Карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об'єктом злочину є суспільні відносини, що виникають з встановлено­го порядку випуску та обігу приватизаційних паперів.

2. Предметом злочину є приватизаційні папери.

Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі прива­тизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Рішення про випуск приватизаційних паперів приймається Кабінетом Міністрів України згідно з Державною програмою приватизації. Емісію при­ватизаційних паперів здійснює Національний банк України. Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням установлених правил їх видачі та обігу, вважаються недійсними.

Приватизаційними паперами, які були реально випущені в ході привати­зації, є приватизаційні майнові сертифікати та житлові чеки.

Приватизаційні майнові сертифікати — це особливий вид державних цінних паперів, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств.

Житлові чеки — це приватизаційні папери, які одержуються всіма грома­дянами України і використовуються при приватизації житлового фонду. Во­ни можуть також використовуватись для приватизації частки майна держав­них підприємств, земельного фонду.

Видача громадянам України готівкових приватизаційних майнових сер­тифікатів здійснювалась з 2 січня 1995 р. Використання приватизаційних майнових сертифікатів у процесі приватизації завершено 1 травня 1999 р.

Не є предметом цього злочину сертифікати на земельну частку (пай).

Законодавством України передбачено, що комісійна, представницька та комерційна діяльність з приватизаційними паперами інших осіб (зокрема обмін їх на паї чи акції підприємств) може здійснюватися лише на підставі дозволів (ліцензій), які видаються ФДМ.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні будь-якої з таких дій: 1) незаконному продажу приватизаційних паперів; 2) іншій їх незаконній передачі особою, яка не є їх власником; 3) їх купівлі, розміщенні та інших операціях з приватизаційними паперами без належного дозволу (ч. 1 ст. 234 КК); 4) викраденні приватизаційних паперів (ч. З ст. 234 КК).

Продаж чи інша незаконна передача приватизаційних паперів утворюють склад цього злочину лише у разі, коли вони здійснюються особами, які не є власниками відповідних паперів. При цьому власниками слід вважати не ли­ше осіб, яким було видано відповідні папери, а й тих, до кого ці папери за­конно перейшли у спадок.

Під іншою незаконною передачею приватизаційних паперів слід розуміти їх відчуження будь-яким іншим, крім продажу, способом, наприклад, дару­вання, передача для погашення боргу.

Під розміщенням приватизаційних паперів слід розуміти їх обмін посеред­ником, який діє за дорученням власника (тобто довірчого товариства, іншої юридичної особи, що здійснює операції з приватизаційними паперами, пере­даними їй власником на основі відповідного доручення), на паї чи акції підприємств.

Під іншими операціями з приватизаційними паперами слід розуміти, зок­рема, їх передачу посередником інвестиційному фонду в обмін на інвес­тиційні сертифікати.

Розміщення та інші операції з приватизаційними паперами утворюють склад цього злочину тільки у випадку, якщо посередник, який здійснює ці операції, не має відповідної ліцензії на право здійснення таких операцій.

Коментована норма КК є спеціальною щодо ст. 202 КК, яка встановлює кримінальну відповідальність за порушення порядку зайняття господарсь­кою та банківською діяльністю.

Викрадення приватизаційних паперів передбачає заволодіння ними шля­хом крадіжки, грабежу, розбою чи шахрайства. Про ознаки крадіжки, грабе­жу, розбою та шахрайства див. коментар до статей 185, 186, 187, 190 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із вказаних у ст. 234 КК діянь.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення'його: 1) повторно (щодо повторності див. коментар до ст. 32 КК); 2) особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235 КК України;

3) організованою групою; 4) службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 234 КК).

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї, про поняття організованої групи — ст. 28 КК та коментар до неї, про поняття службової особи — примітку до ст. 364 КК.

Дата добавления: 2015-10-02