Читайте также:
|
|
Сучасний етап розвитку системи освіти України характеризується її реформуванням, пошуком шляхів приведення змісту у відповідність з особистісними запитами учнів, світовими стандартами.
Реформування освіти зумовлене необхідністю подолати негативні явища, що мають місце в українському суспільстві. Не випадково, що серед численних трансформацій і модернізацій останніх десятиліть особливе місце відводяться тим, які безпосередньо пов’язані з освітою та управлінням освітою.
На жаль, ні економічно, ні законодавчо, ні соціально освіта в Україні не є вирішальною сферою соціального буття, трансформаційних процесів. Про це свідчать фактично залишковий принцип фінансування освіти, несвоєчасна виплата заробітної плати педагогам, проблема існування навчальних закладів різних форм власності, пенсійне забезпечення і соціальний захист викладачів і студентів навчальних закладів недержавної форми власності. Недавно з'явилось нове поняття — "циркуляція мозків". Йдеться про циклічні переміщення: за кордон для навчання і подальшої роботи, а потім — повернення на батьківщину і поліпшення професійної позиції за рахунок переваг, отриманих під час перебування за кордоном. Вважають, що ця тенденція посилиться в майбутньому, особливо якщо економічні розходження між країнами будуть зменшуватися. В Україні вже сформувалась концепція неперервної освіти, яка сьогодні є провідною освітньою ідеєю. Освіта розглядається як неперервний процес, що є результатом продуманої освітньої політики, коли на перше місце вийшли інтереси особистості: людина оволодіває не тільки способами вчення, але й перепідготовки, способами адекватної самооцінки, адаптаційними механізмами.Основна відмінність нашої вищої освіти від європейської полягає в тому, що вона професійна. Ми даємо людині право після закінчення ВНЗ займатися професійною діяльністю. У багатьох розвинутих країнах бакалаври одержують професійні навички після закінчення ВНЗ, уже працюючи на відповідному місці роботи. Виходить, професійність вищої освіти в нашій країні варто зберегти.Зміст модернізації на основі нової освітньої політики має логічно пов'язувати всі рівні освітньої сфери. Всі інновації в основному стосуються освіти взагалі, а не конкретно вищої освіти. І вища школа має відреагувати: змінити технології, зміст, структуру, адаптувавши їх до нового абітурієнта. Зміни у вищій освіті в основному пов'язані зі створенням нових фінансових механізмів виживання та розвитку вищих навчальних закладів, з появою спеціальностей, які користуються попитом у населення, інтеграцією факультетів і навчальних закладів, що є відповіддю на потреби сьогодення.
Несмотря на различия систем высшего образования в странах Восточной Европы можно выделить следующие общие характерные черты:
1. Двухуровневая система высшего образования (бакалавр - 4 года, магистр - 2 года). Как третий, исследовательский, уровень высшего образования можно выделять докторантуру, которая длится обычно 3-4 года;
2. финансирование программ осуществляется как на бюджетной основе (~ 25 %), так и на коммерческой (~ 75%). В большинстве ВУЗов осуществляется принцип социальной поддержки государства, в некоторых – принцип льгот со стороны самого ВУЗа;
3. в большинстве высших учебных заведений принята система кредитных пунктов, которая сопоставима с истиной Болонской системой, но иногда отличается принципом расчета. Но эти различия не представляют сложности в реализации мобильности студентов в рамках всего Европейского союза. Кредитные пункты начисляются за пройденные дисциплины, за курсовые работы, самостоятельные работы и другие виды исследовательской деятельности, в том числе за практику.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 150 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розкрийте зміст та структуру інформаційного пакету навчального закладу, навчальної дисципліни, змістового кредиту | | | Охарактеризуйте загальні положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України |