Процесуальні документи, що складаються правоохоронними органами України з питань екстрадиції особи, яка вчинила злочин.

Нормативно-правовий порядок екстрадиції докладно регламентується у гл.37 Видача особи (екстрадиція) чинного КПК України.

Екстрадиція - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає офіційний запит про видачу особи, її встановлення на території однієї держави, перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі, а також прийняття рішення за запитом та фактичну передачу такої особи іншій державі, компетентні органи якої звернулися із запитом про видачу (ч.1 ст.450 КПК).

Екстрадицію здійснюють на основі таких принципів:

1. Принцип подвійності кримінальності,згідно з яким:

• видача для притягнення до кримінальної відповідальностіздійснюється за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваної держав є караними і за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін не менше 1 року або тяжче покарання;

• видача для виконання вирокуздійснюється за такі діяння, які відповідно до законодавства запитуючої і запитуваної держав є караними і за здійснення яких особу було засуджено до позбавлення волі на термін не менше 6 місяців або до тяжчого покарання.

2. Обов'язковість видачі однією державою іншій за її запитом
осіб, які перебувають на їх території, відповідно до умов передба чених договором (конвенцією) для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання обвинувального вироку суду. Із цього принципу є винятки.

Згідно зі ст. 57 Конвенції СНД видача не здійснюється, якщо:

1) особа, видачі якої вимагають, є громадянином запитуваної Договірної Сторони (зокрема, згідно з ч. 2 ст. 25 Конституції України громадянин України не може бути виданий іншій державі);

2) на момент отримання вимоги кримінальне переслідування згідно із законодавством запитуваної Договірної Сторони не може бути порушено або вирок не може бути виконано унаслідок закінчення терміну давності або з іншої законної підстави;

3) щодо особи, видачі якої вимагають, на території запитуваної Договірної Сторони за той самий злочин було ухвалено вирок або постанову про закриття провадження у справі, що набрала законної сили;

4) злочин відповідно до законодавства запитуючої або запитуваної Договірної Сторони переслідується у порядку приватного обвинувачення (за заявою потерпілого).

Згідно з Європейською конвенцією про видачу правопорушників підставами до відмови у видачі також є:

• політичний характер вчиненого особою злочину (Конвенцією передбачено, що обвинувачення у вбивстві або замаху на вбивство глави держави або члена його сім'ї не заважає видачі);

• караність злочину смертною карою згідно із законодавством запитуючої держави, якщо тільки ця держава не дає достатніх, на думку запитуваної держави, гарантій, що вирок з покаранням у вигляді смертної кари не буде винесено, або, у разі його винесення, не буде звернено до виконання.

Вищезазначені підстави відмови у видачі мають імперативний характер.

У видачі також може бути відмовлено з підстави, що має дискреційний характер:якщо злочин, у зв'язку з яким вимагають видачі, вчинено на території запитуваної Договірної Сторони. Такий самий характер мають підстави, що їх встановлюють окремі держави - учасниці міжнародних угод. Вони пов'язані із залишенням державою за собою права не здійснювати видачу у випадках, не передбачених угодою, наприклад, якщо:

• є підстави вважати, що особу, стосовно якої надійшов запит, було або буде піддано катуванню чи іншим жорстоким або таким, що принижують її гідність, видам поводження або покарання або ж цій особі не буде забезпечено мінімальні гарантії, передбачені ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (йому мають терміново і докладно повідомити мовою, яку він розуміє, про характер і підставу висунутого проти нього обвинувачення; мати достатньо часу та можливостей для підготовки свого захисту і мати зносини з вибраним ним самим захисником; бути судимим без невиправданої затримки та ін.);

• із міркувань гуманності, є достатні підстави вважати, що видача особи може спричинити для неї серйозні ускладнення через її похилий вік або стан здоров'я та ін.

У разі відмови у видачі запитуючу Договірну Сторону має бути поінформовано про підстави відмови.

3. Самостійність Договірної Сторони у вирішенні питання про видачу особи в разі надходження запитів про видачу від кількох держав (колізії запитів).

4. Заборона без згоди запитуваної Договірної Сторони притягати до кримінальної відповідальності видану особу або карати її за вчинений до видачі злочин, за який вона не була видана(питання про межі кримінального переслідування виданої особи).

5. Заборона без згоди запитуваної Договірної Сторони видавати особу третій державі. Згоди цієї Договірної Сторони не вимагають, якщо видана особа до закінчення місяця після закінчення кримінального провадження, а у разі засудження - до закінчення 1 місяцяпісля відбуття покарання або звільнення від нього не залишить територію запитуючої Договірної Сторони або якщо вона туди добровільно повернеться. У цей термін не зараховується час, протягом якого видана особа не могла покинути територію запитуючої Договірної Сторони не з власної вини.

Видачу здійснюють у такому порядку.

1. З метою ініціювання питання про видачуособи, яка вчинила злочин, готують і направляють до відповідної держави офіційний запит про видачу. Направлення такого запиту є виключною компетенцією Генерального прокурора України.

2. Підставою до направлення запитує достовірні дані про перебування обвинуваченого в іноземній державі, що містяться в документах та відомостях, які надають до Генеральної прокуратури України керівництво прокуратур областей і міст, Головного слідчого управління МВС України, слідчого управління Служби безпеки та інших органів розслідування і установ України.

Такими документами є:

1) копія постанови про притягнення як обвинуваченого;

2) оригінал чи завірена копія постанови суду про взяття особи під варту (якщо такий запобіжний захід було обрано);

3) завірений текст закону (у формі витягу з Кримінального кодексу), на підставі якого діяння визнається злочином. Витяги з кримінального та кримінально-тіроцесуального закону, постанову судді про взяття особи під варту необхідно супроводити перекладом мовою держави, до якої направляється запит, або англійською мовою (для країн СНД — російською).

Відомостями є:

1) опис обставин діянь зі стислим викладом доказів, що дозволяють переконатися в тому, що йдеться про злочин, який зумовлює видачу;

2) прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи, видачі якої запитують, вказівка на її громадянство з відповідним обгрунтуванням і посиланням на положення Закону про громадянство (може бути додано копію мотивованого висновку паспортноїслужби органів внутрішніх справ);

3) відомості про місце проживання або перебування особи на території держави, що запитує. Якщо особу не затримано або є труднощі з її ідентифікацією, додають фотографію, відбитки пальців, опис зовнішності та особливих прикмет, дані закордонного паспорта, відомості про зв'язки та можливе місцеперебування за кордоном;

4) відомості щодо розміру завданих злочином збитків.

3. Запит про видачуготує Генеральна прокуратура України. Він згідно зі ст. 58 Конвенції СНД повинен містити:

1)найменування запитуваної установи;

2)опис фактичних обставин діяння і текст закону запитуючої Договірної Сторони, на підставі якого це діяння визнано злочином;

3)прізвище, ім'я, по батькові особи, яка підлягає видачі, її громадянство, місце проживання або перебування, по можливості опис зовнішності та інші відомості про неї;

4)вказівку на розмір шкоди, завданої злочином.

До запиту про видачу для здійснення кримінального переслідування додають завірену копію постанови про взяття під варту.

До запиту про видачу для виконання вироку — завірену копію вироку з відміткою про набрання ним законної сили і тексту положення кримінального закону, на підставі якого особу засуджено. Якщо засуджений вже відбув частину покарання, повідомляють також дані про це.

4. Надання додаткових відомостей.Якщо запит про видачу не містить всіх необхідних даних, то запитувана Договірна Сторона може зажадати додаткових відомостей, для чого встановлює термін до 1 місяця. Цей термін може бути продовжений ще до 1 місяця за клопотанням запитуючої Договірної Сторони (якщо запитуюча Договірна Сторона не надасть у встановлений термін додаткових відомостей, то запитувана Договірна Сторона повинна звільнити особу, взяту під варту).

5. Взяття під варту для видачі.Після отримання запиту запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходів до взяття під варту особи, видачі якої вимагають, за винятком тих випадків, коли видачу не може бути здійснено.

Особа, видачі якої запитують, за клопотанням може бути взята під варту і до отримання запиту про видачу. У клопотанні мають бути посилання на постанову про взяття під варту або на вирок, що набрав законної сили, і вказівка на те, що запит про видачу буде надано додатково. Клопотання про взяття під варту до отримання запиту про видачу може бути передано поштою, телеграфом, телексом або телефаксом.

Особу може бути затримано і без клопотання, якщо є передбачені законодавством підстави підозрювати, що вона вчинила на території іншої Договірної Сторони злочин, що тягне за собою видачу.

Про взяття під варту або затримання до отримання вимоги про видачу необхідно негайно повідомити іншу Договірну Сторону.

Особу, взяту під варту згідно з клопотанням, має бути звільнено, якщо запит про її видачу не надійде протягом 1 місяця з дня взяття під варту.

Особу, затриману без клопотання, має бути звільнено, якщо вимога про його видачу не надійде протягом терміну, передбаченого законодавством для затримання.

6. Відстрочення видачі.Якщо особу, видачі якої вимагають, притягнуто до кримінальної відповідальності або засуджено за інший злочин на території запитуваної Договірної Сторони, її видача може бути відстрочена до припинення кримінального переслідування, звернення вироку до виконання або до звільнення від покарання.

Якщо у разі відстрочення видачі закінчиться строк давності кримінального переслідування або буде заподіяно шкоди розслідуванню злочину, особу, про видачу є клопотання, може бути видано на певний час.

Видану на певний час особу повертають після проведення дії у кримінальній справі, для якої її було видано, але не пізніше ніж через 3 місяці з дня передачі особи. В обґрунтованих випадках термін може бути продовжено.

7. Передача виданої особи.

Запитувана Договірна Сторона повідомляє запитуючу Договірну Сторону про місце і час видачі. Якщо остання не прийме особу, що підлягає видачі, протягом 15 днівпісля поставленої дати передачі, цю особу звільняють з-під варти.

8. Повторна видача.Якщо видана особа ухилиться від кримінального переслідування або від відбування покарання і повернеться на територію запитуваної Договірної Сторони, то за новим запитом вона повинна бути видана без надання матеріалів, які додаються до запиту про видачу, що направляється вперше.

9. Повідомлення про результати провадження у кримінальній справі.Договірні Сторони повідомляють одна одній про результати провадження у кримінальній справі щодо виданої особи. На прохання висилається і копія остаточного рішення. Для цього ініціатор клопотання про видачу (Головне слідче управління МВС України, слідче управління СБУ та ін.) повинен негайно повідомити Генеральну прокуратуру України.

Дата добавления: 2015-10-02