Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження | Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. | Карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. | Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби | Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. | Стаття 134. Незаконне проведення аборту | Караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. | Караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. | Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей |


Читайте также:
  1. Аналіз видатків за окремими статтями
  2. Відображення в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги
  3. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
  4. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу.
  5. Для лікування хворого із запаленням легень призначено комбінований препарат з групи сульфаніламідів. Який препарат було призначено хворому?
  6. Допомоги
  7. Інші види міжнародно-правової допомоги у сфері боротьби зі злочинністю.

1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, на­дати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, —

Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займати­ся певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, —

Карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавлен­ням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що медичний працівник не надає допомоги хворому, інваліду, потерпілому від нещасного випадку або при гострому захворюванні, що призводить часто до настання смерті або інших тяжких наслідків. Відповідно до ст. 78 «Основ законодав-.ства України про охорону здоров'я» медичні та фармацевтичні працівники зобов'язані безплатно надавати першу невідкладну медичну допомогу грома­дянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях.

2. З об'єктивної сторони злочин виявляється в бездіяльності медичного працівника — ненаданні допомоги хворому. Необхідність надання такої допомоги може виникнути на роботі, вдома, на вулиці чи в зоні відпочинку або медичному закладі.

3. Крім обов'язку медичного працівника надати допомогу, він повинен мати можливість виконати цей обов'язок. Поважними причинами, які не да­ли можливості надати допомогу, можуть визнаватися: дія нездоланної сили, поломка автомобіля, на якому медичний працівник добирався до хворого, знесений повністю міст через річку, дія інших стихійних сил природи. По­важною причиною може також визнаватися хвороба самого медичного працівника, відсутність у нього медикаментів чи інструментів або практич­ного досвіду тощо. Питання про визначення причини поважною вирішує суд. Посилання медичного працівника на інші обставини: неробочий час чи день, перебування у відпустці чи на відпочинку не повинне вважатися по­важною причиною.

4. Можливість настання тяжких наслідків для хворого повинна бути ре­альною. Це такий стан хворого, за якого невтручання медичного працівни­ка, тобто ненадання необхідної допомоги, може призвести до його смерті чи настання інших тяжких наслідків (тілесні ушкодження, ускладнення хворо­би тощо).

5. Злочин є закінченим з моменту неиадання допомоги хворому, якщо ме­дичний працівник мав можливість таку допомогу надати.

6. Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі щодо факту ненадання допомоги хворому, якщо медичний працівник усвідомлює, що це може викликати тяжкі наслідки для хворого.

7. Суб'єктом злочину є медичний чи фармацевтичний працівник неза­лежно від його освітньо-кваліфікаційного рівня (лікар, медсестра, фельдшер, фармацевт) у тому числі й особи, яким надана ліцензія на зайняття інди­відуальною підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров'я.

8. Частина 2 статті передбачає більш сувору відповідальність за ненадан­ня допомоги, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки. Це можуть бути тяжкі тілесні ушкодження або середньої тяжкості, або якщо це викликало важкі ускладнення хвороби.

9. Між ненаданням допомоги і зазначеними наслідками повинен бути встановлений причинний зв'язок. Якщо буде встановлено, що такі наслідки настали неминуче незалежно від того надавалася допомога, чи ні, то тяжкі наслідки не можуть інкримінуватися медичному працівнику через від­сутність причинного зв'язку. Але це не виключає відповідальності за ч. 1 ст. 139 КК.

10. Якщо медичним працівником допомога хворому надавалася, але внаслідок недбалого чи несумлінного виконання своїх професійних обов'язків настала смерть чи інші тяжкі наслідки, то відповідальність повин­на настати за ст. 140 КК — «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником».


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Карається виправними роботами на строк до двох років, або обмежен­ням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.| Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)