Читайте также:
|
|
1. Відповідно до ст. 74 «Основ законодавства України про охорону здоров'ям (ВВР. — 1993. — № 4. — Ст. 19) медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Особам, які не відповідають цим вимогам заборонено займатися цією діяльністю.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у занятті лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
3. Заняття певними видами лікувальної діяльності — це є систематичне надання медичних послуг, яке поєднане з отриманням, як правило, винагороди за цю діяльність. Окремі випадки надання медичних послуг не можуть кваліфікуватися за цією статтею. У разі спричинення тілесних ушкоджень або смерті потерпілому при наданні медичної допомоги може ставитися питання про відповідальність за середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або спричинення смерті через необережність.
4. Медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України. Відповідно до ст. 74 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», як виняток, за спеціальним дозволом Міністерства або уповноваженого ним органу охорони здоров'я особам без спеціальної освіти дозволяється діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини.
5. Держава підтримує і заохочує індивідуальну підприємницьку діяльність у галузі охорони здоров'я. Заняття лікувальною діяльністю може здійснюватися лише при отриманні дозволу (ліцензії), яку видають відповідні заклади охорони здоров'я, наділені таким правом. Зайняття лікувальною діяльністю без відповідної ліцензії є незаконним.
6. Крім діяння, об'єктивна сторона цього злочину включає тяжкі наслідки для хворого. Такими наслідками можуть бути настання смерті, тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.
7. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок між незаконною лікувальною діяльністю і тяжкими наслідками. Для цього призначається судово-медична експертиза.
8. Суб'єктивна сторона злочину полягає у психічному ставленні винного до діяння і його наслідків. Незаконна лікувальна діяльність вчиняється з прямим умислом. Особа усвідомлює, що вона протиправне, без ліцензії, займається лікувальною діяльністю і бажає вчиняти такі дії. Що ж до тяжких наслідків, то вина особи щодо них може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
9. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років і зовсім не має медичної освіти, або має медичну освіту, яка не відповідає спеціальності та кваліфікації.
10. Якщо особа, яка займається незаконною лікувальною діяльністю, застосовує такі форми і методи лікування, які завідомо для неї не допомагають хворому і отримує за це платню, то вона повинна нести відповідальність за сукупністю злочинів (статті 138 і 190 КК — шахрайство).
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей | | | Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником |