Безрецептурні препарати в нефрології

Хофітол: розчин 120 мл, таблетки № 60

Нефрофіт: збір по 100г

Фендол (мефенамінова кислота): капсули 250 мг № 20

Уролесан: розчин 15 мл, 25 мл у флаконах- крапельницях

Урогран: гранули по 80г у пакетах

Урофлукс (чай для сечового міхура і нирок): чай розчинний; 37,5г у флаконах

Трава хвоща польового: гранули 40, 50, 100г у пачках, 30г в пакеті

Спазмалгон: таблетки № 10, № 20

Спазмацистенал: краплі 10 мл

Свічки з екстрактом красавки: ректальні супозиторії по 0,015 № 5

Вугілля активоване: таблетки 0,25г

Аденома-гран: гранули гомеопатичні по 10г у флаконі

Тести для самоконтролю

1. Діурез у здорових людей становить:

А. Від 700 до 1800 мл.

В. Від 500 до 2000 мл.

С. Від 1000 до 2000 мл.

D. Від 1500 до 2200 мл.

Е. Від 1700 до 2000 мл.

2. Олігоанурією називають симптом, при якому діурез становить:

А. Менше ніж 50 мл за добу

В. Більше ніж 100 мл за добу

С. Менше ніж 100 мл за добу

D. Менше ніж 500 мл за добу

Е. Відсутність виділення сечі

3. Порушення сечовиділення при збереженій добовій кількості сечі називається:

А. Дизурією

В. Енурез

С. Полакіурією

D. Парадоксальною ішурією

Е. Поліурією

4. Для полакіурії характерним є:

А. Зменшення кількості сечовипускань за добу

В. Збільшення питомої ваги сечі

С. Зменшення питомої ваги сечі

D. Переважання нічного діурезу над денним

Е. Збільшення кількості сечовипускань за добу

5. Як називається синдром, для якого характерні наступні зміни у лабораторних аналізах сечі: протеїнурія, рівень якої не перевищує 3г/добу, з можливою комбінацією із мікро- чи макрогематурією, циліндрурією, появою в сечі епітеліальних клітин, зменшенням клубочкової фільтрації та дизуричними проявами:

А. Нефротичний

В. Нефритичний

С. Гематуричний

D. Сечовий

Е. Дизуричний

6. Хвора М., 38 років звернулася за медичною допомогою до дільничного терапевта зі скаргами на: підвищення температури тіла до 39⁰С, озноб, посилене потіння, нудоту, відчуття серцебиття, біль голови, загальну слабкість та інтенсивні тупі болі в поперековій ділянці. Захворіла раптово.

Погіршення самопочуття пов’язує із переохолодженням.

Видно, що шкіра і слизові губ бліді, на них герпетичні висипання, ЧСС - 86 уд. в хв., АТ – 120/70 мм. рт. ст., симптом Пастернацького різко позитивний з обох сторін.

У загальному аналізі крові: лейкоцитоз до 18 х 10⁹/л, нейтрофільоз в аналізі сечі: лейкоцити вкривають все поле зору, білок – 0,99%, еритроцитів – 4 – 5 в полі зору, бактерійурія. Ваш діагноз:

А. Гострий гломерулонефрит

В. Гострий пієлонефрит

С. Сечо-кам’яна хвороба

D. Гострий цистит

Е. Швидко прогресуючий гломерулонефрит

7. В аптеку прийшов чоловік І., 46 років, зі скаргами на однобічний інтенсивний приступоподібний біль у поперековій ділянці зліва з іррадіацією у внутрішню поверхню стегна, інтенсивність якого не змінюється при зміні положення тіла та прийманні анальгетичних ЛЗ, нудоту, одноразове блювання вжитою їжею, часте сечовипускання малими порціями з забарвленням сечі у червоний колір. Відомо, що протягом останніх 2-х років він хворіє подагрою, а погіршення самопочуття пов’язує із надмірним фізичним навантаженням. Ваш попередній діагноз:

А. Радикуліт

В. Міозит

С. Напад ниркової коліки

D. Гострий пієлонефрит

Е. Гострий гломерулонефрит

8. Хвора К., 35 років, скаржиться на нездужання, зниження апетиту, відчуття серцебиття, задишку при виконанні фізичного навантаження, постійний, малоінтенсивний, тупий біль у попереку, біль голови, набряклість обличчя, забарвлення сечі у червоний колір. 2 тижні тому перенесла ангіну. Шкірні покриви бліді, обличчя одутле. ЧСС - 88 уд. в хв., АТ – 180/130 мм. рт. ст. Ваш попередній діагноз:

А. Гострий пієлонефрит

В. Гострий цистит

С. Туберкульоз нирок

D. Гострий гломерулонефрит

Е. Пухлина нирки

9. У клініку звернулася К., 25 років зі скаргами на постійні, помірної інтенсивності болеві відчуття у нижній частині живота і спини, часте сечовиділення, особливо в нічний період доби, яке супроводжується відчуттям різей і печіння, підвищенням температури тіла до 37,6⁰С, швидку втому, біль голови, зменшення апетиту, здуття живота протягом останніх 2-х днів. Об’єктивно: шкірні покриви звичайного забарвлення. ЧСС – 78 уд. в 1хв., АТ – 120/80 мм. рт. ст. В аналізі сечі мутність, лейкоцитів – 16 – 18 в полі зору, білок – не визначається, еритроцитів – 6 – 7 в полі зору, бактерії +++. УЗД нирок: розміри нирок в межах норми, ехогенність збережена, чашково-мискова система не поширена. Ваш діагноз:

А. Гострий пієлонефрит

В. Гострий гломерулонефрит

С. Гострий цистит

D. Сечо-кам’яна хвороба

Е. Туберкульоз нирок

10. Чоловік А., 38 років, скаржиться на біль в потиличній ділянці, шум у вухах, запаморочення, періодичний давлячий біль в ділянці серця. Багато років тому переніс гострий гломерулонефрит. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пастозність обличчя. ЧСС – 84 уд. в 1 хв., АТ – 180/130 мм. рт. ст. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. В аналізі сечі білок – 2 г/л, еритьроцитів – 10 – 14 в полі зору, лейкоцитів – 1 – 2 в полі зору, бактерії відсутні. Ваш попередній діагноз:

А. Гострий пієлонефрит

В. Хронічний пієлонефрит в стадії загострення

С. Хронічний гломерулонефрит

D. Гіпертонічна хвороба

Е. Міокардит

11. Який ЛЗ із НПЗП найбільш часто використовують при патологічних процесах у нирках:

А. Індометацин

В. Фенілбутазон

С. Вольтарен

D. Моваліс

Е. Ібупрофен

12. Для лікування гломерулонефриту використовують прямі антикоагулянти. Який механізм дії даної групи ЛЗ?

А. Пригнічують аутоімунний запальний процес

В. Знижують рівень протеїнурії

С. Пригнічують всі фази згортання крові, адгезію і агрегацію тромбоцитів, покращують мікроциркуляцію та попереджують тромбоутворення у судинах нирок

D. Володіють протизапальною, гіполіпідемічною, натрійуретичною та діуретичною дією

Е. Всі відповіді правильні

13. Для патогенетичної терапії хронічного гломерулонефриту використовують всі ЛЗ, окрім:

А. Глюкокортикостероїдів

В. Цитостатиків

С. Антибактеріальних

D.Антикоагулянтів і антиагрегантів

Е. НПЗП

14. Хворим на гострий гломерулонефритом показані всі ЛЗ, окрім:

А. Клопідогрелю

В. Клексану

С. Фуросеміду

D. Преднізолону

Е. Пеніциліну

15. Найбільш нефротоксичною дією володіють антибактеріальні засоби групи:

А. Пеніциліну

В. Цефалоспоринів

С. Аміноглікозидів

D. Макролідів

Е. Фторхінолонів

16. Який із препаратів не показаний при лікуванні гострого пієлонефриту?

А. Нітроксолін

В. Фурагін

С. Преднізолон

D. Норфлоксацин

Е. Палін

17. Протипоказанням для призначення петлевих діуретиків є:

А. Гіпокаліємія

В. Термінальна НН

С. Значні порушення з боку печінки

D. Все перераховане

Е. Важка форма цукрового діабету

18. Протипоказанням для призначення калійзберігаючих діуретиків є:

А. Анурія

В. Гостра ниркова недостатність

С. Хронічна ниркова недостатність

D. Гіперкаліємія

Е. Всі відповіді правильні

19. Які гіпотензивні засоби найбільш показані для лікування гіпертонічної форми хронічного гломерулонефриту?

А. Інгібітори АПФ

В. Фуросемід

С. Сульфат магнію

D. Клофелін

Е. Всі відповіді правильні

20. Хворій І., 30 років, встановлено діагноз гострого пієлонефриту. Виберіть найбільш оптимальну емпіричну антибактеріальну терапію:

А. Амікацин

В. Амоксицилін

С. Тетрациклін

D. Еритроміцин

Е. Гентаміцин

21. При лікуванні хворих на хронічний гломерулонефрит з високою активністю процесу і резистентністю до глюкокортикостероїдів необхідним є використання:

А. Антибактеріальні препарати широкого спектру дії

В. Антикоагулянти прямої дії

С. НПЗП

D. Діуретики

Е. Імунодепресанти

22. Хворий В., 20 років, скаржиться на тупі болі в поперековій ділянці, відчуття загальної слабкості. Три тижні тому переніс ангіну. Блідий, ЧСС 74 уд. в 1хв., АТ 115/70 мм. рт. ст. В аналізі сечі білок – 2,0 г/л; еритроцитів – 8 – 12 в п/з, циліндри гіалінові – 8 – 9 в п/з. У крові креатинін – 0,08 ммоль/л, сечовина – 5,4 ммоль/л. Яким синдромом проявилось основне захворювання?

А. Гіпертензивним

В. Нефротичним

С. Азотемічним

D. Сечовим

Е. Астено-вегетативним

23. Хвора Ж., 25 років звернулася до дільничного терапевта зі скаргами на майже постійне утримання субфебрильної температури тіла, підвищену втомлюваність, тупий біль в поперековій ділянці, часте сечовипускання у нічний час. Хворіє на хронічний тонзиліт. Об’єктивно: температура тіла – 37,8⁰С, ЧСС – 76 уд. в 1хв., АТ – 120/80 мм. рт. ст.. Добовий діурез – 1500 мл. У сечі - питома вага - 1015, білок 0,33%, Л – 25 – 28 в п/з, Ер. – 2 – 4 в п/з. Препарати якої групи показані хворій в першу чергу?

А. Антибіотики

В. Спазмолітики

С. НПЗП

D. Антипіретики

Е. Глюкокортикостероїди

24. Який із гіпотензивних препаратів доцільно призначити пацієнту Л., 28 років, хворому на хронічний гломерулонефрит з артеріальною гіпертензією?

А. Бісопролол

В. Раміприл

С. Ніфедипін

D. Індапамід

Е. Фуросемід

25. У хворого А., 32 роки появились набряки на обличчі, повіках та гомілках. Колись давно переніс хронічний гломерулонефрит. АТ – 140/80 мм. рт. ст., пульс 72 уд. в 1хв., добова втрата білка з сечею – 4,5г. Яка терапія є патогенетичною?

А. Діуретики

В. Антибактеріальні препарати широкого спектру дії

С. Глюкокортикостероїди

D. Уроантисептики

Е. Спазмолітики

Дата добавления: 2015-10-24