Читайте также:
|
|
Кримінальне переслідування, здійснюване в межах надання правової допомоги однією державою іншій, - це сукупність процесуальний дій і рішень, виконуваних компетентними органами запитуваної держави і пов'язаних із порушенням щодо особи кримінальної справи, її розслідуванням та судовим розглядом.
Кримінальне переслідування здійснюють за такими загальними правилами:
• кожна Договірна Сторона зобов'язується за дорученням іншої Договірної Сторони здійснювати відповідно до свого законодавства кримінальне переслідування проти власних громадян, підозрюваних у тому, що вони вчинили на території запитуючої Договірної Сторони злочин.
• якщо злочин, за яким порушено кримінальну справу, зумовлює цивільно-правові вимоги осіб, які зазнали збитків від злочину, ці вимоги за наявності клопотання про відшкодування збитків
розглядають у справі.
• при направленні запитуючою Договірною Стороною порушеної кримінальної справи розслідування у ній продовжує запитувана Договірною Стороною відповідно до свого законодавства.
• якщо Договірній Стороні було направлено доручення про здійснення кримінального переслідування після набрання сили вироком або ухвалення установою запитуваної Договірної Сторони іншого остаточного рішення, кримінальна справа не може бути порушена установами запитуючої Договірної Сторони, а порушена ними справа підлягає закриттю.
• при обвинуваченні однієї особи або групи осіб у здійсненні кількох злочинів, справи про які підсудні судам двох або більше Договірних Сторін, розгляд їх належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої закінчено попереднє розслідування. В цьому разі справу розглядають за правилами судочинства цієї Договірної Сторони.
Кожна з Договірних Сторін при розслідуванні злочинів і розгляді кримінальних справ судами враховує передбачені законодав ством Договірних Сторін обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, незалежно від того, на території якої Договірної Сторони вони виникли.
Доручення про кримінальне переслідування направляють у такому порядку.
1. У разі неможливості направити до іноземної держави клопотання про видачу особи, що вчинила злочин на території України, або відмови держави, яку запитують про видачу, слідчий виносить мотивовану постанову, в описовій частині якої, окрім обставин вчинення злочину та наявних доказів винності, вказує причини відмови у видачі особи.
2. Кожний зі слідчих документів засвідчується гербовою печаткою органу розслідування, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
3. Матеріали разом із речовими доказами, після перевірки їх наглядовим прокурором, подають до Генеральної прокуратури України ті самі посадові особи, до компетенції яких належить направлення документів і відомостей щодо видачі особи (див. вище).
4. Доручення та слідчі матеріали до іноземних держав для порушення кримінального переслідування за злочини, вчинені на території України, направляє Генеральна прокуратура України після перевірки повноти і всебічності розслідування, проведеного за відсутності обвинуваченого.
Доручення про здійснення кримінального переслідування має містити:
• найменування запитуючої установи;
• опис діяння, у зв'язку з яким направлено доручення про здійснення переслідування;
• по можливості, якомога точніша вказівка на час і місце вчинення діяння;
• текст положення закону запитуючої Договірної Сторони, на підставі якого діяння визнається злочином, а також текст інших законодавчих норм, що мають істотне значення для провадження у справі;
• прізвище та ім'я підозрюваної особи, її громадянство, а також інші відомості про особу;
• заяви потерпілих у кримінальних справах, порушуваних за заявою потерпілого, і заяви про відшкодування шкоди;
• указання розміру збитків, завданих злочином.
5. Якщо обвинувачений у момент направлення доручення про здійснення переслідування перебуває під вартою на території запитуваної Договірної Сторони, він доставляється на територію запитуючої Договірної Сторони.
6. Запитувана Договірна Сторона повідомляє іншу про остаточне рішення. На прохання другої направляється також копія остаточного рішення.
У разі виконання правоохоронними органами доручення про кримінальне переслідування провадження у кримінальних справах здійснюється за такими правилами:
1) провадження у справі, прийнятій від компетентного органу іноземної держави, починається зі стадії досудового слідства та здійснюється відповідно до законів України;
2) докази, які здобуто до передачі провадження компетентними органами іноземної держави на її території і відповідно до її законодавства, мають доказову силу на території України і легалізації не потребують;
3) відповідні органи України у прийнятій до свого провадження від іноземної держави справі можуть здійснювати будь-які передбачені вітчизняними законами процесуальні дії, необхідні для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування;
4) за наявності достатніх підстав обвинувачення у справі повинно бути пред'явлено відповідно до КК і у порядку, передбаченому КПК України;
5) покарання, що призначається, не повинно бути суворішим, ніж покарання за такий самий злочин, передбачене законодавством компетентного органу іноземної держави, який передав провадження у кримінальній справі;
6) про результати провадження у справі повідомляють компетентний орган іноземної держави, якому надсилають копію чинного процесуального рішення. Копію рішення у справі, яке прийнято судом, він направляє Міністерству юстиції України, який і надсилає її відповідному органу іноземної держави;
7) у разі закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства, орган розслідування направляє копію рішення Генеральному прокурору України, який надсилає її відповідному органу іноземної держави.
Окрім екстрадиції (видачі) та кримінального переслідування держави можуть надавати одна одній і інші види правової допомоги.
Передача предметів:
1) які було використано при вчиненні злочину, що тягне видачу особи, зокрема знаряддя злочину; які було придбано в результаті злочину або як винагороду за нього, або ж предмети, які злочинець одержав замість предметів, придбаних таким чином (якщо запитуваній Договірній Стороні ці предмети необхідні як докази у кримінальній справі, їх передачу може бути відстрочено до закінчення провадження у справі);
2) які можуть мати значення доказів у кримінальній справі; ці предмети передають і в тому разі, якщо видачу злочинця не може бути здійснено через його смерть, втечу або з інших обставин.
Права третіх осіб на передані предмети залишаються у силі. Після закінчення провадження у справі ці предмети має бути безоплатно повернено Договірній Стороні, яка їх передала.
Повідомлення про обвинувальні вироки і відомості про судимість. Кожна з Договірних Сторін щорічно:
• повідомляє іншим Договірним Сторонам відомості про обвинувальні вироки, що набрали законної сили, винесені її судами щодо громадян відповідної Договірної Сторони, одночасно пересилаючи наявні відбитки пальців засуджених;
• надає іншим Договірним Сторонам безкоштовно на їх прохання відомості про судимість осіб, засуджених раніше її судами, якщо цих осіб притягують до кримінальної відповідальності на території запитуючої Договірної Сторони.
Інформування про міжнародні злочинні терористичні організації. Орган дізнання, слідчий, прокурор при одержанні під час попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин або розслідування справи відомостей про підготовку або вчинення терористичного акту на території іншої країни, до яких причетна міжнародна злочинна терористична організація, а також про місця переховування організаторів, підбурювачів, учасників та пособників цієї організації, виявлення належних цій організації знарядь злочину, зброї, документів та грошових коштів готівкою або на банківських рахунках, повинні терміново повідомити про це Міністерство закордонних справ України для інформування керівництва зацікавленої країни для вжиття невідкладних заходів щодо запобігання терористичним актам чи щодо їх розкриття.
При надходженні інформації про те, що організатори, підбурювачі, учасники та пособники міжнародної злочинної терористичної організації, знаряддя злочину, зброя, документи та грошові кошти готівкою або на банківських рахунках перебувають на території України, орган дізнання, слідчий, прокурор повинні терміново вжити всіх можливих передбачених законом заходів щодо зриву злочинних посягань, викриття і затримання зазначених осіб, вилучення зброї, знарядь злочину, документів, грошових коштів, арешту банківських рахунків.
Контроль за розслідуванням кримінальних справ про тероризм, до якого причетні міжнародні злочинні терористичні організації, покладено виключно на Генеральну прокуратуру України.
Згідно зі ст. 16 Закону України від 28 листопада 2002 р. "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" центральним органом, на який покладено повноваження щодо здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, є Міністерство юстиції України - щодо судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, і Генеральна прокуратура України — щодо вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ (провадження окремих процесуальних дій щодо справ про виявлення доходів). Інформація або докази, одержані центральним органом у межах міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму без його попередньої згоди, не можуть бути використані або передані органам влади іноземної держави з метою проведення розслідування чи судового розгляду, не зазначеного у клопотанні. Уповноважений орган співпрацює з відповідними органами іноземних держав щодо обміну інформацією про ознаки легалізації (відмивання) доходів, у межах своєї компетенції забезпечує співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів.
Видача (екстрадиція) організаторів, підбурювачів, учасників та пособників міжнародних злочинних терористичних організацій, знарядь злочину, зброї, документів та грошових коштів проводиться відповідно до міжнародних угод за дорученням зацікавленої країни.
Виклик обвинуваченого або підсудного з-за кордону та їх гарантії. Обвинуваченого або підсудного, який має місце проживання або місце перебування в іншій державі, може за їх згодою викликати особа, у провадженні якої перебуває кримінальна справа, з метою притягнення до відповідальності за злочинні діяння.
Викликані обвинувачений і підсудний, незалежно від громадянства, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані, взяті під варту, до них не можуть бути застосовані інші заходи процесуального примусу та обмеження їх особистої свободи за будь-які діяння, які вчинені до перетинання державного кордону України і які не зазначені в повістці про виклик, щодо них не може бути виконано покарання, призначене за такий злочин.
Особа втрачає гарантії, якщо не залишить територію України, хоча могла це зробити, через 15 діб із часу, коли орган досудового слідства, прокурор або суд повідомили, що її присутність в Україні не є необхідною.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Процесуальні документи, що складаються правоохоронними органами України з питань екстрадиції особи, яка вчинила злочин. | | | Виклик до органів досудового слідства або суду свідка, потерпілого, експерта, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників та їх гарантії. |