Читайте также:
|
Потребують обов’язкового нагляду лікаря хворі на:
1. Гострий гломерулонефрит.
2. Хронічний гломерулонефрит.
3. Підгострий злоякісний гломерулонефрит.
4. Гострий пієлонефрит.
5. Хронічний пієлонефрит.
6. Амілоїдоз.
Загрозливі симптоми, що потребують звернення до лікаря: Несподіваний гострий одно- чи двостронній біль в поперековій ділянці.
1. Біль в попереку з іррадіацією в нижні відділи живота, за ходом сечоводів у надлобкову ділянку, статеві органи, стегно, пахову ділянку.
2. Інтенсивний больовий синдром, який не змінюється при зміні положення тіла.
3. Зміна забарвлення сечі у червоний колір або у вигляді “м’ясних помиїв”; виділення мутної сечі, іноді з неприємним запахом.
4. Гострий біль з відходженням конкрементів із уретри, появою твердого матеріалу в сечі.
5. Анурія або частий затруднений сечовипуск, що супроводжується больовими відчуттями, різями, печінням; несправжні позиви на сечовипускання.
6. Біль в поперековій ділянці, що супроводжується нездужанням, нудотою, високою температурою тіла, ознобами, блюванням, метеоризмом.
7. Біль в поперековій ділянці з наявними набряками на обличчі, тулубі, кінцівках.
8. Больові відчуття в попереку з періодичним підвищенням АТ або стійкою АГ анемією, яка тяжко піддається лікуванню.
Фармакобезпека
1. Надмірне вживання діуретиків небезпечне при ЦП, НН, СН.
2. У випадку призначеної дієти, багатої на К-вмісні продукти препаратами вибору є тіазидні, петлеві діуретичні засоби та інгібітори карбоангідрази.
3. Петлеві та тіазидні діуретики спричиняють гіперурикемію, провокуючи загострення подагри.
4. Інгібітори карбоангідрази та К-зберігаючі сечогінні ЛЗ (тріамтерен) підвищують ризик утворення ниркових каменів.
5. Гіперкаліємію викликають К-зберігаючі діуретики.
6. Тіазиди застосовують при нефрогенному нецукровому діабеті, що пов’язане із здатністю пригнічувати центр спраги.
7. Курс лікування інгібіторами карбоангідрази становить до 5 діб (метаболічний ацидоз!).
8. Ототоксичність посилюється при призначенні петльових діуретиків, аміноглікозидів та цефалоспоринів.
9. Фуросемід в одному шприці не вводять з іншими речовинами.
10. К-зберігаючі сечогінні засоби посилюють дію тіазидних діуретиків.
11. К-зберігаючі сечогінні засоби не поєднують з ІАПФ та в-адреноміметиками (гіперкаліємія!).
12. НПЗП посилюють дію діуретиків.
13. Перед їдою приймають фуросемід, буметанід, індапамід, під час їди – циклометіазид, а після їди – етакринову кислоту, гідрохлортіазид.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 44 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології | | | Безрецептурні препарати в нефрології |