Розкрийте сутність формування системи вищої освіти Італії

Современная система высшего образования Италии сложилась на фоне, с одной

стороны, широкомасштабных государственных реформ, связанных с реструктуризацией политического устройства и изменением приоритетов экономического развития и, с другой стороны, реформ, обусловленных Болонским процессом и стремлением к включению Италии в общеевропейское образовательное пространство. Таким образом, внутренние факторы становления итальянской образовательной системы и внешние стимулы ее развития оказались взаимодополняющими.

Народжені вільними, університети потрапили під державний контроль після 1859 року. Реформа Gentili (1923 р.) зробила наголос на наукових завданнях університетів, дипломи яких стали суто академічними. Для викладачів ввели державні екзамени для отримання фахових документів, одночасно зросла автономія університетів у поточній діяльності. У післявоєнний період довго тривали дискусії про напрями змін освіти, а здійснення планів настало лише після студентських заворушень кінця 60-х років. У 1969 р. було впроваджено безекзаменаційний вступ усіх володарів шкільних атестатів в університети, що врешті спричинило переповнення їх аудиторій й ускладнило роботу викладачів. В останні роки до вищої освіти переходять 63-67% випускників 13-річної середньої школи.

Вища освіта Італії представлена переважно університетами. Рівновага сил реформаторів і консерваторів в Італії зумовила винятково малу швидкість її змін і збереження багатьох реліктів. Та активна участь Італії в Європейському Союзі примусила країну розпочати зближення своєї освіти з типовими для Європи зразками: вперше була введена аспірантура і наукове звання доктора наук, аналогічного до Ph. D.; з 1990 р. запровадили короткі спеціалізовані університетські програми (2-3 роки) з заключним університетським дипломом (Diploma universitaria), а закон 1993 р. додатково розширив автономію університетів.

Всього в Італії налічується 65 закладів університетського рівня (державних і "вільних", що самоуправляються, але мають офіційне визнання і дипломи, працюють за програмами державних й інспектуються Міністерством освіти). Розподіл ВЗО такий:

- 45 державних університетів;

- 3 політехніки: Bari, Milan, Turin;

- 5 вільних (приватних)

- 4 вільних університетських інститути:

- 2 університети для іноземців

- 3 Вищих школи

Вступ визначається наявністю атестату (бакалаврату) за середню школу (Maturita exam). Решта попередніх умов залежить від вибору навчального курсу. Університети вільні у встановленні вимог і кількості місць для вступників. Чимало проводять вступний іспит і додають аналіз оцінок шкільного атестату. Італійські університети, приймаючи учнів 13-річної середньої школи, присуджують лише чотири види дипломів.

В Італії чимало студентів-іноземців, більшість з Третього світу, але й європейців вчиться понад 12 000 (найбільше греків). Місця для іноземців резервуються як у ВЗО з вільним вступом, так і з вступом через конкурсні іспити. Італія, що є членом більшості міжнародних конвенцій з визнання Ради Європи та ЮНЕСКО, визнає і приймає Міжнародний та Європейський бакалаврати.

Угоди з Францією, Бельгією й Іспанією забезпечують автоматичне взаємовизнання атестатів, які дають допуск в університети. З Францією та Іспанією вже відбувається процес передачі кредитів. Підписані двосторонні угоди про визнання заключних дипломів університетів з Францією, Німеччиною, Іспанією. Докторантура має обмежене число місць, тому всі кандидати зобов’язагі складати вступний іспит. Іноземцям надають до 50% наявних місць. Італія бере активну участь у науковому співробітництві, приймає чимало представників інших країн, створила сприятливі умови для вступу аспірантів-іноземців на докторські студії в своїх університетах.

Дата добавления: 2015-10-24