Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання

1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів —

Караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправ­ними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері забезпечення єдності вимірювань в Україні, захисту громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Ці відносини регулю­ються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. (ВВР. - 1998. - № 30-31. - Ст. 194) та іншими норма­тивними актами.

2. Предмет злочину — фальсифіковані вимірювальні прилади та інстру­менти.

Прилади та інструменти є видами засобів вимірювальної техніки — тех­нічних засобів, які застосовуються під час вимірювань і мають нормовані ме­трологічні характеристики (ст. 1 вказаного Закону). Вимірювання прилада­ми базується на дії самого приладу, який конструктивно здатний до са­мостійної роботи та відображення результатів вимірювання, наприклад, вимірювання лічильниками спожитої електроенергії, води чи газу. Інструменти самостійно не працюють, а використовуються людиною в процесі вимірювання як допоміжний засіб, наприклад, вимірювання мікрометром, штангенциркулем тощо. Порядок установлення приналежності технічних за­собів до засобів вимірювальної техніки визначається Держстандартом Ук­раїни (див., зокрема, відповідний наказ Держстандарту від 12 травня 1999 р. № 217 (0В У. - 1999. - № ЗО. - Ст. 1560).

Вимірювання — це відображення фізичних величин їх значеннями за до­помогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів (ст. 1 вказаного Закону). Для кваліфікації за ст. 226 КК не має зна­чення, які саме фізичні величини (вага, об'єм, сила струму, відстань, швид-, кість тощо) відображаються при вимірюванні, а також в якій сфері людсь­кої діяльності планується використання фальшивих вимірювальних прила­дів та інструментів (в торгівлі, при наданні послуг, у медичній діяльності, при здійсненні контролю за якістю і безпекою продуктів харчування, станом навколишнього природного середовища, безпекою умов праці, під час геоде­зичних чи гідрометеорологічних робіт, податкових, банківських чи митних операцій тощо).

Фальшиві вимірювальні прилади та інструменти зовні виглядять як такі, що мають нормовані метрологічні характеристики, а насправді не відповіда­ють метрологічним вимогам, що висуваються до них, і вимірювання ними дає недостовірні результати. Наприклад, зовні справні й точні терези на­справді показують неточну вагу, оскільки перенастроєно роботу їх внутрішнього механізму чи програму.

3. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується виготовленням, переробленням або збутом фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів.

4. Виготовлення — це дії зі створення вимірювальних приладів чи інстру­ментів, пов'язані з їх фальсифікацією, або лише фальсифікація вже створе­них приладів чи інструментів. Під переробленням слід розуміти видозміну вже існуючої фальсифікації приладів чи інструментів.

Дії, якими фальсифікується прилад чи інструмент, можуть виявлятися в заміні деталей, частин чи блоків, внесенні змін до конструкторської схеми роботи приладу чи до його програми тощо. Фальсифікація може полягати також у спеціальній технічній наладці, яка пов'язана із втручанням у внут­рішню роботу приладу, проте її слід відрізняти від неправильних дій при ви­користанні нефальсифікованого приладу, які можуть призводити до недо­стовірних результатів вимірювання, наприклад, неправильно виставляються механічні терези, прилад експлуатується в умовах надто високої або низької температури, вологості тощо.

5. Поняттям збуту охоплюються будь-які різновиди відчуження фаль­сифікованих вимірювальних приладів чи інструментів (продаж, дарування тощо). Таке відчуження може вчинюватись як тією особою, яка виготовила або переробила фальсифіковані прилади та інструменти, так і іншими осо­бами.

6. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій — виготовлення, перероблення чи збуту.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, при­чому виготовлення і перероблення фальсифікованих приладів чи інструментів учиняється з метою використання (винним або іншими особами) чи збуту.

8. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

9. Відповідальність за ч. 2 ст. 226 КК настає у випадку, коли особа, яка має судимість за частинами 1 чи 2 цієї статті, що не була знята чи погаше­на в установленому законом порядку, знову вчинила цей злочин. Про понят­тя судимості, погашення та зняття її див. статті 88-91 КК і коментар до них.

Дата добавления: 2015-10-02