Рішення, які приймаються під час перегляду судових рішень за нововиявленними обставинами.

Перегляд судових рішень за нововиявленними обставинами (передбачений гл. 32 чинного КПК України) - це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за клопотаннями сторін рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність переглядуваного судового рішення.

У кримінальному процесі немає такої судової інстанції, рішення якої могли б бути остаточними і не могли переглядатися за нововиявленими обставинами.

Перегляд судових рішень — це самостійна і виняткова стадія кримінального процесу.

Самостійність її визначається специфікою завдань, кола учасників, строків провадження, процесуальних засобів процесуальної діяльності, змісту процесуальних рішень.

Винятковий характер цієї стадії зумовлено:

1) перевіркою законності й обгрунтованості судових рішень, що набрали чинності, а в деяких випадках і тих, що вже виконано;

2) наявністю специфічних підстав для порушення провадження з перегляду судових рішень;

3) залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законностій обгрунтованості) від нововиявлених обставин або фактів неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального законів;

4) структурою та порядком кримінально-процесуального провадження;

5) вузьким колом повноважень судів, що переглядають справи втакому порядку.

Суд вищого рівня, який переглядає рішення суду нижчого рівня за нововиявленими обставинами, не є судом другої (апеляційної) чи третьої (касаційної) інстанції. Поняття інстанційності не може бути застосовано до цього суду, бо стадія процесу, в якій він діє, має виключний характер.

Місце стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, залежить від часу виявлення підстав для відновлення справи. Тому цю стадію може бути реалізовано після:

• стадії судового розгляду (якщо не було апеляції) або

• стадії апеляційного провадження або

• стадії касаційного провадження або _г ~

• стадії виконання вироку (або в її часових межах).

Місце стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, щодо стадії виконання вироку залежить від:

1) виду вироку, який переглядають;

2) обставин, які можуть бути підставами для відновлення справи. Наприклад, перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи допускається лише протягом встановлених кримінальним законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин) — ч. 1 ст. 400-6 КПК.

За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який її було засуджено, справу може бути відновлено у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин (ч. 4 ст. 400-6 КПК).

За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено (ч. 5 ст. 400-6 КПК).

Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону строками не обмежено (ч. 6 ст. 400-6 КПК).

Однак у будь-якому разі цю стадію не може бути реалізовано до стадії виконання вироку.

Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації (ч. 7 ст. 400-6 КПК).

Провадження в стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, здійснюється на підставі таких загальних положень:

1) свобода подання прокуророві заяв (клопотань) про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (подання клопотаньпро перегляд у зв'язку з порушеннями закону має деякі особливості, про які далі);

2) ревізійний характер перевірки судового рішення (переглядають не тільки нововиявлені обставини, а й, що головне, — рішенняу справі);

3) заборона суду, який переглядає судові рішення в порядку перегляду справ за нововиявленними обставинами, вносити зміни у рішення, яке переглядають;

4) попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій самій судовій інстанції в порядку відновлення справ у зв'язку з нововиявленими обставинами(ч. 2 ст. 400-10 КПК);

5) інші загальні правила, які діють у стадіях апеляційного і касаційного провадження (за винятком короткостроковості оскарження).

Значення стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, полягає у такому:

1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є гарантією проти виконання незаконних, необгрунтованих і несправедливих судових рішень, що набрали чинності, а також гарантією прав і законних інтересів не тільки засудженого, а й іншихучасників процесу;

2) ця стадія, як одна із форм судового контролю за діяльністюсудів нижчого рівня, формує однакове застосування ними нормправа на всій території України; формуючи єдину судову політикув сфері застосування кримінального та кримінально-процесуального права, сприяє підвищенню якості досудової підготовки матеріалів і тим самим зміцненню законності в діяльності органівдосудового слідства і прокуратури;

3) забезпечує реалізацію виховно-запобіжного впливу на громадян, сприяючи зміцненню правопорядку в державі, правовомувихованню громадян.

Це достатні дані, які вказують на: 1) наявність нововиявлених обставин (питання факту); 2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення (питання права).

Нововиявлені обставини — це юридичні факти (обставини), які існували під час досудового провадження і судового розгляду кримінальної справи, але не дістали відображення в матеріалах справи, через що вони залишились невідомими органам дізнання, слідчому, прокуророві, суду і (або) сторонам.

Нововиявленими обставинами згідно зі ст. 400-5 КПК є:

1. Фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку іпояснень судового експерта, на яких грунтується вирок.

2.Зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів підчас провадження в справі, тобто вчинення ними навмиснихдій, що містять склад злочину і спричиняють викривлення сутісправи:

• притягнення як обвинуваченого завідомо невинуватого;

• звільнення від кримінального відповідальності завідомо винуватих;

• штучне створення доказів обвинувачення або виправдання;

• засудження завідомо невинуватого;

• ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.

Для скасування вироку за цією підставою не має значення, чи було їх наслідком ухвалення неправосудного рішення. Вирок скасовують у будь-якому випадку.Такий підхід зумовлено тим, що сам по собі факт злочинного зловживання дає підстави сумніватися в законності й обгрунтованості судового рішення і підриває авторитет судової влади.

Ці дві обставини можуть бути підставами для перегляду судових рішень, що набрали чинності, за нововиявленими обставинами, лише в тому разі, якщо їх встановлено вироком, який набрав законної сили, а за неможливості постановлення вироку — матеріалами розслідування (наприклад, якщо свідок дав неправдиві показання ненавмисно).

Днем виявлення цих обставин є:

• день набрання вироком суду законної сили;

• за неможливості постановлення вироку — день складанняпрокурором за матеріалами розслідування висновку про наявністьнововиявлених обставин.

3. Всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Законодавець визначив лише загальні риси "інших обставин", бо дати їх вичерпний перелік неможливо. Це, як правило:

1) відомості про вчинення злочину іншою особою, а не тією,яку засуджено за вчинення цього злочину;

2) наявність у живих потерпілого, якого раніше вважали вбитим;

3) самообмова тощо.

Неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Необхідність запровадження в КПК такого поняття було зумовлено тим, що після скасування в 2001 р. стадії перегляду судових рішень у порядку нагляду виникла потреба якось реагувати на судові помилки, в тому числі ті, що сталися через ігнорування доказів, які є в справі, помилкову їх оцінку, неправильне застосування норм матеріального (кримінального) закону.

Оскільки засуджений не винен у тому, що посадові особи державних органів помилились, то законодавець встановив правило, згідно з яким не допускається перегляд судових рішень з цих підстав з метою:

• застосувати закон про більш тяжкий злочин;

• збільшити обсяг обвинувачення;

• чи з інших підстав погіршити становище засудженого;а також перегляд:

• виправдувального вироку;

• ухвали чи постанови суду про закриття справи (з будь-якихпідстав)

Особливості характеристики стадії перегляду судових рішень за нововиявленними обставинами зумовлено підставою, за якою переглядають рішення.

Дата добавления: 2015-10-02