Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці

Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності | Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства | Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів | Примітка,1і. Повторним у статті 224 визнається злочин, вчинений осо­бою, яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею або стат­тею 199 цього Кодексу. | Стаття 225. Обман покупців та замовників | Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання | Караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. | Карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. | Караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. |


Читайте также:
  1. Аналіз видатків за окремими статтями
  2. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
  3. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу.
  4. Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбаче­них цими статтями.
  5. Примітка. У статтях 218-223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
  6. Статті 387 КК України. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
  7. Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника осо­бою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, —

Карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують захист ко­мерційної таємниці.

2. Предмет злочину — комерційна таємниця. Про поняття комерційної таємниці див. коментар до ст. 231 КК.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту гос­подарської власності.

4. Під розголошенням відомостей слід розуміти передачу їх без згоди влас­ника хоча б одній особі, що не володіла такою таємницею. Розголошення може бути здійснене у будь-який спосіб — усно, письмово, із використан­ням засобів зв'язку, друкованих або інших засобів масової інформації, комп'ютерних мереж тощо.

5. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є завдання істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності (власнику комерційної таємниці), яка перебуває у причинному зв'язку з розголошенням ко­мерційної таємниці. Така шкода визначається, як і в ст. 231 КК, кожного разу з урахуванням всіх обставин справи. Вона може бути майновою, напри­клад, у виді значних матеріальних збитків, які завдані суб'єкту господарсь­кої діяльності і викликані спадом виробництва, необхідністю його пере­орієнтування, зменшенням клієнтури тощо. Істотна шкода може бути і в інших формах (моральна, ідеологічна тощо).

6. Злочин вважається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності.

7. Суб'єктивна сторона характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що розголошує комерційну таємницю і бажає цього. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є спеціальний мотив — корис­лива або інша особиста заінтересованість. Корисливий мотив пов'язаний із прагненням особи одержати від цього матеріальну вигоду. Інші особисті мо­тиви — це, наприклад, помста, заздрість, образа, родинні й товариські спо­нукання, бажання догодити близькій людині тощо.

Щодо наслідків у вигляді істотної шкоди може мати місце як умисел, так і необережність.

8. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, якій комерційна таємни­ця стала відомою у зв'язку з професійною або службовою діяльністю. Це оз­начає, що зазначені відомості були ввірені особі або до них вона мала до­ступ. Суб'єктом злочину можуть бути як звичайні працівники, так і служ­бові особи, наприклад, працівники прокуратури, досудового слідства, подат­кових органів, суду чи нотаріату, які одержали відповідні відомості під час виконання своїх службових обов'язків. Зазначені особи є суб'єктами цього злочину також у тих випадках, коли вони хоч і звільнилися з роботи чи служби, проте зобов'язані не розголошувати комерційну таємницю, яка ста­ла їм відомою до їх звільнення.

Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.| Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)