Читайте также:
|
| Препарат | Шлях введення | Початкова разова доза | Максимальна доза | Початок ефекту | Тривалість ефекту |
| Лазикс (фуросемід) | Довенно | 0,5 -1,0 мг/кг | До 2-4 мг/кг до 200мг (при ГНН – до10-20 мг/кг/добу) | 3-5 хвилин | 5-6 годин |
| Лазикс (фуросемід) | Per os | 0,5-1,0 мг/кг | 2-5 мг/кг | 30-60 хвилин | 7-8 годин |
| Урегіт | Per os | 1,5-2 мг/кг/добу | 2,5-5 мг/кг | 30-60 хвилин | 7-8 годин |
| Клопамід | Per os | 1-2 мг/кг (до 80мг) | 1-3 години | 8-18 годин | |
| Гіпотіазид | Per os | 2,5 мг/кг | 1 година | 8-12 годин | |
| Оксодолін | Per os | 2-4 години | 2-3 доби | ||
| Поліглюкін | Довенно | 200-400 мг 50-60 крапель на хвилину | |||
| Маніт | Довенно | 0,5 г сухої речовини/кг, 20% розчин (при діурезі не більше 10 мг/кг, можливе повторне введення через 4-5години) | 3-5 хвилини | Більше 10 годин | |
| Спіронолактон | Per os | 3-5 мг/кдобу в 2-3прийоми ввечері | 10 мг/кг/добу (до 200 мг) | 2-5 днів | |
| Триамтерен | Per os | 15-20 хвилин | 12-18 годин |
Петльові діуретики (фуросемід, торасемід, урегіт)
Фармакодинамічні ефекти: секретуються в проксимальних канальцях, мають значну салуричну дію, діуретичний ефект швидкий, зменшення об’єму зовнішньої клітинної рідини понижує їх ефективність.
Побічні дії див.у розділі 5.6.
Протипоказання: значні порушення з боку печінки, важка форма цукрового діабету, гіпокаліємія, застосування разом з ототоксичними препаратами, термінальна ниркова недостатність.
Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
Фармакодинамічні особливості: діють у кінцевій частині дистальних канальців, спіронолактон структурно наближається до альдесторону, обумовлює конкурентну взаємодію; триамтерен і амілорид не є антагоністами альдостерону.
Побічні дії: блювання, діарея, підвищення азотистих речовин у крові, порушення менструального циклу, аменорея, алергічний дерматит, гіперкаліємія.
Протипоказання: анурія, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність П-Ш ст., гіперкаліємія.
Осмотичні діуретики (манітол)
Фармакодинамічні ефекти: збільшують відтік рідини з тканин, фільтруються в клубочках і не реабсорбуються в канальцях, зменшують реабсорбцію натрію, знижують опір ниркових судин, посилюючи в них кровообіг.
Побічні дії: див. розділ 5.6.
Протипоказання: порушення секреторної функції нирок (анурія), тяжка серцева недостатність, цироз печінки, асцит, дегідратація.
Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
Фармакодинамічні ефекти: діють на дистальний канадець, не змінюють концентраційну спроможність нирок, збільшують екскрецію з сечею калію, магнію, хлору, фосфатів, затримують в організмі кальцій, їх ефекти не залежать від кислотно-лужного стану організму.
Побічні дії див. розділ 5.6.
Протипоказання: подагра, підвищена чутливість до сульфаніламідів, важка ниркова, печінкова та серцева недостатність, цукровий діабет.
Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
Фармакодинамічні ефекти: блокуючи фермент карбоангідразу, знижують реабсорбцію водню в проксимальних канальцях і збільшують виведення з організму рідини, гідрокарбонатів і фосфатів; дорзоламід має властивості тіазидних діуретинів, діакарб виявляє нетривалий і порівняльно слабкий діуретичний ефект, збільшує екскрецію калію з сечею, зменшує накопичення гідрокарбонатних аніонів у крові.
Побічні дії: див. розділ 5.6.
Протипоказання: тяжка хронічна ниркова недостатність, цироз печінки, схильність до ацидозу, гіпонатріємія, гіпокаліємія, хвороба Аддісона, цукровий діабет.
Гіпоазотемічні засоби Консервативне медикаментозне лікування проводять при хронічній нирковій недостатності І – ІІ ступеня важкості, якщо рівень креатиніну не перевищує 700 мкмоль/л, а гемоглобіну - не нижче ніж 89 г/л.
До препаратів, які зменшують вміст у крові кінцевих продуктів азотистого обміну (аміак, креатинін, сечовина, сечова кислота, тощо) відносять сорбенти; препарати, які мають здатність збільшувати виведення сечовини (хофітол, леспенефрил); анболічні (ретаболіл) та дезінтоксикаційні (гемодез, 5% р-н глюкози, розчин Рінгера) препарати.
У випадку хронічної ниркової недостатності ІІІ – ІV ступеня, коли рівень креатиніну у крові становить 702 – 1055 мкмоль/л і вище, а вміст гемоглобіну 88 – 66 г/л і нижче, та, враховуючи те, що оліганурична стадія ниркової недостатності характеризується гіпергідратацією, існує обмеження щодо введення достатніх об’ємів дезинтоксикаційних препаратів, - лікування вимагає застосування активних методик дезинтоксикації, до яких відносять гемодіаліз, перитонеальний діаліз, гемофільтрацію та гемосорбцію.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Фармакокінетика антикоагулянтів | | | Підходи до раціонального вибору антибактеріальних ЛП при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів |