його в одну з валіз. Він розрахував час так, щоб вибух відбувся, коли літак знаходитиметься в повітрі. Але вибуху не відбулося по не залежних від нього обставинах. Суд засудив Миколаєва за замах на умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до довічного позбавлення волі.

Чи правильне рішення суду?

Задача 5. Богаутдінов був засуджений за ст. 115 ККУ на п’ятнадцять років позбавлення волі. При призначенні Богаутдінову покарання суд як обтяжуюючу обставина вказав, що засуджений не визнав своєї вини і не розкаявся в скоєному.

Чи правильне рішення суду?

Література:

1 Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи. Постанова ПВСУ від 7.02.2003 № 2. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

2 Про практику призначення судами кримінального покарання. Постанова ПВСУ від 24.10.2003 № 7 Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

3 Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні. Постанова ПВСУ від 28.12.96. №15. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

4 Сенаторов М. Потерпілий від злочину: значення для кваліфікації злочинів та призначення покарання. Пр. Укр. №8-04.

5 Скомороха В. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом – питання конституційності. Пр. Укр. №4-05,с.3.

6 Коржанський М. Група осіб як суб’єкт злочину. Пр. Укр. №4-05,с.3.

7 Чунса О.Ю. Особливості санкцій складу злочинів, де кваліфікуючою ознакою є повторне вчиненя злочину. Адвокат, №12-04, с.10.

8 Шаповалова О.А. Гуманізація кримінального покарання за злочини у сфері господарської діяльності. Адвокат, №6-06,с.10.

9 Бажанов М.И. Назначение наказаний по совокупности преступлений и совокупности приговоров. Харьков, 1980.

10 Красиков Ю.А. Назначение наказапия: обусловленность и критерии индивидуализации М., 1991

11 Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие обстоятельства в уголовном праве. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1985.

12 Ткаченко В.И. Назначение наказания: Учебное пособие. - М., 1985.

13 Богуцький П. Застосування кримінальних покарань за вчинення військових злочинів. Право України, 1999, № 8.

14 Гребьонкіна Л. Порядок стягнення штрафів. - Право України, 2001, № 2.

15 Бажанов М. И. Назначение наказание по советскому уголовному праву. – К., 1980.

16 Круглеков Л.. Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве: (вопросы теории). – Воронеж, 1985.

17 Ткаченко В. И. Назначение наказание. – М., 1985.

18 Тютюгін В. І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Конспект лекцій. – Х., 1993.

Тема 16. Звільнення від покарання та його відбування

Семінарське заняття (2 години)

Заняття по даній темі покликане не тільки закріпити теоретичні знання, отримані в ході лекцій, але і виробити навики застосування норм про звільнення від покарання. Для цього необхідно перед вирішенням завдань вивчити наступні питання:

Ä поняття, види і підстави звільнення від покарання;

Ä підстави і умови умовно-дострокового звільнення від покарання;

Ä заміна невідбутой частини покарання більш м’яким;

Ä підстави і види звільнення від покарання у зв’язку з хворобою;

Ä звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності обвинувального вироку;

Ä строки давності, їх припинення.

Питання для обговорення на семінарі:

1. Поняття звільнення від покарання та його види.

2. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.

3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

5. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

7. Амністія і помилування.

Практичне заняття (2 години)

Задачі:

Задача 1. Окунь був притягнений до кримінальної відповідальності за ст. 115 КК України. Під час відбування покарання у нього відбувся інсульт, що призвів до паралічу. Адвокат Окуня поставив питання про звільнення від покарання за хворобою за ст. 84 КК України, оскільки обвинувачений втратив суспільну небезпеку.

Яке рішення слід прийняти?

Задача 2. Григорчук вчинив хуліганство, пов’язане з опором представнику влади, у віці 17 років і 10 місяців, за що був засуджений через чотири місяці за ч. 3 ст. 296 КК України до трьох років позбавлення волі. Після відбування двох років адміністрація представила його до заміни покарання м’якшим. Суд ухвалив рішення замінити невідбутий термін в один рік позбавлення волі виправними роботами строком на один рік шість місяців.

Чи мала право адміністрація представити Шалавіна до заміни покарання м’якшим? Чи мав право суд ухвалити таке рішення?

Задача 3. Пушкар був засуджений до чотирьох років позбавлення волі за ч. 3 ст. 296 КК України. Через 2 роки 11 місяців і 5 днів він був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, а через рік і двадцять днів знову вчинив хуліганство.

Як потрібно кваліфікувати дії Пушкова?

Задача 4. Військовослужбовці Сало і Мило відбували покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні. В результаті нещасного випадку вони отримали поранення. За висновком медичної комісії обидва вони визнані непридатними до служби в армії. Комісія визнала Сала інвалідом 2-ої групи, а Мила інвалідом 3-ої групи.

Чи можуть вони відбувати призначене покарання?

Задача 5. Вербіло і Носов приїхали на коні в село Клімовське, де купили горілки і випили її. Повертаючись додому в смт. Борове, Вербіло ударив Носова по голові малокаліберною гвинтівкою, що у нього була, за те, що той спробував виїхати на коні, не почекавши його. Замахнувся для завдання іншого удару, але був зупинений Соловим, що опинився поряд. В результаті завданого удару Носову був причинена тяжка шкода здоров’ю, і він був визнаний інвалідом 2-ої групи. Районний суд засудив Вербіло до трьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном протягом трьох років, пославшись на те, що Вербіло раніше не був судимий, позитивно характеризується на роботі і в побуті, а також розкаявся в скоєному.

Чи обґрунтовано застосовано умовне засудження до Вербіло?

Задача 6. Корнева була засуджена до п’яти років позбавлення волі за шахрайство. Суд, враховуючи, що у неї є трирічна дитина, визнав призначене покарання умовним з випробувальним терміном три роки.

Чи правильне рішення суду?

Задача 7. Смирнов, засуджений до трьох років позбавлення волі, після відбуття одного року і восьми місяців був умовно-достроково звільнений від подальшого відбування покарання. Ухвалюючи це рішення, суд не поклав на Смирнова яких-небудь обов’язків.

Чи є помилки у рішенні суду?

Задача 8. Кирсанов був засуджений за п. «а» і «д» ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі.

Дайте відповідь на наступні питання:

а) чи має він право на умовно-дострокове звільнення?

б) якщо так, то на яких умовах?

Задача 9. Гулько був засуджений за вимагательство до чотирьох років позбавлення волі. В період відбування порушень умов режиму не допускав, поводився примірно. Після відбуття одного року і двох місяців позбавлення волі суд замінив йому частину, що залишилася невідбутою, виправними роботами на той же термін.

Які помилки допущені судом?

Задача 10. Тімофєєва була засуджена до шести років позбавлення волі. Суд, враховуючи, що у засудженої є дворічна дитина, вона мати-одиночка, застосував до неї відстрочку відбування покарання. Але Тімофєєва після звільнення почала п’янствувати, залишала дитину без нагляду на декілька днів.

Які заходи можна прийняти до Тімофєєвой?

Література:

1 Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу. Постанова ПВСУ від 28.09.73. № 8. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

2 Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. Постанова ПВСУ від 26.04.2002. № 2. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

3 Шаламєєв Є. формування інституту звільнення від покарання у кримінальному праві України другої половини 17ст. та 18ст. Пр.Укр. №11-02, с.135.

4 Антипов В.В., Антипов В.У. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання. К., 2004.

5 Зельдов С.И. Освобождение от наказания и его отбывания. - М., 1982.

6 Зельдов С.И. Уголовно-правовые последствия судимости: Учебное пособие. Орджоиикидзе, 1986.

7 Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. -Киев: АН УССР, 1987.

8 Шкона С, Помилування засуджених в Україні: проблеми правового регулювання. Право України, 2000, № 8.

Тема 17. Судимість

Семінарське заняття (2 години)

Практичне заняття з даної теми покликане сприяти засвоєнню специфіки інститутів судимості і звільнення від покарання на підставі актів амністії і помилування. Особливу увагу слід звернути на наступні положення:

Ä поняття і кримінально-правове значення судимості;

Ä погашення і зняття судимості, терміни погашення судимості.

1. Поняття та кримінально-правове значення судимості.

2. Наслідки судимості.

3. Погашення судимості як форма припинення стану судимості, умови його застосування.

4. Обчислення строків погашення судимості.

5. Зняття судимості. Відмінність зняття судимості від погашення судимості.

Задачі:

Задача 1. Неповнолітні підлітки Паць і Чурко утворили злочинну групу і, озброївшись фінським ножем (згодом визнаним холодною зброєю), вчинили 27 нападів на жінок. У всіх жінок вилучалися золоті прикраси (сережки, кільця, брошки, годинник), п’ять жінок було зґвалтовано, 11 жінок було убито. 17 травня вони напали на Кличко, яка була майстром спорту з самбо. Вона вчинила їм опір, заподіявши Пацю шкоду здоров’ю середньої тяжкості, а Чурку – легку шкоду здоров’ю, і доставила їх в міліцію. Пацю на момент скоєння першого злочину було 16 років і 4 місяці, останнього злочину — 17 років і 3 місяці, до моменту виголошення вироку — 17 років і 11 місяців, а до моменту його вступу в законну силу — 18 років і 2 місяці. Чурку на момент скоєння першого злочину було 15 років і 4 місяці, останнього злочину —16 років і 3 місяці, до моменту виголошення вироку — 16 років і 11 місяців, а до моменту його вступу до законної сили — 17 років і 2 місяці.

Кваліфікуйте дії винних. Яке їм може бути призначене покарання?

Задача 2. Васько вчинив злочин, передбачений ст. 124 КК України, у віці 17 років і 11 місяців. Через три місяці він був засуджений до шести місяців арешту.

Чи правильний вирок суду?

Задача 3. Греків, 16 років, був визнаний винним в здійсненні двох крадіжок. Суд, враховуючи неповнолітній вік Грекова і його розкаяння, звільнив його від покарання і, застосувавши примусовий захід виховної дії, передав під нагляд батьків.

Чи правильне рішення суду?

Задача 4. 17-річний Мохов, засуджений за крадіжку до 2 років позбавлення волі, після відбуття 1 року був умовно достроково звільнений 3 січня 2006 р., а 10 лютого 2007 р. він знов вчинив крадіжку, у зв’язку з чим був притягнутий до відповідальності як особа, раніше судима за крадіжку.

Чи правильне рішення суду?

Задача 5. 15-річний Ерхольський отримав в подарунок від батька автомобіль. З цієї нагоди син організував вечірку, запросивши своїх однокласників. Випивши неабияку кількість спиртного, підлітки вирішили покататися по нічному місту. Батько Ерхольського, почувши це, забрав ключі від машини. У сварці, що виникла між батьком і сином, Ерхольский-молодший схопив кухонний ніж і наніс батькові 8 проникаючих ножових поранень в область шиї і живота. Від отриманих пошкоджень батько через 40 хвилин помер.

1. Вирішите питання про кримінальну відповідальність Ерхольського, якщо у момент скоєння злочину він був:

а) осудним;

б) страждав психічним розладом, що не виключає осудності;

в) неосудний.

2. Чи можливе застосування до Ерхольського покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Задача 6. Зубарев в 17-річному віці з ревнощів убив свою однокласницю Першину. Труп потерпілої розчленував, загорнув в поліетилен і викинув в річку. Через 8 років дане суспільне небезпечне діяння було розкрито.

1. Чи можливе притягнення Зубарева до кримінальної відповідальності?

2. Як вирішується питання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх у зв’язку із закінченням термінів давності?

Задача 7. 14-річний Катасонов, захоплюючись органічною хімією, викрав з лаборантської шкільного хімічного кабінету декілька реактивів і три прилади для того, щоб проводити досліди в домашніх умовах. Сума викраденого склала 9,5 мінімальних розмірів оплати праці.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням характеру і мотивів злочину і особи Катасонова прийшов до висновку, що виправлення винного можливо без застосування кримінального покарання.

1. Яке рішення може винести суд в цьому випадку?

2. Назвіть підстави і порядок застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх.

3. Чим ці заходи відрізняються від покарання?

4. Які примусові заходи виховної дії передбачені кримінальним законом?

Література:

1 Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості. Постанова ПВСУ від 26.12.2003. № 16. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

2 Зельдов С.И. Уголовно-правовые последствия судимости: Учебное пособие. Орджоникидзе, 1986.

3 Голина В. Правовая природа погашення и снятия судимости. - Сов. юстиция, 1972, № 12.

4 Голина В. В. Погашения и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Х., 1979.

Тема 18. Примусові заходи медичного характеру

Семінарське заняття (2 години)

До кримінально-правових заходів, які не є покаранням, належать примусові заходи медичного характеру. Необхідно визначити поняття примусових заходів медичного характеру, підстави та мету їх застосування, визначитися з особами, до яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Практичне заняття з даної теми покликане сприяти засвоєнню специфіки інституту примусових заходів медичного характеру. Особливу увагу слід звернути на наступні положення:

Ä поняттю примусових заходів медичного характеру;

Ä меті примусових заходів медичного характеру;

Ä критеріям призначення примусових заходів медичного характеру;

Ä установи, в яких застосовується примусове лікування засуджених.

Питання для обговорення на семінарі:

1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.

2. Види примусових заходів медичного характеру.

3. Характеристика закладів, в яких утримуються особи, щодо яких обрано примусові заходи медичного характеру.

4. Порядок призначення, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру.

5. Поняття та мета примусового лікування.

Додаткові завдання:

1. Визначте критерії застосування примусових заходів примусового лікування.

2. Проаналізуйте, які наслідки тягне для застосування примусових заходів примусового характеру.

Література:

1 Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування. Постанова ПВСУ від 3.06.2005. № 8. Постанови ПВСУ в кримінальних справах / За заг. ред.. В. Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. с. 7

2 Козаченко О. Інституційне визначення лікувальних заходів. Вісник Крок. №2-06,с.89.

3 Митрофанов У. Правове регулювання примусового лікування наркозалежних осіб, що вчинили злочин (порівняльний аспект).Юр.Укр. №1-06,с.79.

4 Матышевский Н,С., Дидковская С. П., Туркевич И.К. Правовые и медицинские меры борьбы с пьянством и алкоголизмом.-Киев, 1987.

5 Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. - Київ, 1997- 125 с.

Тема 19. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Семінарське заняття (2 години)

Види примусових заходів виховного характеру: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під на­гляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладання на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодуван­ня заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

Практичне заняття з даної теми покликане сприяти засвоєнню специфіки кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, а також виробити навики застосування кримінально-правових норм. Особливу увагу слід звернути на наступні положення:

Ä види заходів кримінально-правового впливу, що вживаються до неповнолітніх;

Ä види покарань, що призначаються неповнолітнім; особливості їх застосування в порівнянні з аналогічними покараннями відносно дорослих;

Ä особливості призначення покарання неповнолітнім;

Ä звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

Ä зміст примусових заходів виховного характеру;

Ä специфіка погашення і зняття судимості для осіб, що вчинили злочин до досягнення віку вісімнадцяти років;

Питання для обговорення на семінарі:

1. Умови кримінальної відповідальності неповнолітніх

2. Види покарань для неповнолітніх і особливості їх призначення

3. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. Застосування примусових заходів виховного характеру

4. Звільнення неповнолітніх від покарання, обчислення строків давності і зняття та погашення судимості

Дата добавления: 2015-10-02